Історія справи
Ухвала КГС ВП від 12.06.2018 року у справі №909/910/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 909/910/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Івано-Франківської міської ради - не з'явився,
Фізичної особи - підприємця
Єрковіч Юлії Валеріївни - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 (у складі колегії суддів: Кравчук Н.М. (головуючий), Матущак О.І., Мирутенко О.Л.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 (суддя Фанда О.М.)
у справі № 909/910/17
за позовом Івано-Франківської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Єрковіч Юлії Валеріївни
про стягнення 1 225 932, 59 грн,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року Івано-Франківська міська рада звернулася до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Єрковіч Юлії Валеріївни (далі - ФОП Єрковіч Ю. В.) про стягнення 1 225 932, 59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, внаслідок чого позивачу завдано збитків у виді неодержаних доходів від орендної плати за користування цією землею.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Єрковіч Ю.В. на користь Івано-Франківської міської ради 586 404,81 грн за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та 8 796,07 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідач належним чином повідомлявся про необхідність виготовлення правовстановлюючих документів на землю, однак через бездіяльність останнього договір оренди укладено не було. Водночас відповідач не зазначив і не довів наявність об'єктивних обставин, що перешкоджали йому укласти відповідний правочин. За таких обставин, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення коштів за користування землею без правовстановлюючих документів. Проте, враховуючи, що позивачем було здійснено розрахунок за період 2014-2015 роки на підставі рішення Івано-Франківської міської ради № 248-10/1 від 25.06.2011, яке постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 у справі № 876/7281/15 визнано незаконним та скасовано, суд в цій частині позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 639 527,79 грн відмовив, а позовні вимоги в частині стягнення коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період 2016-2017 роки в сумі 586 404,81 грн задовольнив.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у квітні 2018 року Івано-Франківська міська рада подала касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційну скаргу Івано-Франківська міська рада обґрунтовує, зокрема тим, що судами не враховано того, що нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначене судом, втрачає чинність після набрання рішенням суду законної сили, тому у суду не було правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за період 2014-2015 роки.
У клопотанні, яке надійшло на адресу Верховного Суду 21.08.2018, відповідач просить поновити строк для подання відзиву на касаційну скаргу, як пропущений з поважних причин. При цьому у відзиві на касаційну скаргу ФОП Єрковіч Ю.В. зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, з наданням належної оцінки всім доказам та з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи, тому просить залишити зазначені судові акти без змін.
Верховний Суд у складі колегії вважає клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Учасники справи в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Під час розгляду справи судами встановлено, що на підставі пункту 1.1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 06.12.2005 № 441 оформлено право власності ФОП Єрковіч Ю.В. на нерухоме майно (склад-ангар), розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 3а, площа якого складає 4892,6 кв. м та видано свідоцтво про право власності б/н від 10.05.2006.
26.08.2016 Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надіслано ФОП Єрковіч Ю.В. повідомлення № 775/34.3-02/18-6 про проведення обстеження земельної ділянки по вул. Левинського, 3а в м. Івано-Франківську.
16.09.2016 інспекторами з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проведено обстеження зазначеної земельної ділянки щодо дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
За результатами цього обстеження складено акт № 53, яким встановлено, що земельна ділянка огороджена, прямокутної форми. Згідно з даними публічно-кадастрової карти України спірна земельна ділянка не сформована, кадастровий номер відсутній. Розташоване на земельній ділянці нерухоме майно (склад-ангар), яке належить ФОП Єрковіч Ю.В. на праві приватної власності, використовується для обслуговування складських приміщень. Земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, кошти за користування земельною ділянкою за 2013-2016 роки не сплачуються.
29.09.2016 Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надіслав ФОП Єрковіч Ю.В. клопотання №1077/34.3-02/35в про необхідність оформлення права користування цією земельною ділянкою, а також здійснити оплату за користування нею за минулий період.
ФОП Єрковіч Ю.В. вимоги позивача не виконала, правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою не оформила, плату за користування земельною ділянкою не здійснила, що підтверджується листами ДПІ в м. Івано-Франківську № 11537/9/09-15-12-03-23/2220 від 06.10.2016 та № 45/9/09-15-12-03-23/3117 від 06.02.2017.
18.10.2016 землевпорядною організацією ТОВ "НВП "ГІС" на замовлення Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради здійснено заміри та встановлено площу земельної ділянки по вул. Левинського,3а в м. Івано-Франківську, яку використовує ФОП Єрковіч Ю.В., - 1,2392 га.
02.02.2017 та 03.03.2017 Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надіслав на адресу ФОП Єрковіч Ю.В. повідомлення про необхідність бути присутнім на засіданні комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства.
17.03.2017 вказаною комісією складено та рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2017 № 265 затверджено акт про визначення збитків власнику землі, згідно з яким сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу за використання ФОП Єрковіч Ю.В. земельної ділянки площею 1,2392 га визначається в розмірі 1 225 932,59 грн, з яких: з 17.03.2017 по 31.12.2014 - 280 094,37 грн; з 01.01.2015 по 25.10.2015 - 359 433,42 грн; з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 499 403,80 грн; з 01.01.2017 по 17.03.2017 - 87 001,01 грн.
03.05.2017 позивач надіслав на адресу відповідача лист-повідомлення №579/01-15/18-в про відшкодування завданих збитків в добровільному порядку.
Відповідач зазначені кошти в добровільному порядку не сплатив.
Підставою позову є недотримання відповідачем вимог земельного законодавства щодо здійснення платного користування землею.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК).
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень статті 120 ЗК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не було підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
У справі, яка розглядається, ФОП Єрковіч Ю. В., набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, належним чином не оформила правовідносин щодо користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Судом встановлено, що розмір коштів, які підлягають стягненню за період 2014-2017 роки розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Левинського, 3а в м. Івано-Франківську згідно з інформацією Держгеокадастру та наданим позивачем розрахунком становить: 2014 рік - 11 751 085,76 грн; 2015 рік - 14 674 854,24 грн; 2016 рік - 16 646 793,20 грн; 2017 рік - 14 113 496,64 грн. Ставка орендної плати становить 3 % нормативної грошової оцінки.
Нарахування коштів, які підлягають стягненню за 2014-2015 роки здійснено на підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 № 248-10/1 "Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 10.07.2008 "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська", яким, зокрема визначено, що нормативна грошова оцінка втрачає чинність з моменту затвердження нової грошової оцінки та затверджено нову нормативно грошову оцінку з 01.01.2011 в розмірі 248,79 грн за 1 кв. м.
Нарахування за 2016-2017 роки здійснено на підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 19.05.2015 №1733-54 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська", яким затверджено нормативно грошову оцінку з 01.01.2016 в розмірі 233,25 грн за 1 кв. м.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 в адміністративній справі № 876/7281/15, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016, рішення Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 № 248-10/1 визнано незаконним та скасовано в частині п.1 та п.6.
Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що одним із обов'язків землекористувачів є своєчасне внесення плати за користування земельною ділянкою, а одним із прав власника земельної ділянки - отримання цієї плати, тому невиконання такого обов'язку відповідачем спричинило порушення права Івано-Франківської міської ради щодо отримання зазначеної плати.
Разом із тим, рішення Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 № 248-10/1, яким було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в частині п. 1 та п. 6, визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, а тому позовні вимоги в частині стягнення плати за користування землею за 2014-2015 роки в сумі 639 527,79 грн, розраховані на підставі цього рішення, задоволенню не підлягають.
Водночас суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. З огляду на наведене, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення плати за користування землею за 2014-2015 роки, розрахунок якої здійснено на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке саме визнано незаконним та скасовано.
При вирішенні цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, висновки цих судів є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Ураховуючи наведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі № 909/910/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: І.С. Міщенко
В.Г. Суховий