Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.08.2019 року у справі №910/9784/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9784/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О. В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" -Черевко С. А. -адвокат (свідоцтво №776, ордер ВН №077322),

відповідача - Антимонопольного комітету України -не з'явився,

третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Омніфарма Київ" -Трохимчук О. І. -адвокат (свідоцтво №1873, ордер КВ №407963),

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Омніфарма Київ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 (колегія суддів: Скрипка І. М. (головуючий), Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.)

зі справи № 910/9784/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Здравофарм" (далі - ТОВ "Здравофарм")

до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Омніфарма Київ" (далі - ТОВ "Омніфарма Київ"),

про визнання недійсним рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Здравофарм" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення від 23.05.2018 № 4-р/тк.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Антимонопольного комітету України від 23.05.2018 № 4-р/тк не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, додаткового рішення та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/9784/18 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Здравофарм" відмовлено.

Після подання позивачем апеляційної скарги на зазначене судове рішення, у зв'язку з нездійсненням розгляду заяви третьої особи у справі про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, за результатом розгляду заяви ТОВ "Омніфарма Київ" від 20.12.2018, господарським судом міста Києва 26.04.2019 постановлено додаткове рішення, згідно з яким заяву ТОВ "Омніфарма Київ" про розподіл судових витрат задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Здравофарм" на користь ТОВ "Омніфарма Київ" 211 520,13 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове судове рішення у справі, суд першої інстанції виходив з наданих документів на підтвердження понесених третьою особою витрат, та дійшов висновку, що обґрунтованим до стягнення є розмір витрат на правову допомогу в сумі 211 520,13 грн. (в т. ч. ПДВ).

Відмовляючи у решті заявлених вимог, суд погодився з доводами позивача про те, що частина послуг адвоката не підтверджена належним чином, з огляду на відсутність у матеріалах справи заяв, які містили б результати роботи, що виконувалась ОСОБА_1 Крім того, судом враховано те, що згідно з наказом від
04.12.2018 № 25-пр ОСОБА_1 прийнято на роботу до Адвокатського об'єднання "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" тільки з 05.12.2018.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі № 910/9784/18 додаткове рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2019 скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Омніфарма Київ" від 20.12.2018 про розподіл судових витрат у справі № 910/9784/18 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована, зокрема, тим, що задовольняючи частково заяву третьої особи, місцевий господарський суд не з'ясував всі істотні обставини справи, не надав належної оцінки доказам та розумності витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, представленим в обґрунтування заяви ТОВ "Омніфарма Київ" від 20.12.2018 про розподіл судових витрат. При цьому, суд апеляційної інстанцій, посилаючись на частину 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказав, що третьою особою не було подано попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат ані разом з першою заявою по суті справи, ані під час розгляду справи, а лише після прийняття місцевим господарським судом рішення у справі подано рамковий договір на надання правової допомоги, умови надання юридичних послуг, рахунки, деталізації, акт здачі - прийняття робіт та інше, що є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Омніфарма Київ", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права у розгляді заяви останнього про розподіл судових витрат, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного суду зі справи скасувати, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 910/9784/18 залишити в силі.

Клопотання учасників справи

04.09.2019 від ТОВ "Здравофарм" надійшло клопотання про залишення касаційної скарги без руху.

Суд вирішив залишити вказане клопотання без розгляду в зв'язку з тим, що
22.08.2018 Судом було постановлено ухвалу про прийняття касаційної скарги до розгляду як такої, що оформлена з дотриманням приписів ГПК України.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Апеляційним судом надано неправильну оцінку всім доказам на підтвердження витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, що є наявними в матеріалах справи, в результаті чого апеляційний суд безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про скасування додаткового рішення суду першої інстанції, оскільки будь-яких законних підстав для скасування додаткового рішення у апеляційного суду не було.

Апеляційним судом не було досліджено питання доцільності (необхідності) зменшення розміру витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, не було детально проаналізовано всі докази таких витрат, що містяться в матеріалах даної справи.

В свою чергу, додаткове рішення суду першої інстанції про часткове задоволення заяви третьої особи про розподіл судових витрат у справі № 910/9784/18 є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі дослідження всіх наданих третьою особою у справі доказів.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Здравофарм" просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

3. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

ГПК України:

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені
ГПК України (частина п'ята статті 50);

- учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42);

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частини перша та третя статті 123);

-разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124);

- у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору (частина друга статті 124);

- попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина третя статті 124);

- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126);

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126);

- для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126);

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина третя статті 126);

- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126);

- обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126);

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129);

- судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимог (частина тринадцята статті 129);

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина друга статті 221);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому
ГПК України (частина третя статті 221);

- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 244);

- суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244).

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Частиною 1 статті 244 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від
28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 423 040,27 грн., третьою особою у справі надано:

копію договору про надання правової допомоги від 01.08.2017 № 0969-499, який укладений між ТОВ "Омніфарма Київ" та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери";

копію умов надання юридичних послуг Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери";

копію рахунку від 20.11.2018 № 23004 із деталізацією робіт до цього рахунку;

копію рахунку від 12.12.2018 № 23258 із деталізацією робіт до цього рахунку;

копію рахунку від 22.12.2018 № 23366 із деталізацією робіт до цього рахунку;

копію акту здачі-прийняття наданої правової допомоги (юридичних послуг) від
26.12.2018 до Договору № 0969-499 про надання правової допомоги від 01.08.2017;

копію витягу із Виписки з банківського рахунку від 26.12.2018 № НОМЕР_1;

копію витягу із Виписки з банківського рахунку від 26.12.2018 № НОМЕР_1;

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.12.2003 № 1873;

роздруківку витягу з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвоката Трохимчука О. І.;

копію наказу від 01.01.2006 № 8;

копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 07.06.2018 № 000129;

роздруківку витягу з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвоката Коптіліна С. Ю.;

копію наказу від 14.06.2018 № 13-пер;

копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.11.2014 № 000518;

роздруківку витягу з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвоката ОСОБА_1;

копію наказу від 04.12.2018 № 25-пр.

В свою чергу, позивач проти стягнення з нього понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 423 040,27 грн. заперечував, просив суд відмовити у задоволенні заяви, зокрема, з підстав неподання третьою особою попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Так, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в силу приписів статті 50 ГПК України мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статті 50 ГПК України.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимог

Згідно з приписами статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому, за наведеними положеннями статті 124 зазначеного Кодексу особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на приписи статей 42, 50 ГПК України обов'язок подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат для забезпечення дотримання, у тому числі, принципу змагальності, поширюється як на сторін у справі (позивача та відповідача), так і на третіх осіб, які мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статей 42, 50 ГПК України.

Апеляційним судом встановлено, що третьою особою не було подано попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат ані разом з першою заявою по суті справи, ані під час розгляду справи, а лише після прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору третьою особою подано рамковий договір на надання правової допомоги, умови надання юридичних послуг, рахунки, деталізації, акт здачі - прийняття робіт та інше, що є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат на підставі частини 2 статті 124 ГПК України.

Суд касаційної інстанції, в силу положень частини 2 статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими.

При касаційному перегляді оскаржуваних судових рішень Касаційний господарський суд не встановив в діях суду апеляційної інстанції порушень приписів статей 123, 126 ГПК України, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судами незаконного рішення.

Інші доводи ТОВ "Омніфарма Київ", викладені ним у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів понесення судових витрат на правову допомогу, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 та "Рябих проти Російської Федерації" від 24.07.2003, у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" від
02.11.2006) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цій справі судом касаційної інстанції не виявлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Омніфарма Київ" не спростувало наведених висновків апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятої постанови зі справи.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Омніфарма Київ" залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції зі справи - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ "Омніфарма Київ", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 зі справи № 910/9784/18 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Омніфарма Київ" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова