Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.09.2015 року у справі №43/122
Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №43/122
Постанова КГС ВП від 10.04.2018 року у справі №43/122
Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №43/122
Ухвала КГС ВП від 15.02.2018 року у справі №43/122
Постанова ВГСУ від 19.02.2015 року у справі №43/122

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 43/122

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - адвокат Бурносов Є.В.

ГТУЮ у м. Києві - Михайлов А.І.

ДК "Укроборпром" - Прудь О.В.

боржника - керуючий санацією Пилипчук С.А

прокурор Генеральної прокуратури України - Коркішко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІТЕМ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 22.01.2019

у складі колегії суддів: Верховця А.А. (головуючого), Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 05.10.2018

у складі судді: Баранова Д.О.

у справі № 43/122

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ"

до Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 порушено провадження у справі № 43/122 та зобов`язано Київське управління з питань банкрутства надати суду погоджену кандидатуру арбітражного керуючого з достатнім досвідом роботи для призначення його розпорядником майна Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод".

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 відкрито процедуру санації боржника - Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод".

3. Постановою Господарського суду міста Києва від 13.02.2014, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод". Припинено процедуру санації Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод". Визнано Державне підприємство "Київський автомобільний ремонтний завод" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Підприємницьку діяльність банкрута завершено.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.03.2018) апеляційну скаргу Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" арбітражного керуючого Гусака Ю.М. задоволено. Постанову Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі №43/122 скасовано.

5. Після скасування постанови господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та направлення справи на подальший розгляд в процедурі санації, 25.06.2018 та 31.07.2018 до місцевого господарського суду надійшло клопотання ТОВ «Компанії «ІТЕМ», ТОВ «Укршляхтехнології», ТОВ «Кременчуцький регіональний технічний центр» та ТОВ «Тандем Сервіс» про визнання ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі №43/122 відмовлено у задоволені клопотань комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рєзнікова В.І.; продовжено процедуру санації Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» на шість місяців до 05.04.2019; припинено повноваження керуючого санацією Кривов`язенка Олега Ігоровича; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Поліщука Андрія Павловича; призначено керуючим санацією директора боржника Пилипчука Сергія Анатолійовича ; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Хоменка Олександра Анатолійовича; залучено до участі у справі в якості інвестора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртеплоенергетика»; затверджено план санації Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод»; у задоволені заяв арбітражних керуючих В`язовченка А.М., Усачова О.М., Кравченка Р.М., Реверука П.К., Абрамова В.В. - відмовлено; інше.

7. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Кравченко Р.М., ТОВ «Компанії «ІТЕМ», ТОВ «Укршляхтехнології», ТОВ «Кременчуцький регіональний технічний центр» та ТОВ «Тандем Сервіс» звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у даній справі апеляційні скарги залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін.

9. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

9.1 22.06.2018 з метою визначення подальшої процедури банкрутства щодо ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» було проведено засідання комітету кредиторів (протокол №10) на якому було вирішено:

- відхилити звіт керуючого санацією Кривовязенка О.І. та клопотання про продовження процедури санації;

- погодити звіт виконуючого обов`язки керівника ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» - арбітражного керуючого Гусака Ю.М.

- припинити процедуру санації, визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

9.2 27.07.2018 на засіданні комітету кредиторів ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» (протокол №11) було вирішено, зокрема, призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Рєзнікова В.І., звернутись до суду з клопотанням про перехід в процедуру ліквідації.

9.3 Разом з тим Державний концерн «Укроборонпром» заперечував проти задоволення клопотання комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури та 01.08.2018 звернувся до суду з клопотанням про заміну керуючого санацією ДП «Київський автомобільний ремонтний завод», призначення розпорядника майна та залучення інвестора, згідно якого просив суд припинити повноваження керуючого санацією ДП «КАРЗ» Кривов`язенка О.І. , призначити керуючим санацією ДП «КАРЗ» Пилипчука С.А., припинити повноваження розпорядника майна ДП «КАРЗ» арбітражного керуючого Поліщука А.П., призначити розпорядником майна ДП «КАРЗ» арбітражного керуючого Хоменка О.А., залучити в якості інвестора ДП «КАРЗ» ТОВ «Укртеплоенергетика».

9.4 У звіті виконуючого обов`язки керівника боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 2015 по 2017 первинна вартість основних засобів в абсолютних величинах залишалась незмінною та становила 24 333, 00 грн., що свідчить про неприйняття у зазначеному періоді рішень стосовно проведення індексації, переоцінки (уцінки), вибуття або списання основних засобів. Тоді як проведення переоцінки основних засобів є приведення балансової вартості таких активів до ринкової з подальшим відображенням у фінансовій звітності. Вказане свідчить про те, що у боржника наявні активи, які не були відображені у фінансовій звітності, а також на можливість боржника самостійно відновити платоспроможність шляхом здійснення санаційних заходів.

9.5 Як було встановлено, у власності ДП «КАРЗ» знаходиться нерухоме майно, а саме комплекс будівель і споруд загальною площею 35 696,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Василенка, 1.

9.6 В матеріалах справи наявні звіти про незалежну оцінку майна боржника, складені ТОВ «Експертне бюро Айстра» в період з травня по липень 2014 (зазначені звіти розглядались судами апеляційної та касаційної інстанції).

9.7 Відповідно до вказаних звітів загальна вартість необоротних активів боржника становить 62 173 844,00 грн. без врахування податку на додану вартість, що еквівалентно 5 329 324,31 доларів США, у тому числі комплекс будівель та споруд загальною площею 35 696,9 кв. м, що розташовані на земельній ділянці площею 9,8168 га.

9.8 10.08.2018 ДК «Укроборонпром» подав до Господарського суду міста Києва консультаційний висновок спеціаліста здійснений Головою Центральної Експертної ради УТО від 08.08.2018 щодо діапазону можливої ринкової вартості нерухомого майна, а саме: комплексу будівель та споруд загальною площею 35 696,9 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Василенка, 1, станом на 31.07.2018, згідно з яким вартість 1 квадратного метра знаходиться в діапазоні від 100 до 150 доларів США буз урахування податку на додану вартість (офіційний курс 1 долара США по відношенню до гривні станом на 31.07.2018 становив 26,755214 грн.).

9.9 За таких обставин загальна вартість об`єктів нерухомості площею 35 696,9 кв. м., які обліковуються на балансі ДП «КАРЗ», знаходяться в діапазоні від 95 507819, 86 грн. до 143 261 729, 80 грн. (без врахування ПДВ).

9.10 Директором ДП «КАРЗ» Пилипчуком С.А., було виявлено, що на території боржника наявні транспортні засоби, серед яких вантажні автомобілі марки: ЗИЛ-131 у кількості 2 од., ЗИЛ-130, ІЕА-50, КРАЗ-250, КАМАЗ-5320, КАМАЗ-55111; пасажирський автобус марки ЛАЗ-699Т; ковшовий трактор марки ЮМЗ-6; автонавантажувач марки Львівський погрузчик 40810; легковий автомобіль марки БКСЮА ЗиРІЖ-В СОМБСЖТ; колісний напівпричіп-платформа марки ЧМЗАП 5523; бортовий причіп марки СЗАП 8352 у кількості 3 од.; причіп з контейнером марки ГБК 8350; причепи з контейнером-кунгом марки: КАЗ 9368 та МАЗ 5250.

9.11 Для можливості визначення діапазону вартості рухомого майна ДП «КАРЗ» 02.10.2018 суб`єктом оціночної діяльності розроблена довідка інформаційного характеру щодо вартості рухомого майна - техніки спеціалізованого призначення, що обліковується на балансі ДП «КАРЗ». У зазначеній інформаційній довідці суб`єктом оціночної діяльності зроблено висновок, що загальна, орієнтовна вартість рухомого майна боржника може складати від 1 млн. 855 тис. грн. до 2 млн. 55 тис. грн. Однак вищевказані транспортні засоби не були враховані комітетом кредиторів ДП «КАРЗ» при визначенні фінансового стану боржника та вирішенні питання стосовно переходу до ліквідаційної процедури, з чого слідує, що комітетом кредиторів ДП «КАРЗ» проведено аналіз на підставі не повних даних бухгалтерської звітності та не прийнято до уваги, що вартість майнових активів ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» перевищує вартість пасивів, що вказує на можливість відновлення платоспроможності боржника шляхом застосування процедури санації.

9.12 Крім того не знайшли свого підтвердження доводи скаржників про те, що кредиторська заборгованість боржника становить 37 394 032,40 грн.

9.13 Так, ухвалою попереднього засідання від 26.08.2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 16 739 381,75 грн. в тому числі вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати у розмірі 133 113,03 грн.

9.14 Разом з тим, як було встановлено судами апеляційної та касаційної інстанції відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» заборгованість перед: АТ «Київенерго» у розмірі 599 150,29 грн., перед ПФУ у Солом`янському районі м. Києва - у розмірі 108 515,96 грн., ДПІ у Солом`янському районі м. Києва - у розмірі 2 821 921,63 грн, яка відображена в плані санації боржника та затвердженому реєстрі кредиторів, вважається погашеною та підлягає списанню.

9.15 Крім цього, борг по заробітній платі у сумі - 133 113,03 грн, відповідно до інформації вказаній у плані санації підприємства, погашено.

9.16 Враховуючи зазначене, залишок кредиторської заборгованості боржника перед конкурсними кредиторами на момент винесення оскаржуваної постанови (13.02.2014) становив 13 076 680,80 грн., тоді як поточні вимоги кредиторів лише заявлені, проте не відображені у фінансовій звітності підприємства (в силу скасування постанови про визнання боржника банкрутом). Відповідно до фінансового звіту ДП «КАРЗ» станом на 31.12.2017 загальний розмір кредиторської заборгованості становив 20 955,0 тис. грн., що у 4,32 рази був нижчим за вартість активів ДП «КАРЗ».

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

10. 12.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІТЕМ" через Північний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. № 1102/1-19 від 11.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі № 43/122, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

11. 19.02.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІТЕМ" вих. № 1102/1-19 від 11.02.2019 разом зі справою № 43/122 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 43/122 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.02.2019.

13. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 43/122 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІТЕМ" вих. № 1102/1-19 від 11.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 17.04.2019 об 11 год. 15 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

14. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "КОМПАНІЯ "ІТЕМ" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

15.1 У судів попередніх інстанцій були відсутні законні підстави при прийнятті оскаржуваних рішень застосовувати норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 в редакції від 30.06.1999.

15.2 У суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави продовжувати процедуру санації строк якої закінчився, у зв`язку із тим, що комітетом кредиторів не було схвалено план санації боржника, було відхилено кандидатуру інвестора та наданий ДК "Укроборонпром" договір поруки.

15.3 Згідно аналізу фінансового стану боржника встановлено, що підприємство перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності, а тому фінансовий стан боржника не дає йому можливості самостійно погасити борги.

16. Представник скаржника в судовому засіданні 17.04.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. Боржником, Військовою прокуратурою Київського гарнізону, арбітражним керуючим Хоменко О.А. подано відзиви на касаційну скаргу в якому останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.

18. Прокурор та представники ГТУЮ у м. Києві, ДК "Укроборпром", боржника в судовому засіданні 17.04.2019 заперечили проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

22. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі №43/122 (залишено без змін постановою Верховного Суду від 28.03.2018).

22.1 Київським апеляційним господарським судом при скасуванні постанови Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 43/122 було вказано, що судом першої інстанції прийнято оскаржувану постанову на підставі дослідження протоколу засідання комітету кредиторів від 13.01.2014, водночас, не було опрацьовано звіт керуючого санацією боржника Кривов`язенка О.І. від 13.01.2014, в якому зазначалось про результати проведеної інвентаризації активів Підприємства.

22.2 Як встановлено судом апеляційної інстанції під час інвентаризації виявлено матеріальних цінностей на суму 30 746 231,42 грн., з яких основних засобів - 24 077 685,77 грн., залишків виробництва - 109 990,00 грн., грошових коштів на рахунках боржника - 949 423,65 грн., грошових коштів у касі боржника - 1 847,98 грн., дебіторської заборгованості на суму 2 670 000,00 грн. (в т.ч. векселя - 269 000,00 грн.), тоді як реєстр вимог кредиторів затверджено на суму 16 739 381, 75 грн.

22.3 Разом з тим суди відзначили, що враховуючи положення Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» заборгованість перед: АТ «Київенерго» у розмірі 599 150,29 грн, перед ПФУ у Солом`янському районі м. Києва - 108 515,96 грн, ДПІ у Солом`янському районі м. Києва - 2 821 921,63 грн, яка відображена в плані санації боржника та затвердженому реєстрі кредиторів, вважається погашеною та підлягає списанню. Крім того встановлено, що борг по заробітній платі у сумі - 133 113,03 грн погашено.

22.4 Окрім того суд апеляційної інстанції проаналізувавши баланс підприємства за 2010-2012 роки, прийнявши до уваги інформацію вказану в аудиторському звіті Державного фінансового аудиту діяльності боржника за 2008-2010 та І квартал 2011 від 12.09.2011 №19-32/5, згідно якої у складі нематеріальних активів на рахунку 122 «Право користування майном» відображено вартість земельних ділянок - 75 581,0 тис. грн., встановив, що балансова вартість активів ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» є заниженою, а індексація вартості частини об`єктів нерухомості підприємства не проводилась, що свідчить про наявність у Підприємства активів, які не були відображені у фінансовій звітності, та можливість боржника самостійно відновити платоспроможність шляхом здійснення санаційних заходів.

22.5 На підтвердження заниження балансової вартості активів боржника ДК «Укроборонпром» надав до Господарського суду міста Києва копії звітів про незалежну оцінку майна боржника, складених ТОВ «Експертне бюро Айстра» в період з травня по липень 2014.

22.6 Судом встановлено, що відповідно до вказаних звітів загальна вартість необоротних активів становить 62 173 844,0 грн без врахування податку на додану вартість, що еквівалентно 5 329 324,31 доларів США, у тому числі комплекс будівель та споруд загальною площею 35 696,9 кв. м, що розташовані на земельній ділянці площею 9,8168 га. Відповідно до балансу боржника станом на 30.09.2015 загальна вартість запасів, яка обліковується на балансі, становить 6 516,0 тис. грн, що не відповідає ринковій вартості, визначеної у звітах про незалежну оцінку ТОВ «Експертне бюро «Айстра» від 25.06.2014 та від 18.07.2014, яка встановлена в розмірі 39 560 916,22 грн.

22.7 Таким чином Київський апеляційний господарський суд здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів дійшов висновку, що вартість майнових активів ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» перевищує вартість пасивів в 4,3 рази, що вказує на можливість відновлення платоспроможності боржника шляхом застосування процедури санації.

22.8 Приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

23. За таких обставин, враховуючи наведене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що ДП «КАРЗ» має значне перевищення активів над конкурсною та поточною кредиторською заборгованістю, а отже спроможне виконати грошові зобов`язання перед кредиторами у зв`язку із наявністю майнових активів, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутні правові підстави для визнання ДП «КАРЗ» банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

24. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 15.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

25. Доводи скаржника (пункт 15.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

25.1 Так, 30.06.1999 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про банкрутство» (№ 784-XIV). яким внесено зміни до Закону України «Про банкрутство», виклавши його в новій редакції змінивши не лише його назву на Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а й структуру Закону, що в першу чергу спрямована на збереження суб`єкта господарювання.

25.2 04.11.2012 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо господарських товариств» (№5405-VI), яким внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

25.3 Частиною 4 статті 4 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» від 06.09.2012 (№5213-VI), внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом доповнення статтею 46-2.

25.4 Відтак зазначені вище закони є лише змінами та доповненнями до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», проте не змінюють його. А тому судом першої інстанції зазначивши, що до спірних правовідносин застосовується Закон про банкрутство в редакції від 30.06.1999 (І редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») не було порушено норм законодавства, оскільки застосування Закону про банкрутство в редакції від 30.06.1999 передбачає застосування даного Закону із змінами та доповненнями в залежності від періоду розгляду справи. При цьому слід звернути увагу, що суд касаційної інстанції також зазначає про необхідність застосування у справах про банкрутство порушених до 18.01.2013 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2344-ХІІ від 14.05.1992 в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999 (у справі №5028/9/1536/2011 від 24.10.2018, у справі №29/5005/486/2012 від 15.05.2018, у справі №8/8 від 21.06.2018).

26. Доводи скаржника (пункт 15.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

26.1 Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

26.2 Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. Комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів).

26.3 Так, провадження у справі № 43/122 про банкрутство ДП «КАРЗ» порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011.

26.4 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 відкрито процедуру санації боржника - ДП «Київський автомобільний ремонтний завод», призначено керуючим санацією боржника керівника ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» - Бєдіна Сергія Анатолійовича, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Бончака С.

26.5 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 затверджено план санації ДП «Київський автомобільний ремонтний завод».

26.6 Разом з тим, як було встановлено, ще в процедурі ліквідації боржника Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртеплоенергетика» подане до суду клопотання про залучення даного Товариства інвестором, а також надано проект плану санації.

26.7 В подальшому 01.08.2018 ТОВ «Укртеплоенергетика» був поданий план санації боржника, погоджений з ДК «Укроборонпром».

26.8 Абзацом 2 частини 6 статті 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у разі схвалення зборами кредиторів плану санації, який передбачає триваліший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації забезпечить відновлення платоспроможності боржника.

26.9 Згідно частини 5 статті 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди.

26.10 З наведених норм слідує, що процедура санації може бути продовжена судом виключно для виконання плану санації, який вчасно поданий на затвердження до господарського суду.

26.11 Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявне клопотання ДК «Укроборонпром» про продовження процедури санації ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» на дванадцять місяців, про заміну керуючого санацією та залучення інвестора.

26.12 Встановивши, що на засіданні комітету кредиторів від 21.06.2013 комітетом кредиторів одноголосно визнано затягування строків процедури санації боржника, як таке, що відбулося з об`єктивних причин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 строк процедури санації ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» було продовжено на шість місяців, до 23.01.2014.

26.13 В подальшому постановою Господарського суду міста Києві від 13.02.2014 ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, однак, як вже було зазначено вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 28.03.2018 постанову Господарського суду міста Києві від 13.02.2014 у справі №43/122 було скасовано, справу направлено до першої інстанції на стадію, яка передувала винесенню оскаржуваної постанови.

26.14 Відтак враховуючи право суду на продовження строків процедури санації боржника до шести місяців, наявність клопотання про продовження строків процедури санації, а також беручи до уваги, що при скасуванні постанови Господарського суду міста Києві від 13.02.2014 у справі № 43/122, дану справу було направлено до суду першої інстанції на стадію, яка передувала винесенню оскаржуваної постанови, тобто, на стадію процедури санації, зважаючи на відмову у задоволенні клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у зв`язку з наявністю майнових активів для можливості відновлення платоспроможності боржника саме шляхом застосування процедури санації, а також враховуючи основну мету процедури банкрутства, якою є саме відновлення платоспроможності боржника, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про продовження процедури санації ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» на шість місяців.

27. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

28. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

29. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

30. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

31. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

32. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

33. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

34. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

35. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та ухвали були дотримані.

36. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІТЕМ" вих. № 1102/1-19 від 11.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі № 43/122 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі № 43/122 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко