Історія справи

Постанова КГС ВП від 05.12.2024 року у справі №924/408/21
Постанова КГС ВП від 20.07.2023 року у справі №924/408/21
Постанова КГС ВП від 20.07.2023 року у справі №924/408/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

Cправа № 924/408/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф.: Лозовського В. М.

колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" Парубка В. В.: Савченко О. В. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Агропромтехніка" арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф.

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023

у складі колегії суддів: Савченка Г. І. (головуючого), Дужича С. П., Павлюк І. Ю.

та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2023

у складі судді Субботіної Л. О.

у справі за заявою MARUBENI CORPORATION (Корпорація "Марубені")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Вступ

1. Ліквідатор Товариства щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство звернувся до суду із заявою про притягнення до солідарної відповідальності колишнього керівника Товариства через неподання ним заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника.

2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, у задоволенні заяви ліквідатора відмовив з мотивів відсутності підстав для притягнення колишнього керівника боржника до солідарної відповідальності відповідно до частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки загроза неплатоспроможності боржника мала місце ще у 2016 році та у 2019 році до призначення цієї особи керівником та введення в дію КУзПБ у якому запроваджено інститут солідарної відповідальності керівника боржника.

3. З урахуванням доводів касаційної скарги та змісту оскаржуваних рішень касаційний суд вирішив питання:

- правильності застосування судами попередніх інстанцій частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням фактичних обставин цієї справи та висновків щодо застосування цієї норми, сформульованих Верховним Судом за подібних правовідносин.

4. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій через передчасність висновків про відсутність підстав для покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника боржника у зв`язку з чим направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

5. 06.05.2021 Господарським судом Хмельницької області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Агропромтехніка" (далі - ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка") у якій постановою від 07.12.2021 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог та заперечень

6. У межах справи про банкрутство ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" 07.03.2023 до господарського суду від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф. надійшла заява від 28.02.2023 про покладення солідарної відповідальності в порядку частини шостої статті 34 КУзПБ, у якій заявник просив визнати порушення керівником ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника та покласти солідарну відповідальність на керівника боржника ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).

7. На обґрунтування цієї заяви ліквідатор зазначив, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" з 09.10.2018 був ОСОБА_1 . Станом на 19.10.2016 у ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" підтверджено існування щонайменше перед двома кредиторами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) зобов`язань, строк виконання яких настав. Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, ліквідатор зазначив, що матеріалами справи підтверджується наявність обох юридичних фактів, необхідних для притягнення до солідарної відповідальності керівника ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" за незадоволення вимог кредиторів у справі № 924/408/21 відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ.

8. Колишній керівник ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" ОСОБА_1 заперечив проти задоволення заяви ліквідатора, зазначивши, зокрема, що чинний на час його призначення керівником боржника Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) не містив положень про відповідальність за незвернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності. Така відповідальність була запроваджена нормами КУзПБ, що був введений в дію з 21.10.2019 та які не мають зворотної дії в часі, тому відсутні підстави для притягнення його до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

9. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2023 у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відмовлено.

10. Ця ухвала мотивована тим, що ознаки неплатоспроможності ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" відповідно до звіту про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності мали місце станом на 31.12.2020, а тому керівник боржника зобов`язаний був звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не пізніше 30.04.2021. Водночас, як убачається з матеріалів справи, заява MARUBENI CORPORATION (Корпорація "Марубені") до ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" про відкриття провадження у справі про банкрутство надійшла до Господарського суду Хмельницької області 19.04.2021 та була прийнята до розгляду ухвалою від 23.04.2021 у справі № 924/408/21. Тож, притягнення колишнього керівника ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у цій справі буде суперечити сутності інституту солідарної відповідальності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2023 залишено без змін.

12. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, зокрема, що усі зобов`язання перед кредиторами, які заявили свої вимоги до боржника у процедурі банкрутства ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" і включені до реєстру вимог кредиторів, виникли ще до того часу, як ОСОБА_1 став керівником боржника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: щодо вимог ОСОБА_2 - заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.10.2016 у справі № 686/18108/16-ц та заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2019 у справі № 686/13140/19 (зобов`язання виникли на підставі додаткової угоди від 20.11.2016 № 1 до договору про надання безпроцентної позики від 25.02.2016), щодо вимог ОСОБА_3 - заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.10.2016 у справі № 686/18107/16-ц, щодо вимог MARUBENI CORPORATION - рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2019 у справі № 924/1099/18 (зобов`язання виникли на підставі договору поставки від 17.12.2012 та мирової угоди від 06.11.2017), щодо вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області - актом про нещасний випадок на підприємстві, пов`язаний з виробництвом від 01.12.2011.

13. З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновків, що оскільки загроза неплатоспроможності боржника мала місце ще у 2016 році та у 2019 році до введення в дію КУзПБ, а відповідна норма щодо притягнення керівника боржника з`явилася з 21.10.2019 із введенням в дію КУзПБ, зокрема в частині шостій статті 34 Кодексу, то ця норма в силу положень статті 58 Конституції України не може бути застосована до правовідносин, що мали місце у 2016 році та у 2019 році до введення в дію КУзПБ, пославшись на відповідність цього висновку правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 902/1023/19.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

14. 19.06.2023 ліквідатор ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" Кучак Ю. Ф. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2023 у справі № 924/408/21, у якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове - про визнання порушення керівником боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак його неплатоспроможності та покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" Парубка В. В.

Рух касаційної скарги

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/408/21 визначено склад суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Огороднік К. М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.06.2023.

16. Ухвалою від 07.07.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" Кучака Ю. Ф., призначив її розгляд на 20.07.2023 та надав учасникам справи час для подання відзиву на касаційну скаргу.

17. У судове засідання 20.07.2023 з`явилися представники ліквідатора ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" та колишнього керівника цього товариства, які надали пояснення щодо доводів касаційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження

(Ліквідатор ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" Кучак Ю. Ф.)

18. Ліквідатор ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" Кучак Ю. Ф. підставою касаційного оскарження визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 34 КУзПБ, та стверджує, зокрема, що:

- посилання судів попередніх інстанцій на відсутність будь-яких договорів та первинних документів, що використовувалися для підготовки звіту про фінансово-господарську діяльність боржника, як на одну з підстав для відмови у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника здійснено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 910/22788/15, від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20;

- поза оцінкою суду залишився тривалий період після введення в дію КУзПБ протягом якого існували всі ознаки загрози неплатоспроможності ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" та, відповідно, існував, але не був виконаний, обов`язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, щодо доказів і доказування в господарському процесі та без врахування правових висновків щодо застосування положень статті 34 КУзПБ, статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", викладених у постановах Верховного Суду, зокрема від 09.08.2019 у справі № 910/22788/15, від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20;

- установлення судом мінімального строку тривалості стану неплатоспроможності боржника (понад один квартал підряд), як умови для застосування частини шостої статті 34 КУзПБ не відповідає висновку щодо застосування цієї норми, викладеному у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20;

- судами попередніх інстанцій помилково залишено поза увагою, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" відкрито 06.05.2021, тобто через півтора року після запровадження солідарної відповідальності керівника боржника із введення в дію КУзПБ, а тому щонайменше протягом цього тривалого періоду керівник боржника був зобов`язаний виконати обов`язок встановлений частиною шостою статті 34 КУзПБ та передбачити негативні наслідки його невиконання, у зв`язку з чим висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 902/1023/19 не може бути застосований за фактичних обставин цієї справи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

( ОСОБА_1 )

19. ОСОБА_1 заперечив доводи касаційної скарги, стверджуючи про відсутність підстав для застосування до нього, як керівника ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка", солідарної відповідальності відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ, оскільки загроза неплатоспроможності боржника мала місце задовго до його призначення керівником цього товариства (09.10.2018), а відповідна норма щодо притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності чинна з 21.10.2019, тобто з дня введення в дію КУзПБ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

20. Вирішуючи наведене в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Щодо підстав покладення солідарної відповідальності на керівника боржника

21. Відповідно до преамбули КУзПБ одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

22. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів, зокрема шляхом упровадження інституту солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів.

23. Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливе лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема щодо контрагентів боржника.

24. Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.

25. За частиною першою статті 4 КУзПБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

26. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства (частина друга статті 4 КУзПБ).

27. Згідно із частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

28. До такої відповідальності віднесено солідарну відповідальність у справах про банкрутство, застосування якої урегульовано нормами частини шостої статті 34 КУзПБ.

29. Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

30. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (абзац другий частини шостої статті 34 КУзПБ).

31. Отже, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

32. Сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

33. Тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

34. Верховний Суд акцентує, що частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

35. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.

36. Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести об`єктивну неможливість своєчасного звернення до господарського суду з відповідною заявою.

37. За абзацом другим частини шостої статті 34 КУзПБ підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення визначеного абзацом першим цієї частини статті обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

38. Отже, з урахуванням положень частини шостої статті 34 КУзПБ до предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

39. Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності (див. подібний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

40. Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього (див. постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22)).

41. Таким чином, бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.

42. Тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів його інтерпретації для цілей покладення на керівника боржника, у разі допущення ним порушення вимог наведених в абзаці першому цієї норми, солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів дозволяє виокремити такі два взаємопов`язаних між собою етапи порядку її застосування:

І етап - розгляд господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, що передбачає з`ясування дотримання керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, в тому числі наявності ознак загрози неплатоспроможності, моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника, належного та своєчасного виконання відповідного обов`язку керівником боржника тощо;

ІІ етап - звернення кредиторів (після встановлення ухвалою суду порушення зі сторони керівника боржника) з грошовими вимогами (попередньо визнаними судом) до керівника боржника та розгляд їх судом.

43. На першому етапі за результатами розгляду господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності господарський суд постановляє ухвалу, в якій має встановити наявність/відсутність загрози неплатоспроможності боржника; порушення керівником боржника імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; вини керівника боржника в невиконанні цього обов`язку.

Щодо суті вимог і доводів касаційної скарги

44. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності підстав для покладення на керівника банкрута ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" солідарної відповідальності в порядку частини шостої статті 34 КУзПБ.

45. За своєю суттю доводи ліквідатора ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" щодо притягнення до солідарної відповідальності колишнього керівника цього товариства ґрунтуються на тому, що попри загрозу неплатоспроможності, що існувала протягом кількох років до відкриття 06.05.2021 за заявою одного з кредиторів провадження у справі про банкрутство, керівник ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" не виконав свого обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ.

46. Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновків про відсутність підстав для солідарної відповідальності керівника, пославшись на те, що приписи частини шостої статті 34 КУзПБ в силу положень статті 58 Конституції України не можуть бути застосовані до правовідносин, що мали місце у 2016 році та у 2019 році до введення в дію КУзПБ, оскільки усі зобов`язання перед кредиторами, які заявили свої вимоги до боржника у процедурі банкрутства ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" і включені до реєстру вимог кредиторів, виникли ще до того часу, як ОСОБА_1 став керівником цього товариства (з 09.10.2018), тобто загроза неплатоспроможності боржника мала місце ще у 2016 році та у 2019 році до введення в дію КУзПБ, яким запроваджено інститут солідарної відповідальності.

47. Окрім того, суди виходили з того, що на момент введення в дію КУзПБ (21.10.2019), керівник ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" міг добросовісно розраховувати на подолання фінансових ускладнень та не усвідомлював критичності ситуації, що склалася, оскільки розмір поточних зобов`язань (кредиторської заборгованості) боржника за 2019 рік зменшився з 46 528,3 тис. грн до 38 945,1 тис. грн, а за результатами 2020 року керівник боржника мав звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство протягом місяця після спливу 120 днів з дня настання неплатоспроможності, тобто не пізніше 30.04.2021, проте до закінчення цього терміну провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" вже було відкрите за заявою MARUBENI CORPORATION.

48. Також, суди мотивували відмову у задоволенні заяви ліквідатора сумнівом в об`єктивності висновків аудитора у звіті про аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" стосовно наявності ознак надкритичної неплатоспроможності боржника станом на 31.12.2020 через незазначення документів, використаних для підготовки цього звіту, та вважали, що у звіті відсутній однозначний висновок щодо загрози неплатоспроможності боржника.

49. Утім, наведені висновки судів попередніх інстанцій за результатом розгляду заяви ліквідатора ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" є передчасними, зробленими без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника боржника.

50. Верховний Суд акцентує, що частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника за певних обставин звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

51. За частинами першою - третьою, шостою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

52. Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

53. Частиною другою статті 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

54. Тлумачення норм статей 13 92 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

55. Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

56. Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.

57. Тому, хоча підприємницька діяльність відповідно до статті 42 ГК України за своєю суттю є діяльністю на власний ризик, яка не гарантує отримання результату від її здійснення у вигляді прибутку, однак така діяльність передбачає захист від ризиків, пов`язаних з неправомірними діями (бездіяльністю), що порушують нормальний режим господарювання, яким, зокрема, є механізм покладення солідарної відповідальності на керівника боржника як правовий інструмент реалізації принципу на якому ґрунтується законодавство про банкрутство - найбільш повного задоволення вимог кредиторів.

58. Частиною другою, третьою статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.

59. Загроза неплатоспроможності є одним із передбачуваних майнових станів боржника, що перебуває під контролем керівника боржника, який належно має виконувати свої зобов`язання щодо організації та управління господарською діяльністю юридичної особи.

60. Тому під час визначення моменту виникнення у керівника боржника обов`язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство належить враховувати, що такий обов`язок виникає в момент, коли керівник, добросовісність та розумність дій якого презюмується, в силу норм статті 92 ЦК України, мав можливість об`єктивно визначити наявність загрози неплатоспроможності боржника, неможливість продовження нормального режиму господарювання боржника без негативних наслідків для останнього та його кредиторів (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20).

61. Ураховуючи наведене, керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотриманні вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, зокрема через доведення відсутності загрози неплатоспроможності боржника у певний період або об`єктивної неможливості її визначити через незалежні від волі керівника обставини.

62. Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані керівником докази на підтвердження відсутності підстав для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника в порядку абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ або доведення відсутності його вини у недотриманні вимог цієї норми.

63. Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

64. За цих умов для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом коли керівник мав усвідомити критичність ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

65. За загальним правилом абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ та виходячи з критеріїв добросовісності, сумлінності і компетентності керівника, презюмується, що такий момент усвідомлення керівником загрози неплатоспроможності має відбутися протягом місяця із виникнення об`єктивної ситуації коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

66. Обов`язок органу управління звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство виникає за існування загрози неплатоспроможності боржника згідно з абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ і не припиняється після спливу визначеного цією нормою місячного строку для такого звернення.

67. Так само, до введення в дію 21.10.2019 КУзПБ, Законом про банкрутство також встановлювався обов`язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом (частина п`ята статті 11).

68. Тому сам факт призначення особи керівником після виникнення загрози неплатоспроможності боржника не звільняє такого керівника від обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та від солідарної відповідальності у разі невиконання цього обов`язку відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ.

69. Проте суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, мотивуючи відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника цього товариства, серед іншого тим, що загроза неплатоспроможності боржника виникла у 2016 році та у 2019 році, тобто раніше за призначення 09.10.2018 ОСОБА_1 керівником ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка".

70. Поняття неплатоспроможності боржника розкрито в абзаці тринадцятому статті 1 КУзПБ за яким це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

71. За частиною шостою статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності настає у разі якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

72. Тобто загроза неплатоспроможності виникає з моменту коли задоволення вимог кредитора(-ів) призводить до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

73. Водночас, самі по собі тимчасові обставини фінансових ускладнень боржника, які згодом були усунуті не можуть вважатися безумовним доказом існування загрози неплатоспроможності у зв`язку з якою у керівника боржника виникає визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язок звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

74. Так само, і часткове погашення окремих кредиторських вимог чи зменшення розміру поточних зобов`язань не свідчить про усунення загрози неплатоспроможності за умови збереження фінансового стану боржника за якого задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, відтак не звільняє керівника боржника від обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ.

75. Всупереч зазначеному, суди попередніх інстанцій обґрунтовуючи висновок про те, що керівник ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" на кінець 2019 року не усвідомлював критичності фінансової ситуації боржника, послалися на зменшення розміру поточних зобов`язань боржника за 2019 рік з 46 528,3 тис. грн до 38 945,1 тис. грн, без надання мотивованого аналізу фінансовому стану боржника у зв`язку з таким зменшенням кредиторської заборгованості на предмет усунення визначених КУзПБ критеріїв загрози неплатоспроможності боржника.

76. За усталеною судовою практикою умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

77. Для визначення ознак неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дозволяють кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

78. З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для виконання обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

79. У разі якщо загроза неплатоспроможності виникла раніше та існувала на момент призначення певної особи керівником боржника, новопризначений керівник набуває того самого обов`язку, як і попередник, звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у місячний строк, початок якого обраховується з дати набуття повноважень керівника. Такі обставини не виключають можливості притягнення до солідарної відповідальності і попереднього керівника боржника за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 34 КУзПБ.

80. З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає помилковим застосування судами попередніх інстанцій додаткового строку у 120 днів з дня настання неплатоспроможності боржника для виникнення відповідного обов`язку керівника та немотивоване обрахування судом початку перебігу цього строку з моменту закінчення фінансового року (31.12.2020), замість виконання обов`язку з перевірки і надання оцінки доводам ліквідатора про те, що принаймні півтора року в період з введення в дію 21.10.2019 КУзПБ та до відкриття 06.05.2021 провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" за існування загрози неплатоспроможності керівник цього товариства ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку щодо ініціювання справи про банкрутство, що є підставою для солідарної відповідальності перед кредиторами боржника за приписами абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ.

81. Крім того, неаргументованими є доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки у справах наведених скаржником у касаційній скарзі та справі, яка переглядається, є різними встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів.

82. За загальним правилом, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті, заявник має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

83. Водночас суд звертає увагу, що законодавство про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення одного із завдань законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

84. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

85. Застосування принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника.

86. Частиною десятою статті 39 КУзПБ визначено, що господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит. Якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою.

87. За частиною третьою статті 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

88. Водночас, як свідчить тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ, саме суд має вирішувати питання наявності порушення зі сторони керівника боржника вимог визначених абзацом першим цієї норми про що зазначає у ухвалі, що як наслідок є підставою для притягнення керівника до солідарної відповідальності.

89. Тобто розгляд і вирішення судом питання наявності/відсутності порушення керівником боржника імперативних вимог визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ є обов`язком суду.

90. Ураховуючи наведене, суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника як необхідної умови для застосування до керівника боржника відповідальності визначеної частиною шостою статті 34 КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються таких ознак (див. постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20).

91. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

92. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

93. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду (див. постанови Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20, від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22)).

94. При цьому слід враховувати, що банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку (див. висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 908/802/20).

95. Тому, при вирішенні питання покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів згідно з частиною шостою статті 34 КУзПБ господарський суд має дослідити увесь період з моменту виникнення у боржника грошових зобов`язань щонайменше перед двома кредиторами, визнаних в подальшому як грошові вимоги конкурсних кредиторів у справі про банкрутство, та до моменту порушення провадження у такій справі, на предмет існування загрози неплатоспроможності та належного виконання органами управління боржника обов`язку ініціювати в такому випадку провадження у справі про банкрутство.

96. При цьому слід враховувати, що інститут солідарної відповідальності органів управління боржника запроваджено КУзПБ, отже з`ясовуючи питання наявності/відсутності підстав для застосування такої відповідальності слід виходити з результатів аналізу фінансового стану боржника та дій (бездіяльності) його органів управління за період після введення в дію 21.10.2019 названого Кодексу, відповідно до приписів статті 58 Конституції України.

97. Суд з`ясовує наявність підстав відповідальності з урахуванням усієї сукупності відомостей і доказів як наданих заявником, так і наявних у матеріалах справи про банкрутство чи додатково витребуваних судом задля забезпечення функції судового контролю у справі про банкрутство та досягнення основної мети такого провадження - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.

98. Однак, суди попередніх інстанцій в межах наявних в них повноважень, передбачених статтями 86 237 269 ГПК України, не надали належної мотивованої оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам і доводам ліквідатора ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" та позиції колишнього керівника цього товариства на предмет підтвердження ними обставин існування загрози неплатоспроможності боржника протягом певного періоду та наявності/відсутності факту невиконання колишнім керівником ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" ОСОБА_1 обов`язку ініціювати провадження у справі про банкрутство відповідно до приписів абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ.

99. Зокрема, суди попередніх інстанцій, хоча і навели доводи ліквідатора про те, що при вартості всіх активів боржника 358,1 тис. грн, станом на кінець 2020 року, існували непогашені зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами на загальну суму 80 032 740,60 грн, проте фактично залишили поза увагою цей ключовий аргумент заявника на підтвердження тривалого стану фінансової неспроможності боржника за якого розмір його грошових зобов`язань перевищував в кілька десятків разів вартість всіх його активів, відтак не надали в контексті цих обставин належної оцінки діям (бездіяльності) керівника ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" Парубка В. В., принаймні за період з часу запровадження КУзПБ солідарної відповідальності органів управління боржника.

100. Верховний Суд звертає увагу, що притягнення до солідарної відповідальності органів управління боржника є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки керівників суб`єктів господарювання задля недопущення здійснення права на шкоду іншим особам, зокрема кредиторам та потенційним контрагентам боржника.

101. Тому вся сукупність обставин неплатоспроможності боржника та дій (бездіяльності) його керівника може бути предметом оцінки суду при вирішенні питання про покладення солідарної відповідальності на таких осіб.

102. Протилежний підхід (обмеження тими доказами, які надано лише заявником на підтвердження заявлених вимог про притягнення до солідарної відповідальності без надання оцінки в контексті заявленої вимоги усій сукупності відомостей і доказів у справі про банкрутство) - може мати наслідком порушення легітимних інтересів кредиторів на повне або часткове задоволення їх грошових вимог.

103. Проте суди попередніх інстанцій наведеного вище повною мірою не врахували, обмежившись вибірковою оцінкою доводів і доказів сторін, що свідчить про неповноту судового розгляду і є підставою для скасування судом касаційної інстанції оскаржуваних рішень.

104. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

105. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

106. До повноважень Верховного Суду згідно приписів статті 300 ГПК України не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

107. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

108. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

109. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

110. Однак, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі оскаржені судові рішення та зроблені в них висновки не можна вважати правомірними та обґрунтованими.

111. Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269 частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для притягнення до солідарної відповідальності ОСОБА_1 .

112. З огляду на наведене вище, касаційна скарга ліквідатора ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка" арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф. підлягає задоволенню судом частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

113. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

114. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

115. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

116. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

117. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги висновки викладені в цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, надавши оцінку наведеним вище обставинам в контексті їх впливу на вирішення питання наявності/відсутності підстав для покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів, зокрема, але не виключно, з урахуванням спростовної правової презумпції солідарної відповідальності органів управління боржника та усієї сукупності доказів, зокрема дослідити та надати мотивовану оцінку:

- доводам ліквідатора про існування загрози неплатоспроможності боржника протягом усього періоду з моменту введення в дію 21.10.2019 КУзПБ, яким запроваджено інститут солідарної відповідальності керівника боржника, та до відкриття 06.05.2021 Господарським судом Хмельницької області провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка";

- діям/бездіяльності керівника ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка", протягом того самого періоду, на предмет виконання ним вимог частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням наведеного у цій постанові та усієї сукупності обставин справи;

- наявності/відсутності/доведеності усіх обставин, що входять до предмету доказування при вирішенні судом питання про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Щодо судових витрат

118. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

119. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

120. Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

121. З урахуванням положень цієї норми КУзПБ до предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

122. Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів: (1) порушення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та (2) наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Агропромтехніка" арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2023 у справі № 924/408/21 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2023 у справі № 924/408/21 скасувати.

3. Справу № 924/408/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков