Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.03.2019 року у справі №910/21144/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21144/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" - Шубак О.І. - адвокат (посвідчення від 13.09.2012 НОМЕР_1),

відповідача - публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - Гелеверя Р.В. - адвокат (посвідчення від 24.12.2015 НОМЕР_2) ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківський жиркомбінат" - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2018 (суддя Борисенко І.І.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді Козир Т.П. і Чорногуз М.Г.)

зі справи №910/21144/17

за позовом Товариства

до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - Банк)

про розірвання договору поруки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківський жиркомбінат" (далі - ТОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат").

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про розірвання договору поруки від 31.10.2016 №4О14312И/П (далі - Договір поруки).

2. Позов мотивовано тим, що позивач як поручитель за Договором поруки виконав 01.11.2016 перед Банком зобов'язання боржника (третьої особи) за кредитними договорами, забезпеченими порукою. Однак відповідач порушив істотні умови договору поруки та не передав позивачу належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами. Товариство, не отримавши необхідні документи для стягнення коштів з боржника за Договором поруки, втратило зацікавленість у подальшому виконанні поруки з боку Банку, а також зазнало значних збитків у зв'язку з тим, що для реалізації Договору поруки було вимушене залучити кредитні кошти та сплачувати проценти за кредитом, а також додатково залучити забезпечення кредиту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано відсутністю обставин, які визначали б можливість розірвання Договору поруки з підстав, заявлених у позові, та які свідчили б про істотне порушення відповідачем умов Договору в розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Позивачем також не доведено порушення його прав зі сторони відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати відповідні судові рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, стягнувши з Банку на користь Товариства судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Місцевим і апеляційним господарськими судами неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

7. Невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором поруки щодо передачі прав вимог до боржника та документів позбавило Товариство того, на що Товариство розраховувало, укладаючи Договір поруки, а саме:

- не дає можливості реалізувати своє право щодо стягнення боргу за кредитними договорами від 19.09.2014 №4О14312И, від 22.09.2014 №4О14313И з ТОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат" на користь позивача, оскільки позивач не має кредитних договорів, договорів застави;

- не дає змоги використовувати права вимоги до ТОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат" як предмет застави Товариства за іншими зобов'язаннями.

8. Невиконання відповідачем пунктів 8, 10 Договору поруки призвело до суттєвого погіршення фінансово-майнового стану Товариства та спричинило шкоду в розмірі 388 805 287, 44 грн. (кошти, які були перераховані позивачем у рахунок виконання кредитних зобов'язань ТОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат" на користь Банку).

Доводи інших учасників справи

9. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. 31.10.2016 Товариством (поручитель) та Банком (кредитор) укладено Договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником - товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ойл" (правонаступником якого є ТОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат") своїх зобов'язань за:

- кредитним договором від 19.09.2014 №4О14312И (далі - Кредитний договір-1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до Кредитного договору-1;

- кредитним договором від 22.09.2014 №4О14313И (далі - Кредитний договір - 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до Кредитного договору-2.

11. За умовами Договору поруки:

- у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору (пункт 4);

- до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договором(ах) застави (іпотеки), укладеним у цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання (пункт 8);

- кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитними договорами передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором (пункт 10);

- дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін (пункт 14).

12. Відповідно до наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 01.11.2016 №50 позивач перерахував на користь відповідача 202 466 666,66 грн. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що у вказаному платіжному дорученні міститься призначення платежу: "Виконання зобов'язань по кредитному договору №4К14307И від 09.09.14 згідно договору поруки №4О14312И/П від 31.10.16", а не по Кредитних договорах 1, 2.

13. Товариство посилалося на непередання йому Банком документів, що підтверджують зобов'язання боржника за Кредитними договорами-1,2, але доказів звернення до Банку з відповідними вимогами та відмови Банку в наданні документів Товариством не подано.

14. Водночас предметом заявленого позову є розірвання договору поруки, укладеного між сторонами, спору у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору з урахуванням положень законодавства, які регулюють порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які передбачали б можливість розірвання Договору поруки з підстав, заявлених у позові, та свідчили б про істотність порушення відповідачем умов Договору (в розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України).

15. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що невиконання відповідачем зобов'язань, визначених у пункті 10 Договору поруки, є істотним порушенням, внаслідок якого позивач зазнав значних збитків. Наявності складових елементів правопорушення, з якими законодавство пов'язує виникнення збитків (протиправна поведінка, розмір збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина), позивачем також не обґрунтовано.

16. Позивачем у даній справі не доведено порушення його прав зі сторони відповідача.

17. При цьому у разі невиконання відповідачем умов Договору поруки позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про зобов'язання виконати умови такого договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Цивільний кодекс України:

стаття 556:

- після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника (частина перша);

- до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина друга);

стаття 651:

- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша);

- договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга);

стаття 653:

- у разі розірвання договору зобов'язання припиняються (частина друга);

- у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя);

- сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина четверта).

19. Стаття 188 Господарського кодексу України:

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина друга);

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина третя);

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина четверта);

- якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина п'ята).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

20. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з'ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17.

Врахувавши наведені законодавчі приписи, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору та врахувавши положення законодавства, які регулюють порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які передбачали б можливість розірвання Договору поруки з підстав, заявлених у позові, та які свідчили б про істотність порушення відповідачем умов Договору поруки (у розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України).

Наведене було достатнім для відмови в позові безвідносно до інших обставин справи.

21. Касаційний господарський суд, зі свого боку, зазначає про неефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав: якби Договір поруки було розірвано, Товариство не мало б можливості ні повернути сплачені ним Банку кошти (в силу наведеного положення частини четвертої статті 653 ЦК України), ні вимагати у Банку надіслання відповідних документів (оскільки таке зобов'язання Банку за Договором поруки припинилося б з розірванням цього договору), а, відповідно, не могло б і вимагати сплати йому (Товариству) коштів боржником - ТОВ "Торговий дім Харківський жиркомбінат".

22. Доводи касаційної скарги не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки вони стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів такого неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке тягло б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень.

23. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення і постанову попередніх судових інстанцій - без змін за відсутності передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

24. Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 910/21144/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов