Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.02.2019 року у справі №910/23396/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/23396/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Острянко Б.І.

відповідача 3 - адвокат Вабіщевич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІ ФОРМ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 03.12.2018

у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуючого), Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.07.2018

у складі судді: Ковтуна С.А.

у справі № 910/23396/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІ ФОРМ"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТОН АГРО"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця"; 3. Компанії "Канела Інвестмент Лтд" (KANELA INVESTMENT LTD)

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.05.2016 та договору оренди від 02.11.2016,-

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "БУД-ВВВ" (замінено на ТОВ "ЮБІ ФОРМ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "РІСТОН АГРО", ТОВ "Торговий дім "Дарниця" та Компанії "Канела Інвестмент Лтд" (KANELA INVESTMENT LTD) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №944 від 20.05.2016, №945 від 20.05.2016 та договору оренди від 02.11.2016.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2016, визнано недійсним договір оренди приміщень від 02.11.2016. В іншій частині позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Компанія "Канела Інвестмент Лтд" (KANELA INVESTMENT LTD) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. ТОВ "ЮБІ ФОРМ" також не погодилось з вказаним рішенням та звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційної скаргою, згідно якої просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги, а в іншій частині судове рішення - залишити без змін.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у даній справі Апеляційну скаргу ТОВ "ЮБІ ФОРМ" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Компанії "Канела Інвестмент Лтд" (KANELA INVESTMENT LTD) задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у даній справі скасовано частково в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

6. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

6.1 30.03.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» (далі - TOB «ТД «Дарниця») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») уклали кредитний договір на відкриття невідновлювальної кредитної лінії №12/КВ-06 (далі - Кредитний договір).

6.2 З метою забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, в т.ч. але не виключно, 30.03.2006 ТОВ «ТД «Дарниця» (іпотекодавець) та ТОВ «Укрпромбанк» (іпотекодержатель) уклали іпотечний договір №12/Zкіп-06, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., за реєстровим №1119 (далі - Іпотечний договір).

6.3 Предметом Іпотечного договору є нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, №4а, з приміщення № 5 по № 23, приміщення № 23а, з приміщення № 24 по № 56 (групи приміщень № 1) з приміщення № 1 по приміщення № 11, № 13 (групи приміщень № 2), приміщення №№ І, IV, V в літері «А», загальною площею 1899,80 р. кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б.

6.4 При цьому, зі змісту п. 1.2. Іпотечного договору вбачається, що право іпотекодавця на набуття предмета іпотеки у власність у майбутньому підтверджено договором купівлі-продажу нежилого приміщення, нотаріально посвідченого 11.01.2006 р. державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І., зареєстровано в реєстрі за № 2-94, та зареєстровано Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва 11.01.2006.

6.5 Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2011 встановлено, що ТОВ «ТД «Дарниця» є власником нежилих приміщень площею 1 899,8 кв.м., які знаходяться по вул. Харківське шосе, 144-Б у м. Києві, стосовно яких були виконані ремонтно-будівельні роботи. У зв'язку з цим суд визнав за ТОВ «ТД «Дарниця» право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ «А»), як окремий об'єкт нерухомого майна.

6.6 На підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2011, відповідно до Реєстру права власності на майно, проведена державна реєстрація за TOB «ТД «Дарниця» права власності на нежитлові приміщення (в літ. А) площею 2 862,4 кв.м., за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б. Реєстраційний номер об'єкта - 13315680000.

6.7 Також, згідно з відомостями з Державного реєстру іпотек, за реєстраційним номером об'єкта - 13315680000, зареєстрована іпотека на нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, №4а, з приміщення № 5 по № 23, приміщення № 23а, з приміщення № 24 по № 56 (групи приміщень № 1) з приміщення № 1 по приміщення № 11, № 13 (групи приміщень № 2), приміщення №№ І, IV, V в літері «А», загальною площею 1899,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144-Б.

6.8 За цим же реєстраційним номером об'єкта (13315680000) у Єдиному державному реєстрі заборони зареєстрована заборона на нерухоме майно у зв'язку з договором іпотеки, 1119 від 30.03.2006 на нежитлові приміщення в літері «А» загальною площею 1 899,80 кв.м., за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б.

6.9 12.03.2011, на підставі договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк», права та обов'язки за Кредитним договором та Іпотечним договором (в т.ч. але не виключно) перейшли до Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» (далі - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК»).

6.10 18.03.2013 між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надбання» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов'язанні), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Ханіною A.B., за реєстровим №2273, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ТОВ «ТД «Дарниця» за кредитним договором № 12/КВ06 від 30.03.2006 та Іпотечним договором № 12/Zкіп-06 від 30.03.2006 (в т.ч. але не виключно).

6.11 Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, Компанія "Феліндако ЛТД" була єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", і володіла часткою розміром 100% статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті складало 119 510,00 грн., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.04.2012, Статутом Товариства та рішенням загальних зборів учасників Товариства від 09.09.2011, що оформлено протоколом № 35/1 від 09.09.2011.

6.12 Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформленим протоколом № 38 від 29.01.2013, було затверджено вихід Компанії "Феліндако ЛТД" зі складу учасників Товариства та передачу частки Компанії "Феліндако ЛТД" загальним розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" шляхом укладення договору купівлі-продажу.

6.13 29.01.2013 на виконання зазначеного вище рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформленого протоколом № 38 від 29.01.2013, між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства, відповідно до умов якого право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «ТД «Дарниця» було передано ТОВ "Юридична фірма "Тріумф".

6.14 У подальшому, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Дарниця», частка в статутному фонді Товариства відчужувалася на користь інших осіб.

6.15 Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі № 910/13186/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 та постановою Вищого господарського суду від 16.03.2016 позовні вимоги Компанії "Феліндако ЛТД" Thelintako LTD до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" було задоволено: визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені Протоколом № 38 від 29.01.2013; визнано недійсним Договір купівлі - продажу від 29.01.2013 року, що укладений між Компанією «Феліндако ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф»; витребувано на користь Компанії «Феліндако ЛТД» частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» розміром 100 % Статутного капіталу Товариства, що у грошовому виразу складає 119 510, 00 грн; визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені протоколом №39 від 28.02.2013 (про зміну складу учасників ТОВ «Торговий дім «Дарниця»); визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», що оформлені протоколом № 43 від 01.04.2013 (про зміну складу учасників ТОВ «Торговий дім «Дарниця»); визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 30.01.2013, запис № 10651050009002260 (щодо визначення єдиним учасником ТОВ «ТД «Дарниця» Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Тріумф»); визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 06.03.2013, запис № 10651070010002260 (щодо зміни учасників ТОВ «ТД «Дарниця» та призначення директора); визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 05.04.2013, запис № 10651070012002260 (щодо зміни директора); визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», державну реєстрацію яких проведено 08.04.2013, запис № 10651050013002260 (щодо зміни учасників ТОВ «ТД «Дарниця»); визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця» державну реєстрацію яких проведено 27.08.2013, запис № 10651070014002260 (щодо зміни директора Товариства).

6.16 Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 у справі № 910/11716/16 за позовом Компанії «Феліндако ЛТД» до ТОВ «ТД «Дарниця», яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016, позовні вимоги було задоволено: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дарниця», оформлені протоколами №46 від 06.06.2015, №47 від 03.02.2016, № 48 від 02.03.2016 та №49 від 28.03.2016, щодо зміни учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дарниця».

6.17 Таким чином, вказаними рішеннями було повернуто Компанії «Феліндако ЛТД» корпоративні права в статутному капіталі ТОВ «ТД «Дарниця», а тому з 28.11.2011 єдиним та одноособовим учасником ТОВ «ТД «Дарниця» була Компанія «Феліндако ЛТД».

6.18 До того ж, 18.03.2013 між ТОВ «ФК «Надбання» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-ВВВ» (новий кредитор) було укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов'язанні), зареєстрований в реєстрі за № 2275 (далі - Договір).

Відповідно до умов цього Договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ТОВ «ТД «Дарниця» за Кредитним договором № 12/КВ06 від 30.03.2006.

6.19 Відповідно до п. 1.2. цього Договору разом з правом вимоги зобов'язань, що передається за цим договором, до нового кредитора у повному обсязі переходять усі права за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за основним договором, а саме, права Іпотекодержателя, що виникають з договору іпотеки № 12/Zкіп-06 від 30.03.2006.

6.20 18.03.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрації іпотеки внесено запис про іпотеку за № 211431, відповідно до якого іпотекодержателем об'єкта, реєстраційний номер - 13315680000, нежитлове приміщення загальною площею 2 862,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 144Б, значилось ТОВ «БУД-ВВВ».

6.21 19.03.2013 між ТОВ «БУД-ВВВ» (іпотекодержатель) і ТОВ «ТД «Дарниця» (іпотекодавець) було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого ТОВ «ТД «Дарниця» передало, а ТОВ «БУД-ВВВ» прийняло і набуло право власності на предмет іпотеки за іпотечним договором - на нежитлові приміщення підвального та першого поверху (в літ. «А»), які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 «Б», загальною площею 2 862,4 кв.м., в рахунок виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором № 12/КВ-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 30.03.2006 з урахуванням всіх змін і доповнень до нього (п. 1 такого договору).

6.22 Згідно з п. 2, 9 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, предмет іпотеки належить ТОВ «ТД «Дарниця» на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2011 у справі № 2-4127/10, яке набрало законної сили, витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.02.2013, індексний номер 735101, номер запису про право власності 211393, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 13315680000. Запис про реєстрацію права власності іпотекодавця на предмет іпотеки внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 551406 від 25.02.2013. Право власності на вищевказані нежитлові приміщення виникає у іпотекодержателя з моменту державної реєстрації цього права.

6.23 Цей договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2280.

6.24 Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 1376399 від 19.03.2013, держаним реєстратором (приватним нотаріусом Ханіною А.В.) 19.03.2013 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 980838, про реєстрацію права приватної власності ТОВ «БУД-ВВВ» на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний № 13315680000 - нежитлові приміщення підвального та першого поверху (в літ. «А»), які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144Б, загальною площею 2 862,4 кв.м., про що до Державного реєстру був внесений запис № 384770.

6.25 Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі № 910/10442/16, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та постановою Вищого господарського суду від 09.03.2017, визнано недійсним зазначений вище договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013.

6.26 05.05.2016 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України видано наказ № 1319/5 в тому числі про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності № 384770 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.03.2013 № 980838, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною A.B. (п. 12), скасування запису Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 211431 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2013 № 551406 (п. 3).

6.27 Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 826/8251/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВВВ» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування вищевказаного наказу Міністерства юстиції України №1319/5 від 05.05.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 10.08.2017, в задоволені позову було відмовлено.

6.28 12.05.2016 приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Павловська Г.О. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям нових розділів), а саме:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29579123 від 12.05.2016 20:12:19, відповідно до якого зареєструвала за ТОВ «ТД «Дарниця» право приватної власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 920319980363 - нежитлове приміщення першого поверху, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 144Б, приміщення 2, загальною площею 2 862,4 кв.м., про що внесла запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про право власності №14484003;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29578663 від 12.05.2016 19:04:46, відповідно до якого зареєструвала за ТОВ «ТД «Дарниця» право приватної власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним № 920321080363 - нежитлове приміщення підвального поверху, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 144Б, приміщення 1, загальною площею 2 400,00 кв.м., про що внесла в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про право власності №14484028.

6.29 20.05.2016 ТОВ «ТД «Дарниця» та Канела Інвестмент Лтд (KANELA INVESTMENT LTD) уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху, площею 2 862,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б (далі - Договір № 2). Того ж дня Договір № 2 був зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білицькою В.М. в реєстрі за № 945, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29695736, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення першого поверху за Канела Інвестмент Лтд (KANELA INVESTMENT LTD), внесено запис про право власності № 14603095 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 920319980363).

6.30 20.05.2016 ТОВ «ТД «Дарниця» та компанія «Канела Інвестмент Лтд» (KANELA INVESTMENT LTD) уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підвального поверху загальною площею 2 440 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б. Того ж дня договір зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білицькою В.М. в реєстрі за № 944, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29693003, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвального поверху за компанією «Канела Інвестмент Лтд» (KANELA INVESTMENT LTD), внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 14603238 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 920321080363).

6.31 В подальшому, 02.11.2016, між Канела Інвестмент Лтд (KANELA INVESTMENT LTD) та товариством з обмеженою відповідальністю «РІСТОН АГРО» було договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б загальною площею 11 275 кв.м.

6.32 Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17362/17 за позовом Компанії "Канела Інвестмент ЛТД" (Kanela Investment LTD) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ", яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018, було визнано право власності Компанії "Канела Інвестмент ЛТД" (Kanela Investment LTD) на:

- нежитлове приміщення підвального поверху, загальною площею 2 440 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б, приміщення 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 920321080363);

- нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 2 862,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б, приміщення 2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 920319980363);

- нежилі приміщення ІІ-го поверху та надбудови з прибудовою, загальною площею 5 972,60 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 34806651).

6.33 ТОВ «Буд-ВВВ» (правонаступником якого є ТОВ «Юбі-Форм»), звертаючись з даними позовними вимогами, зазначав, що приміщення, які є предметом оспорюваних договорів, обтяжені відповідно до договору іпотеки №12/Zкіп-06 від 30.03.2006 Позивач вважає, що відповідач-2, з метою неправомірного відчуження майна, свідомо 12.05.2016 здійснив повторну реєстрацію майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, присвоївши приміщенню нові реєстраційні номери, а саме: 920319980363 на приміщення площею 2 862,4 кв.м. за адресою: Харківське шосе, 144 Б, місто Київ, та 920321080363 на приміщення площею 2 440, кв. м., за адресою: Харківське шосе, 144-Б, м. Київ. За твердженням позивача, приміщення, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав за власником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», за реєстраційним номером 13315680000 площею 2 862,4 кв.м. за адресою: Харківське шосе, 144 Б, та стосовно якого в Державному реєстрі міститься інформація про обтяження майна, є тим самим приміщенням, що і приміщення, зареєстровані за реєстраційним номером 920319980363 і 920321080363. Про вказане, на думку позивача, свідчить та обставина, що для вчинення всіх реєстраційних дій використана одна підстава - рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2011.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 30.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮБІ ФОРМ" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 30.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі № 910/23396/16, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/23396/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.01.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/23396/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІ ФОРМ" від 30.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі № 910/23396/16, в частині відмови в задоволенні позовних вимог; призначено розгляд касаційної скарги на 20.03.2019 о 11 год. 00 хв.

10. В судовому засіданні 20.03.2019 було оголошено перерву до 15:15 год. 17.04.2019.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, ТОВ "ЮБІ ФОРМ" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду повністю, скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення яким позов задовольнити.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

12.1 Апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові неправильно застосував норми матеріального права та зроблено висновок, що визнані за ТОВ "ТД "Дарниця" нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,40 кв.м., розташовані за адресою: м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.144-Б (в літ.А), згідно рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05.08.2011 по справі № 2-4127/10, є новозбудованими та як наслідок на них не розповсюджується іпотека за іпотечним договором, оскільки, нормами чинного законодавства та матеріалами справи підтверджується.

12.2 Неправильне застосування норм процесуального права в частині не зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішення по справі № 910/12684/18 призвело до порушення норм процесуального та матеріального права.

12.3 Нежитлове приміщення (реєстраційний номер 920321080363) відсутнє за адресою місцезнаходження та як наслідок фізично не існує і не могло бути предметом оскаржуваного договору № 944.

13. Представник скаржника в судових засіданнях 20.03.2019 та 17.04.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Відповідачем 3 подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувану постанову без змін.

15. Представник відповідача 3 в судових засіданнях 20.03.2019 та 17.04.2019 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

20. Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

21. Відповідно до частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

22. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 Цивільного кодексу України).

23. Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

24. З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

25. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

26. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Отже, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

27. При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14).

28. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

29. Вирішуючи спір про визнання правочинів недійсними, має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання відповідних правових наслідків.

30. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користування іпотеку дав ця, згідно з яким іпотеку держатель має право в разі не виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

31. Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту п. 1.2. Іпотечного договору вбачається, що право іпотекодавця на набуття предмета іпотеки у власність у майбутньому підтверджено договором купівлі-продажу нежилого приміщення, нотаріально посвідченого 11.01.2006 державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І., зареєстровано в реєстрі за № 2-94, та зареєстровано Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва 11.01.2006.

33. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону (частина 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

34. Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі вказаного іпотечного договору до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна були внесені записи про обтяження, в яких об'єктом обтяження визначено нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, № 4а, з приміщення № 5 по № 23, приміщення № 23а, з приміщення № 24 по № 56 (групи приміщень № 1) з приміщення № 1 по приміщення № 11, № 13 (групи приміщень № 2), приміщення №№ І, IV, V в літері «А», загальною площею 1899,8 р. кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б. В подальшому, будь-яких змін до Іпотечного договору № 12/Zкіп-06 від 30.03.2006 в частині предмету іпотеки сторонами та до Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не вносилось, сторонами у справі протилежного не доведено.

36. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що предметом іпотеки за Іпотечним договором № 12/Zкіп-06 від 30.03.2006 виступають окремі нежилі приміщення (без зазначення площ) в літері «А», загальною площею 1899,80 кв.м.

37. В подальшому, на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05.08.2011 у справі № 2-4127/10 за ТОВ «ТД «Дарниця» було визнано, як на окремий об'єкт нерухомого майна, право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ «А»), а за ТОВ «Росичі» було визнано як на окремий об'єкт нерухомого майна право власності на нежитлові приміщення другого поверху та надбудови з прибудовою, загальною площею 5 972,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ «А»).

38. Визнаючи право власності на вказані окремі об'єкти нерухомого майна, Святошинський районний суд міста Києва керувався частинами 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

39. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факт того, що нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,40 кв.м. та нежитлові приміщення другого поверху та надбудови з прибудовою, загальною площею 5 972,60 кв.м., є окремими новоутвореними об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресою : м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ «А»).

40. Судом апеляційної інстанції Державна реєстрація права власності на вказані приміщення також відбулась як на окремі новоутворенні об'єкти нерухомості, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

41. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що у серпні 2011 було створено два нових об'єкти нерухомості: нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,40 кв.м. та нежитлові приміщення другого поверху та надбудови з прибудовою, загальною площею 5 972,60 кв.м., є окремими новоутвореними об'єктами нерухомого майна. При цьому, жодних змін до Іпотечного договору в частині зміни предмета іпотеки сторонами не вносилось, а тому предметом іпотеки залишились нежитлові приміщення №№ 1, 2, 3, 4, №4а, з приміщення № 5 по № 23, приміщення № 23а, з приміщення № 24 по № 56 (групи приміщень № 1) з приміщення № 1 по приміщення № 11, № 13 (групи приміщень № 2), приміщення №№ І, IV, V в літері «А», загальною площею 1899,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б.

42. З приписів частини 3 статті 5 Закону України «Про іпотеку» випливає, що якщо на частину об'єкта нерухомого майна, приєднану до предмета іпотеки, було зареєстровано право власності як на окремий об'єкт нерухомості, іпотека на такий окремий об'єкт не поширюється.

43. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

44. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 18.03.2013 до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки внесено запис про іпотеку за № 211431, відповідно до якого іпотекодержателем стосовно об'єкта, реєстраційний номер 13315680000, нежитлове приміщення загальною площею 2 862,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 144Б, є ТОВ «БУД-ВВВ». В той же час, 05.05.2016 р. Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України видано наказ № 1319/5 про скасування запису Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 211431 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2013 № 551406. Міністерством юстиції України було встановлено, що вказаним рішенням державного реєстратора було незаконно перенесено з Державного реєстру іпотек запис про обтяження майна іпотекою до розділу № 13315680000, відкритого на інший об'єкт нерухомості - приміщення підвального та першого поверху площею 2 862,40 кв.м.

45. Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 826/8251/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 10.08.2017, у скасуванні вказаного наказу було відмовлено.

46. Як вбачається з рішення по адміністративній справі № 826/8251/16, підставою для скасування запису про іпотеку стало те, що такий запис був вчинений з порушенням вимог п. 6 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, а саме державним реєстратором невірно було ідентифіковано об'єкт нерухомого майна, щодо якого відкрито розділ Державного реєстру прав, з об'єктами нерухомого майна, щодо яких були зареєстровані обтяження у реєстрах іпотеки та заборони відчуження.

47. Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що матеріалами справи підтверджується скасування реєстраційного запису № 211431 стосовно об'єкта іпотеки реєстраційний номер 13315680000 на нежитлове приміщення загальною площею 2 862,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 144Б.

48. Тому, суд апеляційної дійшов вірного висновку про те, що на момент подання позову за реєстраційним номером 13315680000 була зареєстрована іпотека на нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, №4а, з приміщення № 5 по № 23, приміщення № 23а, з приміщення № 24 по № 56 (групи приміщень № 1) з приміщення № 1 по приміщення № 11, № 13 (групи приміщень № 2), приміщення №№ І, IV, V в літері «А» саме загальною площею 1 899,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються твердження позивача про те, що предметом іпотеки за Іпотечним договором № 12/Zкіп-06 від 30.03.2006 є нежитлові приміщення підвального та першого поверхів, площею 2 862,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б.

49. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 20.05.2016 ТОВ «ТД «Дарниця» та Канела Інвестмент Лтд (KANELA INVESTMENT LTD) уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху, площею 2 862,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б. Того ж дня вказаний договір був зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білицькою В.М. в реєстрі за № 945, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29695736, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення першого поверху за Канела Інвестмент Лтд (KANELA INVESTMENT LTD), внесено запис про право власності № 14603095 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 920319980363).

50. Як вже було зазначено вище, предметом іпотеки за іпотечним договором було нерухоме майно: нежилі приміщення №№ 1, 2, 3, 4, №4а, з приміщення № 5 по № 23, приміщення № 23а, з приміщення № 24 по № 56 (групи приміщень № 1) з приміщення № 1 по приміщення № 11, № 13 (групи приміщень № 2), приміщення №№ І, IV, V в літері «А», загальною площею 1 899,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б.,

51. Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи не підтверджено набуття ТОВ «Буд-ВВВ» (та його правонаступником ТОВ «Юбі Форм») речових прав (прав іпотекодержателя) на об'єкт нерухомого майна загальною площею 2 862,40 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за номером 920319980363.

52. У зв'язку з цим судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що висновок суду першої інстанції, що станом на час укладення спірного договору приміщення першого поверху, площею 2 862,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б за реєстраційним номером 920319980363 перебувало в іпотеці і іпотекодержателем якого було ТОВ «БУД-ВВВ», є помилковим.

53. Таким чином, оскільки ТОВ «Буд-ВВВ» (правонаступником якого є ТОВ «Юбі Форм») не був та не є іпотекодержателем об'єкта нерухомого майна загальною площею 2 862,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за номером 920319980363, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що відчуження цього майна ТОВ «ТД «Дарниця» на користь Канела Інвестмент Лтд (KANELA INVESTMENT LTD) на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху від 20.05.2016 не порушує права позивача, як іпотекодержателя за договором іпотеки.

54. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.05.2016 ТОВ «ТД «Дарниця» та компанією «Канела Інвестмент Лтд» (KANELA INVESTMENT LTD) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підвального поверху загальною площею 2 440 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б. Того ж дня договір зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білицькою В.М. в реєстрі за № 944, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29693003, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвального поверху за компанією «Канела Інвестмент Лтд» (KANELA INVESTMENT LTD), внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 14603238 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 920321080363).

55. Враховуючи обставини, встановлені вище, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що приміщення підвального поверху загальною площею 2 440 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б, також не є предметом іпотеки за Іпотечним договором, отже, відчуження цього майна також не порушує прав позивача як іпотекодержателя.

56. Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що відчуження приміщень підвального поверху площею 2 400,00 кв.м. та нежитлового приміщення першого поверху, площею 2 862,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б відбулось повноправним власником цього майна, згоду на відчуження вищезазначеного майна не вимагалось, а тому підстав для визнання договорів недійсними відповідно до апеляційний господарський суд не вбачає.

57. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що приміщення підвального поверху загальною площею 2 440 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 144Б зареєстрований у Державному реєстрі речових прав як окремий об'єкт за номером № 920321080363 (скасування вказаної реєстрації матеріали справи не містять).

58. Крім того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17362/17 за позовом Компанії "Канела Інвестмент ЛТД" (Kanela Investment LTD) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ", яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018, було визнано право власності Компанії "Канела Інвестмент ЛТД" (Kanela Investment LTD) на:

- нежитлове приміщення підвального поверху, загальною площею 2 440 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б, приміщення 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 920321080363);

- нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 2 862,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б, приміщення 2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 920319980363);

59. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 12.1, 12.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

60. Доводи скаржника (пункт 12.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

60.1 28.11.2018 через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції від ТОВ «Юбі Форм» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/23396/16 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 826/2411/17, провадження 11-610апп18, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-ВВВ» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Білицької Валентини Миколаївни, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця», Компанія «Канела Інвестмент Лімітед», про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень.

60.2 Також, 28.11.2018 через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції від ТОВ «Юбі Форм» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/23396/16 до набрання законної сили рішенням по справі № 910/7819/18 щодо розгляду заяви ТОВ «ТД «Дарниця» до ТОВ «Буд-ВВВ», ТОВ «Юбі Форм» та державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» Бондарчука Ю.О. про визнання недійсними правочинів та про визнання незаконними і скасування рішень державних реєстраторів в межах справи № 910/7819/18 за заявою ТОВ «ТД «Дарниця» до ТОВ «Буд-ВВВ» про банкрутство.

60.3 Окрім цього, 28.11.2018 через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції від ТОВ «Юбі Форм» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/23396/16 до набрання рішенням законної сили по справі № 910/12684/18 за позовом ТОВ «Юбі Форм» до Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни про визнання протиправними дій нотаріусів та скасування їх рішень.

60.4 Судом апеляційної інстанції встановлено, що з поданих клопотань вбачається, що провадження у справі № 910/7819/18 з розгляду заяви ТОВ «ТД «Дарниця» до ТОВ «Буд-ВВВ», ТОВ «Юбі Форм» та державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» Бондарчука Ю.О. про визнання недійсними правочинів було відкрито 08.10.2018 та провадження у справі № 910/12684/18 за позовом ТОВ «Юбі Форм» до Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни про визнання протиправними дій нотаріусів та скасування їх рішень було відкрито 12.10.2018, тобто вже після прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі.

60.5 Крім того, як вбачається з ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2018, сторонам було встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали на подання документів до суду апеляційної інстанції.

60.6 Як встановлено судом апеляційної інстанції, вказана ухвала була отримана представником ТОВ «Юбі Форм» 31.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

60.7 Статтею 207 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

60.8 У судовому засіданні 26.11.2018 колегією суддів було з'ясовано наявність заяв та клопотань у учасників судового процесу та розпочато розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІ ФОРМ" та Компанії "Канела Інвестмент Лтд" (KANELA INVESTMENT LTD) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №910/23396/16, заслухано пояснення представників сторін.

60.9 Відповідно до частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

60.10 Оскільки вказані вище клопотання були подані позивачем 28.11.2018., тобто з порушенням встановленого ухвалою суду строку у 15 днів та після почату розгляду апеляційних скарг по суті і заслуховування позицій сторін, позивачем поважності причин неподання вказаних клопотань у визначений ухвалою строк не наведено, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що подані позивачем 28.11.2018 клопотання про зупинення провадження у справі № 910/23396/16 підлягають залишенню без розгляду.

60.11 Крім того, відповідно до частини 5 пункту 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

60.12 Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

60.13 Враховуючи зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

60.14 Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

60.15 Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

60.16 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

60.17 Господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

60.18 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

60.19 Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

61. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

62. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

63. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

64. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

65. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

66. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

67. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, таким вимогам закону відповідають.

68. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

69. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, були дотримані.

70. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІ ФОРМ" від 30.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі № 910/23396/16, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 у справі № 910/23396/16, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко