Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.12.2018 року у справі №926/869/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 926/869/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Путильське лісове господарство"

на рішення Господарського суду Чернівецької області

(суддя - Гушилик С.М.)

від 17.07.2018

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Желік М.Б.)

від 22.11.2018

у справі № 926/869/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області

до Державного підприємства "Путильське лісове господарство"

про стягнення 177 839, 84 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" (далі - ДП "Путильське лісове господарство") про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 177 839, 84 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області посилається на те, що в період з 20 червня по 06 липня 2017 року нею було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Путильське лісове господарство", на підставі якої складено акт, яким встановлено незаконну порубку 26 дерев породи "Ялина" а саме: в кварталі 36 виділ 7 у кількості 18 штук, в кварталі 35 виділ 13 у кількості 8 штук, що виникла внаслідок неналежного виконання майстром лісу Яблуницького лісництва ДП "Путильське лісове господарство" ОСОБА_4 своїх службових обов'язків з охорони ввіреного йому майна, що призвело до матеріальних збитків.

Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області розмір шкоди внаслідок незаконної рубки вказаних дерев становить 177 839, 84 грн, які відповідач, як постійний лісокористувач, зобов'язаний відшкодувати державі.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2018 позов задоволено. Суд стягнув з ДП "Путильське лісове господарство" шкоду в сумі 177 839, 84 грн, а саме: 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету отг.с.Конятин в сумі 88 919, 92 грн; 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 35 567, 97 грн; 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 53 351, 95 грн.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- плановою перевіркою Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області у період з 20 червня по 06 липня 2017 року з дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Путильське лісове господарство" встановлено, що на території лісового фонду Яблуницького лісництва ДП "Путильське лісове господарство": в кварталі 36 виділ 7 виявлено незаконну порубку 18-ти сухостійких та сироростучих дерев породи ялина, в кварталі 35 виділ 136 виявлено незаконну порубку 8-ми сухостійких та сироростучих дерев породи ялина. На кореневих лапах пнів незаконно зрізаних дерев були відсутні клейма для відводу дерев в рубку, пеньки замазковані, порубковими залишками. Відсутність клейм на зрізах пнів та записів в книзі виявлених лісопорушень свідчить про те, що працівниками лісництва ця незаконна порубка дерев не виявлена. Встановлено, що незаконна порубка скоєна в період з 2016-2017 років невідомими особами. Діаметр дерев визначався у корі біля шийки кореня та замірявся працівниками ДП "Путильський лісгосп" повіреною рулеткою та зазначалися, як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням статті 19 Лісового кодексу України, статей 12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

- на підставі проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів із зазначенням вказаних порушень, один примірник акта був наданий представнику ДП "Путильське лісове господарство". Зауваження та заперечення до вказаного акту відповідач не надавав;

- вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06.11.2017 у справі №718/2263/17 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення майстра лісу ОСОБА_4, який був працівником ДП "Путильське лісове господарство". Цим вироком встановлено, що ОСОБА_4, згідно з наказом директора ДП "Путильський ЛГ" за № 23 К від 02.08.2016 було прийнято на посаду майстра лісу Яблуницького лісництва ДП "Путильське лісове господарство" з 02.08.2016 та за ним закріплено обхід №9, у який входять квартали лісу № 35, 36, 37, 38 з усіма виділами. Також, вказаним вироком встановлено, що 02.08.2016 між ДП "Путильське лісове господарство" та ОСОБА_4 укладено договір про повну матеріальну відповідальність за всі передані йому під звіт товарно-матеріальні цінності, які прийняті згідно з актом прийому-передачі, при цьому останній зобов'язувався в установленому порядку і в строки згідно із затвердженими формами представляти звітність про рух товарно-матеріальних цінностей, що числяться в його підзвіті;

- згідно з посадовою інструкцією майстра лісу від 08.04.2015 ОСОБА_4 ніс безпосередню відповідальність за охорону лісу і дорученого йому майна, товарно-матеріальних цінностей у ввіреному йому обході на протязі всього часу лісової служби. Він був службовою особою, яка володіє адміністративно-господарськими обов'язками, зокрема перевіряти документи на право рубок лісу, випасання тварин, сінокосіння та інші види користування, полювання в лісі, приймати міри до припинення незаконного сінокосіння і незаконного користування та полювання в лісі, складати протоколи про самовільні рубки лісу та інші порушення;

- всупереч наведеного, майстер лісу Яблуницького лісництва ДП "Путильське лісове господарство" ОСОБА_4, як службова та матеріально відповідальна особа, до обов'язків якого входили контроль за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях, в порушення вимог посадової інструкції, в період з 02.08.2016 по 01.07.2017 роки неналежно виконував свої службові обов'язки, не вживав заходів щодо виявлення та недопущення лісопорушень, припинення таких та встановлення лісопорушників, належний контроль за станом та охороною лісу не забезпечив, акти про лісопорушення не складав, факти самовільних рубок деревини не задокументував, та взагалі не проводив заходів з охорони лісу та інших передбачених його посадовою інструкцією заходів лісокористування, у результаті чого допустив незаконну порубку 26 дерев породи "Ялина" невстановленими особами в кварталі 36 виділ 7 та кварталі 35 виділ 13;

- згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області відповідно до постанови КМУ №665 від 23.07.2008 "Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу" розмір шкоди внаслідок незаконної рубки вказаних 26 дерев становить 177 839, 84 грн.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ДП "Путильське лісове господарство" як постійний лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісу від незаконної рубки на підвідомчій йому території, допустило самовільну рубку лісу, чим заподіяло шкоду лісовому фонду України на загальну суму 177 839, 84 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2018, ДП "Путильське лісове господарство" просило скасувати оскаржувані судові рішення і закрити провадження у справі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме пункт 5 статті 64, пункти 1, 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України, а також неправильно застосовано правову позицію Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 у справі № 927/1096/16, оскільки не враховано, що особа правопорушника у спірних правовідносинах встановлена вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.10.2017 у справі № 718/1954/17. Такою особою є ОСОБА_5, який був притягнутий до кримінальної відповідальності. За таких обставин, на думку скаржника, він не повинен нести цивільно-правову відповідальність, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог у даній справі.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Висновки Суду з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

4.2. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

4.3. Згідно зі статтею 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.

4.4. Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 Лісового кодексу України визначено права та обов'язки постійних лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

4.5. Відповідно до статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, серед іншого: здійснювати охорону лісів незаконних рубок.

Статтею 86 Лісового кодексу України врегульовано порядок організації охорони і захисту лісів, який передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів в тому числі від незаконних рубок.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

4.6. Відповідно до статті 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють:

державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;

лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 90 Лісового кодексу України основними завданнями державної лісової охорони є, зокрема забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

4.7. Відповідно до положень статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

4.8. Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

4.9. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

4.10. Виходячи зі змісту норм статей 19, 64, 86, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018 у справі № 909/976/17.

4.11. З врахуванням викладеного, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП "Путильське лісове господарство" як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустило самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 177 839, 84 грн.

4.12. Доводи касаційної скарги, що судами попередніх інстанцій не враховано вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.10.2017 у справі № 718/1954/17 колегією суддів відхиляється, оскільки законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях ДП "Путильське лісове господарство", яке як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку лісу.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, беручи до уваги доводи касаційної скарги та з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2019 було зупинено виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2018 у справі №926/869/18 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Оскільки за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення колегія суддів дійшла висновку про залишення його без змін, то виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2018 у справі №926/869/18 підлягає поновленню.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Путильське лісове господарство" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2018 у справі № 926/869/18 - без змін.

2. Поновити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2018 у справі №926/869/18.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко