Історія справи

Постанова КГС ВП від 15.10.2024 року у справі №917/531/19
Ухвала КГС ВП від 06.04.2021 року у справі №917/531/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/531/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Случа О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю. Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2021 року (головуючий - Тихий П. В., судді: Сіверін В. І., Терещенко О. І.) у справі

за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

до: (1) Лохвицької районної державної адміністрації, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське", (3) Бодаквянської сільської ради,

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок.

(у судове засідання з'явились: прокурор Голуб Є. В. та представник скаржника Чуфістова Ю. Г. )

ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (далі "Прокурор") звернувся до місцевого господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі "Позивач", ГУ Держгеокадастру) до Лохвицької районної державної адміністрації (далі "Відповідач-1", Райдержадміністрація) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" (далі "Відповідач-2", ТОВ "Корсунівське") про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки.

1.1. Узагальнено доводи Прокурора у цій справі зводяться до того, що Райдержадміністрація, не маючи на те відповідних повноважень, розпорядилася землями державної власності.

Короткий зміст і мотиви судових рішень

2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.11.2020 позов Прокурора в інтересах держави в особі Позивача залишено без розгляду.

2.1. Приймаючи вказану ухвалу, з посиланнями на приписи пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) місцевий суд вказав, що із поданих Позивачем доказів немає можливості встановити правовий статус спірних земельних ділянок та їх належного розпорядника, а тому не вбачається за можливе і встановити чи порушуються, не визнаються, оспорюються права держави в особі саме цього органу у спірних правовідносинах.

3. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.11.2020 скасовано, а справу № 917/531/19 передано на розгляд до господарського суду першої інстанції.

3.1. Мотивуючи прийняту постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини саме позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору.

3.2. Проте, як убачається із матеріалів справи, Позивач надавав витребувані ухвалою суду документи; вказані документи долучено до матеріалів справи та розглянуто судом і з мотивувальної частини ухвали від 26.11.2020 вбачається, що на підставі наявних у справі матеріалів місцевий господарський суд зробив відповідні висновки по суті спору.

3.3. Неможливість встановити певні обставини на підставі поданих доказів, не зумовлює у цьому випадку залишення місцевим господарським судом позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки суд не був позбавлений можливості розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі та досліджених доказів.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

4. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, посилаючись на неправильне застосовування та порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, ТОВ "Корсунівське" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить її скасувати.

4.1. Узагальнено доводи скарги зводяться до такого:

- апеляційним судом не було враховано, що Позивач виконав вимоги ухвали місцевого господарського суду про витребування доказів не у повному обсязі;

- апеляційний суд проігнорував той факт, що Позивач не надав, а матеріали справи не містять, доказів того, що спірні землі є саме землями державної форми власності;

- судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки обставинами дотримання Прокурором положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а з матеріалів справи вбачається, що Прокурор не обґрунтував та не довів бездіяльності ГУ Держгеокадастру.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

5. ГУ Держгеокадастру було подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Корсунівське" у якому воно стверджує, що скаржником належним чином не обґрунтовано наявності допущених апеляційним судом порушень правових норм. Позивач вважає, що у касаційній скарзі лише викладено фактичні обставини справи, суб'єктивну позицію щодо суті спору, однак не зазначено жодних підстав щодо застосованого судами положення статті 226 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

6. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

6.1. статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

6.2. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

7. Відповідно до приписів застосованого судом першої інстанції положення пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, зокрема якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

7.1. Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаної норми процесуального права, Верховний Суд (див. постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18) неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

7.2. Верховний Суд акцентував, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

8. З матеріалів цієї справи слідує, що у підготовчому засіданні, ухвалою від
16.09.2020, місцевий господарський суд витребовував у Позивача докази, а саме: витяги з Державного земельного кадастру, копії поземельних книг щодо спірних земельних ділянок, інформацію щодо державного реєстратора, яким здійснювалися реєстраційні дії щодо спірних земель та інформацію щодо правових підстав такий дій, технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок.

8.1. Як установив апеляційний господарський суд, 22.10.2020 від ГУ Держгеокадастру надійшли витребувані документи, а саме Позивачем було подано до суду поземельні книги на спірні земельні ділянки, копії витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, копію листа з інформацією про державного реєстратора, який здійснював відповідні реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок, докази на підтвердження повноважень представника.

8.2. Судом першої інстанції зазначені докази долучено до матеріалів справи і у судовому засіданні 04.11.2020 місцевий суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

9. В подальшому, місцевий господарський суд оцінив подані докази і в результаті дійшов висновку про те, що з них неможливо встановити правовий статус спірних земельних ділянок, а тому вимога Прокурора про зобов'язання повернути ГУ Держгеокадастру у Полтавській області спірні земельні ділянки є передчасною.

10. Оскільки у матеріалах справи наявні докази здійснення Позивачем своїх процесуальних обов'язків щодо надання витребуваних документів, а в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції не наведено обґрунтування щодо того, які саме вимоги суду не було виконано Позивачем, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що висновок апеляційного господарського суду про відсутність у даному випадку правових підстав для залишення позову без розгляду через ненадання Позивачем без поважних причин витребовуваних доказів є правильним та цілком правомірним.

11. Як правильно вирішив господарський суд апеляційної інстанції, надання Позивачем витребуваних документів, однак неможливість з їх допомогою встановити певні обставини, не зумовлює залишення заявленого позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

12. Слід зазначити, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду.

13. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

14. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

15. За обставинами цієї справи господарський суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив Позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту, а тому постанова апеляційного господарського суду, якою виправлено цей недолік місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою.

16. Доводи касаційної скарги ТОВ "Корсунівське" наведених висновків не спростовують і в цілому зводяться виключно до незгоди з позицією апеляційного господарського суду. Більше того, зміст касаційної скарги переконливо свідчить про те, що її аргументи стосуються суті спору та підстав заявленого позову, однак у даному випадку спір, який виник між сторонами, по суті не вирішено, а предметом касаційного провадження є постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду через недодержання господарським судом першої інстанції приписів пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1,2 статті 300).

18. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

19. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду повністю відповідає правовим нормам, а тому не може бути змінена чи скасована. Водночас подана ТОВ "Корсунівське" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

20. Судові витрати за розгляд касаційної скарги несе ТОВ "Корсунівське".

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2021 року у справі № 917/531/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Случ О. В.