Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.12.2019 року у справі №910/4034/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4034/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши касаційні скарги Фізичної особи - підприємця Кудинова Юрія Юрійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Кудинова Юрія Юрійовича до Фізичної особи - підприємця Скороходової Олени Аркадіївни, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Флорінг Компані" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 79 580,00 грн,

за участю представників:

позивача - Кудинов Ю. Ю., Цвєтінський С. А., адвокат,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Кудинов Юрій Юрійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Скороходової Олени Аркадіївни про розірвання договору купівлі-продажу паркетної дошки та стягнення коштів у сумі 79 580,00 грн.

1.2. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив про порушення його прав, як споживача, у зв`язку з тим, що відповідач передав йому товар неналежної якості.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. У червні 2015 року між ФОП Кудиновим Ю. Ю. (покупець) і ФОП Скороходовою О. А. (постачальник) було досягнуто домовленості про купівлю-продаж дошки паркетної, тришарової, розміром 240195/14, венге, Люкс, триполосної, UV-масло, браш, loсk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 м2.

2.2. Згідно із замовленням від 11.06.2015 № 98 вартість цього товару разом з доставкою становить 79 580,29 грн.

2.3. Зазначене замовлення було оплачено позивачем, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 12.06.2015 № 66, разом з квитанцією до прибуткового касового ордеру на суму 79 580,00 грн і відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної від 12.06.2019 № 65 постачальник передав товар покупцю.

2.4. Згодом, як зазначив позивач, придбана ним у ФОП Скороходової О. А. дошка паркетна, була продана ОСОБА_1

2.5. Однак, у подальшому з`ясувалося, що переданий позивачем ОСОБА_1 товар є неякісним.

2.6. Позивач обґрунтовуючи свої вимоги, послався на обставини, встановлені під час розгляду справи № 756/7572/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ФОП Кудинова Ю. Ю. і Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Флорінг Компані", третя особа - Скороходова О. А. , про захист прав споживача, розірвання договору, повернення вартості товару, стягнення збитків.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 (суддя Підченко Ю. О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач допустимими та достовірними доказами не довів, що поставлений відповідачем позивачеві товар вартістю 79 580,00 грн є неякісним з огляду на істотні недоліки, спричинені з вини відповідача, або третьої особи (яка у свою чергу є постачальником зазначеного товару відповідачеві), тобто не доведено факту порушення відповідачем права позивача, за захистом яких він звернувся до суду із цим позовом.

Рішення прийнято на підставі статей 3, 15, 16, 261, 267, 651, 654, 655, 673, 678, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 (колегія суддів у складі: Пономаренко Є. Ю., Смірнова Л. Г., Кропивна Л. В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.4. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо недоведення позивачем порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Крім того, суд відхилив твердження позивача про порушення його прав як споживача з огляду на те, що ФОП Кудинов Ю. Ю. не є споживачем в розумінні положень Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки споживачем може бути лише фізична особа, однак у даному спорі позивач - особа, яка займається підприємницькою діяльністю. При цьому, позивачем було придбано товар не для особистих потреб, а з метою його перепродажу третім особам.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ФОП Кудинов Ю. Ю. у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.2. Як підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник наголошує, що Північний апеляційний господарський суд не врахував висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 922/980/18, щодо застосування положень частини 4 статті 75 ГПК України. Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не взяв до уваги факти, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 756/7572/16-ц.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. ФОП Скороходова О. А. у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.4. У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

6.5. За змістом статті 712 цього Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

6.7. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.8. Згідно частиною 1 статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Варто зазначити, що істотними умовами договору поставки є: предмет договору, строки і порядок поставки товару та оплати.

6.9. Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Тобто, для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

6.10. Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6.11. Згідно з частинами 1, 2 статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів; вимагати заміни товару.

6.12. Відповідно до частини 1 статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

6.13. Суди, приймаючи судові рішення, виходили з того, що позивачем, не доведено належними, допустимими та достовірними доказами того факту що поставлений відповідачем позивачеві товар вартістю 79 580,00 грн є неякісним з огляду на істотні недоліки, спричинені з вини відповідача, або третьої особи (яка у свою чергу є постачальником даного товару відповідачеві), тобто, не доведено факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду із цим позовом.

6.14. ФОП Кудинов Ю. Ю., звертаючись з даним позовом, наголошував, що згідно із замовленням від 11.06.2015 за № 98 позивач придбав у відповідача товар - дошку паркетну, 3-х шарову, розміром 240195/14, венге, Люкс, 3-полосну, UV- масло, браш, losk, тм Serifoglu (Туреччина) у кількості 98,28 м2 вартістю 79 580,00 грн, який він залишив на складі відповідача для подальшої реалізації. В той же день, а саме 11.06.2015, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено замовлення № 1, відповідно до умов якого позивач продав цей товар ОСОБА_1 12.06.2015 паркетна дошка, придбана позивачем у Скороходової О. А. , з її складу була доставлена на квартиру ОСОБА_1

ФОП Кудинов Ю. Ю. також наголошував на необхідності застосування статті 75 ГПК України щодо обставин, встановлених при розгляді справи № 756/7572/16-ц.

6.15. Аналогічні твердження містилися в апеляційній скарзі ФОП Кудинова Ю. Ю.

6.16. У касаційній скарзі ФОП Кудинов Ю. Ю. наголосив, що суд апеляційної інстанції ухилився від здійснення апеляційного перегляду справи, не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто не переглянув справу по суті, чим допустив порушення норм процесуального права.

6.17. Колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

6.18. Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.19. Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або такими, що не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України.

6.20. Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, позивач, як вбачається з апеляційної скарги, вказував про ненадання оцінки судом першої інстанції всім його доводам.

6.21. Проте всупереч положенням підпункту «в» пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, не розглянув та не спростував.

6.22. Так, судами не надано оцінки твердженню позивача про те, що паркетна дошка була продана ОСОБА_1 у день її покупки самим позивачем у Скороходової О. А. і з її складу доставлена на квартиру ОСОБА_1

6.23. Водночас, відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України (у відповідній редакції) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Посилання ФОП Кудинова Ю. Ю. на обставини, встановлені при розгляді справи № 756/7572/16-ц, розглядалися судами попередніх інстанцій, проте судами не зроблено будь-якого висновку чи є ці обставини преюдиціальними для даної справи в контексті положень статті 75 ГПК України.

6.24. Таким чином вищенаведені доводи відповідача судом першої інстанції фактично не розглянуті та не відображені у рішенні. В свою чергу постанова апеляційного господарського суду також не містить висновків щодо їх відхилення або прийняття, що прямо суперечить вимогам статті 282 ГПК України та свідчить про те, що судом не було належним чином переглянуто рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

6.25. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки Верховний Суд позбавлений можливості розглянути та оцінити відповідні аргументи скаржника та відповідно зробити висновок чи могли ці доводи вплинути на рішення спору по суті.

6.26. З огляду на викладене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

7.2. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

7.4. За наведених обставин колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій передчасним, зробленими без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому рішення і постанову належить скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи, навести обґрунтування прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кудинова Юрія Юрійовича задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 у справі № 910/4034/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір