Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5189/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Приватного акціонерного товариства

«Національна енергетична компанія «Укренерго» - Пучки В. А.,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «АСД ЛЕКС» - Вовк У. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (у складі колегії суддів: Мальченко А. О. (головуючий), Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (суддя Андреїшина І. О.)

у справі № 910/5189/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСД ЛЕКС»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 2 290 073,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АСД ЛЕКС» (далі - ТОВ «АСД ЛЕКС») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») про стягнення заборгованості у розмірі 6 767 427,69 грн, з яких: 6 651 440,05 грн основного боргу, 97 660,64 грн інфляційних втрат та 18 327,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуги із зменшення навантаження від 26.08.2021 № 0964-15011 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 провадження у справі № 910/5189/22 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 3 091 637,44 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за відсутністю предмета спору; вирішено подальший розгляд у справі здійснювати за позовними вимогами ТОВ «АСД ЛЕКС» до НЕК «Укренерго» про стягнення заборгованості у розмірі 2 290 073,56 грн, з яких: 2 174 085,92 грн основного боргу, 97 660,64 грн інфляційних втрат та 18 327,00 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, позов задоволено.

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2023 року НЕК «Укренерго» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/5189/22 за касаційною скаргою НЕК «Укренерго» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.08.2023.

ТОВ «АСД ЛЕКС» у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки нарахування та стягнення позивачем 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором є законним та обґрунтованим, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «АСД ЛЕКС» є виробником електричної енергії і діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 07.03.2019 № 319. Також, постановою НКРЕКП від 28.05.2019 № 849 ТОВ «АСД ЛЕКС» установлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії до 01.01.2030.

Наказом НЕК «Укренерго» від 08.06.2021 № 316 «Про затвердження умов договору про надання послуги із зменшення навантаження» відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №3 07 (далі - Привила ринку), затверджено умови договору про надання послуги зі зменшення навантаження.

Листом від 26.08.2021 №01/37103 НЕК «Укренерго» повідомило ТОВ «АСД ЛЕКС», що заяву-приєднання позивача до договору про надання послуги зі зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою розглянуто та приєднано ТОВ «АСД ЛЕКС» до договору його одиниці відпуску EIC-62W361320232606T, в якості надавача послуги зі зменшення навантаження. Ідентифікатор договору № 0964-15011. Дата акцептування 26.08.2021. Дата внесення до реєстру ППВДЕ 28.08.2021.

Крім того, НЕК «Укренерго» повідомило ТОВ «АСД ЛЕКС» про те, що відповідно до Правил ринку учасник ринку з дати внесення до реєстру ППВДЕ набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання, згідно з умовами договору та Правилами ринку.

Тобто, 26.08.2021 між ТОВ «АСД ЛЕКС» як виробником, який здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною (ППВДЕ), та НЕК «Укренерго» як оператором системи передачі (ОСП) укладено договір про надання послуг із зменшення навантаження, відповідно до умов якого цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (пункт 1.1).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору ППВДЕ зобов`язується надавати послуги із зменшення навантаження ППВДЕ (послуга) для забезпечення операційної безпеки відповідно до умов чинного законодавства, цього договору та Правил ринку.

За цим договором ППВДЕ надає ОСП послугу із зменшення навантаження шляхом виконання диспетчерської команди на зменшення навантаження, а ОСП оплачує таку послугу у розмірах, порядку та у строки, визначені цим договором.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППВДЕ за послугу, та плати за невідповідність, що сплачуються ППВДЕ на користь ОСП.

Вартість наданих послуг за цим договором визначається як добуток обсягу не відпущеної електричної енергії в результаті виконання команди ОСП на зменшення навантаження за цим договором та встановленого для одиниці відпуску ППВДЕ «зеленого» тарифу або аукціонної ціни.

Цей договір набирає чинності на другий робочий день від дня акцептування ОСП заяви-приєднання до договору, про що ОСП повідомляє ППВДЕ, та діє до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання (пункт 8.1 договору).

Згідно з пунктом 8.2 договору, якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що протягом періоду з лютого по травень 2022 року ТОВ «АСД ЛЕКС» надано, а НЕК «Укренерго» прийнято послуг зі зменшення навантаження на загальну суму 6 651 440,05 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження згідно з договором від 26.08.2021 №0964-15011, а саме:

- актом приймання-передачі від 28.02.2022 за лютий 2022 року на загальну суму 604 165,72 грн;

- актом приймання-передачі від 31.03.2022 за березень 2022 року на загальну суму 2 319 237,01 грн;

- актом приймання-передачі від 30.04.2022 за квітень 2022 року на загальну суму 981 823,52 грн;

- актом приймання-передачі від 31.05.2022 за травень 2022 року на загальну суму 2 746 213,80 грн.

Згідно з платіжними дорученнями від 24.06.2022 № ППВДЕ1043, від 28.06.2022 № ППВДЕ1013, від 04.07.2022 № ППВДЕ1092, від 04.07.2022 № ППВДЕ3092, від 05.07.2022 № ППВДЕ1032, від 08.07.2022 № ППВДЕ1005, від 23.09.2022 № ППВДЕ2099, від 27.10.2022 № ППВДЕ1077, від 01.11.2022 № ППВДЕ3029 НЕК «Укренерго» здійснило оплату послуг із зменшення навантаження за договором від 26.08.2021 № 0964-15011 у розмірі 4 477 354,13 грн, однак з порушенням строків оплати.

Оплата послуги із зменшення навантаження за договором від 26.08.2021 № 0964-15011 у розмірі 2 174 085,92 грн НЕК «Укренерго» здійснена не була.

ТОВ «АСД ЛЕКС», звертаючись до суду з позовними вимогами (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних, обґрунтувало їх неналежним виконанням НЕК «Укренерго» зобов`язань за договором про надання послуги із зменшення навантаження від 26.08.2021 № 0964-15011 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погодився з висновками суду першої інстанції про належність наявних на оптичному диску доказів та стягнення з відповідача несплаченої суми основного боргу, а також здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, погодився з висновком суду першої інстанції про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в межах розміру заявлених позовних вимог.

Зі змісту касаційної скарги НЕК «Укренерго» вбачається, що предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

НЕК «Укренерго» у поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статті 625 ЦК України та не враховано висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 у справах № 922/744/18, № 905/1315/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17. При цьому скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обставини пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, та не здійснили належну оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються.

Крім того, НЕК «Укренерго» підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, також зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме, суди попередніх інстанцій встановили обставини щодо направлення позивачем відповідачу актів приймання-передачі від 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022 та 31.05.2022 на підставі наданих позивачем електронних доказів (фотографічного зображення (роздруківки) з екрану монітора комп`ютера), які не є належними доказами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

У статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2).

За змістом положень статей 626 627 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду.

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави (глава 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір про надання послуг із зменшення навантаження від 26.08.2021 № 0964-15011 укладений відповідно до вимог Правил ринку, є чинним, а отже породжує для сторін взаємні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 3.4 договору у разі відсутності зауважень до оформленого розрахунку обсягу невідпущеної електричної енергії та акта наданих послуг, ОСП повертає ППВДЕ один примірник підписаного зі своєї сторони акту наданих послуг або направляє відмову від його підписання з відповідними зауваженнями, що мають бути усунуті.

У разі несвоєчасного повернення сторонами відповідних направлених актів такі акти вважаються підписаними стороною-одержувачем у запропонованій редакції (пункт 3.9 договору).

На виконання умов договору, протягом періоду з лютого по травень 2022 року ТОВ «АСД ЛЕКС» з електронної адреси з накладенням електронного підпису направлено на електронну адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго» акти приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження від 28.02.2022 за лютий 2022 року на загальну суму 604 165,72 грн, від 31.03.2022 за березень 2022 року на загальну суму 2 319 237,01 грн, від 30.04.2022 за квітень 2022 року на загальну суму 981 823,52 грн; від 31.05.2022 за травень 2022 року на загальну суму 2 746 213,80 грн, разом із розрахунками та рахунками на сплату послуги.

Разом з цим судами попередніх інстанцій установлено, що акти приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження були підписані директором ТОВ «АСД ЛЕКС» Котляровим С. Л., зокрема, за лютий 2022 - 11.03.2022, за березень 2022 - 22.04.2022, за квітень 2022 - 18.05.2022, за травень 2022 - 07.06.2022.

Отримання цих актів разом із розрахунками та рахунками на сплату послуги НЕК «Укренерго» підтверджено направленими на електронну адресу ТОВ «АСД ЛЕКС» листами, зокрема, від 15.03.2022 - за лютий 2022 року, 04.05.2022- за березень 2022 року, 20.05.2022 - за квітень 2022 року та 14.06.2022 - за травень 2022 року. Факт отримання підтверджується наданими позивачем на оптичному диску доказами.

Судами попередніх інстанцій не встановлено наявності будь-яких зауважень НЕК «Укренерго» до актів приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження згідно з договором від 26.08.2021 №0964-15011 за лютий-травень 2022 року, що відповідно до пункту 3.9 договору свідчить про прийняття НЕК «Укренерго» наданих ТОВ «АСД ЛЕКС» за договором послуг у лютому 2022 року на загальну суму 604 165,72 грн, у березні 2022 року на загальну суму 2 319 237,01 грн, у квітні 2022 року на загальну суму 981 823,52 грн, у травні 2022 року на загальну суму 2 746 213,80 грн.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач свого обов`язку зі сплати коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, такі дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань, що є підставою для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

У зв`язку з наведеним, суд касаційної інстанції, за встановлених судами обставин прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих позивачем сум інфляційних втрат та 3 % річних.

Доводи скаржника про те, що надані позивачем електронні докази є неналежними, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки висновок судів попередніх інстанцій щодо належності та допустимості зазначених доказів узгоджується з висновком, викладеним об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21.

За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Також, НЕК «Укренерго», у поданій касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 625 ЦК України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 у справах № 922/744/18, № 905/1315/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17.

Так, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

НЕК «Укренерго» у касаційній скарзі підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, обґрунтувало тим, що судами попередніх інстанцій при вирішення спору не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 у справах № 922/744/18, № 905/1315/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17, зокрема, щодо обов`язку суду з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, та погодився з висновком суду першої інстанції про стягнення інфляційних втрат і 3% річних в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, Верховний Суд зазначає, що наведені судами попередніх інстанцій мотиви та висновки щодо задоволення вимог про стягнення інфляційній втрат та 3% річних не суперечать правовим висновкам, викладеним у зазначених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстави касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного судового рішення.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/5189/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко