Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.06.2019 року у справі №909/243/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року

м. Київ

cправа № 909/243/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І.

та представників

Національного банку України: Лантух Є. С.,

ТОВ "Торгова мережа "Фаворит": Шевчук О. І.,

ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива": не з'явились,

ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах": не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021

та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2020

у справі № 909/243/18

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укрінстрах"

до Національного банку України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа Фаворит"

2) Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива",

про визнання договору іпотеки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива") про звернення стягнення на предмет іпотеки.

До Господарського суду Івано-Франківської області 20.01.2020 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укрінстрах", як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, надійшла позовна заява до Національного банку України (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива") про визнання іпотечного договору від
29.12.2009 припиненим.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020, зокрема, позовну заяву ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" про визнання іпотечного договору від 29.12.2009 припиненим повернуто заявнику. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2020 в частині повернення позовної заяви ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" у справі № 909/243/18 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
31.08.2020 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від
31.03.2020 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від
21.01.2020 в частині повернення позовної заяви ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах", а справу № 909/243/18 передано до Господарського суду Івано-Франківської області для вирішення питання про можливість прийняття до розгляду позовної заяви третьої особи.

В обґрунтування своєї позиції Верховний Суд вказав на те, що судами не враховано положень ч. 1 ст. 49 ГПК України та здійснено повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, поданої в межах строку підготовчого провадження. Зосередившись на з'ясуванні строку для подання зустрічного позову у даній справі встановленого ст. 180 ГПК України суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, не звернув увагу на те, що правове регулювання строку вступу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору передбачено ч. 1 ст. 49 ГПК України, тоді як ч. 5 цієї статті унормовано правила пред'явлення (подачі) такого позову щодо його відповідності вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 прийнято позовну заяву вих. № 31 від 17.01.2020 та вступ у справі № 909/243/18 третьої особи з самостійними вимогами ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" до Національного банку України (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Торгова мережа "Фаворит ", ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива") про визнання припиненим іпотечного договору від 29.12.2009. Ухвалено передати справу № 909/243/18 на розгляд Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020 у справі призначено підготовче засідання на 05.11.2020.

Ухвалою від 05.11.2020 підготовче засідання відкладено на 26.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2020 (суддя Ковальчук Т. І.), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 (колегія суддів у складі: Кравчук Н. М. - головуючий, Мирутенко О. Л., Скрипчук О. С. ), відмовлено у задоволенні усного клопотання представника Національного банку України про залишення без розгляду позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" до Національного банку України, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ""Торгова мережа "Фаворит", ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" про визнання договору іпотеки припиненим. Закрито провадження у справі в частині позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" про направлення справи для подальшого судового розгляду за належною виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до розгляду по суті.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позов третьої особи поданий з порушенням ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 180 ГПК України і підлягає поверненню на підставі ч. 6 цієї статті кодексу, оскільки за своєю суттю позов третьої особи є позовом, який має інший предмет, аніж первісний позов, однак, був помилково прийнятий ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від
05.10.2020 для спільного розгляду з первісним позовом. Разом з тим, враховуючи, що після передачі справи за підсудністю до Господарського суду Чернівецької області в ході підготовчого засідання встановлено відсутність, передбачених ст.ст. 49, 180 ГПК України підстав для розгляду позову третьої особи ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах", суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору відповідно до п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Оскільки суд не прийняв позовну заяву ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" до спільного розгляду з первісним позовом, тому вважав відсутніми правові підстави, передбачені ч. 5 ст. 30 ГПК України для передачі справи за виключною підсудністю.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарського суду в частині закриття провадження у справі за позовом ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" та відмови у передачі справи за виключною підсудністю, ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарсько суду міста Києва в якій вказує, що суд не вправі був здійснювати перевірку дотримання ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" ст.ст. 49, 180 ГПК України при поданні позову, оскільки така позовна заява вже була прийнята Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 05.10.2020. Відтак, на думку апелянта, оскільки в даному випадку відповідачем вказано Національний банк України, то суд зобов'язаний був передати справи до Господарського суду міста Києва на підставі ч. 5 ст. 30 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2021, зокрема, касаційну скаргу ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" в частині закриття провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано на необхідність надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 2 270 грн.

В свою чергу, оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про направлення справи для подальшого судового розгляду за належною виключною підсудністю після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), можуть подати касаційні скарги окремо від рішення суду, касаційну скаргу ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2020 щодо відмови у задоволенні клопотання про направлення справи для подальшого судового розгляду за належною виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 304 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою в частині закриття провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.09.2021 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 16.08.2021.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.08.2021 від Національного банку України надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий
13.08.2021, у якому представник просить останню залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених в них висновків та помилковість доводів скаржника. Також вказує на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.06.2018 у справі № 904/9129/17, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18, від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17.

Переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів в оскаржуваній частині, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для їх скасування, з огляду на таке.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу врегульовано нормами ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Подібна позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 12.06.2019 № 916/542/18.

При цьому колегія суддів наголошує на відмінностях між цими поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за позовом Національного банку України до ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" є звернення стягнення на предмет іпотеки, а предметом спору за позовом ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" до Національного банку України є визнання припиненим договору іпотеки.

Тобто, позов ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" не спрямований на той самий предмет спору, що й позов Національного банку України, не є взаємопов'язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, а тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що це унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом у даній справі.

Встановивши, що за своєю суттю позов третьої особи є позовом, який має інший предмет спору, аніж первісний позов, колегія суддів погоджується із доводами судів обох інстанцій, що позов ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" поданий з порушенням ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 180 ГПК України і підлягав поверненню на підставі ч. 6 цієї статті Кодексу, Проте, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 такий позов був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.

Разом з тим, Верховний Суд не погоджується із застосуванням п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України місцевим господарським судом.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду (ст. 12 цього ж Кодексу).

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від
28.08.2018 у справі № 910/14144/17.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005).

Так, ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Також у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) знайшов своє застосування принцип правової визначеності. Цей Суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" (Steel and others v. the United Kingdom) та ін. ).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім затих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа "Санді Таймз проти Сполученого Королівства" The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі "Кантоні проти Франції" (Cantoni v. France). ЄСПЛ зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

Дійсно, суд не позбавлений можливості закрити відкрите позовне провадження проте лише у випадках, чітко передбачених ст. 231 ГПК України.

Перелік підстав для закриття провадження, наведений у ст. 231 ГПК України, є вичерпним. Однак він не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково прийнята позовна заява.

Крім цього, прийняття позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від
05.10.2020), та дії суду з подальшого призначення підготовчих засідань у справі (ухвали Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2020, від 05.11.2020) створюють у особи правомірні очікування з правильності подання відповідної заяви, оскільки судом не повернуто її відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України на стадії вирішення питання про прийняття такої позовної заяви до розгляду. Проте подальше закриття провадження у справі, за відсутності визначених ст. 231 ГПК України на це підстав, є не тільки порушенням вказаної статті, але і самого принципу правової визначеності, що не відповідає положенням законодавства.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18.

Верховний Суд вважає, що у даному випадку, хоча Господарський суд Івано-Франківської області і помилково прийняв для спільного розгляду з первісним позовом позов ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах", за відсутності визначеного у ГПК України механізму виправлення такої помилки (окрім як оскарження такої ухвали разом з рішенням суду по суті спору), у Господарського суду Чернівецької області були відсутні підстави для закриття провадження у справі за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

З урахуванням викладеного, висновок судів попередніх інстанцій щодо закриття провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є передчасним, а тому постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та ухвала Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2020 у справі № 909/243/18 в частині закриття провадження у справі в частині позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" до Національного банку України, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Торгова мережа "Фаворит ", ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", про визнання договору іпотеки припиненим підлягають скасуванню відповідно до ст. 310 ГПК України, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки в цьому випадку справа направляється до місцевого господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2020 у справі № 909/243/18 в частині закриття провадження у справі в частині позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" до Національного банку України, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Торгова мережа "Фаворит", ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива", про визнання договору іпотеки припиненим скасувати.

Справу № 909/243/18 передати до Господарського суду Чернівецької області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О. В.