Історія справи

Постанова КГС ВП від 16.04.2025 року у справі №916/3517/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3517/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства "Фрог Агросервіс"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

від 17.02.2025

у справі №916/3517/24

за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до Приватного підприємства "Фрог Агросервіс"

про стягнення матеріальних збитків у розмірі 1 701 904, 88 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог та ухваленого судового рішення за результатом розгляду справи по суті спору в суді першої інстанції

1.1. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" (далі - ДП "Одеський морський торговельний порт") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" (далі - ПП "Фрог Агросервіс") 1 701 904, 88 грн в якості відшкодування матеріальних збитків, понесених позивачем внаслідок пошкодження належному йому на праві власності майна - судна "ПСМ-726" (інв.№075363).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через бездіяльність відповідача, що полягала у нехтуванні правилами безпеки мореплавства, визначеними обов`язковими постановами порту, майну ДП "Одеський морський торговельний порт" спричинено шкоду, та, як наслідок, завдано матеріальних збитків.

1.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 позов ДП "Одеський морський торговельний порт" задоволено. Стягнуто з ПП "Фрог Агросервіс" на користь ДП "Одеський морський торговельний порт" 1 701 904, 88 грн в якості відшкодування матеріальних збитків.

2. Рух справи в суді апеляційної інстанції

2.1. Не погодившись із прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції, ПП "Фрог Агросервіс" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, апелянт клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу ПП "Фрог Агросервіс" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 залишено без руху. Встановлено ПП "Фрог Агросервіс" строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з іншими підставами протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Фрог Агросервіс" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ПП "Фрог Агросервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушено норми статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, статей 2, 7, 13, 119, 236, частини третьої статті 256 ГПК України, статей 55 129 Конституції України, що потягло невірне (безпідставне) застосування пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, що з урахуванням пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України та абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України є підставою для касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Скаржник вказує, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності відповідача, та за доводами і доказами, наданими лише однією стороною - позивачем. Відсутність участі під час розгляду справи в суді першої інстанції зумовлено тими ж обставинами, які викладені у клопотанні про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Також відповідач наголошує на тому, що період пропуску строку на апеляційне оскарження не є тривалим, а апеляційна скарга подана одночасно із клопотанням про поновлення строку.

З огляду на викладене відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції в порушення принципів забезпечення якості закону, змагальності та рівності сторін, гарантування доступу до суду неправомірно визнав відсутніми підстави поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП «Фрог Агросервіс», що фактично унеможливлює доступ відповідача до суду.

3.2. ДП "Одеський морський торговельний порт" 09.04.2025 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанцій, та мотиви, з яких виходив суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення

4.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ПП "Фрог Агросервіс" на користь ДП "Одеський морський торговельний порт" 1 701 904, 88 грн матеріальних збитків.

Повний текст рішення складено судом 15.11.2024, відповідно, останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 05.12.2024.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване судове рішення в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету відповідача ПП "Фрог Агросервіс" 15.11.2025 о 17:21.

4.2. Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" 15.01.2025 (тобто поза межами строку встановленого на апеляційне оскарження) звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник зазначив, що у паперовій формі рішення суду ані відповідач, ані його представник не отримували. При цьому відповідач вказав, що не користується електронним кабінетом та не контролює його через звільнення працівників, які мали доступ до нього ще на початку війни. Крім того, відповідач відзначив, що адвокат Кісь Л.С., отримавши доступ до матеріалів справи в електронному кабінеті 25.12.2024 об 18:58 та ознайомившись з текстом рішення наступного робочого дня, подала апеляційну скаргу у межах 20-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

4.3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №916/3517/24 апеляційну скаргу ПП "Фрог Агросервіс" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 залишено без руху. Встановлено ПП "Фрог Агросервіс" строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з іншими підставами протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Вказана ухвала мотивована таким:

- матеріалами справи підтверджується, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції була доставлена до електронного кабінету відповідача 15.11.2025. Відтак, строк на апеляційне оскарження закінчився 05.12.2024. Проте ПП «Фрог Агросервіс» звернулось до суду з апеляційною скаргою лише 15.01.2025, тобто, поза межами строку встановленого на апеляційне оскарження;

- твердження скаржника про те, що фактичне користування кабінетом відповідачем не здійснюється, не контролюється через звільнення працівників, які мали доступ до нього ще на початку війни, до уваги не приймається, оскільки юридична особа зобов`язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції;

- відповідачу слід надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з іншими підставами.

4.4. ПП «Фрог Агросервіс» 11.02.2025 подало заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить визнати поважними викладені у клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 та поновити скаржнику процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В якості інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі № 916/3517/24 зазначає таке:

- ПП «Фрог Агросервіс» 01.01.2023 прийнято наказ № 14/6-ОК «Про дистанційну роботу», за яким дистанційну роботу було продовжено працівникам, місцезнаходження яких знаходиться на територіях, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (копія додається);

- директор ПП «Фрог Агросервіс», Гулієва Наталя Вікторівна, зареєстрована та проживає у селищі Чорноморка Миколаївського району Миколаївської області (копія витягу з реєстру територіальної громади додається), яке наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 з 01.01.2023 віднесена до території на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, дата виникнення можливості бойових дій на цій території визначена з 01.01.2023. Дата припинення можливості бойових дій - не визначена, тобто загроза залишається до сьогодення;

- останні півроку, вересень 2024 року - лютий 2025 року, кількість обстрілів Очаківської громади в цілому, у тому числі і с. Чорноморки значно посилилася з боку російської федерації, що суттєво утруднює існування та роботу.

4.5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 визнано причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 неповажними. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Фрог Агросервіс" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд виходив з такого:

- неподання апеляційної скарги у короткий строк з моменту ознайомленням зі змістом оскаржуваного рішення суду є свідченням того, що скаржник не намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що в свою чергу, не свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, а також невчинення усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги;

- твердження скаржника про дистанційну роботу працівників, місцезнаходження яких знаходиться на території, віднесених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, до уваги не приймаються, оскільки скаржником жодним чином не конкретизовано, яким чином здійснення повноважним керівником відповідача своїх трудових обов`язків дистанційно унеможливило своєчасне подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24;

- несвоєчасне подання апеляційної скарги залежало виключно від волевиявлення та суб`єктивної поведінки самого скаржника, який несе ризик вчинення або невчинення певної процесуальної дії, а причини поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та про дистанційну роботу підприємства не є поважними;

- доводи зазначені у клопотанні скаржника лише свідчать про те, що керівником підприємства не було забезпечено належний контроль за електронним кабінетом приватного підприємства в системі «Електронний суд», проте не доводять наявність причин, які не залежать від волі особи, та унеможливили своєчасне у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №916/3517/24 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 відкрито касаційне провадження у справі №916/3517/24 за касаційною скаргою ПП «Фрог Агросервіс» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №916/3517/24, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП «Фрог Агросервіс» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, колегія суддів відзначає, що причиною звернення до Верховного Суду стало питання щодо:

- наявності/відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, Суд зазначає таке.

6.2. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та, у визначених законом випадках, касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France (заява №23805/94) ЄСПЛ вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, норм ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За приписами частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Положеннями частин другої, третьої статті 256 ГПУ Країни унормовано, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

6.3. Так, у справі, що переглядається, повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 складено судом 15.11.2024, відповідно, останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 05.12.2024.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване судове рішення в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету відповідача ПП "Фрог Агросервіс" 15.11.2025 о 17:21.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП «Фрог Агросервіс» звернулось з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції 15.01.2025 (тобто поза межами строку встановленого на апеляційне оскарження).

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник зазначив, що у паперовій формі рішення суду ані відповідач, ані його представник не отримували. При цьому відповідач вказав, що не користується електронним кабінетом та не контролює його через звільнення працівників, які мали доступ до нього ще на початку війни. Крім того, відповідач відзначив, що адвокат Кісь Л.С., отримавши доступ до матеріалів справи в електронному кабінеті 25.12.2024 об 18:58 та ознайомившись з текстом рішення наступного робочого дня, подала апеляційну скаргу у межах 20-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду з моменту фактичного ознайомлення з таким.

Південно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали поданої апеляційної скарги, визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції неповажними та з наведених мотивів апеляційну скаргу ПП «Фрог Агросервіс» залишив без руху, запропоновавши скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ПП «Фрог Агросервіс» 11.02.2025 подало заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, викладені у клопотанні, та поновити скаржнику процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В якості інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідач зазначив, що працівники ПП «Фрог Агросервіс» відповідно до наказу від 01.01.2023 № 14/6-ОК переведені на дистанційну роботу, адже останні знаходяться на території, яка наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 віднесена до відповідних територій; директор ПП «Фрог Агросервіс» зареєстрована та проживає у селищі Чорноморка Миколаївського району Миколаївської області, яке віднесене до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією; з вересня 2024 року по лютий 2025 року кількість обстрілів Очаківської громади в цілому, у тому числі і с. Чорноморки, значно посилилася, що суттєво утруднює існування та роботу.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем було надано пакет документів.

Розглянувши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції ухвалою суду від 17.02.2025 повторно визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені ПП «Фрог Агросервіс», неповажними та на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження.

6.4. Втім, оцінюючи доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, наведені в оскаржуваній ухвалі, у контексті встановлених судом обставин конкретної справи, Верховний Суд вважає їх передчасними з огляду на таке.

6.5. Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим, і таким, що суперечить нормам процесуального законодавства.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Тобто ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Колегія суддів відзначає, що оцінюючи доводи скаржника щодо можливості/неможливості останнього своєчасно вчинити процесуальну дію та, відповідно, наявності/відсутності незалежних та об`єктивних на це причин, суду необхідно оцінити конкретні обставини справи та зробить обґрунтований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.

Суд звертає увагу суду апеляційної інстанції на положення частини третьої статті 256 ГПК України, якою передбачена можливість поновлення пропущених процесуальних строків з інших поважних причин.

Слід наголосити, що частина друга та частина третя статті 256 ГПК України не є тотожними нормами за своєю суттю, та передбачають відмінні причини (підстави) для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

6.6. У той же час, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами частини першої статті 256 ГПК України та пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, не навів обґрунтованих підстав неможливості поновлення пропущеного процесуального строку, ураховуючи приписи частини третьої статі 256 ГПК України, з огляду на встановлені обставини справи у своїй сукупності.

Фактично ж суд апеляційної інстанції, визначаючи причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду неповажними, виходив з того, що кожний окремий довід скаржника є необґрунтованим. Разом з тим, суд не оцінював поважність/неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду (наведених апелянтом) у їх сукупності через призму частини третьої статті 256 ГПК України.

Тобто апеляційний суд вказав лише чи є кожна окрема обставина, вказана скаржником, поважною причиною для поновлення строку, але при цьому суд не вказав як вплинули/не вплинули на несвоєчасне вчинення відповідачем процесуальної дії (подання апеляційної скарги) причини, на які покликається скаржник, у своїй сукупності.

На переконання колегії суддів, поза увагою суду апеляційної інстанції залишились обставини у їх сукупності щодо того, що (1) предметом спору у даній справі є стягнення матеріальних збитків у розмірі 1 701 904, 88 грн, тобто правовідносини між сторонами не є безспірними та підлягають встановленню у судовому процесі з огляду на принципи господарського судочинства як диспозитивності, рівності та змагальність сторін, де кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень; (2) відповідач не брав участі у розгляді справи у суді першої інстанції, де останнього також повідомляли про день та час розгляду справи через «Електронний суд», тобто рішення у справі прийнято за відсутності відзиву на позов/заперечень/доказів іншої сторони; (3) усі працівники підприємства переведені на дистанційну роботу, адже знаходяться на території, яка включена до територій, де ведуться бойові дії або тимчасово окуповані; (4) директор відповідача також зареєстрована та проживає у селищі Миколаївської області, яке віднесене до території на яких ведуться (велися) бойові дії; (5) у спірний період часу була велика кількість обстрілів Очаківської громади в цілому, у тому числі і с. Чорноморки (де проживає директор підприємства), що вплинуло на ефективність роботи, а точніше фактичну неможливість її здійснення (за відсутності світла, зв`язку тощо); (6) апеляційна скарга була подана представником відповідача після ознайомлення зі змістом рішенням суду у межах 20-ти денного строку, що вочевидь не може свідчити про зловживання своїми процесуальними правами, про недобросовісність дій відповідача та про надмірний строк для подання відповідної скарги (ураховуючи конкретні обставини справи).

На підтвердження вказаних доводів скаржником до суду апеляційної інстанції були надані відповідні докази, які судом фактично належно не оцінювались та не спростовувались.

Відтак, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та неповажності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою приписи частини третьої статті 256 та, відповідно, не досліджував належним чином та не оцінював у сукупності обставини ухвалення судового рішення у суді першої інстанції, обставини подання апеляційної скарги, обставини вчинення/невчинення апелянтом дій на усунення недоліків апеляційних скарг (строки таких з огляду на їх розумність, добросовісність), як і не оцінював доводи скаржника, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у контексті наявності/відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з інших поважних причин.

Суд звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження/повернення апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку, та, відповідно, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (з тих підстав та мотивів, якими обґрунтована оскаржувана ухвала) на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, дійшов передчасних висновків.

Отже, доводи ПП «Фрог Агросервіс», наведені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

6.7. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас оскаржуване судове рішення зазначених вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

6.8. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсі.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї постанови.

7.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

7.3. За таких обставин Суд вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу, оскаржуване судове рішення скасувати, а справу передати для до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

8. Судові витрати

8.1. З огляду на те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа передається для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження в суді апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129 300 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" задовольнити.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №916/3517/24 скасувати, а справу передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко