Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.08.2019 року у справі №920/901/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/901/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К. О.

за участю представників:

Позивача: Кендюшенка А. О.

Відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019

(головуючий суддя Сулім В. В., судді Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А.)

та рішення Господарського суду Сумської області від 18.03.2019

(суддя Соп'яненко О. Ю.)

у справі №920/901/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради

про стягнення 1 392 074,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" (далі - ПАТ "Сумиобленерго") звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (далі - КП "Міськводоканал") про стягнення 1 392 074,09 грн, в тому числі: пеня в сумі 883
233,67 грн, інфляційні втрати 394 141,15 грн, 3% річних в сумі 114 699,27 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 313 від 15.11.2005, в частині здійснення оплати рахунків наданих позивачем відповідачу за період з лютого 2017 по серпень 2018 за спожиту активну електричну енергію, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Міськводоканал" на користь ПАТ "Сумиобленерго" 220 808,25 грн пені, 394 141,15 грн інфляційних втрат, 114
699,72 грн 3% річних, 20 881,11 грн витрат по сплаті судового збору.

Аргументуючи судові рішення про задоволення позову, суди вказували на те, що рахунки на оплату активної електричної енергії сплачувались відповідачем с порушенням строків встановлених договором про постачання електричної енергії № 313 від 15.11.2005, що є підставою для стягнення з КП "Міськводоканал" 3 % річних, інфляційних втрат і пені.

Разом з цим, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зменшив розмір пені на 75 %, зважаючи на те, що відповідачем заявлялось клопотання про зменшення розміру пені, заявленої позивачем до стягнення, а також, враховуючи, що відповідач є комунальним підприємством, надані ним послуги оплачуються споживачами невчасно, крім того, судом першої інстанції також прийнято до уваги обставини щодо наявності заборгованості держави перед відповідачем з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та водовідведення для населення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю тарифів їх фактичній вартості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПАТ "Сумиобленерго" звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 в частині зменшення на 75 % розміру пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача 883 233,67 грн пені. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Підставами для скасування судових рішень скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 550, 551 ЦК України, ст.ст. 216, 233 ГК України.

На думку скаржника, рішення та постанова в частині зменшення судом розміру пені прийняті без дослідження усіх істотних обставин справи.

В оскаржуваному рішенні та постанові, в цій частині, суди не врахували жодного аргументу, доводу чи доказу позивача, не зазначивши мотивів такого неврахування, чим порушили вимоги Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Крім того, суди помилково застосували до спірних правовідносин статтю 233 ГК України, не з'ясувавши всіх обставин, з'ясування яких передбачає вказана норма.

Разом з цим, суди не врахували, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов'язанням за договором постачання електроенергії. Вказане свідчить про неповне з'ясування судами обставини, що мають значення для справи, а також визнання встановленими недоведених обставини, які мають значення для справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. КП "Міськводоканал" у відзиві на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові рішення без змін, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.11.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" і Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради був укладений договір про постачання електричної енергії № 313 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а останній оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктами 2.2.3,2.2.4. договору сторонами погоджено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку 4 "Порядок розрахунків". Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії"

Відповідно до п.1 додатку № 4 порядок розрахунків до договору розрахунковим періодом вважається період з 15 числа місяця до 14 числа наступного місяця включно.

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно п. 2 додатку № 4 до договору за активну електричну енергію споживач здійснює планові платежі у таких співвідношеннях: до 10 дня розрахункового періоду 50 %, до 20 дня розрахункового періоду додатково 50 % вартості заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії, визначеного додатком 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу" до договору на цей період.

Рахунок на оплату активної електричної енергії, фактично спожитої впродовж звітного розрахункового періоду, рахунки на оплату планових платежів надаються постачальником споживачу одночасно, із зазначенням в рахунках кінцевих дат їх оплати.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами
2.2.3-2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені визначається в окремому рахунку.

Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, здійснюється на підставі самостійно отриманих споживачем у постачальника розрахунків протягом п'яти операційних днів з дня їх отримання.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005, а в частині розрахунків до повного їх завершення, Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.

Суди встановили, що у період з лютого 2017 року по серпень 2018 року відповідач споживав активну електричну енергію, про що складені акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію та рахунками за відповідний період.

Водночас, судами встановлено, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що рахунки оплачувалися відповідачем з простроченням.

Дати та суми оплат підтверджуються наявними у справі копіями виписок по рахунку позивача та актами звірки сторін.

Зважаючи на вказане ПАТ "Сумиобленерго" звернулось з позовом про стягнення з відповідача пені в сумі 883 233,67 грн, інфляційних втрати 394 141,15 грн, 3% річних в сумі 114 699,27 грн, з посиланням на те, що ПАТ "Сумиобленерго" належним чином виконувало умови договору з постачання електроенергії, тоді як, відповідач зобов'язання за договором виконував неналежним чином, рахунки за спожиту електроенергію, в порушення умов договору № 313 від 15.11.2005, оплачувались ним не в повному обсязі та несвоєчасно.

Позиція Верховного Суду

7. Суд зазначає, що, як вбачається із матеріалів касаційної скарги ПАТ "Сумиобленерго", рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду позивачем оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 883 233,67 грн пені, у зв'язку із зменшенням судом нарахованої позивачем пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, в іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права саме в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 883 233,67 грн пені, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

8. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

9. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

10. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

11. Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

12. Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

13. Статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

14. Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

15. Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

16. У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

17. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

18. За змістом статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність порушення зобов'язання відповідача по оплаті активної електричної енергії, здійснивши перевірку розрахунків пені, інфляційних втрат та 3%, визнали обґрунтованим нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% за спірний період.

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що КП "Міськводоканал" на підставі статті 551 ЦК України та статті 223 ГК України просило суд зменшити розмір неустойки (пені) на 99%.

Судами, за заявою КП "Міськводоканал", зменшено заявлену до стягнення ПАТ "Сумиобленерго" суму пені на 75%, що дорівнює 220 808,25 грн.

Причиною касаційного перегляду стала незгода позивача із зменшенням судами попередніх інстанцій заявленого до стягнення розміру неустойки (пені).

19. Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

20. Згідно статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки КП "Міськводоканал" посилалося, зокрема, на те, що 85 % послуг надається населенню м. Суми, які несвоєчасно здійснюють розрахунки за спожиті послуги, систематична несплата населенням рахунків за послуги з водопостачання та водовідведення негативно впливає на фінансовий стан підприємства, у зв'язку з цим підприємство не має фінансової можливості своєчасно проводити розрахунки по грошовим зобов'язанням.

Здійснення своєчасної оплати за поставлену позивачем електроенергію залежало виключно від розрахунків споживачів з відповідачем за надані ним послуги з водовідведення та водопостачання. Сума пені, нарахована позивачем, є результатом неналежної оплати споживачами вартості спожитих послуг з водопостачання і водовідведення, що підтверджується Постановою КМУ від 4 червня 2015 № 375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню", якою затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Фактичне відшкодування державою різниці в тарифах на даний час не проведено, що підтверджується Рішенням Рахункової палати від 23.02.2016 №3-3 "Про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню", яким встановлено, що місцевими органами виконавчої влади не забезпечено повною мірою в 2014 та 2015 роках досягнення мети надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та водовідведення для населення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю їх фактичної вартості затвердженим тарифам.

Обсяг заборгованості держави перед КП "Міськводоканал" Сумської міської ради з різниці в тарифах станом на 01.04.2017 складає - 46,6 млн. грн.

Враховуючи викладене, складну економічну ситуацію, що склалася на КП "Міськводоканал", беручи до уваги як інтереси позивача, так і відповідача, суд першої інстанції визнав за можливе застосувати приписи статті 233 ГК України до спірних правовідносин та зменшити суму пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на 75%, що дорівнює 220 808,25 грн.

Суд першої інстанції взяв до уваги, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання.

З такими висновками суду першої інстанції обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, що прострочення оплати відповідачем активної електричної енергії відбувалось не тільки з вини відповідача, оскільки відповідач є комунальним підприємством і основним видом господарської діяльності відповідача є надання послуг водопостачання, водовідведення та очистки стічних вод населенню та іншим споживачам. Основним споживачем послуг відповідача з централізованого водопостачання є населення.

Позивачем здійснювалася постачання електричної енергії, що передбачено умовами договору № 313 від 15.11.2005. Докази на підтвердження понесених ПАТ "Сумиобленерго" збитків чи додаткових витрат через прострочення оплати контрагентам в матеріалах справи відсутні.

Крім того, апеляційним судом обґрунтовано прийнято до уваги, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 313 від 15.11.2005, місцевим господарським судом стягнуто з відповідача на користь ПАТ "Сумиобленерго" 3% річних та інфляційні втрати, що також компенсує можливі негативні наслідки для кредитора.

Отже судами попередніх інстанцій було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача, так і позивача у даній справі.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судами не обґрунтовано рішення щодо зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки.

Доводи касаційної скарги про відсутність виняткового випадку для зменшення неустойки, не спростовують висновків судів щодо наявності зазначених вище підстав для зменшення розміру неустойки, господарськими судами було надано учасникам судового процесу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Посилання ПАТ "Сумиобленерго" в касаційній скарзі на те, що судами не враховано інтереси ПАТ "Сумиобленерго", особливі обставини його діяльності, та завдання вказаним зменшенням пені йому збитків, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються доводами судів попередніх інстанцій, якими зокрема встановлено, що проаналізувавши подані сторонами обґрунтування своїх вимог і заперечень, приймаючи до уваги ступінь виконання основного зобов'язання по договору, та відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем строків оплати спожитої електроенергії за договором, суди відхилили зазначені доводи ПАТ "Сумиобленерго", як необґрунтовані.

На підставі наведеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, оцінивши всі доводи сторін по даній справі щодо зменшення розміру пені дійшли обґрунтованого висновку, що існують обставини, за яких можливе зменшення стягуваної суми пені на 75%, на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України.

21. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень в частині зменшення розміру пені, що належить до стягнення.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень в частині зменшення розміру пені, що належить до стягнення, отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

24. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки заявленої до стягнення позивачем, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування рішення чи постанови відсутні.

Розподіл судових витрат

25. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 18.03.2019 у справі № 920/901/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

О. О. Мамалуй