ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/820/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Березяк Н.Є.

від 03.07.2017 та

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.

від 19.09.2017

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів"

про відшкодування шкоди у розмірі 11 654,02 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів" (далі - Відповідач) 11654,02 грн.

2. Позов мотивований тим, що Позивач на підставі договору добровільного страхування виплатив страхове відшкодування у розмірі 29748,00 грн. потерпілій стороні у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась з вини працівника Відповідача. Водночас Товариство з додатковою відповідальністю "СТДВ "Глобус" на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності відшкодувало Відповідачу шкоду у розмірі 18093,98 грн. з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та франшизи.

3. На думку Позивача, Відповідач зобов'язаний відшкодувати різницю між виплаченим Позивачем страховим відшкодуванням та сумою шкоди, відшкодованої Позивачу ТДВ "СТДВ "Глобус".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2017, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017, у задоволенні позову відмовлено.

5. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для відшкодування Відповідачем спірної шкоди, зважаючи на недоведеність Позивачем факту виконання ОСОБА_4 своїх трудових обов'язків під час дорожньо-транспортної пригоди, тоді як Відповідач не є власником відповідного транспортного засобу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

6. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову.

7. Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом апеляційної інстанції положень частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України через відхилення клопотання Позивача про дослідження доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

8. Також Позивач зазначає про порушення судами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) і неправильне застосування положень статті 1172 Цивільного кодексу України у зв'язку з ненаданням належної правової оцінки усім обставинам справи та наданим Позивачем доказам, які підтверджують обставини виконання ОСОБА_4, працевлаштованим водієм у Відповідача, під час дорожньо-транспортної пригоди своїх трудових обов'язків з перевезення за маршрутом.

9. Враховуючи положення пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про необхідність касаційного перегляду даної справи.

10. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги.

11. Відповідач вважає касаційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими.

12. На думку Відповідача, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що Позивач жодним чином не довів та не надав суду відповідних доказів виконання ОСОБА_4 на момент настання ДТП своїх трудових обов'язків, а в касаційній скарзі Позивач просить суд касаційної інстанції ще раз дати оцінку доказам та прийти до іншого висновку, ніж це зробили суди попередніх інстанцій.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Між Позивачем (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" (страхувальник) укладено договір №ТЗ 0009129 від 24.07.2013 добровільного страхування наземного транспорту автомобіля КІА ДНЗ НОМЕР_1 (далі - Договір №ТЗ 0009129).

14. 27 квітня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автобуса "БАЗ" ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та застрахованого автомобіля КІА ДНЗ НОМЕР_1. У результаті зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

15. Згідно з постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 22.05.2014 у адміністративній справі №449/554/14-п ДТП відбулось з вини ОСОБА_4, якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

16. Позивач на підставі проведеного огляду та рахунку на оплату №32 платіжним дорученням №2319 від 03.06.2014 виплатив ТОВ "Лізингфінанс" страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту в розмірі 29748,00 грн.

17. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "БАЗ" ДНЗ НОМЕР_1 ОСОБА_4 була застрахована у ТДВ "СТДВ "Глобус" на підставі полісу обов'язкового страхування АІ/0286809. ТДВ "СТДВ "Глобус" у межах страхової суми відшкодувало Позивачу шкоду в розмірі 18093,98 грн. із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та франшизи.

18. Позивач звернувся з претензією про відшкодування залишку завданої в результаті ДТП шкоди до Відповідача, з яким, як стверджує Позивач, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах станом на момент вчинення ДТП. Відповідач вимогу Позивача не задовольнив.

19. У матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_4 працевлаштований у Відповідача.

20. Проте у матеріалах справи відсутні та Позивачем не подані суду докази, які б підтверджували факт того, що під час ДТП ОСОБА_4 виконував свої трудові обов'язки і не використовував транспортний засіб для власних потреб тощо.

21. Також з матеріалів справи вбачається, що автобус "БАЗ" НОМЕР_1 належить фізичній особі ОСОБА_7, але в матеріалах справи відсутні докази того, на якій правовій підставі саме відповідач володіє цим транспортним засобом.

22. Крім того під час апеляційного перегляду справи представник Позивача просив долучити до матеріалів справи додаткові докази, зокрема, копію постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07.08.2017 про виправлення описки, копію протоколу про адміністративне правопорушення, копію схеми місця ДТП, копії фотографій, тобто копії письмових матеріалів зі справи про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції не визнав поважними причини неподання зазначених доказів у суді першої інстанції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини; …

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 979. Договір страхування

1. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 980. Предмет договору страхування

1. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: …

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Стаття 993. Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки

1. До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. …

Стаття 1172. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою

1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. …

Стаття 1187. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів … , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. …

Стаття 1188. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки

1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; …

Стаття 1194. Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність

1. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

24. Закон України "Про страхування"

Стаття 27. Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

25. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

1.2. страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; …

Стаття 6. Страховий випадок

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Стаття 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі

22.1. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. …

Стаття 29. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

26. Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, (далі - Методика)

1.4. Методика застосовується з метою: …

д) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ;

е) визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ; …

1.6. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні: …

відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин; …

фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

2.3. Вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

2.4. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

27. Суд виходить з того, що дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини виплати Позивачем страхового відшкодування ТОВ "Лізингфінанс" на підставі Договору №ТЗ 0009129 у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля внаслідок ДТП. Відтак Позивач на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" набув право вимоги (в мажах фактичних затрат), яке ТОВ "Лізингфінанс" має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

28. При цьому з аналізу частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України Суд вбачає, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

29. Суд погоджується з твердженням судів попередніх інстанцій, що виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

30. Також Суд вважає правильним посилання судів першої та апеляційної інстанції про те, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична або фізична особа, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.

31. Водночас Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність Позивачем того, що саме Відповідач є особою, відповідальною за завдану при ДТП шкоду, не заснований на належному встановленні відповідно до вимог процесуального законодавства обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та дослідженні усіх зібраних у справі доказів.

32. Так, встановивши, що ДТП відбулось з вини ОСОБА_4, який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Відповідачем, суди належним чином не дослідили факт виконання ОСОБА_4 під час ДТП своїх трудових (службових) обов'язків з огляду на час і місце ДТП порівняно з розкладом та маршрутом виконання зазначеною особою своїх трудових обов'язків.

33. При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання Позивача про витребування доказів щодо виконання ОСОБА_4 на час ДТП своїх трудових обов'язків у Відповідача з підстав закінчення строку розгляду справи і неможливості подальшого відкладення розгляду з метою витребування доказів.

34. Суд апеляційної інстанції також частково відмовив у задоволенні клопотання Позивача про витребування відповідних доказів (зокрема, схеми маршруту і розкладу руху автобуса БАЗ ДНЗ НОМЕР_1 станом на 27 квітня 2014 року), не зазначивши підстави такого відхилення. Водночас суд апеляційної інстанції не визнав поважними причини неподання Позивачем суду першої інстанції копій матеріалів зі справи про адміністративне порушення, на які Позивач посилався щодо надання ОСОБА_4 пояснень про його рух саме за маршрутом під час ДТП.

35. Разом з тим, передчасно відмовивши у позові з наведених підстав, суди першої та апеляційної інстанції не досліджували обставини щодо дійсного розміру збитків у розумінні положень чинного законодавства, які підлягають відшкодуванню Позивачеві з урахуванням обставин виплати страхового відшкодування ТДВ "СТДВ "Глобус".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 43, 47, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

37. Відтак рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу слід задовольнити частково.

38. Під час нового розгляду справи судам слід врахувати викладене та належним чином встановити обставини щодо наявності чи відсутності виконання ОСОБА_4 на момент ДТП своїх трудових обов'язків, а також щодо розміру збитків, щодо яких до Позивача перейшло право вимоги у зв'язку з виплатою ним страхового відшкодування за Договором №ТЗ 0009129.

Судові витрати

39. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №914/820/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко