Історія справи

Постанова КГС ВП від 18.06.2025 року у справі №910/21329/17
Ухвала КГС ВП від 01.05.2019 року у справі №910/21329/17
Постанова КГС ВП від 04.12.2024 року у справі №910/21329/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/21329/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

Офісу ГП - Валевач М.М.

Київської міської ради - не з`явився

Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" - не з`явився

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор" - Іващук Л.А.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Городецький пасаж" - не з`явився

Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Яценко О.В., Мальченко А.О.)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 (суддя Демидов В.О.)

за первісним позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Городецький пасаж",

2. Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (виключено зі складу учасників справи ухвалою від 29.02.2024)

про витребування земельних ділянок

та за зустрічним позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД"

до Київської міської ради за участю заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Архітектор"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Городецький пасаж",

2. Компанія Сенатум Холдінгс Лімітед (виключено зі складу учасників справи ухвалою від 29.02.2024)

про стягнення шкоди у розмірі 135 940 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини справи

1.1. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах Київської міської ради (надалі - Рада, Позивач) до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" (надалі - Компанія "Голденберг Ассетс ЛТД", Відповідач, Скаржник) про витребування земельних ділянок.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, позов задоволено у повному обсязі.

1.3. Постановою Верховного Суду від 29.07.2020 рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021, позов Прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

1.5. Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 касаційну скаргу Прокурора задоволено, вищевказані постанову та ухвалу скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

1.6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 позов задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 рішення від 12.07.2022 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

1.7. Постановою Верховного Суду від 06.09.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

1.8. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 позов прокурора задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

1.9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу Відповідача задоволено, вищевказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

1.10. Постановою Верховного Суду від 04.12.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 910/21329/17 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/21329/17 залишено в силі, стягнуто з Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД" на користь Прокуратури міста Києва 480 000,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги та доручено Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

1.11. 14.01.2025 від Прокурора до Господарського суду міста Києва надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/21329/17, в якій він просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнення їх на його користь з Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД", а саме: витрати по сплаті судового збору за подання у справі апеляційної скарги в сумі 2 270,00 грн (підтверджується платіжним дорученням від 26.05.2021 № 850) та касаційних скарг у сумі 2 270,00 грн (підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2021 №1676) і в сумі 480 000,00 грн (підтверджується платіжною інструкцією від 05.04.2023 № 506).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/21329/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025, заяву Прокурора про ухвалення додаткового рішення задоволено, присуджено до стягнення з Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД" на користь Прокурора 484 540,00 грн витрат по сплаті судового збору.

2.2. Відповідні судові рішення з посиланням на статтю 129 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовані тим, що за наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 позов Прокурора задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено та постановою Верховного Суду від 04.12.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/21329/17 залишено в силі, у зв`язку з чим наявні підстави для покладення на Компанію "Голденберг Ассетс ЛТД" 484 540,00 грн витрат зі сплати судового збору, а саме: за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Компанія "Голденберг Ассетс ЛТД" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025, та постановити нове рішення, яким заяву Прокурора про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

3.2. У касаційній скарзі Скаржник посилається на:

- порушення Господарським судом міста Києва інстанційної юрисдикції щодо розгляду такої заяви, оскільки у цьому випадку питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи повинно було вирішуватися Верховним Судом, яким було прийнято остаточне рішення у справі;

- неврахування судами, що належним способом врегулювання питання щодо відшкодування судових витрат за оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, якою залишено позов без розгляду, повинно бути звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", а не покладення його на Компанію "Голденберг Ассетс ЛТД";

- необґрунтованість покладення на нього судових витрат за подання касаційної скарги, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2025 у справі № 3- 131/2023(242/23), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, з тих підстав, що ставка судового збору у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, є надмірною, що порушує право на доступ до суду для позивачів та скаржників, а відтак є надмірною до стягнення з відповідачів. З огляду на це, за позицією Скаржника, судовий збір за подання касаційної скарги, сплачений у розмірі передбаченому підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню платнику, в даній справі Прокурору, з державного бюджету, як такий що надмірно сплачений, а не підлягає стягненню з нього. Скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 20.01.2025 у справі № 3- 131/2023(242/23) в подібних правовідносинах.

3.3. Ухвалою Суду від 02.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/21329/17 на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.4. 16.06.2025 від Прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він вказує про необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить оскаржувані рішення залишити без змін.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД" не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.3. Предметом касаційного перегляду є додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/21329/17 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025, якою задоволено заяву Прокурора про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД" на користь Прокурора 484 540,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Щодо застосування статей 129 244 Господарського процесуального кодексу України. Визначення інстанційної юрисдикції суду, до повноважень якого віднесено вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду спору.

4.4. Заперечуючи правомірність таких рішень, Скаржник вказує про порушення судом вимог процесуального законодавства, оскільки питання розподілу судових витрат розглянуто судом неналежної інстанції. На його переконання, ухвалення додаткового рішення з цього приводу належало до повноважень Верховного Суду як суду, що постановив остаточне рішення у справі № 910/21329/17. Одночасно Компанія "Голденберг Ассетс ЛТД" вказує про неврахування висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19.

4.5. Суд не погоджується з такою позицією Скаржника з огляду на таке

4.6. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

4.7. Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4.8. Водночас згідно зі сталою та послідовною судовою практикою, яка викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/4862/21, від 27.04.2023 у справі № 910/548/22, від 11.05.2023 у справі № 910/4631/22, від 23.01.2025 у справі № 922/1139/24, від 20.03.2025 у справі № 906/906/21, міститься висновок про те, що розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

4.9. Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19, на яку посилається Скаржник. У вказаній постанові Велика Палата дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Однак у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

4.10. Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

4.11. Відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4.12. Суд враховує, що постановою Верховного Суду від 04.12.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 910/21329/17 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/21329/17 залишено в силі, стягнуто з Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД" на користь Прокуратури міста Києва 480 000,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Таким чином, Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 04.12.2024, не вирішував питання по суті спору, а підтвердив законність рішення суду першої інстанції, залишивши його в силі.

4.13. Отже, саме Господарський суд міста Києва, як суд, що ухвалив остаточне рішення за результатами нового розгляду справи по суті, наділений повноваженнями та повинен був вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення від 25.04.2024 у справі № 910/21329/17.

4.14. Оскільки при ухваленні рішення Господарським судом міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/21329/17 не було вирішено питання про розподіл судових витрат, саме цей суд, як суд, що ухвалив остаточне рішення у справі по суті, відповідно до частини першої статті 244 та частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, наділений повноваженнями щодо розгляду заяви Прокурора про ухвалення додаткового рішення про вирішення зазначеного питання.

4.15. У зв`язку з викладеним суди попередніх інстанцій дійшли належного висновку, що розгляд заяви Прокурора про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат належить до повноважень саме Господарського суду міста Києва, як суду, що ухвалив остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. Посилання Скаржника на порушення судами вимог процесуального законодавства в частині інстанційної юрисдикції, як підстави касаційного перегляду за пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджуються змістом оскаржуваних судових рішень і не свідчать про наявність процесуальних порушень, які могли б вплинути на правильність висновків у справі.

Щодо застосування статей 129 244 Господарського процесуального кодексу України в контексті здійснених заявником витрат щодо оскарження ухвали суду про залишення позову без розгляду.

4.16. Заперечуючи правомірність ухвалених рішень, Компанія "Голденберг Ассетс ЛТД" також стверджує, що належним способом вирішення питання щодо компенсації витрат на сплату судового збору, сплаченого у зв`язку з оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, якою позов було залишено без розгляду, є звернення до суду із заявою про його повернення відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", а не покладення цих витрат на Скаржника шляхом ухвалення додаткового рішення.

4.17. Суд не погоджується з відповідною позицію Скаржника з огляду на таке.

4.18. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

4.19. Водночас Суд звертає увагу, що зазначена норма застосовується за умови чинності відповідного процесуального рішення, яким заяву залишено без розгляду. У випадку ж, коли таке рішення скасоване вищою судовою інстанцією, підстави для застосування вказаної норми відсутні. Відтак, компенсація відповідних витрат може бути вирішена шляхом покладення їх на іншу сторону відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

4.20. У цій справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021, позов Прокурора було залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Проте постановою Верховного Суду від 24.11.2021 касаційну скаргу Прокурора задоволено, вказані судові рішення скасовано, а справу передано на продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

4.21. Таким чином, з огляду на скасування ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та направлення надалі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати за подання апеляційної скарги на відповідну ухвалу і касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі №910/21329/17 підлягають розподілу відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами нового розгляду справи.

4.22. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку про наявність підстав для відшкодування Прокурору за рахунок Компанії "Голденберг Ассетс ЛТД" понесених витрат зі сплати судового збору: 2 270,00 грн - за подання апеляційної скарги (платіжне доручення від 26.05.2021 № 850) та 2 270,00 грн - за подання касаційної скарги (платіжне доручення від 16.09.2021 № 1676).

Доводи Скаржника, заявлені з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також не підтверджують наявність порушення норм процесуального права та не спростовують обґрунтованості ухвалених рішень.

Щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 20.01.2025 у справі № 3-131/2023(242/23).

4.23. Одночасно Скаржник вказує про необґрунтованість покладення на нього судових витрат за подання касаційної скарги, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2025 у справі № 3-131/2023(242/23), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, з тих підстав, що ставка судового збору у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, є надмірною, що порушує право на доступ до суду для позивачів та скаржників, а відтак є надмірною до стягнення з відповідачів. З огляду на це, за позицією Скаржника, судовий збір за подання касаційної скарги, сплачений у розмірі передбаченому підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню платнику - Прокурору, з державного бюджету, як такий що надмірно сплачений, а не підлягає стягненню (покладенню) на відповідача.

4.24. Скаржник вказує на відсутність сформованої правової позиції Верховного Суду щодо застосування відповідного рішення Конституційного Суду у подібних фактичних та правових обставинах, а відтак, необхідність формування висновку з даного питання.

4.25. З приводу наведеного слід зазначити таке.

4.26. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.27. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

4.28. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

4.29. Суд зазначає, що Конституційний Суд 20.01.2025 ухвалив рішення № 2- р(II)/2025 у справі № 3- 131/2023(242/23) за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За результатами здійснення конституційного контролю в цій справі Конституційний Суд:

- визнав такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), частину першу статті 8 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (пункт 1 резолютивної частини);

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, а саме: „касаційної скарги на рішення суду" (пункт 2 резолютивної частини).

Конституційний Суд, установивши невідповідність Конституції України (неконституційність) окремого припису підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, для забезпечення юридичної визначеності в унормуванні відповідної сфери цивільних процесуальних відносин та надання Верховній Раді України строку для внесення змін до Закону відтермінував утрату чинності припису, що визнаний неконституційним, на шість місяців із дня ухвалення рішення (пункт 3 резолютивної частини).

4.30. Варто зазначити, що припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" не регулює порядок справляння судового збору у господарському судочинстві, який визначається за нормами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

4.31. Відтак, у даній справі застосування відповідного рішення Конституційного Суду не впливає на належність правових підстав для відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

4.32. У зв`язку з наведеним Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 20.01.2025 у справі № 3- 131/2023(242/23) у розрізі спірних обставин.

4.33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, при зверненні з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у цій справі Прокурором сплачено судовий збір у розмірі 480 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.04.2023 № 506.

Зазначений розмір судового збору відповідає вимогам чинного законодавства.

4.34. При цьому Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4.35. За змістом частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.

4.36. Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії").

4.37. Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії"). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії")

4.38. Суд відмічає, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

4.39. ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

4.40. З огляду на те, що постановою Верховного Суду від 06.09.2023 судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій, скасовано, а справу передано на новий розгляд, витрати Прокурора, понесені у зв`язку з поданням касаційної скарги, зокрема сплата судового збору в сумі 480 000,00 грн, підлягають відшкодуванню Компанією "Голденберг Ассетс ЛТД".

4.41. Зазначене свідчить про необґрунтованість аргументів Скаржника, заявлених на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. Оскільки наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - залишенню в силі.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Голденберг Ассетс ЛТД" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/21329/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко