Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/627/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Мирославського С. В. (адвокат),

відповідача - Заїки І. В. (в порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Инеко?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 (судді: Разіна Т. І. (головуючий), Тарасенко К. В., Іоннікова І. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Инеко?

до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради

про внесення змін до договорів купівлі-продажу.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Инеко" (далі - ТОВ "Инеко"; Товариство) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (далі - Департамент) про внесення змін до договорів купівлі-продажу шляхом виключення пункту 5.14 з їх змісту.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що обставини щодо неможливості врегулювання земельних питань не були відомі Товариству під час укладення договорів, а стали відомі останньому лише на стадії розробки проектів землеустрою, відтак на момент укладення договорів позивач не міг передбачити неможливість виконання пункту 5.14. Окрім того, позивач не може урегулювати земельні питання з причин, які від нього не залежать, про що відповідач належним чином та неодноразово був повідомлений.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.09.2019 (суддя Джепа Ю. А.) позов задоволено.

4. Судове рішення мотивоване тим, що під час дії спірних договорів істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися під час їх укладення, розірвання договорів потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договорів на змінених умовах, отже мають місце умови, які є достатньою підставою для зміни умов договорів в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом виключення пункту 5.14 з їх змісту.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2019 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

6. Постанову аргументовано тим, що виключення з договорів пунктів, якими позивач прийняв на себе певні зобов`язання прямо суперечить нормам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", які забороняють зменшення взятих суб`єктом господарювання на себе зобов`язань. З посиланням на частину 1 статті 120 Земельного кодексу України суд апеляційної інстанції зазначив, що набуття у користування земельних ділянок чітко визначено, а у позивача відсутні перешкоди для завершення процедури оформлення земельних ділянок. Крім того, договори купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу підписано без складання протокольних розбіжностей.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі ТОВ "Инеко" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2019 залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме частини 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини 4 статті 75, пункту 2 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошуючи, що: 1) запропоновані позивачем зміни до договорів не регламентують відповідальність покупця, а тому ці зміни не передбачають зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; 2) в оскаржуваній постанові апеляційний суд не зазначив мотивів відхилення наданих позивачем доказів (судових рішень у справі № 920/830/18); 3) обов`язок щодо врегулювання земельних відносин покладено саме на орган приватизації, який перед продажом об`єкта приватизації повинен здійснити відповідні підготовчі роботи щодо земельної ділянки, на якій знаходиться такий об`єкт; 4) майно повинно було передаватися з комунальної власності у приватну власність разом з сформованою земельною ділянкою, яка вже на момент передачі набула б статусу об`єкта цивільних прав; 5) виключення з умов договорів пункту 5.1.4 (щодо обов`язку оформити земельні ділянки під об`єктами нерухомого майна) дасть можливість належним чином завершити процедуру оформлення права власності на придбані об`єкти.

Скаржник зазначає, що на сьогоднішній день висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у відносинах, подібних тим, які виникли між сторонами цієї справи, зокрема в наслідок того, що земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти приватизації, не було в установленому законом порядку передано у комунальну власність, у подібних правовідносинах відсутній.

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. У відзиві на подану касаційну скаргу Департамент просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ?Инеко? (подана 18.02.2020) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 920/627/19 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.05.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 розгляд скарги відкладено на 16.06.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 задоволено клопотання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; призначено розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 16.06.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Рішенням Сумської міської ради від 04.05.2016 № 735-МР Управління майна комунальної власності Сумської міської ради було реорганізовано шляхом приєднання його до новоствореного Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 05.05.2016.

12. Згідно з пунктом 1.8. Положення про департамент забезпечення ресурсних платежів, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26.04.2017№ 2019-МР, позивач є правонаступником Управління майна комунальної власності Сумської міської ради за усіма майновими та немайновими правами та обов`язками.

13. 17.02.2016 між Товариством та Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (в подальшому Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради) укладено договори купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу (далі - договори) за змістом яких, відповідач на підставі рішення Сумської міської ради від 13.05.2015 № 4341-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 26.10.2011 № 856-МР", "Про затвердження переліків об`єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації" (зі змінами) зобов`язується передати у власність позивачу нежитлове приміщення площею 1 300,8 м2, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/57 та нежитлове приміщення площею 1 062,0 м2, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165/59, які є комунальною власністю територіальної громади міста Суми на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.03.2015 реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданий 11.03.2015 індексний № 34744861, а позивач зобов`язується прийняти зазначені об`єкти приватизації, сплатити їх ціну у термін, визначений цими договорами та здійснити реєстрацію об`єкта приватизації згідно з чинним законодавством (пункт 1.1. договорів).

14. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що з метою врегулювання земельних відносин 13.04.2016 він подав заяви до Сумської міської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду; укладений договір на виконання проекту землеустрою; 23.05.2016 відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Однак в процесі розробки проектів землеустрою виявлено факти, за якими земельні ділянки на теперішній час не можуть бути надані Сумською міською радою в оренду, про що повідомлено Сумського міського голову 15.09.2016 (лист 18/09). Тобто, продавець не повідомив ТОВ ?Инеко? про те, що на час укладання зазначених договорів, він не переоформив на себе земельну ділянку, на якій розташовані зазначені об`єкти, а позивач (покупець) самостійно не може врегулювати це питання у зв`язку з відсутністю у нього відповідних повноважень.

15. Відповідно до "Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна", затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1328, ТОВ ?Инеко? звернулося до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з метою позасудового врегулювання цього питання та внесло пропозицію листом від 27.05.2019 № 6 щодо виключення пункту 5.1.4. зазначених договорів, шляхом укладення договорів про внесення змін до договорів від 17.02.2016 купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, 165/57 та нежитлового приміщення в м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, 165/59.

16. У відповідь на цю пропозицію ТОВ ?Инеко? отримало відмову "Щодо пропозиції про внесення змін до договорів купівлі-продажу" від 07.06.2019 № 06.01- 18/4123.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

18. Предметом спору є вимоги ТОВ ?Инеко? до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про внесення змін до договорів купівлі-продажу шляхом виключення з них пункту 5.1.4, за змістом якого покупець зобов`язаний протягом року після підписання договору купівлі-продажу врегулювати земельні відносини згідно з діючим законодавством.

Як стверджує позивач через невжиття відповідачем заходів з оформлення земельної ділянки Товариство позбавлене юридичної можливості укласти договір оренди чи викупити зазначеної земельної ділянки.

19. Наведені обставини досліджувалися Господарським судом Сумської області в межах розгляду справи № 920/830/18 за позовом ТОВ ?Инеко? до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень від 17.02.2016, виконаними, зобов`язання зняти договори з контролю.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.03.2019 у справі № 920/830/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, було встановлено, що "суд погоджується з доводами позивача, що через невжиття саме відповідачем заходів по оформленню земельної ділянки позивач позбавлений юридичної можливості укласти договір оренди чи викупити вказану земельну ділянку. Позивач вжив заходів, спрямованих на врегулювання земельних відносин. 13.04.2016 позивачем були подані заяви до Сумської міської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду; укладений договір на виконання проекту землеустрою; 23.05.2016, відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою. В процесі розробки проектів землеустрою були виявлені факти, за якими земельні ділянки на даний час не можуть бути надані Сумською міською радою в оренду, про що повідомлено Сумського міського голову 15.09.2016 (листи № 17/09 та 18/09). Отже, умови Договорів фактично виконані позивачем не в повному обсязі, а саме не виконано п. 5.1.4, в той час, як Договори підлягали обов`язковому виконанню. Хоча відсутність можливості врегулювати земельні відносини викликана саме відповідачем, в той же час, позивач мав право ініціювати внесення змін до Договору, шляхом виключення спірного пункту з Договорів або притягнення відповідача до відповідальності за невиконання умов Договорів, що позивачем зроблено не було."

20. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що зменшення взятих суб`єктом господарювання на себе зобов`язань прямо суперечить частині 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", за змістом якої зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань, зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

21. У касаційній скарзі ТОВ ?Инеко? наголошує, що запропоновані позивачем зміни до договорів не регламентують відповідальність покупця, а тому ці зміни не передбачають зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань.

Верховний Суд погоджується з цим аргументом скаржника з огляду на таке.

Під цивільно-правовою відповідальністю розуміють невигідні наслідки майнового характеру, які настають для осіб, що допустили цивільні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність завжди має майновий характер. Вона може виступати у формі відшкодування збитків, сплати штрафу, пені, неустойки, втрати завдатку.

За умовами укладених між позивачем і відповідачем договорів відповідальність покупця передбачена в VII розділі (пункти 7.1- 7.5) з визначенням розмірів штрафних санкцій за порушення зобов`язань за цими договорами, водночас запропоновані позивачем зміни до договорів не регламентують відповідальності, а лише визначають необхідність протягом року після підписання договорів врегулювати земельні відносини.

22. Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частини 1 та 2 стаття 651 ЦК України передбачають, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в інших випадках, встановлених договором або законом.

23. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на той факт, що запропоновані позивачем зміни до договорів не містять положень щодо зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу, чи щодо зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договорами купівлі-продажу, тому заборона на внесення змін до цих договорів, передбачена частиною 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в цьому випадку не застосовується до спірних відносин."

24. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту прав та інтересів є зміна правовідношення, отже суд може захистити порушене право шляхом зміни умов договору за рішенням суду, оскільки відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішення законної сили, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

25. На підставі викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що право позивача має бути захищено із застосуванням ефективного механізму, який полягає у зміні правовідносин, що існують між сторонами, шляхом внесення змін до договорів купівлі-продажу, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

26. Водночас висновки апеляційного суду про те, що виключення із договорів пунктів, якими позивач прийняв на себе певні зобов`язання прямо суперечать нормам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Верховний Суд визнає помилковими.

27. Отже, в порушення вимог статей 86, 236, 269, 282 ГПК України апеляційний суд в оскаржуваній постанові не зазначив мотивів відхилення наданих позивачем доказів (судових рішень у справі № 920/830/18), під час апеляційного перегляду справи не спростував висновок суду першої інстанції про те, що обов`язок щодо врегулювання земельних відносин покладено саме на орган приватизації, який перед продажем об`єкта приватизації має здійснити відповідні підготовчі роботи щодо земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт; майно повинно було передаватися з комунальної власності у приватну власність разом з сформованою земельною ділянкою, яка вже на час передачі набула б статусу об`єкта цивільних прав; а виключення з умов договорів пункту 5.1.4 (щодо обов`язку оформити земельні ділянки під об`єктами нерухомого майна) дасть можливість належним чином завершити процедуру оформлення права власності на придбані об`єкти.

28. Оскільки скаржник належним чином обґрунтував і довів наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

29. З наведених раніше мотивів касаційна інстанція відхиляє викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи відповідача як необґрунтовані.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Відповідно до статті 312 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

32. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

33. Зважаючи на те, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не можна вважати таким, що відповідає положенням статей 86, 236, 269 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, а наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), отримала підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційної скарги позивача шляхом скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

Висновки про застосування норм права

34. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у контексті спірних правовідносин положення частини 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідно застосовувати таким чином:

"За змістом частині 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань, зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

Запропоновані позивачем зміни до договорів шляхом виключення з їх умов пунктів, за змістом яких покупець був зобов`язаний протягом року після підписання договорів купівлі-продажу врегулювати земельні відносини згідно з діючим законодавством, не містять положень щодо зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу, чи щодо зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договорами купівлі-продажу, тому заборона на внесення змін до цих договорів, передбачена частиною 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в цьому випадку не застосовується до спірних відносин."

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Инеко" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 920/627/19 скасувати, а рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2019 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков