ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/121/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлинка плюс»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 (головуючий суддя Тищенко О. В., судді: Шаптала Є. Ю., Тарасенко К. В.) у справі

за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлинка плюс»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадська організація «Вишневий світанок», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія-2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина-2012», Державний реєстратор Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольга Олександрівна, Міністерство юстиції України

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі - Вишнева міськрада, позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлинка Плюс» (далі - ТОВ «Журавлинка Плюс», відповідач) про витребування на користь Вишневої міськради з незаконного володіння майна, а саме:

- частку 98/100 будівлі гуртожитку з вбудованими в перший поверх нежитловими приміщеннями загальною площею 4089 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлі гуртожитку загальною площею 6573,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

2. Прокурор також просив скасувати:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55304840 від 24.11.2020 з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ «Журавлинка Плюс» на частку 98/100 будівлі гуртожитку з вбудованими в перший поверх нежитловими приміщеннями загальною площею 4089 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55197643 від 18.11.2020 з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ «Журавлинка Плюс» на гуртожиток загальною площею 6573,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо набуття у власність спірного майна - є незаконними на кожному етапі оформлення права власності та є недобросовісними, оскільки передача права власності відбувалась під час дії мораторію, встановленого частиною 3 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та без належних правових підстав, у той час як правовстановлюючий договір від 14.01.1995 № 1 судами у справі № 11/137 визнано недійсним.

4. Крім того прокурор (заявник) подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на:

- будівлю гуртожитку з вбудованими в перший поверх нежитловими приміщеннями загальною площею 4089 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55304840 від 24.11.2020 за ТОВ «Журавлинка Плюс»;

- будівлю гуртожитку загальною площею 6573,4 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5, право власності на який зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55197643 від 18.11.2020 за ТОВ «Журавлинка Плюс».

5. Обґрунтовуючи вказану заяву, прокурор стверджував, що при виконанні рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18, майно, права на яке оспорюються в даній справі, незаконно перереєстровано на відповідача у даній справі з метою уникнення виконання вказаного судового рішення. З метою уникнення аналогічних дій з боку відповідача у справі, що розглядається, прокурор заявив про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, права на яке оспорюються у цій справі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6. Господарський суд Київської області ухвалою від 06.07.2022 (суддя Саванчук С. О.) відмовив у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову у справі № 911/121/22.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, а також співмірності заходів до забезпечення позову заявленим у справі вимогам та збалансованості інтересів сторін.

8. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.10.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2022 скасував, заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив у повному обсязі.

9. Апеляційний господарський суд зазначив, що прокурором подано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову в частині необхідності накладення арешту на спірне нерухоме майно, які в сукупності підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на спірне нерухоме майно утруднить виконання рішення суду, зокрема і в частині приведення сторін спірних правовідносин у належний правовий стан, який існував до порушення прав, унеможливить вчинення відповідачами щодо спірного нерухомого майна відповідних дій, а вчинення таких дій спонукатиме прокурора в особі уповноваженого органу на подання додаткових позовів, що відповідно, не надасть змогу в межах позову в цій справі у повному обсязі відновити права позивача.

10. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання суду першої інстанції про те, що доводи прокурора в обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно не підтверджені жодними доказами, щодо ймовірності вчинення дій щодо спірного майна, є помилковими з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, які підтверджені прокурором відповідними належними та допустимими доказами.

11. Суд апеляційної інстанції також вказав, що накладенням арешту на спірне майно суд не констатує неправомірність дій відповідача, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті, адже на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову оцінці підлягають не вимоги прокурора по суті позові, а саме обставини, якими заявник обґрунтовує вжиття відповідних заходів забезпечення позову, і спір по суті не вирішується на відповідній стадії судового провадження.

12. Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме виключно збереженню правового режиму спірного майна до вирішення спору по суті.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

13. У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Журавлинка плюс» (скаржник), в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 скасувати, ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2022 про відмову у забезпеченні позову у справі № 911/121/22 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з порушеннями норм процесуального права (частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України), не здійснив оцінку обґрунтованості та законності ухвали суду першої інстанції, не дослідив обставини, які стосуються справи.

15. ТОВ «Журавлинка Плюс» вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, визначених прокурором, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження таких підстав, а також достатніх аргументів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконанням рішення суду.

16. Скаржник також вказує, що доводи прокурора та позивача про неправомірність права власності відповідача є передчасними, а відповідачем відповідне майно відчужене бути не може, адже на нього вже накладена заборона відчуження.

17. При цьому прокурором не доведено вчинення відповідачем дій щодо умисного ухилення від виконання зобов`язання та вчинення дій, які містить ознаки наміру ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення позову.

18. У відзивах на касаційну скаргу Вишнева міська рада вважає, що апеляційний господарський судом всебічно, повно та об`єктивно дослідив всі обставини справи та правильно застосував норми статей Господарського процесуального кодексу України щодо вирішення питання про забезпечення позову у справі № 911/121/22 шляхом накладення арешту на спірне майно.

19. Позивач вказує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах заявлених позовних вимог, можливе утруднення або унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення майна, наявного у відповідача, на момент ухвалення рішення у даній справі. Застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

20. З урахуванням викладеного Вишнева міськрада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

21. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

24. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

25. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

26. У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

27. Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

28. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

29. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

30. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

31. Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

32. Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

33. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

34. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

35. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

36. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

37. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

38. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

39. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

40. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

41. Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

42. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

43. Суд апеляційної інстанції зазначив, що такий захід, як накладення арешту на спірне майно, безпосередньо пов`язаний з позовними вимогами про витребування на користь Вишневої міськради з незаконного володіння майна, а саме: частки 98/100 будівлі гуртожитку з вбудованими в перший поверх нежитловими приміщеннями загальною площею 4089 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20; будівлі гуртожитку загальною площею 6573,4 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5, з відповідним скасуванням рішень про державну реєстрацію.

44. При цьому апеляційний господарський суд встановив, що, як підтверджується наявними матеріалами оскарження, рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 та постановою Верховного Суду від 18.08.2021, позов задоволено повністю: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012» (далі - ТОВ «Черемшина 2012») передати до комунальної власності територіальної громади міста Вишневе в особі Вишневої міськради гуртожиток, що знаходиться за адресою: вул. Освіти (Червоноармійська), 5 в м. Вишневе Київської області по акту приймання-передачі; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012» (далі - ТОВ «Конвалія 2012») передати до комунальної власності територіальної громади міста Вишневе в особі Вишневої міськради гуртожиток, що знаходиться за адресою: вул. Святоюріївська, 20, в м. Вишневе Київської області по акту приймання-передачі; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва 2012» (далі - ТОВ «Мальва 2012») передати до комунальної власності територіальної громади міста Вишневе в особі Вишневої міськради гуртожиток, що знаходиться за адресою: вул. Зелена, 3 в м. Вишневе Київської області по акту приймання-передачі.

45. Судові рішення у вказаній справі ґрунтувались на тому, що спірні гуртожитки будувались Трестом «Полессксельстрой», який перебував у підпорядкуванні Міністерства сільського будівництва УРСР за державні кошти та були передані на баланс Тресту «Агропромбудіндустрія» (у подальшому створено окрему юридичну особу - Колективне житлово-комунальне підприємство «Агропромбудіндустрія») і доказів, що спірні гуртожитки збудовано або придбано до 01.12.1991 приватним або колективним власником за власні або залучені кошти не надано. При цьому, такі гуртожитки, є державним житловим фондом, повинні передаватись державі безоплатно та в інтересах суспільства і взагалі не підлягали приватизації у складі цілісного майнового комплексу. Таким чином, вказані гуртожитки не могли бути включені до статутного капіталу товариства, оскільки частина третя статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку», підпункт «б» якої визнано неконституційним, передбачає порядок передачі саме гуртожитків, включених до статутного капіталу товариства.

46. При цьому прокурор вказував, що під час розгляду справи № 911/152/18 в суді апеляційної інстанції виявлено, що з метою уникнення наслідків задоволеного позову, на порушення приписів чинного законодавства та встановленого мораторію на відчуження гуртожитків, оформлено перехід права власності від ТОВ «Конвалія 2012» до ТОВ «Журавлинка плюс» на гуртожиток, загальною площею 4089 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20, на підставі актів приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Журавлинка плюс» від 23.11.2020 № 1311, № 1312 та протоколу загальних зборів від 23.11.2020 № 2.

47. Крім того, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55197643 від 18.11.2020, оформлено перехід права власності від ТОВ «Черемшина 2012» до ТОВ «Журавлинка плюс» на гуртожиток, який є об`єктом житлової нерухомості, загальною площею 6573,4 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5, на підставі актів приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Журавлинка плюс» від 17.11.2020 № 1281, № 1282 та протоколу загальних зборів від 17.11.2020 № 1.

48. Указані обставини підтверджуються Інформаційними довідками з Державного реєстру прав, які додані прокурором до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, згідно з якими власником спірних об`єктів нерухомого майна є ТОВ «Журавлинка плюс», як останній набувач.

49. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погодився з доводами прокурора про те, що у цій справі особливою і винятковою обставиною, яка першочергово вимагає забезпечення позову, є факт оформлення переходу права власності на гуртожитки під час виконання рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18 від ТОВ «Конвалія 2012» та ТОВ «Черемшина 2012» до ТОВ «Журавлинка Плюс».

50. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі укладення ТОВ «Журавлинка плюс» договору про відчуження гуртожитку, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20, та гуртожитку, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5, його буде достатньо для подальшого проведення реєстраційних дій щодо зміни власника, і, відповідно, це призведе до унеможливлення виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позову.

51. Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначив, що накладення арешту на гуртожиток, загальною площею 4089 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 20, а також гуртожиток, загальною площею 6573,4 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 5, право власності на які зареєстроване за ТОВ «Журавлинка Плюс», забезпечить неможливість подальшого переоформлення прав на спірне нерухоме майно, у тому числі як на виконання правочинів, так і на виконання інших зобов`язань відповідача, які можуть виникнути внаслідок виконання умов певних правочинів, що забезпечить сталість об`єкта спірних правовідносин до моменту вирішення спору по суті.

52. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що матеріалами справи підтверджується, що прокурором подано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову в частині необхідності накладення арешту на спірне нерухоме майно, зокрема, інформаційні довідки з Державного реєстру прав, які додані прокурором до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, згідно з якими власником спірних об`єктів нерухомого майна є ТОВ «Журавлинка плюс» як останній набувач, а також документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності відповідача на вказані об`єкти (акти приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Журавлинка плюс» від 17.11.2020 № 1281, № 1282, від 23.11.2020 № 1311, № 1312, протоколи загальних зборів від 17.11.2020 № 1 та від 23.11.2020 № 2).

53. Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені вище докази в сукупності підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на спірне нерухоме майно утруднить виконання рішення суду, зокрема і в частині приведення сторін спірних правовідносин у належний правовий стан, який існував до порушення прав, унеможливить вчинення відповідачами щодо спірного нерухомого майна відповідних дій, а вчинення таких дій спонукатиме прокурора в особі уповноваженого органу на подання додаткових позовів, що відповідно, не надасть змогу в межах позову в цій справі у повному обсязі відновити права позивача.

54. Таким чином, посилання суду першої інстанції про те, що доводи прокурора на обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно не підтверджені жодними доказами, щодо ймовірності вчинення дій щодо спірного майна, є помилковими з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, які підтверджені прокурором відповідними належними та допустимими доказами.

55. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що накладенням арешту на спірне майно суд не констатує неправомірність дій відповідача, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті, адже на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову оцінці підлягають не вимоги прокурора по суті позову, а саме обставини, якими заявник обґрунтовує вжиття відповідних заходів забезпечення позову, і спір по суті не вирішується на відповідній стадії судового провадження. Тобто, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме виключно збереженню правового режиму спірного майна до вирішення спору по суті.

56. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обраний прокурором вид забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно відповідає предмету позову, з яким прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі міськради, оскільки матеріально-правовими вимогами останнього стосуються права власності територіальної громади щодо гуртожитків, тобто такий спосіб забезпечення позову має безпосередній правовий зв`язок з предметом позовних вимог, є співмірним з позовними вимогами та не порушує права та інтереси інших осіб, а наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.

57. Крім того, визначені прокурором заходи забезпечення у вказаній частині не завдають шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, що не є учасниками судового процесу, а навпаки, захистить майнові права держави в особі органу місцевого самоврядування, а також попередить здійснення подальших дій щодо спірного майна.

58. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені в заяві заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, які безпосередньо стосуються предмета спору, дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову, оскільки за час розгляду спору спірна нерухомість може змінити свою конфігурацію, розмір, відповідними особами можуть бути розпочаті дії щодо поділу майна.

59. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову визначеним прокурором шляхом накладення арешту на спірне майно може утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний прокурором в особі позивача спосіб захисту стане неефективним, оскільки необхідно буде застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивача, а також докладати значних зусиль з метою відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, вищенаведені обрані прокурором в інтересах держави в особі позивача заходи забезпечення позову є адекватними, дозволяють не допустити незворотності певних наслідків (зокрема, початок іншими особами певних робіт, порушення цілісності нерухомості, тощо), та забезпечать дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин, які приймають участь у справі.

60. Доводи ТОВ «Журавлинка плюс» правильних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

61. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ТОВ «Журавлинка плюс» слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

64. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

66. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ТОВ «Журавлинка плюс» слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Щодо судових витрат

67. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлинка плюс» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 911/121/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов