Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 910/17456/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"
на постанову Київського апеляційного господарського суду (головуючий - Мальченко А,О., суддів: Чорногуз М.Г., Жук Г.А.) від 06.12.2017.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майфіт"
про стягнення 106 132 397,27 грн.
Короткий зміст вимог
1. 06.10.2017 Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майфіт" (далі - Відповідач) 106 132 397 грн. 27 коп. заборгованості за кредитним договором № 248-13, з яких 105 000 000 грн. сума непогашеної кредитної заборгованості та 1 132 397 грн. 27 коп. сума заборгованості по сплаті процентів.
2. Позовна заява мотивована тим, що в строк, встановлений кредитним договором від 16.08.2013 № 248-13, укладеним між сторонами, Відповідач не повернув заборгованість за кредитом у сумі 105 000 000 грн., докази надання якого додані до позовної заяви, а у зв'язку із порушенням умов вказаного кредитного договору щодо сплати процентів нарахована сума заборгованості зі сплати процентів - 1 132 397 грн. 27 коп.
3. До позовної заяви Позивач додав клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.
4. Клопотання мотивоване тим, що стосовно Позивача розпочато процедуру ліквідації, станом на кінець дня 29.09.2017 на накопичувальному рахунку Позивача в Національному банку України залишок коштів становить 3 грн. 82 коп., а заборгованість Позивача з витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, в тому числі з витрат на заробітну плату складає 864 745 грн. 80 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. 10.10.2017 Господарський суд міста Києва ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Позивач не надав доказів сплати судового збору в сумі 1 591 985 грн. 96 коп. за подання позовної заяви у даній справі, натомість звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке не підлягає задоволенню, оскільки додані до вказаного клопотання докази (щодо стану рахунку) не є достатніми доказами для відстрочення сплати судового збору, а заявником не наведено підстав вважати, що Позивач матиме можливість сплати судовий збір до винесення рішення по суті спору з огляду на суттєвий розмір судового збору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. 06.12.2017 Київський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 - без змін. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що розмір судового збору за подання позовної заяви у даній справі в сумі 1 591 985 грн. 96 коп. суд першої інстанції визначив правильно, однак Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановлених розмірі та порядку. Відстрочення сплати судового збору є правом суду, а надані Позивачем докази, у тому числі і на стадії апеляційного провадження (листи та довідки Національного банку України) не є достатніми для відстрочення сплати судового збору. Зокрема, апеляційний суд вказав, що Позивачем не було надано затвердженого кошторису витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підтвердження обставин, викладених у відповідному клопотанні. Посилання на здійснення ліквідації та скрутне фінансове становище установи банку Позивача апеляційний суд не визнав належною підставою для відстрочення плати судового збору, оскільки нормами законодавства закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 14.12.2017 Позивач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та передати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 на розгляд Київського апеляційного господарського суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Чинне законодавство надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати, однак такі повноваження не є необмеженими.
9. Апеляційний суд неправомірно не врахував скрутний майновий стан установи банку Позивача, який тривав декілька місяців через перебування його у стадії ліквідації, докази чого надавались і в суд першої інстанції, і на стадії апеляційного провадження.
10. Апеляційний суд неправомірно ототожнює майновий стан Позивача із майновим станом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не є стороною у даній справі, тоді як останній лише затверджує кошторис неплатоспроможного банку.
11. Кошторис витрат на здійснення ліквідації містить лише межі коштів, які дозволяється використати банку в певний період часу, а не є показником наявності чи відсутності коштів банку та можливості сплатити судовий збір.
Позиція Верховного Суду
Щодо підстав для звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору
12. Законом України "Про судовий збір" (частини 1 та 2 статті 8) у редакції, чинній на час звернення скаржника із позовом встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Для вчинення судом визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій необхідним є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на зацікавлену сторону. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати чи про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому розмірі. Оскільки відстрочення сплати судового збору відповідно до частини 1 статті 8 Закону може бути здійснене на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, відповідне клопотання повинне бути також обґрунтоване обставинами, які дозволять суду зробити висновок про те, що судовий збір буде сплачено у цей строк. Позивач не надав доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом передбаченого частиною 1 статті 69 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) двохмісячного строку, а судами попередніх інстанцій не було встановлено відповідні обставини.
13. Суд також звертає увагу на те, що звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання розглядається з урахуванням визначених стороною обставин та доказів, які підтверджують ці обставини. Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб'єктів нормами ГПК України, не може тлумачитись як обмеження права на доступ до суду у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв'язку з цим Суд відхиляє відповідний аргумент скаржника (пункт 8).
14. Колегія суддів також відхиляє інші доводи касаційної скарги (пункти 9-11) як такі, що стосуються доведеності тих чи інших обставин, оскільки їх оцінка виходить за межі касаційного перегляду.
15. Суд не погоджується з висновком апеляційного суду стосовно того, що місцевим господарським судом було правильно обраховано судовий збір у розмірі 1 591 985 грн. 96 коп. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень. Отже, сума судового збору, що сплачується за подання до господарського суду у 2017 році позовної заяви у спорі майнового характеру, обмежується максимальним розміром - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 240 000 грн. 00 коп. (1600х150). Водночас, відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги. Враховуючи це, а також те, що помилковий висновок судів першої та апеляційної інстанцій стосовно суми судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви у цій справі, не призвів до ухвалення неправильного рішення у справі, Суд вважає, що оскаржувані рішення підлягають залишенню без змін як законні.
16. На підставі викладеного (з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України) ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін. Вимоги в касаційній скарзі є безпідставними, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
17. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 910/17456/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак