Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 23.06.2019 року у справі №911/2076/18 Ухвала КГС ВП від 23.06.2019 року у справі №911/20...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.06.2019 року у справі №911/2076/18

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2076/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 (головуючий - Власов Ю.Л., судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.)

та на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 (суддя Антонова В.М.)

у справі № 911/2076/18

за первісним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж"

про стягнення 841673, 93 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз"

про стягнення 1 041 893, 84 грн.

Учасники справи:

представник АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз"- Ткаченко О.О.;

представник ТОВ "Енергоблокмонтаж" - Сапронов О.В.;

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 20.09.2018 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (далі - Філія "УМГ "Київтрансгаз") звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" (далі - ТОВ "Енергоблокмонтаж") штрафних санкцій у розмірі 841673,93 грн., з яких 606005,23 грн. пені та 235668,70 грн. штраф.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "Енергоблокмонтаж" умов договору від 08.12.2015 в частині недотримання строків поставки обладнання на об`єкт та проведення будівельно-монтажних робіт.

1.3 15.11.2018 ТОВ "Енергоблокмонтаж" подало до суду зустрічний позов до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про стягнення 1041893,84 грн. заборгованості за договором від 08.12.2015, з яких 1003509,07 грн основного боргу та 38384,77 грн. інфляційних втрат.

1.4 Вимоги зустрічного позову мотивовані неналежним виконанням Філією "УМГ "Київтрансгаз" своїх зобов`язань за договором від 08.12.2015 в частині здійснення своєчасної оплати за поставку обладнання та виконані будівельні роботи на об`єкті.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 13.12.2018 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019, про часткове задоволення як первісного, так і зустрічного позовів. Окрім того, проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

2.2 Задовольняючи вимоги первісного позову, місцевий господарський суд зазначав про недовиконання субпідрядником робіт на об`єкті на суму 2340885,78 грн. та недопоставку обладнання на суму 1025809,96 грн., що є підставою для застосування до ТОВ "Енергоблокмонтаж" штрафних санкцій, передбачених в п.8.2 договору від 08.12.2015. Водночас, за висновком суду, умовами укладеного між сторонами договору передбачено нарахування штрафних санкцій лише за порушення підрядником строків виконання робіт, за порушення останнім строків поставки обладнання відповідальність підрядника у п.8.2 договору не визначена. Окрім того, суд зазначив про невірне визначення позивачем при здійсненні розрахунку пені на суму боргу по невиконаним роботам допущено помилку у визначенні початку періоду виникнення прострочки у договірному зобов`язанні, а саме замість 27.09.2017 вказано 24.09.2017.

В частині вимог зустрічного позову суд зазначав про їх обґрунтованість щодо стягнення заборгованості по оплаті поставленого ТОВ "Енергоблокмонтаж" на виконання договору обладнання та виконаних робіт на загальну суму 919936,80 грн. В частині стягнення 83572,27 грн. вартості поставленого за видатковою накладною №РН-0000003 від 26.10.2017 товару суд дійшов висновку про відсутність прострочення зобов`язання з його оплати.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1 11.04.2019 АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову про стягнення 184645,79 грн. пені та 71806,70 грн. штрафу, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.019 в частині залишення апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" на вказане рішення суду першої інстанції без змін. Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог первісного позову в частині стягнення з ТОВ "Енергоблокмонтаж" 184645,79 грн. пені та 71806,70 грн. штрафу.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1 Судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано норми матеріального права в оскаржуваній частині рішення, а саме ст. ст. 6, 213, 549, 610, 611, 627-629, 637, 839, 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України, що призвело до неправомірної відмови у стягненні з ТОВ "Енергоблокмонтаж" пені та штрафу за порушення строків поставки обладнання.

4.2 При укладенні договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання робіт, у тому числі і щодо забезпечення робіт обладнанням, у зв`язку з чим нарахування неустойки на загальну суму невиконаних робіт, яка включає в себе як вартість невиконаних будівельних робіт, так і вартість недопоставленого обладнання.

4.3 Судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 2, 7, 11, 13, 402, 73-80, 86, 236 ГПК України та не враховано висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №911/728/18 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17.

5. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

5.1 08.12.2015 між АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" (далі - замовник) та ТОВ "Енергоблокмонтаж" (далі - підрядник) був укладений договір 1512000204 з додатками №1- 3 (далі - договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик власними силами та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, в повному обсязі відповідно до вимог чинної нормативної і технічної документації, а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

5.2 Додатковими угодами №1 від 29.12.2015, №2 від 28.12.2016 та №3 від 08.06.2017, сторони продовжили строк дії договору до 24 місяців з дати укладення договору та скоригували ціну договору, у зв`язку з чим остання становить 15951625,54 грн. з ПДВ, з якої: 7626319,62 грн. - вартість матеріалів та робіт, 8325305,92 грн. - вартість обладнання.

5.3 Умови виконання робіт погоджені сторонами у розділі 3 договору, згідно з яким передбачені цим договором роботи підрядник виконує з своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим договором, підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Підрядник в рамках виконання договору зобов`язаний поставити обладнання згідно специфікації (додаток №2), яка є невід`ємною частиною договору. Обладнання що поставляє підрядник, передається замовнику відповідно до первинних документів (накладних, актів прийому-передачі тощо) у повній справності і комплектності. Передача обладнання некомплектного і несправного не враховується як виконання договірного зобов`язання. Після приймання обладнання від підрядника замовник несе ризик їх випадкової втрати і пошкодження. Обладнання, придбане підрядником за свій кошт згідно договору та передане замовнику, може оплачуватись останнім на підставі первинних документів (накладних, актів прийому-передачі тощо). Передача в монтаж оприбуткованого замовником обладнання підряднику оформлюється актом передачі обладнання в монтаж. Після оформлення сторонами акту передачі обладнання в монтаж до моменту підписання замовником кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт ризик пошкодження або знищення обладнання замовника покладається на підрядника. Після закінчення виконання робіт підрядник передає замовнику змонтоване обладнання шляхом оформлення акту здачі змонтованого обладнання. Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 180 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №3). Підрядник своєчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

5.4 За умовами розділу 4 договору підрядник має право за письмовою згодою замовника залучати до виконання певних видів робіт за цим договором третіх осіб (субпідрядників) відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. Підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов`язань за договором, а перед замовником - за невиконання зобов`язань субпідрядниками.

5.5 Відповідно до п.5.2 договору здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).

5.6 На виконання умов п.3.1 договору замовник листом від 10.12.2015 вих.№ 8356/24-04 надав підряднику дозвіл на початок виконання своїх договірних зобов`язань в частині комплектації об`єкту матеріалами та обладнанням відповідно до специфікації.

5.7 Листом від 15.06.2016 за вих.№11 підрядник звернувся до замовника з проханням погодити залучення ТОВ "УкрСпецСервіс" як субпідрядної організації для виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору. Вказане звернення задоволено замовником, про що зазначено у листі від 29.06.2016 вих.№5523/19-04.

5.8 Наказом начальника Сумського ЛВУМГ №280 від 01.07.2016, серед іншого, дозволено працівникам ТОВ "УкрСпецСервіс" згідно з наведеним у наказі переліком виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУМГ" з 01.07.2016 по 31.10.2016, доручено провести відповідний інструктаж з техніки безпеки працівникам ТОВ "УкрСпецСервіс" та дозволено їх допуск на територію Сумського проммайданчика працівників ТОВ "УкрСпецСервіс" згідно тимчасових перепусток та автомобілів і механізмів.

Виконання даного наказу підтверджується актом від 04.07.2016 про допуск замовником представників підрядної організації (виконавець робіт ТОВ "УкрСпецСервіс") до виконання будівельно-монтажних (демонтажних) робіт на об`єкті на термін з 04.07.2016 по 08.12.2016, а також витягом з журналу реєстрації вступних інструктажів №39-ОП, згідно з яким 05.07.2016, 18.07.2016, 22.08.2016, 29.08.2016, 30.08.2016, 05.09.2016 працівники ТОВ "УкрСпецСервіс" пройшли інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки для працівників сторонніх організацій, про що зроблено відповідні відмітки у журналі.

5.9 Підрядник звертався до замовника з листами від 01.07.2016 вих.№2, від 01.10.2016 вих.№32, від 31.12.2016 вих.№46, в яких просив призупинити дію договору.

Замовник погодив призупинення виконання будівельних робіт листом від 06.07.2016 вих.№5736/24-04 до 15.09.2016, листом від 04.10.2016 вих.№7966/24-04 до 25.11.2016, листом від 04.01.2017 вих.№21/24-04 до 20.03.2017.

У період з 04.04.2017 по 11.06.2017 роботи на об`єкті були призупинені за ініціативою замовника та відновлені з 12.06.2017 на підставі його листа від 12.06.2017 вих.№4315/24-04.

Виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУМГ" було призупинено за період з 06.07.2016 по 15.09.2016 включно на 72 днів, за період з 04.10.2016 по 25.11.2016 на 53 дні, за період з 04.01.2017 по 20.03.2017 на 76 днів та за період з 04.04.2017 по 11.06.2017 на 69 днів.

5.10 Суду не надано доказів направлення або ознайомлення підрядника або субпідрядної організації з наказом начальника Сумського ЛВУМГ №280 від 01.07.2016 про надання дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУМГ" з 01.07.2016, та не надано іншого документу на підтвердження повідомлення підрядника про можливість початку виконання робіт на об`єкті з 01.07.2016, у зв`язку з чим датою повідомлення підрядника про початок виконання робіт на об`єкті слід вважати дату підписання між замовником та субпідрядною організацією акту-допуску від 04.07.2016 до виконання будівельно-монтажних (демонтажних) робіт на об`єкті представників цієї організації.

5.11 З урахуванням строків зупинення виконання робіт, підрядник мав закінчити будівельно-монтажні (демонтажні) роботи на об`єкті до 26.09.2017 включно (180 календарних днів розраховані за період з 04.07.2016 по 05.07.2016 (2 к.д.), за період з 16.09.2016 по 03.10.2016 (18 к.д.), за період з 26.11.2016 по 03.01.2017 (39 к.д.), за період з 21.03.2017 по 03.04.2017 (14 к.д.), за період з 12.06.2017 по 26.09.2017 (107 к.д.)). Однак з наданих актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2 підтверджено виконання робіт на об`єкті на загальну суму 5285433,84 грн., залишок не виконаних робіт становить 2340885,78 грн.

5.12 Згідно з підписаними сторонами видатковими накладними підрядник поставив замовнику обладнання на загальну суму 7299495,96 грн., тоді як умовами договору передбачалася поставка обладнання на суму 8325305,92 грн. Тобто, розмір недопоставленого підрядником обладнання складає 1025809,96 грн.

5.13 В п.8.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовник пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов`язання.

За порушення строків виконання робіт та поставки обладнання, відповідно до п.8.2 договору замовник нарахував до стягнення з підрядника пеню за період з 24.09.2017 по 22.03.2017 окремо на суму боргу по невиконаним роботам та на суму боргу по поставці обладнання, а також штраф на загальну суму невиконаного підрядником зобов`язання. Однак за висновком судів попередніх інстанцій з аналізу названого пункту договору слідує, що сторони передбачили у договорі штрафні санкцій лише за порушення підрядником строків виконання робіт, за порушення останнім строків поставки обладнання відповідальність підрядника в п.8.2 договору не визначена, а тому нарахування штрафних санкцій на суму прострочених підрядником зобов`язань з поставки обладнання є безпідставним.

5.14 Перевіривши здійснений замовником розрахунок штрафних санкцій за порушення строків виконання підрядних робіт, місцевий господарський суд виявив помилку при визначенні початку періоду виникнення прострочки у договірному зобов`язанні, внаслідок чого суму пені розраховано, починаючи з 24.09.2017 замість 27.09.2017.

За розрахунком суду з підрядника підлягає стягненню на користь замовника штрафні санкції у сумі 578198,78 грн. Вимоги первісного позову про стягнення 191668,45 грн. пені та 71806,70 грн. штрафу не відповідають умовам договору і вимогам чинного законодавства України.

5.15 За умовами п.п.6.1, 6.2 договору оплата за виконані роботи здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 90 робочих днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт.

5.16 В рахунок оплати поставки обладнання та виконання будівельно-монтажних (демонтажних) робіт на об`єкті замовник перерахував підряднику 11581420,73 грн. Згідно з платіжними дорученнями №32067 від 30.12.2015, №4339 від 16.02.2016, №5440 від 26.02.2016, №25836 від 15.09.2016, №29761 від 24.10.2016, №35829 від 23.12.2016, №2544 від 27.01.2017, №22499 від 08.08.2017, №19256 від 07.07.2017, №19255 від 07.07.2017, №26749 від 29.09.2017 замовником оплачено поставки за видатковими накладними №2 від 25.12.2015, №РН-0000001 від 28.07.2016, №РН-0000001 від 04.04.2017, №РН-0000002 від 03.05.2017 та роботи по актам виконаних будівельних робіт форми КБ-2 №01/09КТГ від 30.09.2016, №02/11КТГ від 30.11.2016, №01/09КТГ від 30.12.2016, №01/09КТГ від 30.12.2016, №01/09КТГ від 03.04.2017 №01/06КТГ від 30.06.2017, №02/06КТГ від 30.06.2017.

5.17 Неоплаченими замовником за даними підрядника залишились видаткова накладна №РН-0000003 від 26.10.2017 на суму 83572,27 грн., а також акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2 №01/09КТГ від 06.12.2017 на суму 787545,60 грн. та №02/09КТГ від 06.12.2017 на суму 132391,20 грн.

Однак поставлене за видатковою накладною №РН-0000003 від 26.10.2017 обладнання на суму 83572,27 грн. не було змонтоване на об`єкт, оскільки згідно з актом виконаних будівельних робіт форми КБ-2 №01/09КТГ підрядником було змонтоване інше обладнання, відмінне від того, поставка якого відбувалася за вищевказаною видатковою накладною, а тому у замовника відсутнє прострочення зобов`язання з оплати поставленого товару за видатковою накладною №РН-0000003 від 26.10.2017.

5.18 15.04.2016 між сторонами було підписано коригуючу видаткову накладну №1 та акт (коригування) №1 вартості поставленого обладнання на суму 77043,82 грн., які за твердженням замовника засвідчують поставку обладнання за видатковою накладною №2 від 25.12.2015 за завищеними цінами, але підрядник не надав замовнику коригуючу видаткову накладну при поставці наступних партій обладнання, що в свою чергу призвело до неправомірного завищення суми, яка підлягала оплаті замовником за наступними видатковими накладними у розмірі 77043,82 грн.

Коригування поставленого обладнання на суму 77043,82 грн. не було відображено в бухгалтерському обліку жодної зі сторін. Оскільки нормативними документами, що регулюють бухгалтерський облік, не містять конкретних вказівок по документуванню факту зміни вартості раніше відвантажених (поставлених) товарів, та замовник не довів допустимість складення акту (коригування) вартості поставленого обладнання і коригуючої видаткової накладної при зміни вартості товару, поставка якого вже відбулася, тоді як ПДВ обліку при перегляді ціни передбачено складання розрахунків коригувань до податкових накладних, однак сторони таких розрахунків коригувань по поставці за видатковою накладною №2 від 25.12.2015 не надали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виключення грошових коштів у розмірі 77043,82 грн. із суми боргу, який виник по поставці обладнання на суму 1003509,07 грн., відсутні.

5.19 Вимоги зустрічного позову про стягнення із замовника заборгованості по оплаті поставленого ним на виконання договору обладнання та виконаних робіт на суму 919936,80 грн. (1003509,07 - 83572,27) є обґрунтованими.

5.20 При перевірці розрахунку інфляційних втрат, нарахованих підрядником на суму боргу у розмірі 919936,80 грн. за період з 18.04.2018 по 15.11.2018, судом виявлено застосування невірного індексу інфляції, а саме 1,037301, замість правильного 1,029. За розрахунком суду із замовника підлягає стягненню 26741,38 грн. інфляційних втрат.

В задоволенні вимог про стягнення 4069,97 грн. інфляційних втрат, нарахованих підрядником на заборгованість з поставки обладнання за видатковою накладною №РН-0000003 від 26.10.2017 на суму 83572,27 грн. відмовлено, у зв`язку з відсутністю прострочення замовника.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права.

6.1 Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

6.2 Задовольняючи вимоги первісного позову в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п.8.2 Договору на вартість невиконаних підрядних робіт, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що умовами названого пункту Договору передбачено штрафні санкції лише за порушення підрядником строків виконання робіт, а за порушення строків поставки обладнання відповідальність не визначена.

Однак відповідно до ст. 875 ЦК України, де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

6.3 У постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №911/728/18 наведено правовий висновок, згідно з яким у розумінні ст. 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

6.4 Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведеної правової позиції та з її урахуванням констатує, що предмет договору будівельного підряду поєднує у собі елементи різних договорів. У даному випадку за укладеним між сторонами Договором такими складовими є результат будівельних робіт та поставка обладнання, що безпосередньо випливає зі змісту цього Договору. Так в п.1.1 Договору передбачено, що основним зобов`язанням підрядника є виконання робіт, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію. Водночас умовами Договору також визначено інші обов`язки підрядника, які існують в межах основного зобов`язання, в тому числі обов`язок підрядника щодо забезпечення поставки обладнання, який пов`язаний з виконанням передбачених договором робіт, оскільки відповідне обладнання підлягає монтуванню і встановленню на об`єкті будівництва, тобто є необхідним саме для виконання таких робіт.

6.5 З урахуванням предмету спору за первісним та за зустрічним позовами у даній справи, дослідженню підлягали питання щодо дотримання підрядником зобов`язань з виконання будівельних робіт та поставки обладнання в межах визначених Договором строків та відповідно до Графіку виконання робіт, а також щодо виконання зобов`язань замовника в частині надання відповідного дозволу на проведення підрядних робіт, як передумови для початку перебігу строку виконання робіт за Договором, і дотримання порядку та строків здійснення розрахунків з підрядником.

6.6 В постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 зроблено правовий висновок про те, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт та поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

6.7 При ухваленні рішення за первісним позовом місцевий господарський суд не врахував, що до вартості підрядних робіт підлягає включенню і вартість поставленого обладнання, оскільки укладений між сторонами Договір має ознаки змішаного договору (договору підряду та договору поставки обладнання), внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що умовами п.8.2 Договору передбачено нарахування штрафних санкцій лише за порушення строків виконання підрядних робіт, тоді як під визначення "виконання робіт" у п.8.2 Договору підпадають не лише безпосередньо підрядні роботи, а й поставка обладнання, які у своїй сукупності і складають предмет будівельного підряду.

Судом апеляційної інстанції вказану помилку виправлено не було.

6.8 Щодо строків виконання робіт, то умовами п.3.3 Договору передбачено, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 180 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3).

Тобто, виконання робіт напряму пов`язано із відповідним Графіком їх виконання, що містить перелік робіт та відведений на їх виконання строк. При цьому необхідно врахувати, що протягом 2015-2017 років сторонами укладено кілька додаткових угод, в яких вони дійшли згоди внести зміни до Договору в частині визначення його ціни та переліку і загальної кількості обладнання, яке підлягало поставці (додаткова угода №1 від 08.07.2016), а також були внесені зміни до строку дії Договору шляхом збільшення його тривалості з попередньо визначеної у 12 місяців до 18 місяців (додаткова угода №2 від 28.12.2016) та до 24 місяців відповідно (додаткова угода №3 від 08.06.2017).

Окрім того, протягом дії Договору строки виконання робіт зупинялися чотири рази, що підтверджується наявним у матеріалах справи листуванням сторін. При цьому, погоджуючи відповідні звернення підрядника, замовник зазначав лише дату, до якої зупинено роботи, не вказуючи з якої дати розпочинається таке зупинення, тоді як для перевірки дотримання підрядником 180-денного строку виконання робіт, вказаного у п.3.3 Договору, та перевірки правильності визначення перебігу цього періоду необхідним є встановлення відповідних часових рамок виконання договірних зобов`язань, що має вирішальне значення для прийняття рішення як за первісним, так і за зустрічним позовом.

З наведеного слідує, що для правильного вирішення спору у даній справі підлягав встановленню чіткий перелік та обсяги виконаних згідно з вищезгаданим Графіком робіт, а також строки їх виконання з урахуванням того, що протягом строку дії Договору виконання робіт кілька раз зупинялося. З`ясування даних обставин напряму пов`язано з встановленням того, чи мало місце порушення 180-денного строку виконання робіт, визначеного у п.3.3 Договору, та з якого саме моменту розпочався його перебіг, як передумови для здійснення нарахування штрафних санкцій відповідно до п.8.2 Договору.

6.9 Натомість при розгляді даної справи суди попередніх інстанцій визначили загальну суму виконаних на об`єкті підрядних робіт та залишок невиконаних робіт лише на підставі актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2, не врахувавши при цьому наведений у Додатку №3 до Договору Графік виконання робіт. Фактично суди попередніх інстанцій обмежилися лише констатацією невиконаної вартості робіт, не вказавши, які саме роботи та за якими етапами будівництва не були виконані підрядником, не встановили, в які строки ці роботи за окремими етапами мали бути виконані, а також не перевірили правильність розрахунку замовником періоду прострочення, з урахуванням зупинення виконання робіт, що впливає на визначення періоду прострочення підрядника та, як наслідок, встановлення правильного здійсненого за первісним позовом нарахування штрафних санкцій.

6.10 Щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення із замовника вартості виконаних, але неоплачених робіт, то під час розгляду справи підлягало з`ясуванню питання про те, чи не входить вартість виконаних, але неоплачених робіт за зустрічним позовом до обсягу невиконаних робіт, про які йде мова у первісному позові. За аналогічним принципом мало бути з`ясовано питання щодо вартості поставленого обладнання, з урахуванням обставин, які наводилися у первісному та зустрічному позовах, з метою встановлення фактичного розміру прострочення за Договором.

Розглядаючи вимоги про стягнення вартості поставленого обладнання, судами не враховано умови п.п.3.9, 6.1, 6.2 Договору, зі змісту яких слідує, що в Договорі відсутнє визначення чіткої умови щодо строку оплати поставленого обладнання протягом дії Договору, але в той же час передбачено строки здійснення розрахунку на підставі проміжних актів здачі-приймання виконаних робіт та кінцевого акту здачі-приймання робіт.

Вказані обставини не були у повному обсязі досліджені судами попередніх інстанцій, хоча їх з`ясування напряму впливає на встановлення факту наявності чи відсутності у замовника обов`язку проведення розрахунку на підставі доданих до зустрічного позову накладних та актів, у зв`язку з чим прийняті у даній справі судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими у розумінні ст. 236 ГПК України.

6.11 Суд касаційної інстанції, в силу положень ч.2 ст. 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

6.12 Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.13 Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011)".

6.14 Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.15 В пункті 1 частини 3 ст. 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.16 За результатами перегляду справи Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції з учинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.17 Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що касаційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" підлягає частковому задоволенню.

6.18 Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 скасувати.

3. Справу № 911/2076/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати