Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/165/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармак" (далі - Товариство)

на ухвалу господарського суду Київської області від 31.01.2018 (суддя Христенко О.О.),

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 (колегія суддів: Сотніков С.В. (головуючий), судді Верховець А.А., Пантелієнко В.О.)

за заявою компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (далі - Компанія)

про вжиття заходів забезпечення позову

за позовом Компанії до Товариства,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська митниця Державної фіскальної служби України (далі - Київська митниця ДФС),

про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід,

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід, захищений патентом України № 73339, шляхом заборони відповідачу використовувати винахід "Заміщення оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортання крові" за патентом України № 73339 без дозволу Компанії як його власника, а також просила вилучити та знищити товар фармсубстанції Rivaroxaban кількістю 9 кг, торговельної марки "Teva", виробник - Assia Chemical Industries Ltd. (Ізраїль), заявлений на митне оформлення до Київської митниці ДФС згідно з митною декларацією від 11.01.2018 UA № 125100/2018/300832, імпортером якого є відповідач.

Позовна заява мотивована тим, що товар (фармсубстанція), ввезений та заявлений Товариством на митне оформлення, виготовлений із порушенням прав інтелектуальної власності на винахід, захищений патентом України № 73339, належний Компанії, оскільки діюча речовина "Rivaroxaban", яка використана у фармсубстанції, охороняється зазначеним винаходом під назвою: "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові".

Компанією подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову в порядку статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) шляхом:

- зупинення митного оформлення товарів (фармсубстанції Rivaroxaban) у кількості 9 кг, серії 150100217, 150100317, 150100417, САS: 366789-02-8, торговельної марки "Teva", виробник "Assia Chemical Industries Ltd." (Ізраїль), заявлених на митне оформлене до Київської митниці ДФС згідно з митною декларацією від 11.01.2018 UA № 125100/2018/300832, імпортером якого є Товариство;

- накладення арешту на цей товар (фармсубстанцію Rivaroxaban) у кількості 9 кг до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Заяву обґрунтовано тим, що здійснення імпорту зазначеного товару в Україну призводить до порушення прав інтелектуальної власності Компанії на винахід за патентом України № 73339. Київською митницею ДФС на підставі статті 399 Митного кодексу України прийнято рішення про тимчасове зупинення митного оформлення товару. Однак у разі невжиття заходів забезпечення позову судом Київською митницею ДФС буде здійснено митне оформлення цього товару, а Товариством спірний товар буде введено в цивільний обіг, що призведе до порушення прав Компанії та ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення заявленого позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018, заяву Компанії задоволено та вжито заходи забезпечення позову з підстав правомірності і обґрунтованості мотивів їх заявлення.

Товариство у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви Компанії. Касаційну скаргу обґрунтовано, з посиланнями на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків судів встановленим обставинам справи. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, не врахували наукової мети ввезення в Україну спірного товару - проведення хімічних і фізичних досліджень, розробки та апробації аналітичних методів контролю якості, що свідчить про відсутність у Товариства наміру вводить цей товар у цивільний обіг.

Компанія подала відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому зазначила про безпідставність її доводів та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій. Просила касаційну скаргу залишити без задоволення.

Від Київської митниці ДФС відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вірно наголошено судами попередніх інстанцій, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судами попередніх інстанцій було з'ясовано, що Компанія є власником патенту України № 73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові", що підтверджується випискою про дію патенту. Із застосуванням зазначеного винаходу Компанія та пов'язані з нею корпоративними правами особи виготовляють та продають лікарський засіб під торговельною маркою "Ксарелто" (Xarelto), активний компонент якого відомий за своєю міжнародною непатентованою назвою "Ривароксобан" (Rivaroxaban). Вперше в Україні даний лікарський засіб було зареєстровано 18.12.2008, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення від 18.12.2008 № UA/9201/01/01. Станом на дату подання позову даний лікарський засіб зареєстровано за лікарським посвідченням № UA/9201/01/02 з терміном дії з 12.11.2013 по 12.11.2018, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 12.11.2013 № 968.

У свою чергу, характер господарської діяльності, яка здійснюється Товариством, свідчить про реальну загрозу виготовленення зі спірного товару лікарських засобів з метою їх подальшої реалізації під маркуванням Товариства. Невжиття заявлених Компанією заходів забезпечення може суттєво ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову, зокрема в частині позовних вимог про зобов'язання знищити товар.

При цьому суд апеляційної інстанції визнав передчасними твердження Товариства про те, що ввезення товару на територію України відбувається з науковою метою та відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" - без порушення прав Компанії, оскільки ці обставини входять до предмета доказування під час її розгляду по суті та підлягають встановленню за результатами дослідження судом відповідних доказів.

Згідно з частиною другою статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки (частини перша і друга статті 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в судових рішеннях зі справи необхідне мотивування, встановивши факт того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, дійшли правильного висновку про наявність підстав для їх застосування, у зв'язку з чим правомірно задовольнили заяву Компанії.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них. Твердження скаржника про наукову мету ввезення в Україну спірного товару були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм надано належну правову оцінку. Крім того, у разі з'ясування під час розгляду справи по суті обставин того, що спірний товар дійсно завозиться з науковою метою, Товариство не позбавлено можливості звернутися з клопотанням про скасування застосованих заходів забезпечення позову в порядку статті 145 ГПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Товариства без задоволення, а оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, пов'язаних з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Київської області від 31.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 зі справи № 911/165/18 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармак" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко