Історія справи

Постанова КГС ВП від 16.04.2025 року у справі №926/1565/24

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 926/1565/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Харіни Дмитра Миколайовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 (колегія суддів: Галушко Н. А., Желік М. Б., Орищин Г. В.) і рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 (суддя Гурин М. О.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Харіни Дмитра Миколайовича до Чернівецької міської ради про визнання недійсними пунктів рішення органу місцевого самоврядування, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

за участі:

представника позивача - Бартусевич В. М.,

представника відповідача - Сьоміної І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець Харіна Дмитро Миколайович (далі - ФОП Харіна Д. М.) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Чернівецької міської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 8.1- 8.3 рішення Чернівецької міської ради від 28.03.2024 № 1740, якими позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі від 09.04.2002 № 56 за адресою: м. Чернівці, вул. Сергія Скальда (кол. Комарова), 18 (ринок "Буковинський") площею 0,0073га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0168);

- визнати укладеною між Чернівецькою міською радою та ФОП Харіним Д. М. додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 09.04.2002, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08.2013 (номер запису про інше речове право: 2433879) в редакції, зазначеній у позовній заяві.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 09.04.2002 № 56 з метою реалізації свого переважного права оренди ФОП Харіна Д. М. (орендар) звернувся до Чернівецької міської ради (орендодавця) з заявою про поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки площею 0,0073га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0168) для обслуговування торгового павільйону терміном на 5 років. Проте відповідач прийняв оспорюване рішення від 28.03.2024 № 1740, пунктом 8 якого позивачу відмовлено у поновленні договору у зв`язку з тим, що розміщення тимчасової споруди суперечить нормативно-правовим актам та містобудівній ситуації.

3. Оскільки протягом всього часу користування земельною ділянкою для обслуговування торгового павільйону, починаючи з 1999 року, позивач належно виконував свої зобов`язання за укладеними договорами оренди, останній вважає, що наявні підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.04.2002 № 56 на новий строк.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Харіна Дмитро Миколайович є власником торгового павільйону № 184-Л, який розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Сергія Скальда (кол. Комарова), 18 на підставі договору купівлі-продажу торгового павільйону від 22.12.1999.

5. Рішенням Чернівецької міської ради від 21.02.2002 № 506 позивачу надана земельна ділянка у м. Чернівці на вул. Комарова, 18 площею 0,0073 га в оренду до 01.03.2005 для обслуговування торгового павільйону за рахунок житлової забудови, зобов`язано Харіна Д. М. укласти з виконкомом міської ради договір оренди земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою.

6. 09.04.2002 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ФОП Харіним Д. М. (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,0073 га, яка розташована в м. Чернівці на вул. Комарова, 18 згідно з планом зовнішніх меж землекористування.

7. Пунктом 1.2 договору визначено, що земельна ділянка надається на умовах оренди терміном до 01.03.2005 для обслуговування торгового павільйону.

8. В подальшому дія договору неодноразово поновлювалась, а також до нього вносились зміни, а саме: додатковими договорами від 11.03.2005, 04.08.2006, 04.10.2007, 04.11.2010, 24.01.2013, 20.01.2016, 20.01.2017, 18.11.2019.

9. Востаннє рішенням Чернівецької міської ради від 05.09.2019 № 1829 поновлено договір оренди земельної ділянки від 09.04.2002 № 56 терміном на 5 років для обслуговування торгового павільйону, у зв`язку із чим між сторонами укладено додатковий договір від 18.11.2019 № 10/56, у відповідності до якого пункт 1 підпункт 1.2. договору доповнено реченням: Договір оренди землі поновлюється до 23.06.2024 для обслуговування торгового павільйону.

10. Згідно із змінами, внесеними додатковим договором від 20.01.2017 № 9/56, зокрема пунктами 4.4, 4.4.1 договору, передбачено, що після закінчення терміну дії договору орендар, якщо він належно виконував обов`язки відповідно до умов цього договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору).

11. У разі наміру орендаря скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов`язаний не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради про наміри щодо поновлення договору.

12. При поновленні договору його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягненні домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

13. Речове право позивача на земельну ділянку площею 0,0073 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0168) для обслуговування торгового павільйону за адресою: м. Чернівці, вул. Сергія Скальда (колишня Комарова), 18 на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.04.2002 № 56 з додатковими договорами до нього зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08.2013.

14. 25.01.2024 Харіна Д. М. звернувся до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявою про поновлення договору оренди землі від 09.04.2002 № 56 на земельну ділянку площею 0,0073 га за адресою: м. Чернівці, вул. Сергія Скальда, 18 ( АДРЕСА_1 ) для обслуговування торгового павільйону, кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:08:001:0168 терміном на 5 років.

15. До даної заяви позивач додав: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію договору купівлі-продажу торгового павільйону від 22.12.1999, копію договору оренди землі від 09.04.2002, копію додаткового договору від 18.11.2019 № 10/56, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.11.2019 № 190447568.

16. Рішенням 44 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради Чернівецькою міською радою від 28.03.2024 № 1740 відмовлено Харіні Дмитру Миколайовичу у задоволенні звернення від 26.01.2024 за № Х-383/0-24/01 щодо поновлення договору оренди землі від 09.04.2002 № 56 за адресою вул. Сергія Скальда (Комарова Володимира), 18 (ринок "Буковинський"), площею 0,0073 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0168), для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для обслуговування торгового павільйону), у зв`язку з тим, що розміщення тимчасової споруди суперечить нормативно-правовим актам та містобудівній ситуації (підстава: пункт 2.7.2 Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, пункт 1.14 Правил пожежної безпеки в Україні, містобудівні умови та обмеження від 12.04.2023 № 1255-МУО).

17. Крім того вирішено вважати припиненим з 23.06.2024 договір оренди землі від 09.04.2002 № 56 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Зобов`язано Харіна Д. М. до 15.07.2024 звільнити та привести у відповідний стан земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0073га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0168). Земельну ділянку за адресою вул. Сергія Скальда (Комарова Володимира), 18 (ринок "Буковинський"), площею 0,0073 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0168) вирішено зарахувати до земель запасу міста (пункти 8 - 8.3. рішення).

18. 15.05.2024 ФОП Харіна Д. М. звернувся до Чернівецької міської ради з листом, в якому просив скасувати пункт 8 рішенням Чернівецької міської ради від 28.03.2024 № 1740 про відмову йому у поновленні договору оренди землі, прийняти рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова Володимира, 18 площею 0,0073 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0168) терміном на 5 років та погодити істотні умови і укласти з ним додаткову угоду до договору оренди землі на новий строк (поновити договір оренди землі).

19. До даного листа позивачем долучено, серед іншого, проект додаткової угоди до договору оренди землі від 09.04.2002.

20. 23.05.2024 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надав відповідь, у якій наголосив на обов`язковості виконання прийнятого Чернівецькою міською радою рішення від 28.03.2024 № 1740, а також зазначив, що акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними та скасовані у судовому порядку. Якщо цим рішенням порушуються права позивача, він має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

21. 04.10.2024 Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, про відмову у задоволенні позову.

22. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач (орендар за договором) не дотримався встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку поновлення договору на новий строк, а саме, позивач не надіслав разом із заявою про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди, обов`язковість долучення якої визначена імперативною нормою частини третьої вищевказаної статті.

23. Крім того, місцевий суд зазначив про наявність обґрунтованих заперечень Чернівецької міської ради щодо укладення договору оренди землі на новий строк з огляду на те, що Чернівецькою міською радою згідно з рішенням від 27.12.2012 № 725 "Про затвердження переліків тимчасових споруд (кіосків, зупинок громадського транспорту в комплексі з торговими павільйонами)" було погоджено місцерозташування тимчасової споруди позивача за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова Володимира, 18 на строк до 31.12.2015, а не безстроково, як зазначає позивач.

24. Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов висновку про те, що позивачем не був порушений передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядок подання заяви про поновлення договору оренди землі з метою реалізації свого переважного права, оскільки вимогами Центру надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради для отримання адміністративної послуги "рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Чернівців" встановлений виключний перелік документів, який має надати орендар у цьому випадку. Серед переліку таких документів відсутній проект додаткової угоди.

25. Водночас апеляційний суд зазначив, що вказані обставини не впливають на правильність прийняття місцевим господарським судом рішення про відмову в позові, оскільки орендодавець вказав підставою для відмови у поновленні договору оренди землі не відсутність надіслання орендарем проекту додаткової угоди разом з заявою від 25.01.2024, а неможливість розміщення тимчасової споруди згідно з нормативно-правовими актами та містобудівною ситуацією (розміщення позивачем павільйону на території громади без паспорту прив`язки тимчасового споруди).

Короткий зміст касаційної скарги

26. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове - про задоволення позову.

27. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, наведених у касаційній скарзі, а саме:

- у постановах Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 912/944/23, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16, від 06.11.2024 у справі № 927/1237/23 щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими обов`язковою умовою для реалізації передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, у тому числі в судовому порядку, є належне виконання орендарем умов договору оренди землі, тобто добросовісність орендаря.

Позивач наголошує на тому, що умовами договору оренди на позивача як орендаря земельної ділянки не покладений обов`язок отримувати паспорт прив`язки тимчасової споруди. Тому помилковим є висновок апеляційного суду про те, що не отримання позивачем паспорта прив`язки на розміщення тимчасової споруди є неналежним виконанням орендарем договору при вирішенні питання продовження чи поновлення договору оренди землі.

- у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 380/8230/23 щодо застосування статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Позивач вважає, що належний йому павільйон площею 57,30 кв. м, розміщений на бетонному фундаменті, під поняття тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, визначення якої міститься в статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не підпадає.

28. Скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

- чи розповсюджуються норми статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі - Порядок № 244) на тимчасові споруди, які встановлені до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком № 244, у відповідності до законодавства, чинного на момент їх встановлення;

- чи підпадає торговий павільйон площею 57,30 кв. м, розміщений на бетонному фундаменті, під поняття тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, визначення якої міститься в статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та розміщення якої регулюється Порядком № 244.

29. Скаржник вважає, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено наявні у справі докази, зокрема: акт прийому в експлуатацію кіоску (павільйону) від 03.02.1997, дублікат технічного паспорту, виготовленого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації, умови договору оренди земельної ділянки від 09.04.2002 зі змінами від 11.03.2005, від 04.08.2006, від 04.10.2007, від 04.11.2010, від 24.01.2013, від 20.01.2016, від 29.01.2017, від 18.11.2019, проект додаткової угоди до договору оренди землі, надісланий орендарем орендодавцю, та інші докази у справі, які підтверджують добросовісність орендаря при виконанні укладеного договору та відсутність змін у містобудівній ситуації на місцевому рівні.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

30. У відзиві на касаційну скаргу Чернівецька міська рада просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що судами попередніх інстанцій було правильно встановлено всі обставини справи та належним чином досліджено докази, а їх висновки відповідають нормам матеріального та процесуального права та висновкам Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

31. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

33. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

34. Спірним у даній справі є питання про те, чи є експлуатація без паспорта прив`язки тимчасової споруди торгового павільйону загальною площею 57,30 кв. м, встановленого на земельній ділянці комунальної власності, порушенням умов договору оренди земельної ділянки, укладеного 09.04.2002 між Чернівецькою міською радою та позивачем, в контексті наявності у позивача переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк в порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

35. Порядок поновлення договору оренди землі на новий строк у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами регламентовано частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

36. Так, згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

37. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина друга статті).

38. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина третя статті).

39. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

40. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (часина п`ята статті).

41. З аналізу статті 33 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин та на укладення договору оренди землі на новий строк. Маючи такий намір, орендар зобов`язаний до закінчення строку дії договору оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проект договору. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини.

42. При цьому обов`язковою умовою для реалізації передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, у тому числі в судовому порядку, є належне виконання орендарем умов договору оренди землі, тобто добросовісність орендаря.

43. Орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 912/944/23, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16, від 06.11.2024 у справі № 927/1237/23, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

44. У касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що протягом дії договору оренди землі він добросовісно виконував всі покладені на нього договором обов`язки орендаря. Доказів зворотного відповідачем не надано і на такі обставини відповідач не посилався. При цьому, як умовами укладеного між сторонами договору оренди, так і положеннями Закону України "Про оренду землі" на позивача як орендаря земельної ділянки не покладений обов`язок отримувати паспорт прив`язки тимчасової споруди. Позивач вважає, що між переважним правом орендаря на продовження договору оренди землі та необхідністю отримувати паспорт прив`язки тимчасової споруди відсутній причинно-наслідковий зв`язок, оскільки умовами укладеного договору оренди землі не передбачено припинення договору оренди землі у разі не отримання чи не продовження орендарем строку дії паспорта прив`язки.

45. В контексті наведених доводів позивача колегія суддів звертає увагу на те, що зміст переважного права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", полягає у тому, що у разі наявності наміру орендодавця передати в оренду земельну ділянку, яка перебуває в оренді дійсного орендаря, іншим особам, дійсний орендар має за певних умов переважне право на отримання цієї земельної ділянки в оренду на позаконкурентних засадах перед іншими ймовірними орендарями.

46. Однак таке переважне право орендаря не є безмежним. Зокрема, частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі" надає орендодавцю право прийняти рішення про відмову в укладанні договору оренди на новий строк. Підставами для прийняття такого рішення може бути, наприклад, необхідність використання земельної ділянки для власних потреб орендодавця тощо. У такому випадку добросовісність орендаря та належність виконання ним умов договору оренди не бути мати жодного правового значення.

47. Судами установлено, що відповідач прийняв рішення про відмову в укладанні договору оренди землі від 09.04.2002 № 56 на новий строк у зв`язку з тим, що розміщення тимчасової споруди позивача на цій земельній ділянці суперечить нормативно-правовим актам та містобудівній ситуації (підстава: пункт 2.7.2 Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, пункт 1.14 Правил пожежної безпеки в Україні, містобудівні умови та обмеження від 12.04.2023 № 1255-МУЮ).

48. Так, пунктом 2.7.2 Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, затверджених рішенням Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 29.06.2023 № 1282 (далі - Правила благоустрою) визначає, що здійснювати розміщення на території громади будь-яких тимчасових споруд без паспорту прив`язки ТС, отриманого відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів, заборонено.

49. Згідно з пунктом 2.7.1 Правил благоустрою розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності на території громади здійснюється відповідно до Порядку № 244, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та Положення про конкурсний комітет і умови проведення конкурсів з надання права на користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради, на підставі паспорта прив`язки ТС.

50. В пункті 2.1. Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки ТС.

51. Суди встановили, що Чернівецькою міською радою погоджено місцерозташування тимчасової споруди позивача на строк до 31.12.2015, а не безстроково, як вважає позивач.

52. При цьому згідно з умовами договору оренди спірна земельна ділянка надається позивачу для обслуговування торгового павільйону.

53. Крім того пунктом 1.14 Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, відповідно до затвердженого плану-схеми повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібна більша протипожежна відстань або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін.

54. Проте позивачем разом з позовною заявою не надано доказів дотримання наведених вище правил щодо розташування павільйону на безпечній відстані від інших будівель та споруд. У поданій касаційній скарзі позивачем такі обставини не спростовано.

55. З наведеного вбачається, що у позивача були відсутні підстави для легітимного очікування щодо прийняття орендодавцем рішення про продовження договору оренди землі на новий строк.

56. Разом з цим, як вбачається з службової записки від 19.02.2024 № Х-383/0-24/01/87/187 Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, на перетині вул. Небесної Сотні - вул. Сергія Скальда видані містобудівні умови та обмеження на нове будівництво багатофункціонального комплексу із апартаментів, готелю та торгівельного центру, замовником якого є СП "Ринок Буковинський".

57. Отже, розміщення тимчасової споруди за вказаною адрескою суперечить нормативно-правовим актам та містобудівній ситуації.

58. За таких обставин колегія суддів доходить висновку про те, що зважаючи на встановлені договором умови та цілі використання земельної ділянки (для обслуговування торгового павільйону), відсутність у позивача чинного паспорту прив`язки на торговий павільйон № 184-Л, який розташований на орендованій земельній ділянці, недотримання правил пожежної безпеки, зміну містобудівної ситуації, яка не передбачає розміщення тимчасових спору на спірній земельній ділянці, - заперечення орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк є обґрунтованими.

59. Отже, рішення Чернівецької міської ради від 28.03.2024 № 1740 про відмову в укладанні договору оренди землі на новий строк з наведених вище підстав не суперечить приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі" та переважному праву орендаря.

60. Що стосується посилання позивача на постанову Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 380/8230/23, то предметом спору у цій справі були вимоги про визнання протиправним та скасування рішення міської ради про демонтаж тимчасової споруди орендаря земельної ділянки.

61. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 23.05.2015 № 4526, не підлягає застосуванню до спірних правовідносинах, оскільки відповідно до пункту 1.6 Порядку № 4526, такий врегульовує питання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності площею не більше 30 кв. м, натомість площа торгового павільйону продтоварів і кафе-бару позивача перевищує 30 кв. м та становить 218 кв. м.

62. Натомість у справі, що переглядається, спір виник з приводу продовження дії договору оренди землі, а не з приводу демонтажу тимчасової споруди, а питання щодо наявності або відсутності підстав для отримання позивачем паспорту прив`язки для розміщення торгового павільйону на території м. Чернівці не є предметом спору та не входить до предмета доказування.

63. Отже, предмети спорів у справі № 380/8230/23 та у справі № 926/1565/24, що переглядається, є різні, а правовідносини - не є подібними з огляду на суттєву відмінність характеру спору, а тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

64. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

65. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

66. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

67. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

68. Аргументуючи підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 244 в частині можливості віднесення торгового павільйона площею 57,30 кв. м, розміщеного на бетонному фундаменті, до поняття тимчасової споруди, а також в частині розповсюдження дії статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та положень Порядку № 244 на тимчасові споруди, які встановлені до набрання чинності вказаними нормативно-правовими актами.

69. Відповідно до частин другої-четвертої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

70. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

71. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

72. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

73. Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є паспорт прив`язки ТС.

74. Пунктом 2.2. Порядку № 244 визначено, що замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

75. Отже, відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 2.1 Порядку № 244 підставою для встановлення ТС є паспорт прив`язки.

76. При цьому, розміщення тимчасової споруди і оформлення земельних ділянок у користування є різними за змістом питаннями, які регулюються різними нормативно-правовими актами - містобудівним законодавством та земельним законодавством.

77. Як зазначалося раніше, спір у справі виник з приводу продовження дії договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації позивачем свого переважного права згідно з положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі", а не з приводу наявності/відсутності підстав для встановлення тимчасової споруди (торгового павільйону позивача), тому підстави та умови отримання позивачем паспорту прив`язки ТС не входить до предмета спору у даній справі.

78. Наведене виключає необхідність застосування положень статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 244 до спірних, у зв`язку з чим підстави для формування Верховним Судом висновку відсутні.

79. Зважаючи на викладене, підстава, передбачена у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України не підтвердилася.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

80. Скаржник вважає, що суди не дослідили докази, які підтверджують добросовісність орендаря при виконанні укладеного договору оренди та відсутність змін у містобудівній ситуації на місцевому рівні.

81. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

82. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

83. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

84. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 911/2809/21, від 21.03.2023 у справі № 920/456/19, від 14.03.2023 у справі № 911/1411/19, від 28.02.2023 у справі № 914/1377/22 та від 07.03.2023 у справі № 914/3593/21.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

85. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

86. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

87. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відмову в позові, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати

88. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Харіни Дмитра Миколайовича залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач