Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.04.2019 року у справі №910/15405/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15405/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 (у складі колегії суддів: Скрипка І.М. (головуючий), Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) про зупинення провадження

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик"

до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства фінансів України,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (далі - "Агротермінал Логістик") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ПАТ КБ "Приватбанк") та до Національного банку України (далі - НБУ) про:

- визнання незаконної бездіяльності НБУ щодо неприйняття від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором № 120 від 05.12.2014, укладеним між НБУ та ПАТ КБ "Приватбанк";

- зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" погасити заборгованість за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості;

- зобов'язання НБУ прийняти від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором № 120 від 05.12.2014, шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" виконати зобов'язання (погасити заборгованість) за кредитним договором № 120 від 05.12.2014, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та НБУ, шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.

ПАТ БК "Приватбанк" та НБУ оскаржили вказане рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції.

Під час апеляційного провадження ПАТ БК "Приватбанк" було подано заяву про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ №910/16979/17 та №910/15498/17.

Вказана заява обґрунтована тим, що Великою Палатою Верховного Суду розглядаються справи №910/16979/17 та №910/15498/17, у яких правовідносини є подібними до спірних правовідносин у даній справі, а тому вирішення даної справи до вирішення вказаних справ Великою Палатою Верховного Суду може спричинити різне правозастосування.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/16979/17 за позовом Компанії Тровелко Холдінгз Лімітед до НБУ та ПАТ "КБ "Приватбанк" про визнання незаконної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та справи №910/15498/17 за позовом ТОВ "Укрінтерінвест" до НБУ та ПАТ "КБ "Приватбанк" про визнання незаконної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Апеляційний суд мотивував свої висновки тим, що у даній справі вирішується спір у подібних правовідносинах, що і у справах №910/16979/17 та №910/15498/17, які перебувають на розгляді Великої Палати Верховного Суду, а тому наявні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ст. 229 ГПК України.

Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції, 13.03.2019 АТ КБ "Приватбанк" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що справа №910/16979/17 та справа № 910/15498/17 були передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції. Також, скаржник, з посиланням на ч. 4 ст. 269 ГПК України, зазначив, що апеляційний суд наділений правом перевірити правильність застосування місцевим судом норм процесуального права та встановити всі необхідні обставини справи на підставі зібраних належних та допустимих доказів в межах цієї справи, що не вимагає зупинення провадження для дослідження тотожних обставин в іншій справі.

НБУ подало відзив на касаційну скаргу, у якому підтримує доводи касаційної скарги та просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Предметом позову у даній справі є: 1) визнання незаконної бездіяльності НБУ щодо неприйняття від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором № 120 від 05.12.2014, укладеним між НБУ та ПАТ КБ "Приватбанк"; 2) зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" погасити заборгованість за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості; 3) зобов'язання НБУ прийняти від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором № 120 від 05.12.2014, шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки НБУ відмовляється від отримання погашення заборгованості від ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 та безпідставно ухиляється від списання такої заборгованості з рахунків ПАТ КБ "Приватбанк", а ПАТ КБ "Приватбанк" не здійснює дії з погашення такої заборгованості, виникає загроза втрати позивачем права власності на майно, яке було передано ним в забезпечення виконання кредитного зобов'язання за іпотечним договором № 121 від 08.12.2014.

Водночас у провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває аналогічна справа № 910/16979/17 за позовом Компанії "Тровелко Холдінгз Лімітед" НБУ та ПАТ "КБ "Приватбанк", за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Міністерства фінансів України, про: 1) визнання незаконною бездіяльності НБУ щодо неприйняття від ПАТ "КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між НБУ та ПАТ "КБ "Приватбанк"; 2) зобов'язання ПАТ "КБ "Приватбанк" виконати зобов'язання (погасити заборгованість) за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на банківській рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості; 3) зобов'язання НБУ прийняти від ПАТ "КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань (погашення заборгованості) за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.

Крім того, у провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває також аналогічна справа № 910/15498/17 за позовом ТОВ "Укрінтерінвест" до НБУ та ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги у справі № 910/16979/17 та у справі № 910/15498/17 мотивовані тим, що НБУ безпідставно відмовляється приймати від боржника - ПАТ "КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань за відповідними кредитними договорами, строк виконання яких настав, та незважаючи на можливість боржника погасити існуючу заборгованість, не здійснює списання у безспірному порядку з кореспондентського рахунку боржника заборгованості за кредитними договорами. Внаслідок наведеного існує загроза втрати позивачем майна, яке виступає забезпеченням за зобов'язаннями по кредитним договорам, оскільки дії кредитора будуть направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що правовідносини у даній справі та у справах № 910/16979/17 та № 910/15498/17 є подібними, а спір є аналогічним зі спором у справі № 910/16979/17 та у справі № 910/15498/17.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши подібність правовідносин у вказаних справах, скористався наданим йому ст. 228 ГПК України правом на зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду судових рішень в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/16979/17 та у справі № 910/15498/17.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано положень ч. 4 ст. 269 ГПК України не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами.

Крім того, посилання на те, що справи №910/16979/17 та № 910/15498/17 були передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, також не може бути підставою для скасування оскаржуваної у даній справі ухвали апеляційного суду.

Так, касаційні скарги у справі №910/16979/17 та у справі № 910/15498/17 обґрунтовані не лише порушенням судами юрисдикції, а і порушенням норм матеріального права, а Велика Палата Верховного Суду відповідно до ст. 26 ГПК України та ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у справах №910/16979/17 та № 910/15498/17 є судом касаційної інстанції і розглядає зазначені справи в порядку Параграфу 3 Глави 2 Розділу IV ГПК України, а тому відповідні висновки Верховного Суду у справах №910/16979/17 та № 910/15498/17 вплинуть на оцінку апеляційним судом у даній справі №910/15405/17 правомірності рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 та вирішення спору по суті.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 18.03.2019 у справі № 910/15463/17, від 25.03.2019 у справі № 910/15487/17 та від 25.03.2019 у справі № 910/15301/17.

Безпідставними є посилання у касаційній скарзі на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/15504/17, оскільки у вказаній справі не вирішувалось питання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду інших справ у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги про наявність сталої практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо розгляду аналогічних спорів не спростовує правомірності висновків суду апеляційної інстанції щодо зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду аналогічних справ №910/16979/17 та № 910/15498/17.

Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки апеляційним судом було постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 910/15405/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий