Історія справи

Постанова КГС ВП від 21.06.2023 року у справі №925/1437/21
Постанова КГС ВП від 21.06.2023 року у справі №925/1437/21
Постанова КГС ВП від 21.06.2023 року у справі №925/1437/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/1437/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Стойки А.Ю.,

відповідача-1 - Шимоновського А.В.,

відповідача-2 - Шимоновського А.В.,

відповідача-3 - Шимоновського А.В.,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 (головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2022 (суддя Чевгуз О.В.)

у справі №925/1437/21

за позовом ОСОБА_3

до 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 ,

про визначення розміру статутного капіталу, визначення розміру часток учасників,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.У листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" (далі - ТОВ "Мошнівська МТС") про:

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Мошнівська МТС" у сумі 7 500,00 грн;

- визначення розміру часток учасника ТОВ "Мошнівська МТС" ОСОБА_3 у сумі 2 550,00 грн, що становить 34% статутного капіталу ТОВ "Мошнівська МТС";

- визначення розміру часток учасника ТОВ "Мошнівська МТС" ОСОБА_1 у сумі 2 475,00 грн, що становить 33% статутного капіталу ТОВ "Мошнівська МТС";

- визначення розміру часток учасника ТОВ "Мошнівська МТС" ОСОБА_2 у сумі 2 475,00 грн, що становить 33% статутного капіталу ТОВ "Мошнівська МТС".

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором дарування позивач набув право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС" у розмірі 2 550,00 грн, що становить 34% статутного капіталу цього товариства, після чого звернувся до ТОВ "Мошнівська МТС" із заявою про зарахування до складу учасників товариства. Проте, рішенням загальних зборів засновників (учасників), оформлених протоколом №64 від 19.09.2016, позивачу було безпідставно відмовлено у задоволенні цієї заяви через невизнання його права власності на подаровану йому частку у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС".

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.07.10.1999 Черкаською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація ТОВ "Мошнівська МТС" як юридичної особи.

2.2.03.12.2004 відомості про товариство були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Статутний капітал товариства визначено у розмірі 7 500,00 грн.

2.3.Станом на липень 2016 року засновниками (учасниками) відповідача-3 були ОСОБА_4 з часткою в розмірі 2 550,00 грн, що становило 34% статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 з часткою в розмірі 2 475,00 грн, що становило 33% статутного капіталу товариства, та ОСОБА_2 з часткою в розмірі 2 475,00 грн, що становило 33% статутного капіталу товариства. Всього статутний капітал ТОВ "Мошнівська МТС" становив 7 500,00 грн. Вказані частки засновників (учасників) товариства були повністю ними сплачені. Статут товариства не забороняв (не обмежував) прав учасників товариства на відчуження своєї частки (її частини) третім особам.

2.4.15.07.2016 ОСОБА_4 надав ОСОБА_5 довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. Зазначеною довіреністю ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 бути його представником у всіх без винятку уповноважених на те органах з питань дарування всієї належної довірителю частки у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС", а також на вчинення усіх подальших передбачених законом дій, пов`язаних з виходом довірителя із складу товариства. За цією довіреністю представник має право, зокрема: подавати будь-які заяви (як письмові, так і усні), що стосуються виконання передбаченого у цій довіреності, та обґрунтовувати прохання і побажання, викладені в них; порушувати питання про скликання зборів учасників товариства, коли того будуть вимагати обставини; представляти інтереси довірителя на загальних зборах товариства, приймати рішення від його імені з будь-яких питань, що попередньо усно узгоджуються з довірителем, без доказування факту такого узгодження третім особам, підписувати статут, в тому числі зміни до статуту від імені довірителя, як засновника; укласти договір дарування всієї належної довірителю частки в статутному капіталі товариства на умовах на його власний розсуд, вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю. Довіреність була видана без права передоручення повноважень третім особам строком до 31.12.2016.

2.5.01.08.2016 ОСОБА_5 на підставі виданої йому довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_4 , як дарувальника, і ОСОБА_3 , як обдаровуваний, уклали договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС" (далі - договір дарування).

2.6.Відповідно до пункту 1.1 договору дарування дарувальник дарує (передає у дар), а обдаровуваний приймає у дар належну дарувальнику частку в статутному капіталі товариства в розмірі 2 550,00 грн, що складає 34% статутного капіталу товариства.

2.7.Згідно з пунктом 1.5 договору дарунок, передбачений цим договором, вважається переданим дарувальником та прийнятим обдаровуваним з моменту підписання сторонами цього договору.

2.8.Разом з тим, у пункті 4.1 договору визначено, що дарувальник зобов`язаний передати обдаровуваному дарунок, передбачений цим договором, протягом семи календарних днів з моменту підписання цього договору.

2.9.01.08.2016 ОСОБА_5 від імені ОСОБА_4 подав до загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС" заяву про вихід останнього зі складу учасників та передачу ОСОБА_3 належної частки в статутному капіталі товариства в розмірі 34%, що становить 2 550,00 грн, та про виведення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства.

2.10.01.08.2016 ОСОБА_3 подав до загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС" заяву про зарахування його до складу учасників товариства у зв`язку із передачею йому ОСОБА_4 частки в статутному капіталі товариства в розмірі 34%, що становить 2550,00 грн.

2.11.19.09.2016 відбулися загальні збори засновників (учасників) ТОВ "Мошнівська МТС", оформлені протоколом №64.

На порядок денний вказаних загальних зборів засновників (учасників) товариства були винесені три питання:

- розгляд заяви ОСОБА_5 про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників товариства та передачу ОСОБА_3 належної частки в статутному капіталі товариства;

- розгляд заяви ОСОБА_3 про зарахування його до складу учасників товариства;

- затвердження статуту товариства у новій редакції.

2.12.За результатами проведених загальних зборів засновників товариства було вирішено:

- задовольнити заяву ОСОБА_5 , який діє від імені ОСОБА_4 , про вихід останнього зі складу засновників (учасників) товариства і у зв`язку з цим виплатити ОСОБА_4 вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства;

- відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його заяви та у включенні його до складу засновників (учасників) товариства з розміром частки 34%, що становить 2550,00 грн, у зв`язку з відсутністю права володіння часткою в статутному капіталі товариства та ненаданням позивачем оригіналів документів, які свідчать про передачу ОСОБА_4 чи його представником у встановленому законом порядку частки у статутному капіталі товариства;

- затвердити нову редакцію статуту товариства, пункт 3.2 якого передбачав такий розподіл статутного капіталу товариства: частка ОСОБА_2 2 475,00 грн, що становить 33% статутного капіталу товариства; частка ОСОБА_1 2 475,00 грн, що становить 33% статутного капіталу товариства; частка самого товариства 2 550,00 грн, що становить 34% його статутного капіталу;

2.13.21.09.2016 державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Чмуль О.М. на підставі затвердженого рішення загальними зборами засновників (учасників) товариства, які відбулися 19.09.2016, вніс до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10171050013000080 про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства щодо змін складу або інформації про його засновників.

2.14.05.10.2016 відбулися загальні позачергові збори засновників (учасників) товариства, оформлені протоколом №65, на порядок денний яких були винесені питання: про розподіл частки, що знаходиться в розпорядженні товариства та про затвердження статуту товариства у новій редакції у зв`язку із його змінами.

2.15.За результатами проведених загальних зборів засновників (учасників) товариства було вирішено: розподілити частку 34%, що становить 2 550,00 грн, яка перебуває у власності товариства, між засновниками (учасниками) товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі за номінальною вартістю, тобто по 17% кожному із засновників (учасників), що становить по 1 275,00 грн; затвердити нову редакцію статуту товариства, пункт 3.2 якого передбачав такий розподіл статутного капіталу товариства: частка ОСОБА_2 - 3 750,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства; частка ОСОБА_1 - 3 750,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства.

2.16.07.10.2016 державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Бровко Н.М. на підставі затвердженого рішення позачерговими загальними зборами засновників (учасників) товариства, які відбулися 05.10.2016, вніс до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10171050014000080 про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства щодо змін складу або інформації про його засновників.

2.17.22.12.2017 ОСОБА_4 подав товариству заяву про виплату йому у зв`язку із виключенням його із складу учасників товариства вартості частини майна товариства та частини прибутку за підсумками роботи товариства за 2016 рік пропорційно його частці у статутному капіталі товариства у розмірі 34%.

2.18.За вказаною заявою ТОВ "Мошнівська МТС" виплатило ОСОБА_4 588 862,00 грн вартості частини майна товариства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі товариства та частині прибутку товариства за 2016 рік, що підтверджується видатковим касовим ордером №109 від 22.12.2017, платіжним дорученням №1192 від 28.12.2017 та платіжним дорученням від №1200 від 17.01.2018.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Черкаської області рішенням від 31.10.2022 у справі №925/1437/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, позов ОСОБА_3 задовольнив повністю.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що невизнання товариством права власності позивача на подаровану йому частку у статутному капіталі товариства, відмова товариства у вступі позивача до товариства з вказаних мотивів у рішенні загальних зборів засновників (учасників) товариства, які відбулися 19.09.2016, закріплення частки позивача за товариством і подальший її розподіл між засновниками (учасниками) товариства, внесення відповідних змін до статуту товариства, порушили право власності позивача на його частку в статутному капіталі товариства. З огляду на що, суди дійшли висновків про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Водночас, застосовуючи принцип верховенства права, справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи вчинення позивачем протягом тривалого часу реальних дій, направлених на захист своїх інтересів у інших судових провадженнях, суди дійшли висновків про поважність причин пропуску позивачем позовної давності та необхідність захисту порушеного права позивача.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Мошнівська МТС" звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2022 у справі №925/1437/21 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4.2.Скаржники підставою касаційного оскарження визначили пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки: (1) Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №3-59гс14 (щодо заборони суперечливої поведінки); (2) Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 (щодо розумної обачності), від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 (щодо підстав переходу права на частку), від 14.04.2022 у справі №944/3046/20 (стосовно принципу contra proferentem), від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 (щодо належного способу захисту в корпоративних спорах).

4.3.Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність викладених у ній доводів, та просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Позивач зазначає, що він набув право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС" на підставі договору дарування, у зв`язку з чим загальні збори ТОВ "Мошнівська МТС" не мали підстав відмовляти ОСОБА_3 у вступі до товариства та розподіляти належну йому частку. Крім того, позивач вважає, що ним обраний належний та ефективний спосіб захисту порушених прав.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

5.2.За змістом статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5.3.Відповідно до статті 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.4.Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

5.5.Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

5.6.З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

5.7.Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд має у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 282 ГПК.

5.8.Отже, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

5.9.Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2016 ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 подав до загальних зборів учасників товариства заяву про передачу позивачу належної ОСОБА_4 частки в статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС" в розмірі 34%, що становить 2 550,00 грн, та про виведення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства та заявив, що ОСОБА_4 не має будь-яких претензій до товариства, його учасників і позивача.

5.10.Того ж дня - 01.08.2016 ОСОБА_3 подав до загальних зборів учасників товариства заяву про зарахування його до складу учасників товариства у зв`язку із передачею йому ОСОБА_4 належної останньому частки в статутному капіталі товариства в розмірі 34 %, що становить 2 550,00 грн.

5.11.Рішенням загальних зборів ТОВ "Мошнівська МТС" ОСОБА_4 було виключено зі складу засновників товариства та, в подальшому, сплачено вартість його частки у статутному капіталі, а ОСОБА_3 - відмовлено в задоволенні заяви про зарахування його до складу учасників товариства.

5.12.Свої рішення загальні збори ТОВ "Мошнівська МТС" мотивували тим, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 не надали ТОВ "Мошнівська МТС" правочин, згідно якого право власності на частку у статутному капіталі від ОСОБА_4 перейшло до ОСОБА_3 . У подальшому, на підставі рішення загальних зборів від 05.10.2016, частка ОСОБА_4 була розподілена між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

5.13.Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що відмова позивачу у прийнятті до товариства із вказаних мотивів та подальший розподіл набутої ОСОБА_3 на підставі договору дарування частки є незаконною, оскільки порушує права ОСОБА_3 на вказану частку.

5.14.Однак, суди попередніх інстанцій не дослідили зміст заяви ОСОБА_4 про вихід зі складу товариства, в якому відсутнє посилання на будь-який правочин щодо переходу належної останньому частки до ОСОБА_3 та умови такого переходу, не перевірили чи надавався правочин про перехід частки під час проведення загальних зборів 19.09.2016, та не спростували доводів відповідачів про те, що витребовуючи в обох учасників правовідносин відповідний договір (чи купівлі-продажу, чи дарування) ТОВ "Мошнівська МТС" проявило розумну обачність з метою встановлення реальності відчуження частки у статутному капіталі товариства та з метою з`ясування, чи не порушено права інших учасників товариства на переважне придбання частки.

5.15.При цьому колегія суддів враховує, що існування в учасників товариства переважного права на придбання частки іншого учасника, є достатньою підставою для повідомлення цим учасникам, принаймні, форми правочину, за яким передається частка особи, що її відчужує.

5.16.Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідачі посилались на висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 по справі №909/1294/15, відповідно до яких заява учасника про його виведення зі складу учасників товариства не може слугувати самостійною правовою підставою для переходу права власності на частку, оскільки вона адресована товариству і містить інформацію про припинення в особи права на частку. Заява є вторинним актом, наслідком первинних дій (правочину з відчуження частки). Заява не є правочином, учасник, що написав заяву, таким шляхом повідомляє товариство про відчуження ним частки.

5.17.Вказане, на думку відповідачів, свідчить про правомірність їх вимоги щодо надання договору (чи купівлі-продажу, чи дарування), оскільки така вимога була направлена не на порушення прав ОСОБА_4 та/або ОСОБА_3 , а на встановлення реальності переходу права власності на частку.

5.18.Водночас відповідачі вказували, що відсутність доказів, які могли б підтвердити достовірність факту відчуження корпоративних прав на основі вільного волевиявлення, зокрема укладеного сторонами цивільно-правового договору дарування, спрямованого на безоплатне відчуження частки у статутному капіталі товариства, чи іншого договору, спрямованого на таке відчуження на оплатній основі, є підставою для відмови у прийнятті особи до складу учасників товариства.

5.19.Відповідачі також звертали увагу судів попередніх інстанцій на те, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 , до звернення у справі №925/1126/19 з позовом до суду так і не надали примірник договору (чи купівлі-продажу, чи дарування), і, що ТОВ "Мошнівська МТС" змогла ознайомитись з ними тільки в ході судового розгляду справи №925/1126/19.

5.20.Втім, ні місцевий господарський суд, ні суд апеляційної інстанції, не надали будь-якої оцінки наведеним доводам відповідачів.

5.21.Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).

5.22.Посилаючись на наведений вище стандарт поведінки, відповідачі зазначали про те, що в заяві ОСОБА_4 про вихід з товариства відсутнє посилання на будь-який правочин щодо переходу належної останньому частки до ОСОБА_3 , а лише зазначено про передачу належної йому частки у статутному капіталі позивачу та заявлено про вихід з товариства.

5.23.Разом з тим, у подальшому ОСОБА_4 вчинив дії, направлені на отримання компенсації за частку в статутному капіталі товариства та отримав відповідне відшкодування від юридичної особи після виходу зі складу учасників товариства.

5.24.Отже, за фактичних обставин справи, що встановлені судами, відбулося і дарування частки ОСОБА_4 ОСОБА_3 , і отримання ОСОБА_4 від юридичної особи коштів за частку в статутному капіталі за вихід з товариства.

5.25.Посилаючись на ці обставини відповідачі вказували, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли недобросовісно, вчинивши дії, спрямовані на отримання як частки у статутному капіталі товариства, так і грошової компенсації її вартості.

5.26.Відповідачі звертали увагу і на те, що поведінка позивача також є суперечливою, оскільки першочергово ним стверджувалось про набуття спірної частки за договором купівлі-продажу (т.1, а.с.115), а в подальшому - за договором дарування частки у статутному капіталі.

5.27.Крім того, відповідачі вказували, що ненадання позивачем договору дарування до заяви про вступ у товариство та під час загальних зборів учасників 19.09.2016, а також наведені вище обставини суперечливої поведінки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 свідчать про те, що договір дарування фактично було підписано значно пізніше, та просили у зв`язку з цим про призначення у справі судової технічної експертизи документу для встановлення реального проміжку часу складення договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС".

5.28.Однак, зазначене клопотання було відхилене судом першої інстанції без наведення обґрунтованих мотивів такого відхилення. А вказані доводи, не були оцінені ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом.

5.29.Отже, під час вирішення спору суди попередніх інстанцій не перевірили та належним чином не спростували доводи відповідачів про те, що на момент прийняття загальними зборами ТОВ "Мошнівська МТС" рішення від 19.09.2016 були відсутні підстави для прийняття ОСОБА_3 до товариства, натомість після виходу ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, інші учасники юридичної особи мали право розподілити його частку, що і було зроблено 05.10.2016.

5.30.Крім того, суди не надали належної правової оцінки й змісту договору дарування, умови якого (пункти 1.5 та 4.1 договору) визначають різні момент передачі дарувальником своєї частки обдарованому, та, відповідно, належним чином не спростували й доводи про те, що така передача мала б оформлюватися актом приймання-передачі частки.

5.31.Колегія суддів також зазначає, що перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача з цим позовом), норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

5.32.Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" учасник товариства може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; та з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

5.33.У постанові від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та постанові від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

5.34.Отже, за наведеною позицією Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння).

5.35.Втім, дійшовши висновку про те, що позивачем у цій справі було обрано належний спосіб захисту, суди не оцінили можливість позивача відновити право на частку у спосіб її стягнення (витребування з володіння) в контексті наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду.

5.36.Крім того, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не перевірили доцільність вимог позивача про визначення розміру статутного капіталу, враховуючи, що жодна із сторін спору не посилалася на його зміну у спірних правовідносинах і за обставинами справи не вбачається, що цей розмір є спірним.

5.37.Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

5.38.До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

5.39.Водночас без дослідження і з`ясування наведених вище обставин оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати правильними та обґрунтованим.

5.40.Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.41.Згідно із частиною четвертою статті 238 ГПК в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

5.42.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

5.43.В порушення наведених вище приписів законодавства, суди попередніх інстанцій припустились порушень норм процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позову.

5.44.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судового збору

6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4.Господарські суди першої та апеляційної інстанцій припустились порушень норм процесуального та матеріального права, без належної оцінки доводів відповідачів та наведених ним в обґрунтування своїх заперечень норм, умов договору та фактичних обставин справи, дійшли до недостатньо обґрунтованих висновків щодо задоволення позову.

6.5.Ураховуючи викладене вище, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.6.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

6.7.Відповідно до статті 129 ГПК у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг судового збору, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2022 у справі №925/1437/21 скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді І.Д. Кондратова

В.І. Студенець