Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.05.2018 року у справі №904/8399/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8399/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима"

відповідач-1 - Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

відповідач-2 - Управління державної казначейської служби України у Новокодацькому районі міста Дніпра

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Новокодацькому районі міста Дніпра

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 28.03.2018

у складі колегії суддів: Широкобокова Л.П. (головуючий), Березкіна О.В., Подобєд І.М.

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 14.12.2017

у складі судді Загинайко Т.В.

у справі №904/8399/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима"

про стягнення 191 051, 29 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 12.04.2018 поштовим відправленням Управління державної казначейської служби України у Новокодацькому районі міста Дніпра звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/8399/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/8399/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2018.

3. Ухвалою Верховного суду від 29.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління державної казначейської служби України у Новокодацькому районі міста Дніпра та ухвалено здійснити перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/8399/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима" поштовою кореспонденцією надіслало відзив на касаційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Новокодацькому районі міста Дніпра.

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 1 статті 3 "Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

6. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) та Управління Державної казначейської служби України у Новокодацькому районі міста Дніпра (далі - відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України шкоди в розмірі 191 051, 29 грн.

7. Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказу від 20.04.2016 у справі №904/8110/15 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у справі №904/8514/16 про банкрутство ТОВ "Максима", та після визнання боржника банкрутом; факт незаконності дій органу ДВС установлено ухвалою суду від 04.07.2017 у справі №904/8110/15, яка набрала законної сили; незаконними діями відповідача-1 позивачу завдана шкода в розмірі 191 051, 29 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. 14.12.2017 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено, стягнено з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби у Новокодацькому районі міста Дніпра на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" 191 051, 29 грн. шкоди.

9. Рішення суду мотивоване наявністю у спірних відносинах всіх елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування шкоди, передбаченої статтею 1173 Цивільного кодексу України.

10. Судом першої інстанції встановлено:

- 17.12.2015 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8110/15, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2016, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" про стягнення штрафних санкцій, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" на користь Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" 170 955 грн. - штрафних санкцій та 2 564, 35 грн. - витрат зі сплати судового збору. На виконання зазначеного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 20.04.2016;

- 02.08.2016 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області, який в подальшому перейменовано у Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51827708 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 у справі №904/8110/15;

- 26.10.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі №904/8514/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, 08.11.2016 постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8514/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 5 місяців до 08.04.2017, які отримані Ленінським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра відповідно 01.11.2016 та 17.11.2016;

- 24.04.2017 відповідно до платіжної вимоги №в-11/390 від 21.04.2017 з ліквідаційного рахунку позивача №26000427744, що відкритий в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 №904/8110/15, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, було списано грошові кошти на суму 191 051, 29 грн.; 11.05.2017 державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №51827708 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 у справі №904/8110/15 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із повним погашенням боргу за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій;

- 04.07.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8110/15, залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017, визнано незаконними дії Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо звернення стягнення на грошові кошти боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" за платіжною вимогою від 21.04.2017 №в-11/390 в розмірі 191 051, 29 грн., що знаходилися на ліквідаційному рахунку №26000427744 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; визнано недійсною постанову Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження від 11.05.2017 №51827708; відмовлено у задоволенні скарги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Максима" грошових коштів в розмірі 191 051, 29 грн., оскільки скаржник звернувся з вимогою до ДВС з посиланням на статтю 1212 ЦК України, яка не може бути підставою задоволення вимог скаржника в межах провадження за скаргою на дії ДВС, а тільки в межах позовного провадження.

11. Відтак, встановивши факт неправомірності дій державного виконавця, підтвердженість розміру шкоди на суму 191 051, 29 грн., а також доведений причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача-1 та завданням шкоди, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та необхідність відшкодування позивачу заявленої шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

12. 28.03.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишив без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 залишив без змін.

12.1. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- факт неправомірності дій державного виконавця на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди вже встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили і воно є преюдиціальним для вирішення даного спору;

- неправомірними діями державного виконавця порушені інтереси кредиторів боржника, оскільки під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та після визнання боржника банкрутом органом ДВС здійснено виконання наказу у справі №904/8110/15 на користь ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", внаслідок чого ліквідаційна маса, за рахунок якої здійснюється задоволення вимог кредиторів у встановленій законом черговості, зменшилась, при цьому, стягувач взагалі не заявив кредиторських вимог до боржника у встановленому законом порядку;

- апеляційним судом спростовані доводи відповідача-1 про безпідставність повернення коштів з бюджету, відсутність можливості повернути відповідачем-1 кошти, оскільки скаржник не є вигодонабувачем, а стягнені суми перераховані на користь трьох різних юридичних осіб, оскільки по-перше, відшкодування шкоди державою на користь фізичних та юридичних осіб, які постраждали внаслідок незаконних дій державного органу, органу місцевого самоврядування передбачене прямою нормою закону - статтею 1173 ЦК України та порядок такого відшкодування визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників"; по-друге, у позовах даного виду мова не йде про повернення державним органом безпідставно отриманих коштів, а предметом є компенсація державою юридичній або фізичній особі втрат, яких вона зазнала за незаконні рішення, дію чи бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, безвідносно ким був вигодонабувач втрачених позивачем коштів. При цьому, чинне законодавство України не пов`язує право позивача на відшкодування шкоди з поверненням втраченої ним суми коштів вигодонабувачем, а лише з встановленим фактом незаконності рішень, дій чи бездіяльності державних органів;

- апеляційним судом спростовано доводи відповідача-1 про списання спірних коштів з боржника за чинним наказом на виконання рішення господарського суду у справі №904/8110/15, яке набрало законної сили, оскільки судовим рішенням встановлена незаконність таких дій, а також з моменту порушення справи про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі і перевагу в будь-яких відносинах, стороною яких є боржник, мають спеціальні норми Закону про банкрутство; послідовність дій в разі порушення щодо боржника справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, визнання останнього банкрутом, також передбачена Законом України "Про виконавче провадження"; при цьому, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставить під сумнів законність рішення господарського суду, не скасовує чинність наказу, виданого на його виконання, а лише визначає порядок заявлення в межах справи про банкрутство боржника кредиторських вимог на підставі існуючих виконавчих документів;

- апеляційним судом спростовано заперечення відповідача-2 щодо неналежності його, як відповідача у даній справі, з огляду на те, що відповідно до підпункту 2 пункту 35 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.20011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, та зазначив, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

12.2. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з Державного бюджету України 191 051, 29 грн. шкоди, завданої незаконними діями виконавчої служби.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

13. Скаржник доводив, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права - статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", Положення про Державну казначейську службу, затвердженого Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011, та процесуального права - статті 45 ГПК України.

14. Скаржник аргументував, що Управління Державної казначейської служби України не є належним відповідачем у справі, що має відповідати за спірними правовідносинами, відповідно до статті 45 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, оскільки казначейство здійснює тільки перерахування коштів відповідно до платіжних доручень наданих від державної виконавчої служби, тому розпорядження коштами, які зараховуються як виконавчий збір, шкода, до повноважень казначейства не відносяться та відсутні на це законодавчі підстави.

Доводи інших учасників справи

15. ТОВ "Максима" у відзиві на касаційну скаргу не погодилося з її доводами та зазначило, що прийняті рішення є законними та обґрунтованими.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

16. Конституція України

Стаття 56 - кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

17. Цивільний кодекс України

Стаття 11 - підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 1 цієї статті).

Стаття 22 - збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1 статті 1166 - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1173 - шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

18. Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012

Стаття 1 - цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Частина 1 статті 2 - держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Частина 1 статті 3 - виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

19. Господарський процесуальний кодекс України.

Частина 5 статті 238 - у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

20. З огляду на компетенцію касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 1 статті 3 "Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

21. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначено у статтях 1166, 1167 ЦК України, з аналізу яких вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів. За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

22. Судами встановлено, що 04.07.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8110/15, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017, визнано незаконними дії Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо звернення стягнення на грошові кошти боржника - ТОВ "Максима" за платіжною вимогою від 21.04.2017 №в-11/390 в розмірі 191 051, 29 грн., що знаходилися на ліквідаційному рахунку №26000427744 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Отже, факт неправомірності дій державного виконавця на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди вже встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, і в цій частині воно має преюдиційне значення для вирішення даного спору.

23. Враховуючи, що рішеннями судів встановлено неправомірність дій державного виконавця, Суд погоджується з їх висновками про доведення позивачем причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача-1 та завданням позивачу шкоди, оскільки ліквідаційна маса банкрута, за рахунок якої здійснюється задоволення вимог кредиторів у встановленій законом черговості, зменшилась. Суд приймає до уваги ту сукупність доказів, які були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, та їх оцінку, яка була зроблена судами в межах наданої їм компетенції.

24. Суд погоджується з правильністю юридичних висновків судів про наявність підстав для стягнення спірної суми шкоди, оскільки позивач довів належними та допустимими доказами причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною позивачу шкодою зі зменшення ліквідаційної маси та неправомірними діями державного виконавця щодо звернення стягнення на грошові кошти боржника - ТОВ "Максима", що знаходились на ліквідаційному рахунку.

З огляду на встановлені судами обставини наявності усіх елементів складу правопорушення, наявність яких є необхідною для відшкодування шкоди, завданої державним органом, Суд погоджується з правильністю висновків судів про наявність підстав для стягнення шкоди.

25. Суд вважає частково обґрунтованими доводи скаржника про незаконне зазначення у резолютивній частині рішення його, як державного органу, через який має відбуватися стягнення спірної суми з огляду на таке.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин, яка через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, набуває та здійснює свої цивільні права та обов'язки (частина 2 статті 2, стаття 170 ЦК України).

Отже, у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади: Новокодацький відділ державної виконавчої служби міста Дніпра (дії якого призвели до завдання шкоди позивачу) та Управління державної казначейської служби міста Дніпра (орган, який відповідно до закону здійснює повернення коштів з бюджету).

26. Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ 03.08.2011 №845 (у редакції Постанови КМУ 30.01.2013 №845, далі - Порядку) - казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 36 Порядку передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Отже, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності).

27. Відповідно до частини 5 статті 238 ГПК України, чинної на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій, відсутні вимоги про зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна.

Отже, резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Такий правовий висновок у подібній справі щодо стягнення неправильно зарахованих коштів до Державного бюджету України зроблено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 .

А.3. Мотиви відхилення доводів касаційної скарги

28. Доводи скаржника згідно з пунктами 13-14 мотивувальної частини постанови спростовуються висновками Суду у пунктах 20-27 її мотивувальної частини.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

29. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з держави Україна завданої шкоди, однак резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 слід змінити, виключивши посилання на те, що спірна сума має стягуватися "через Управління Державної казначейської служби у Новокодацькому районі міста Дніпра (49064, м. Дніпро, вул. Сергія Нігояна, буд. 74, ідентифікаційний код 37989248)" та часткове задоволення касаційної скарги. Також, Суд поновлює виконання оскаржуваних судових рішень, яке було зупинено ухвалою Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №904/8399/17.

В. Судові витрати

30. У зв'язку з тим, що рішення судів по суті стягнення не змінюються, витрати скаржника зі сплати судового збору слід залишити за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Новокодацькому районі міста Дніпра задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/8399/17 змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/8399/17 викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" (49000, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 6, ідентифікаційний код 31576896) 191 051 (сто дев'яносто одну тисячу п'ятдесят одну) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп. шкоди".

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

4. Поновити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/8399/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк