Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.01.2019 року у справі №910/19767/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/19767/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018

(Колегія суддів: Власова Ю.Л. - головуючий, Скрипка І.М., Дідиченко М.А.)

у справі

за позовом Приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури

про стягнення 598 196, 96 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Приватне підприємство "СІНТА-СЕРВІС" (надалі також - «Позивач») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню Об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (надалі також - «Відповідач») про стягнення 598 196 грн. 96 коп.

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором підряду №43/12 від 12.11.2012 року.

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2018 відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню Об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури про стягнення 598 196 грн. 96 коп.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:

4.1. Суд першої інстанції встановив, що 12.11.2012 року між Приватним підприємством "СІНТА-СЕРВІС" (Підрядник) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (Замовник) було укладено Договір підряду №43/12, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника з використанням власних матеріалів та матеріалів Замовника роботи із ремонту, заміни, реконструкції та відновлення зовнішніх мереж водопроводу та каналізації об'єктів, що знаходяться у віданні підприємства. (а.с.23-25).

4.2. Також в рішенні суду першої інстанції встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №43/12 від 12.11.2012 року Позивач виконав роботи: «Будівництво тролейбусної лінії по пр-ту М. Рокосовського. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по підключенню диспетчерської в Оболонському районі м. Києва», а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року від 30.06.2014 року на суму 275 775 грн. 14 коп. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року від 30.06.2014 року. (а.с.28-49).

4.3. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він належним чином виконав умови цього Договору, проте Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за виконані роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватне підприємство «СІНТА-СЕРВІС» становить 275 775 грн. 14 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню Об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури 3% річних у розмірі 24 842 грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 261 827 грн. 29 коп. та пеню у розмірі 35 752 грн. 53 коп.

4.4. В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав про пропуск Позивачем строків позовної давності, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також зазначав, що гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014 року, підписаний директором Дирекції по будівництву та утриманню Об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури ОСОБА_6 не є належним доказом по справі. Крім того, наказом №100 від 22.04.2014 року скасовано довіреність ОСОБА_6 №06-5/48 від 10.01.2014 року.

4.5. Суд першої інстанції за результатами дослідження зібраних доказів у справі дійшов до висновку, що обов'язок по оплаті у Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" за Договором підряду №43/12 від 12.11.2012 року за Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року від 30.06.2014 року на суму 275 775 грн. 14 коп. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року виник 10.07.2014 року, а з 11.07.2014 року почалась прострочка Відповідача.

4.5. Також в рішенні суду першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Приватному підприємству «СІНТА-СЕРВІС» розмірі 275 775 грн. 14 коп.

4.6. В матеріалах справи, як встановив суд першої інстанції, наявний гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014 року, підписаний директором Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс» ОСОБА_6, на адресу директора Приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС", яким КП «Київпастранс» підтвердив факт належного виконання робіт по об'єкту на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року та довідки про вартість виконаних робіт, проте через відсутність коштів виникла заборгованість у розмірі 275 775 грн. 14 коп. КП «Київпастранс» Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури підтвердило наявність зазначеної вище заборгованості за виконані роботи згідно з Договором №43/12 від 12.11.2012 року та зобов'язалось здійснити повну оплату в сумі 275 775 грн. 14 коп. (а.с.108)

4.7. Крім того, Додатковою угодою №3 від 15.07.2014 року до Договору підряду №43/12 від 12.11.2012 року Сторони погодили п.3.1.3 Договору викласти в наступній редакції: «Остаточний розрахунок за виконані роботи по об'єкту: «Будівництво тролейбусної лінії по пр-ту М. Рокосовського. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по підключенню диспетчерської в Оболонському районі м. Києва», Замовник зобов'язаний здійснити до 31.12.2014 року». (а.с.163) Вказана додаткова угода від Замовника підписана директором Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс» ОСОБА_6, який діяв на підставі Положення та довіреності від 10.01.2014 року №06-5/48.

4.8. Відповідно до довіреності №06-5/48 від 10.01.2014 року, виданої генеральним директором ОСОБА_7, уповноважено директора Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс» ОСОБА_6, зокрема, укладати договори, додаткові угоди та додатки до договорів, пов'язаних з будівництвом об'єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних та залучених коштів; підписувати фінансові документи, пов'язані з оплатою договорів, що фінансуються за рахунок бюджетних та залучених коштів. Довіреність видана зі строком дії до 31.12.2014 року. (а.с.109)

4.9. Однак, як встановив суд першої інстанції, наказом генерального директора Комунального підприємства «Київпастранс» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_7 №100 від 22.04.2014 року «Про втрату чинності наказу від 29.12.2012 №487 та скасування довіреностей» скасовано довіреність, зокрема, від 10.01.2014 року №06-5/48, видану директору Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури ОСОБА_6 (а.с.213)

4.10. Судом оглянуто в судовому засіданні оригінал книги реєстрації наказів з основної діяльності Комунального підприємства «Київпастранс» з 02 січня - 31 грудня 2014 року, зокрема, наказу №100 від 22.04.2014 року. Копія витягу з вказаної книги долучено до матеріалів справи. (а.с.229-232)

4.11. На підставі дослідження вищезазначених доказів, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ОСОБА_6 не мав права підписувати додаткову угоду №3 від 15.07.2014 року до Договору підряду №43/12 від 12.11.2012 року, тобто вказана угода укладена не уповноваженою особою.

4.12. Також щодо оцінки гарантійного листа №16/2700/2 від 09.07.2014 року, підписаного директором Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс» ОСОБА_6, суд першої інстанції зазначив, що вказаний лист є неналежним допустимим та достовірним доказом в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження визнання боргу й переривання строку позовної давності, оскільки вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

4.13. З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність обставин переривання строку позовної давності до вимог Приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" про стягнення з Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" заборгованості за Договором підряду №43/12 від 12.11.2012 року у розмірі 275 775 грн. 14 коп., а тому трирічний строк позовної заяви за основним зобов'язанням Відповідача сплив 11.07.2017 року.

4.14. Оскільки позовну заяву було подано до суду 08.11.2017, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" про стягнення з Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" заборгованості у розмірі 275 775 грн. 14 коп. задоволенню не підлягають у зв'язку з застосуванням загального строку позовної давності за заявою Відповідача.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі №910/19767/17 скасовано та прийнято нове рішення нове рішення, яким позов вирішено задовольнити частково та стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, б.2, ідентифікаційний код 31725604) в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, б.132, ідентифікаційний код ВП 38538270) на користь Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" (02105, м. Київ, вул. Будівельників, б.9, кв.4, ідентифікаційний код 33542869) заборгованість у сумі 275775 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн 14 коп., інфляційні втрати у сумі 261827 (двісті шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 29 коп., 3% річних у сумі 24842 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп та судовий збір у сумі 8436 (вісім тисяч чотириста тридцять шість) грн 67 коп.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

6.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не подано доказів того, що ОСОБА_6 було повідомлено про скасування довіреності №06-5/48 від 12.01.2014р. відповідно до наказу Відповідача №100 від 22.04.2014. Водночас таким доказом не може вважатися книга реєстрації наказів з основної діяльності за 02.01.-31.12.2014., оскільки остання містить тільки запис про виготовлення копії даного наказу для Дирекції по будівництву об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури, проте не містить підпису ОСОБА_6 або інших доказів про ознайомлення його з таким наказом.

6.2. Також суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про скасування довіреності №06-5/48 від 12.01.2014, отже останній не знав та не міг знати про скасування даної довіреності, відповідно добросовісно розраховував, що перебіг строку позовної давності почався від 01.01.2015.

6.3. За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що права та обов'язки Відповідача щодо Позивача, що виникли внаслідок підписання додаткової угоди №3 від 15.07.2014 зберігають чинність для Відповідача. Відповідно, прострочення зобов'язання Відповідача та перебіг строку позовної давності почались з 01.01.2015, отже Позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

6.4. Також за вказаних обставин, апеляційний суд дійшов до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 24842,00 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014 по 10.07.2017 та інфляційних у сумі 261827,29 грн за період липень 2014-липень 2017 підлягають задоволенню у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання.

6.5. Щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 35752,53 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014 по 10.01.2015, суд апеляційної інстанції зазначив, що Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 08.11.2017, період нарахування пені обмежується з 08.11.2016. З огляду на вказане, в постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 35752,53 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014. по 10.01.2015 не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском Позивачем строку позовної давності до даної вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного Суду від Відповідача надійшла касаційна скарга у якій Відповідач просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2018.

8. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції у касаційній скарзі наведено наступні доводи:

8.1. Суд апеляційної інстанції не врахував те, що довіреність №06-5/48 від 10.01.2014 року було скасовано на підставі наказу генерального директора Комунального підприємства «Київпастранс» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_7 №100 від 22.04.2014 року «Про втрату чинності наказу від 29.12.2012 №487 та скасування довіреностей», тому відсутні підстави вважати, що Позивач не пропустив строк позовної давності.

8.2. Суд апеляційної інстанції при розгляді питання, щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат попри те, що Сторони Додатковою угодою №3 від 15.07.2014 року до Договору підряду №43/12 від 12.11.2012 року погодили строк здійснення сплати до 31.12.2014 року, зазначив про початок прострочення заборгованості за Договором №43/12 від 12.11.2012 з 10.07.2014.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду від Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Позивач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

10. 27.12.2018 Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №910/19767/17.

11. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.01.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано вказану касаційну скаргу.

12. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/19767/17 за касаційною скаргою КП "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у даній справі; прийнято до розгляду касаційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

13. Дослідивши без виклику учасників судового процесу наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 261827 (двісті шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 29 коп., 3% річних у сумі 24842 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп слід змінити, виходячи з наступного.

14. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Щодо доводу касаційної скарги, який викладений у підпункті 8.1. пункту 8 даної постанови, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає наступне.

17. Згідно ч. 3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

18. Відповідно до приписів ч. ч. 1-3 ст. 249 ЦК України, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

19. Суд апеляційної інстанції встановив, що Відповідачем не подано доказів того, що ОСОБА_6 було повідомлено про скасування довіреності №06-5/48 від 12.01.2014 відповідно до наказу Відповідача №100 від 22.04.2014. Водночас таким доказом не може вважатися книга реєстрації наказів з основної діяльності за 02.01.-31.12.2014, оскільки остання містить тільки запис про виготовлення копії даного наказу для Дирекції по будівництву об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури, проте не містить підпису ОСОБА_6 або інших доказів про ознайомлення його з таким наказом.

20. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про скасування довіреності №06-5/48 від 12.01.2014.

21. Беручи до уваги вищезазначені фактичні обставини справи, а також приписи ч. 3 ст. 249 ЦК України (права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.), колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що права та обов'язки Відповідача щодо Позивача, що виникли внаслідок підписання додаткової угоди №3 від 15.07.2014 зберігають чинність для Відповідача. Відповідно, прострочення зобов'язання Відповідача та перебіг строку позовної давності почались з 01.01.2015, отже Позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

22. Вказане є свідченням необґрунтованості доводу, який викладений в підпункті 8.1. пункту 8 даної постанови.

23. Щодо доводу касаційної скарги, який викладений в підпункті 8.2. пункту 8 даної постанови, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає наступне.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

25. Згідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

26. Суди попередніх інстанцій встановили, що Додатковою угодою №3 від 15.07.2014 року до Договору підряду №43/12 від 12.11.2012 року Сторони погодили п.3.1.3 Договору викласти в наступній редакції: «Остаточний розрахунок за виконані роботи по об'єкту: «Будівництво тролейбусної лінії по пр-ту М. Рокосовського. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по підключенню диспетчерської в Оболонському районі м. Києва», Замовник зобов'язаний здійснити до 31.12.2014 року». (а.с.163)

27. Наведена фактична обставина справи стала підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що Відповідач вчинив дії, що свідчить про визнання останнім свого боргу перед Позивачем та перервав перебіг позовної давності за вимогами Позивача, з огляду на що такий перебіг почався заново з 01.01.2015.

28. Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановили, що Позивач також просить стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 24842,00 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014 по 10.07.2017 та інфляційні у сумі 261827,29 грн за період липень 2014 -липень 2017.

29. Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

30. Суд апеляційної інстанції встановивши, що Додатковою угодою №3 від 15.07.2014 року до Договору підряду №43/12 від 12.11.2012 було змінено строк виконання зобов'язання Відповідача щодо оплати виконаних Позивачем робіт, ухвалюючи рішення про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 24842,00 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014 по 10.07.2017 та інфляційні втрати у сумі 261827,29 грн за період липень 2014 -липень 2017 не застосував приписи ч. 1 ст. 631, ч. 1 ст. 653 ЦК України, що у свою чергу стало причиною неправильного застосування у постанові суду апеляційної інстанції положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

31. З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи та положень ч. 1 ст. 631, ч. 1 ст. 653, ч. 2 ст. 625 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних в сумі 20 875 грн. 80 коп. ; інфляційні втрати у сумі 203 596 грн 82 коп.

32. За таких обставин є обґрунтованим довід касаційної скарги, який викладений у підпункті 8.2. пункту 8 даної постанови.

33. Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

34. Згідно положень ч. ч. 1, 3, 4 ст. 311 ЦК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

35. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури дійшла до висновку про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не застосував приписи ч. 1 ст. 631, ч. 1 ст. 653 ЦК України, що у свою чергу стало причиною неправильного застосування у постанові суду апеляційної інстанції положень ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вказане є свідченням необхідності змінити постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018.

36. За таких обставин касаційна скарга Відповідача підлягає залишенню без задоволення.

37. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції зміні, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги в сумі 15 007 грн. 43 коп. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 910/19767/17 змінити, виклавши пункти 3, 4 резолютивної частини постанови у такій редакції:

« 3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, б.2, ідентифікаційний код 31725604) в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, б.132, ідентифікаційний код ВП 38538270) на користь Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" (02105, м. Київ, вул. Будівельників, б.9, кв.4, ідентифікаційний код 33542869) заборгованість у сумі 275775 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн 14 коп., інфляційні втрати у сумі 203 596 грн 82 коп (двісті три тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн 29 коп., 3% річних у сумі 20 875 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп та судовий збір у сумі 7 503 (сім тисяч п'ятсот три) грн 72 коп.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, б.2, ідентифікаційний код 31725604) в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, б.132, ідентифікаційний код ВП 38538270) на користь Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" (02105, м. Київ, вул. Будівельників, б.9, кв.4, ідентифікаційний код 33542869) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 11 255 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн 58 коп.»

3. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 910/19767/17 залишити без змін.

4. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко