ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/553/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області,

кредитор - Приватне підприємство "Інтеграл Інвестиції"

представник - адвокат Медика О.І. (довіреність від 02.07.2018)

боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_5,

розпорядник майна - арбітражний керуючий Гунчак О.О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_7

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 12.06.2018

у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Марко Р.І.

та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

від 15.05.2018

у складі судді Йосипчук О.С.

за заявою ОСОБА_7

до ОСОБА_5

про поділ спільної сумісної власності подружжя

в межах справи № 907/553/16

про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 06.07.2018 поштовим відправленням ОСОБА_7 звернулася безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2018 у справі №907/553/16 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотала про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/553/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2018 поновлено ОСОБА_7 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2018 у справі №907/553/16; відкрито касаційне провадження у справі №907/553/16 за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2018 та призначено її розгляд на 18.09.2018 о 09 год. 45 хв.

4. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/553/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018.

5. Ухвалою від 17.09.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. прийняв справу №907/553/16 за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2018 до провадження, ухвалив розглянути касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2018 у справі №907/553/16 у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 23.07.2018 на 18.09.2018 о 09 год. 45 хв.

6. Приватне підприємство "Інтеграл Інвестиції" подало відзив і доповнення до відзиву на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. В межах провадження у справі про банкрутство №907/553/16 з позовом про поділ спільної сумісної власності подружжя до ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5) звернулась ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7).

7.1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_7 зазначила, що не надавала згоди на укладення будь-яких договорів щодо збудованого та придбаного за час спільного проживання з ОСОБА_5 майна і просила поділити спільно нажите майно між нею та ОСОБА_7

Короткий зміст рішення першої інстанції

8. Ухвалою від 15.05.2018 Господарський суд Закарпатської області у прийнятті позовної заяви ОСОБА_7 вх. №02.3.1-09/5637/18 від 10.05.2018 відмовив.

8.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені вимоги про поділ спільної сумісної власності подружжя не є майновими вимогами до боржника в розумінні частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою від 12.06.2018 Львівський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2018 - без змін.

9.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлені вимоги про поділ спільної сумісної власності подружжя не є майновими вимогами до боржника в розумінні частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції;

- станом на час прийняття постанови майно, яке заявник - ОСОБА_7 вважає спільним майном подружжя та просить здійснити його поділ, не внесено до акта інвентаризації і з моменту порушення справи про банкрутство (19.09.2016) жодним розпорядником майна боржника інвентаризація не проводилась.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (заявник, позивач у справі)

10. Скаржник з посиланням на положення статей 8, 55, 64, 68, 129 Конституції України, статей 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 4, 20, 42 ГПК України, статей 60, 61, 317, 319, 355 ЦК України, доводила, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що вимоги позовної заяви про поділ спільної сумісної власності подружжя в межах процедури банкрутства не є майновими вимогами до боржника та не підлягають розгляду в межах справи про банкрутство і, фактично, суди позбавили скаржника права на захист своєї власності, оскільки в подальшому все майно боржника складатиме ліквідаційну масу.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві Приватного підприємства "Інтеграл Інвестиції" на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 зазначено, що, звернувшись до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою про поділ спільного майна подружжя в межах справи про банкрутство, ОСОБА_7 обрала неправильний спосіб захисту порушеного права і, не довівши в цивільному порядку факту наявності права на спільне майно, позивач порушила правила юрисдикції. Також, скаржницею в порушення статті 74 ГПК України не надано жодних доказів на підтвердження викладених власних доводів.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

13. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 368 - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частина 2 статті 368 - суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 370 - співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Частина 3 статті 370 - виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частина 1 статті 371 - кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.

Частина 1 статті 372 - майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Частина 3 статті 372 - у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

14. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 20 - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: …

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

….15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;

15. Цивільний процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 19 - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. З огляду на компетенцію касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про застосування судами норм матеріального права - статей 8, 55, 64, 68, 129 Конституції України, статей 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 4, 20, 42 ГПК України, статей 60, 61, 317, 319, 355 ЦК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

17. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного кодексу України (далі - СК України), згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України. Згідно зі статтею 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

Отже, майно фізичної особи-підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичної особи-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, якщо воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

18. Виходячи із системного аналізу статей 368-372 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності і в разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

При цьому, виходячи з аналізу положень частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 20 ГПК України та статті 19 ЦПК України, спори щодо поділу майна подружжя, а також спори щодо виділу частки із спільної сумісної власності подружжя розглядають суди в порядку цивільного судочинства, оскільки первісно вони виникають із сімейних правовідносин, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, та господарським процесуальним законом не передбачено жодного винятку щодо віднесення такого сімейного спору до тих майнових спорів, які розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

19. Правовий висновок про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визнання спільного майна подружжя та способів його поділу між ними, а також про те, що використання одним з подружжя зазначеного майна для здійснення підприємницької діяльності може бути враховано при обранні способу поділу цього майна судами в порядку цивільного судочинства зроблено Верховним Судом України у Постанові від 16.12.2015 у справі №6-1109цс15. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з таким висновком щодо застосування норм права та не вбачає правових підстав для відходу від такої правової позиції з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство у даній справі.

20. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що звернувшись до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою про поділ спільного майна подружжя в межах справи про банкрутство, скаржниця заявила позов з порушенням правил предметної юрисдикції, а також про те, що заявлені вимоги про поділ спільної сумісної власності подружжя не є майновими вимогами до боржника, як суб'єкта підприємницької діяльності в розумінні частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції і тільки після прийняття рішення судами про виділ частки із спільного майна подружжя судом загальної юрисдикції заявниця може звернутися з майновою вимогою у справу про банкрутство, якщо ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 будуть вчинятися дії, якими порушуватиметься право власності ОСОБА_7 на виділену їй частку в спільному майні.

21. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

22. Доводи скаржника, зазначені в пункті 10 мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з огляду на висновки згідно з пунктами 17-20 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.

В. Судові витрати

24. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2018 у справі №907/553/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк