Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.01.2019 року у справі №904/9952/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 904/9952/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Лисенко В.О.,

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - Балда-Денисюк Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Кеся Н.Б.

від 20.06.2018 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г., Іванов О.Г.

від 05.12.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоболенерго"

про стягнення 1 463 811,62 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 28 листопада 2017 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідачів 1 000 000,00 грн заборгованості за векселем, 154 027,40 грн 6% річних та 309 784,22 грн інфляційних втрат.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував неналежним виконанням відповідачами зобов'язань щодо сплати боргу за векселем №793384262380 від 04.05.2000, виданим Відкритим акціонерним товариством "Тернопільоболенерго", за яким останній зобов'язався заплатити проти цього векселя суму у розмірі 1000000,00 грн за пред'явленням, але не раніше 01.01.2015.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 позов задоволено частково. Суд стягнув з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоболенерго" на користь позивача 151 561,64 грн 6% річних, 17 273,43 грн судового збору. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за векселем №793384262380 в сумі 1 000 000,00 грн провадження у справі закрито. В частині позовних вимог про стягнення 309 784,22 грн інфляційних втрат та 2465,76 грн 6% річних відмовлено. В частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" відмовлено.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Відкритим акціонерним товариством "Тернопільоболенерго", який є зобов'язаним за векселем №793384262380, оскільки індосамент містить напис "без обороту на мене", порушено строки платежу за зазначеним векселем, держателем якого є позивач.

6. Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що строк платежу за векселем №793384262380 настав 22.04.2015 (дата пред'явлення векселя), а не 07.04.2015 - дати надіслання позивачем листів (вимог) про оплату без пред'явлення векселя. З огляду на це прострочення виконання зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоболенерго" починається з наступного дня - 23.04.2015 та закінчується 31.10.2017, в межах заявлених вимог.

7. Також суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що до спірних правовідносин положення статті 625 Цивільного кодексу України не застосовуються, оскільки дані правовідносини врегульовано вексельним законодавством, яким не передбачено стягнення інфляційних витрат у разі прострочення виконання вексельного зобов'язання.

8. Суди першої та апеляційної інстанцій також зазначили, що оскільки Відкрите акціонерне товариство "Тернопільоболенерго" оплатило борг за векселем №793384262380 під час розгляду даної справи, то, провадження у справі за вимогами про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 000 000,00 грн підлягає закриттю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 14 грудня 2018 року позивач подав касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 309 784,22 грн інфляційних втрат, 2465,76 грн 6% річних та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є держателем простого векселя №793384262380, виданого 04.05.2000 Відкритим акціонерним товариством "Тернопільоболенерго", за яким останній зобов'язався заплатити проти цього векселя Українському кредитному банку (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк") чи його наказу суму у розмірі 1 000 000,00 грн за пред'явленням, але не раніше 01.01.2015.

12. На звороті зазначеного простого векселя міститься проставлений Українським кредитним банком бланковий індосамент на пред'явника із застереженням "без обороту на мене".

13. Оригінал простого векселя №793384262380 на суму 1 000 000,00 грн оглянуто судом першої інстанції у судовому засіданні. Копія цього векселя наявна в матеріалах справи.

14. Позивач звернувся до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоболенерго" з листом від 24.03.2015 №26-2132/1.2-15, у якому пропонував оплатити векселі, зокрема, і вексель №793384262380 до 12-00 години 07.04.2015.

15. Листом від 26.05.2015 №2251/29 Відкрите акціонерне товариство "Тернопільоболенерго" повідомило позивача про неможливість виконати оплату і просило розглянути можливість розстрочення оплати до кінця 2015 року щомісячними платежами.

16. 21.04.2015 позивач, з метою пред'явлення до платежу простого векселя №793384262380, відрядив до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоболенерго" своїх представників.

17. Факт перебування представників позивача у Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоболенерго" підтверджується його печаткою на посвідченнях про відрядження. Зазначені обставини не заперечувались Відкритим акціонерним товариством "Тернопільоболенерго".

18. У зв'язку з неоплатою векселя №793384262380, 23 квітня 2015 року приватним нотаріусом Березій З.І. вчинено протест про неоплату зазначеного векселя в сумі 1 000 000,00 грн.

19. Відкрите акціонерне товариство "Тернопільоболенерго" у встановлений строк вексель №793384262380 не оплатило, а лише після відкриття провадження у даній справі здійснило повну оплату за векселем №793384262380 у розмірі 1000000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.01.2018 №172, від 25.01.2018 №39, від 28.02.2018 №119, від 30.03.2018 №49, від 27.04.2018 №10.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

20. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушили норми матеріального права, а саме, статтю 625 Цивільного кодексу України та статтю 4 Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні та прості векселі.

21. Позивач також зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо початку строку платежу за векселем №793384262380, оскільки, на думку позивача, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі зазначений строк настав 07.04.2015 - дати зазначеної у листі позивача від 24.03.2015 №26-2132/1.2-15, тому прострочення за зазначеним векселем почалось з 08.04.2015.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

22. У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Тернопільоболенерго" просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

23. Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон)

Стаття 4

Переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тій же місцевості, де знаходиться місце проживання трасата, або в будь-якій іншій місцевості.

Стаття 34

Переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Стаття 43 частина 1 пункт 1

Держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений.

Стаття 48

Держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу:

(1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені;

(2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу;

(3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.

Якщо право регресу використане до настання строку платежу, то з вексельної суми утримуються облікові відсотки. Ці облікові відсотки обчислюються за офіційною обліковою ставкою (банківською ставкою), яка діє на дату використання права регресу за місцем проживання держателя.

Стаття 49

Особа, яка прийме переказний вексель і здійснить платіж за ним, може стягнути з інших зобов'язаних перед нею осіб:

(1) усю сплачену нею суму;

(2) відсотки на вказану суму, обчислені в розмірі шести, починаючи з дня, коли вона здійснила платіж;

(3) будь-які витрати, яких вона зазнала.

Стаття 76 частини 2-4

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Стаття 77 частина 1 пункт 2

До простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо строку платежу (статті 33-37).

24. Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі (набрала чинності для України: 06.01.2000)

Стаття 4

Дія зобов'язань акцептанта за переказним векселем або векселедавця простого векселя визначається за законом місця, в якому ці документи підлягають оплаті.

Дія підписів інших осіб, які зобов'язані за переказним або простим векселем, визначається за законом країни, в якій знаходиться місце, де були поставлені підписи.

25. Цивільний кодекс України

Стаття 625 частина 2

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

26. Закон України "Про обіг векселів в Україні"

Преамбула

Цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Стаття 1

Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Стаття 2 частина 1 пункт 5

Застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатка II до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, діють в Україні таким чином: відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

27. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

28. Суд зазначає, що відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється у касаційному порядку виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги позивача.

29. Суд зазначає, що застосування норм Цивільного кодексу України, які регулюють відповідальність за прострочення виконання зобов'язань до правовідносин, пов'язаних із обігом векселів, можливе лише у випадку вказівки на це в актах вексельного законодавства, що зазначені в Законі України "Про обіг векселів в Україні". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №904/8714/17, від 22.05.2018 у справі №904/8713/17, від 23.05.2018 у справі №904/8710/17, від 23.05.2018 у справі №904/8711/17, від 31.10.2018 у справі №904/9951/17.

30. Уніфікованим законом не передбачено покладення на зобов'язану за векселем особу інших платежів, ніж зазначені в Уніфікованому законі, зокрема не передбачено можливості пред'явлення до стягнення збитків від інфляції.

31. Положення статті 625 Цивільного кодексу України у даній справі не підлягають застосуванню, оскільки спірні правовідносини сторін врегульовано вексельним законодавством, яким не передбачено стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання вексельного зобов'язання.

32. З огляду на викладене, Суд відхиляє аргументи позивача про те, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням приписів статті 625 Цивільного кодексу України та статті 4 Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні та прості векселі.

33. Суд також відхиляє аргументи позивача про порушення судами першої та апеляційної інстанцій статті 48 Уніфікованого закону щодо невірного обрахування дати настання строку платежу, оскільки, як встановлено судами строк платежу за векселем №793384262380 у Відкритого акціонерного товариства "Тернопільоболенерго" виник 22.04.2015 - з моменту належного пред'явлення позивачем простого векселя до оплати, строк платежу в якому не зазначено. При цьому, направлення позивачем листа від 24.03.2015 №26-2132/1.2-15 не можна вважати належним пред'явленням векселя №793384262380 до оплати у розумінні статей 4, 34, 76 Уніфікованого закону, оскільки пред'явлення відбулося не в місці, визначеному у векселі.

34. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

36. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

37. Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

38. Положення статті 625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до правовідносин сторін, які врегульовано вексельним законодавством, оскільки стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання вексельного зобов'язання не передбачено вексельним законодавством.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі №904/9952/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець