Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.08.2018 року у справі №915/842/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/842/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Погребняк В.Я., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН",

на рішення Господарського суду Миколаївської області

(суддя - Смородінова О.Г.)

від 06.11.2017,

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

від 14.06.2018,

за позовом державного підприємства "Адміністрація морський портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морський портів України",

до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН",

про стягнення 20 002,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (надалі - ДП "АМПУ", позивач) в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" (надалі - ТОВ СП "НІБУЛОН", відповідач) про стягнення з останнього на користь ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" суму основного боргу 9 384,22 грн, 3 % річних - 922,83 грн та 9 695,05 грн - інфляційні втрати, з яких 605,12 грн - заборгованість з оплати адміністративного збору, 71,93 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату адміністративного збору, 838,58 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату адміністративного збору, 8 779,10 грн - заборгованість по оплаті корабельного збору, 850,90 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату корабельного збору та 8 856,47 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату корабельного збору

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати адміністративного та корабельного зборів.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2017 у справі № 915/842/17 позовні вимоги ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ СП "НІБУЛОН" на користь ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" основний борг в сумі 9384,22 грн., 3% річних в розмірі 922,83 грн., втрати від інфляції в сумі 9695,05 грн. та 1600,0 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, 09.07.2018 ДП "АМПУ" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі № 915/842/17 до суду касаційної інстанції.

В поданій касаційній скарзі ТОВ СП "НІБУЛОН" зазначає, що для здійснення вантажних операцій з довантаження судна "DARYA KIRTHI" на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв судна відповідача здійснили вхід в акваторію порту Миколаїв і після завершення вантажних операцій здійснили вихід з акваторії морського порту Миколаїв. При переміщенні від причалів ТОВ СП "НІБУЛОН" до зовнішнього рейду морського порту Миколаїв судна здійснили перехід, під час якого пройшли дві ділянки водного простору акваторії порту Миколаїв. В цьому випадку після заходу до Миколаївського морського порту судна відповідача не здійснювали входу/виходу з порту, а відбувалося переміщення суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішній рейд для довантаження велокотонажного судна "DARYA KIRTHI", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Сплата корабельного збору відповідачем за вхід/вихід в акваторію буксира Нібулон-5, баржі НБЛ-014 та баржі НБЛ-019 вже була здійснена на підставі платіжного доручення № 63193 від 09.11.2015. Відповідач з посиланням на Закону України "Про морські порти України" зазначає, що рейд є частиною акваторії морського порту. Прибуття судна на зовнішній рейд не потребує оплати понад вже сплачений корабельний та адміністративний збір за вхід судна в акваторію морського порту. Аналогічно відхід судна з зовнішнього рейду не потребує оплати понад вже сплачений корабельний збір за вихід з акваторії морського порту. Додані позивачем до матеріалів позовної заяви довідки складені ІДПН порту про "прибуття судна" на зовнішній рейд порту і "відходу судна" з зовнішнього рейду, не є тотожнім поняттям "вхід в акваторію" та "вихід з акваторії" тому не можуть бути належними доказами підтвердження обставин, на якій позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог. Крім того, ТОВ СП "НІБУЛОН" зазначає, що рух судна відповідача по судновому ходу підтверджується навігаційними картами цього регіону, а сам лише факт руху буксира Нібулон-5, баржі НБЛ-014 та баржі НБЛ-019 по водній поверхні річки Південний Буг та Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судно фактично рухалось транзитом по судновому ходу внутрішніх водних шляхів, відображеному на навігаційних картах, які є об'єктами загального користування і не користувались водною поверхнею як акваторією порту, визначеною статтею 1 Закону України "Про морські порти України". Таким чином, судна ТОВ СП "НІБУЛОН" при транзитному проході в частині водного простору річки Південний Буг - "водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв" не є суб'єктами сплати корабельного збору чи об'єктами нарахування корабельного збору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 04.10.2010 між ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (порт) і ТОВ СП "НІБУЛОН" (агент) було укладено договір № 7-с, відповідно до предмету якого порт надає послуги згідно з письмовими заявками агента з обслуговування суден, а агент приймає ці послуги та оплачує їх вартість згідно доручень від імені та за рахунок судновласника на умовах цього договору.

02.09.2014 судно "DARYA KIRTHI" прийшло на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) від морського терміналу ТОВ СП "НІБУЛОН" з 40874,348 т ячменю для довантаження.

На зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) відповідачем було застосовано кранове судно Святий Миколай, буксири "Лідіївський", "Баштанський", "Нібулон-5", баржі НБЛ-014, НБЛ-019, НБЛ- 011, НБЛ-003, НБЛ-016, НБЛ-005, що підтверджується наявними в матеріалах справи загальними деклараціями на вхід та вихід суден, довідками, коносаментами, здавальними актами, вантажних маніфестів, доручень на відвантаження, актів наданих послуг (виконаних робіт).

Актом надання послуг (виконання робіт) № 44951512 від 08.09.2014, який скріплений печатками, підтверджується надання послуг з використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді порту силами та засобами Генекспедитора за період 01 січня по 31 грудня звітного (поточного) року, за 1 тн. від 300 001 тонн і більше у загальній сумі (разом з ПДВ) 11 775,02 грн.

05.09.2014 ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" виставило ТОВ СП "НІБУЛОН" рахунок № 45321512 на загальну суму 14 762,36 грн, з яких 1667,07 грн адміністративного збору, 12882,1 грн корабельного збору та 213,19 грн санітарного збору, проте відповідач зазначений рахунок сплатив частково у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що портом правомірно було здійснено нарахування корабельного збору за кожний вихід суден відповідача із акваторії порту (терміналу ТОВ СП "НІБУЛОН") та за кожний вхід до акваторії порту (зовнішній рейд), оскільки спірні судна відповідача (буксир Нібулон-5 та баржі НБЛ-014 і НБЛ-019) в ході здійснення рейсу по виконанню донавантажувальних робіт виходили за межі акваторії Миколаївського морського порту (терміналу ТОВ СП "НІБУЛОН"), де для них портом надавались послуги в тому числі із забезпечення безпеки судноплавства, та, прибуваючи до м. Очаків, здійснювали вхід на відокремлену частину акваторії Миколаївського морського порту (зовнішній рейд), де порт знову мав забезпечити надання цим судам всього переліку послуг, за який справляється корабельний збір. Також, судом першої інстанції встановлено, що термінал ТОВ СП "НІБУЛОН" входить до акваторії Миколаївського морського порту і жодних винятків стосовно ненарахування корабельного збору за вхід судна у відокремлену частину акваторії порту після того, як воно вийшло з основної акваторії порту, і навпаки, Порядок справляння та розміри ставок портових зборів № 316 від 27.05.2013 не містить.

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції вказав, що корабельний збір та інші портові збори, були нараховані позивачем відповідно до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів № 316 від 27.05.2013, та сплачений відповідачем 09.11.2015 з підстав заходження суден з основної акваторії морського порту Миколаїв після виконанням вантажних операцій у морському порту Миколаїв на причалі ТОВ СП "НІБУЛОН".

Проте, повністю погодитись з такими висновками судів неможливо, виходячи з такого.

Верховний Суд переглядаючи у касаційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про морські порти України" акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про морські порти України").

Рейд - частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд) (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про морські порти України").

Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про морські порти України" межами морського порту є межі його території та акваторії.

Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про межі акваторії морського порту Миколаїв" від 22.10.2008 №934 визначено, що акваторія порту включає:

- водний простір р. Південний Буг, обмежений береговою лінією, лінією кордонів причалів та лініями, що з'єднують точки з такими координатами...;

- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту Миколаїв;

- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки за такими координатами…;

- водний простір територіального моря (акваторія приписаного портового збору пункту Очаків), обмежений береговими гідротехнічними спорудами та лініями, що з'єднують точки з такими координатами…:

- акваторію підхідного каналу портового пункту Очаків завширшки 200 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу у напрямку 30*-210* між лініями, що з'єднують точки з такими координатами …;

- акваторію портового пункту Очаківського каналу завширшки 100 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу.

Згідно Лоції Чорного та Азовського морів на води України Миколаївський морський порт розташовано біля лівого берега річки східніше Каботажного молу. Акваторія порту поділена на зовнішній та внутрішній рейди. Акваторія порту охоплює водний простір річки Південний Буг, обмежений береговою лінією причалів, тринадцятим коліно Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першим коліном каналу акваторії порту Миколаїв, що є внутрішнім рейдом порту; акваторію приписаного портового пункту Очаків і підхідного каналу портового пункту Очаків; а також водний простір в районі банки Трутаєва, що є зовнішнім рейдом порту.

Зовнішній рейд порту використовується для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт.

Статтею 22 Закону України "Про морські порти України" передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Розділом ІІ Порядку справляння врегульовано порядок справляння корабельного збору, яким передбачено, що із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Розділом VІІ Порядку справляння врегульовано порядок справляння адміністративного збору, яким передбачено, що із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт.

Таким чином, для справляння адміністративного збору значення має факт заходження судна у порт, а для справляння корабельного збору - вхід/вихід в/з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів).

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факти заходження суден ТОВ СП "НІБУЛОН" у спірний період на зовнішній рейд Миколаївського морського порту, то несплачена відповідачем сума адміністративного збору у розмірі 605,12 грн визнана обґрунтованою, підтвердженою відповідними доказами та такою, що підлягає до стягнення. Також судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованими і позовні вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на зазначену суму. Крім того, відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення адміністративного збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги предметом касаційного оскарження є подвійне нарахування корабельного збору за вхід/вихід в межі акваторії Миколаївського морського порт буксиру Нібулон-5 та барж НБЛ-014 і НБЛ-019.

Щодо справляння корабельного збору, то суд касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки доводам ТОВ СП "НІБУЛОН" та не наведено правового обґрунтування з огляду на які ці доводи не було взято до уваги.

Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином здійснену відповідачем проплату на суму 2 196,05 грн на підставі платіжного доручення № 63193 від 09.11.2015, оскільки в призначенні платежу вказаного платіжного доручення зазначено "за корабельний збір зг. рах №45331512 від 05.09.2014 по дог.7-с від 04.10.2010, в т.ч. ПДВ 366,01 грн".

Із змісту рахунку №45331512 від 05.09.2014 вбачається, що його було видано позивачем на виконання умов договору №7-с від 04.10.2010, укладеного між сторонами. У цьому рахунку зазначені спірні судна відповідача, які здійснювали вантажні операції на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту: т/х Нібулон - 5, баржі НБЛ - 014 та НБЛ - 019. При цьому реквізити рахунку "призначення платежу" містить інформацію про зовнішній рейд ММТП- Нібулон, т/х "DARYA KIRTHI". Отже, вказаний рахунок було виставлено відповідачу у зв'язку зі здійсненням останнім переліченими вище судами довантаження великотонажного судна "DARYA KIRTHI".

Посилання суду першої інстанції на те, що спірні судна відповідача (буксир Нібулон-5 та баржі НБЛ-014 і НБЛ-019) в ході здійснення рейсу по виконанню донавантажувальних робіт виходили за межі акваторії Миколаївського морського порту (терміналу ТОВ СП "НІБУЛОН"), де для них портом надавались послуги в тому числі із забезпечення безпеки судноплавства, та, прибуваючи до м. Очаків, здійснювали вхід на відокремлену частину акваторії Миколаївського морського порту (зовнішній рейд), де порт знову мав забезпечити надання даним судам всього переліку послуг, Касаційний господарський суд вважає необґрунтованими, оскільки відбувалось переміщення спірних суден та перевезення вантажу водами акваторії Миколаївського морського порту на зовнішньому рейді.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про межі акваторії морського порту Миколаїв" від 22.10.2008 №934 затверджено межі акваторії морського порту Миколаїв згідно яких морський порт Миколаїв має одну акваторію, а тому твердження про переміщення суден з відокремленої частини акваторії порту в основну акваторію порту і навпаки також є неправильним.

Таким чином, судам при розгляді позовних вимог про стягнення корабельного збору та нарахованих на суму його заборгованості 3% річних та інфляційних втрат належало встановити чи відбулось подвійне нарахування позивачем корабельного збору за вхід/вихід в межі акваторії Миколаївського морського порту буксиру Нібулон-5 та баржі НБЛ-014 і НБЛ-019 та чи була здійснена відповідачем сплата корабельного збору на підставі платіжного доручення № 63193 від 09.11.2015 з урахуванням того, що в призначенні платежу наявне чітке формулювання оплати яких саме послуг здійснює відповідач.

При цьому судом касаційної інстанції відхиляються доводи ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", наведені у відзиві на касаційну скаргу, що у представника відповідача наявний конфлікт інтересів, оскільки належних доказів, що Сорокопуд І.В. представляючи інтереси ТОВ СП "НІБУЛОН" має потенційний конфлікт інтересів в розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" позивачем не надано. Наявність повноваження на представлення Сорокопуд І.В. інтересів ТОВ СП "НІБУЛОН" засвідчується довіреністю № 365 від 01.09.2017, договором про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом від 02.01.2018, ордером та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №482, виданого 29.03.2008 Радою адвокатів Миколаївської області.

Договір про надання правничої допомоги між Сорокопуд І.В. та ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" не укладався і повноважень на представлення інтересів в суді від адміністрації до Сорокопуд І.В. не надавалось. В цій судовій справі Сорокопуд І.В. не здійснювалось представництво інтересів ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України".

Також, у відзиві на касаційну скаргу ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" просило відмовити в задоволенні скарги ТОВ СП "Нібулон", залишивши рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин висновки судів про наявність правових підстав для повного задоволення позову в частині стягнення корабельного збору, а також 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на нього, є передчасними, оскільки зроблені без з'ясування всіх істотних обставин справи, правильного застосування норм матеріального права, а тому ухвалені у справі судові рішення підлягають частковому скасуванню, а справа передачі в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки справа підлягає частковій передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі № 915/842/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення корабельного збору, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за прострочення сплати корабельного збору, а справу передати в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

В іншій частині рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі № 915/842/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Погребняк

І. Ткач