Історія справи

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/201/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний" про розподіл судових витрат до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 920/201/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар"

до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний", 2) Приватне акціонерне товариство "Київстар"

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 12.09.2019, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2020 у справі № 920/201/19 залишено без змін.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

09.06.2020 до ухвалення постанови судом касаційної інстанції Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний" подано заяву про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу (правову допомогу) у суді касаційної інстанції в сумі 13 081,00 грн, для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявник надав: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.06.2019; копію додаткової угоди №3 від 02.03.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.06.2019; копії платіжних доручень від 05.03.2020 №№ 298, 299, 300, від 21.04.2020 №480, від 02.06.2020 №641; розрахунок вартості наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 04.06.2020; копія акту приймання-передачі наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 04.06.2020. Крім того, матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія СМ №000477 від 27.07.2017, видане Сошенку Ярославу Вікторовичу .

Як вбачається із матеріалів справи, 21.06.2019 між адвокатом Сошенком Ярославом Вікторовичем та СГ ТОВ "Агрокомбінат "Тепличний" було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Так, Додатковою угодою № 3 від 02.03.2020 сторони домовились, що згідно із п.п. 1.1, 4.1, 4.2 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.06.2019, клієнт сплачує адвокату гонорар:

- за складання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Преміум Стар" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 по справі №920/201/19 - 2 027, 00 грн - не пізніше 05.03.2020;

- за складання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Преміум Стар" на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 12.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 по справі №920/201/19 - 2 027, 00 грн - не пізніше 05.03.2020;

- за складання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Преміум Стар" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2020 по справі №920/201/19 - 2 027, 00 грн - не пізніше 05.03.2020;

- за участь у судових засіданнях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 7 000,00 грн за кожне судове засідання - не пізніше, ніж за три календарні дні до судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу третій особі 1 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду при розгляді справи № 920/201/19 надавав адвокат Сошенко Я.В.

Як вбачається з розрахунку вартості наданих послуг правової (правничої) допомоги, станом на 04.06.2020 адвокат Сошено Я.В.:

- склав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Преміум Стар" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 по справі №920/201/19, розмір гонорару складає 2 027, 00 грн;

- склав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Преміум Стар" на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 12.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 по справі №920/201/19, розмір гонорару складає 2 027, 00 грн;

- склав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Преміум Стар" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2020 по справі №920/201/19, розмір гонорару складає 2 027, 00 грн.

Відповідно до даного розрахунку вказав, що на 10.06.2020 призначено судове засідання для розгляду справи №920/201/19, розмір гонорару складає 7 000,00 грн.

Надання адвокатом Сошенком Я.В. вказаних у розрахунку послуг підтверджується Актом приймання - передачі наданих послуг (правової (правничої) допомоги станом на 04.06.2020, підписаного сторонами договору без зауважень.

Відповідно до п. 2 Акту за надання вказаних послуг клієнт сплатив адвокату гонорар у розмірі 13 081,00 грн.

Оплата послуг підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи: від 05.03.2020 №№ 298, 299, 300, кожне з яких на суму 2 027,00 грн, від 21.04.2020 №480 на суму 3 000,00 грн, від 02.06.2020 №641 на суму 4 000,00 грн.

Тобто, загальна сума отриманого адвокатом Сошенком Я.В. гонорару за надання третій особі 1 послуг з правничої допомоги в суді касаційної інстанції становить 13 081,00 грн.

Дослідивши заяву про розподіл витрат на правничу допомогу пов`язаних з розглядом справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що така заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

У статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 124 цього Кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У пункті 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

При цьому, в силу положень ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 зазначеної статті).

За змістом абзацу 1 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи № 920/201/19 не надходило.

Заперечення представника позивача проти задоволення заяви третьої особи 1, озвучені у судовому засіданні 10.06.2020, не можна вважати обґрунтованими з огляду на дотримання останнім вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України.

З викладеного вище вбачається, що сума витрат третьої особи 1 на правничу допомогу підтверджена документально та відповідно обґрунтована фактичним обсягом наданих юридичних послуг відповідно до умов договору, складністю даної справи, тому колегія суддів вважає обґрунтованою заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи наведені положення законодавства, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності, а також докази, надані на підтвердження зазначених витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Преміум Стар" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний" витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 13 081,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний" про розподіл судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар" (код 35172222) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний" (код 30321156) 13 081,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом касаційних скарг.

3. Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.