Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.10.2019 року у справі №916/2675/15
Ухвала КГС ВП від 30.08.2018 року у справі №916/2675/15
Постанова КГС ВП від 25.01.2022 року у справі №916/2675/15
Ухвала КГС ВП від 26.02.2018 року у справі №916/2675/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2675/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В.,

за участі секретаря судового засідання Озерчук М.М.

розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області (суддя Г.А. Лепеха) від 28.05.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Л.М. Білецька, судді: Ю.Б. Парусніков, А.Є. Чередко) від 06.09.2019

за заявою Госпрозрахункового науково-технічного об`єднання "Іскра"

до Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук" про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора - не з`явився,

представник боржника та арбітражного керуючого Толмикова Т.О. - Вербицький Я.В., адвокат,

представник ОСОБА_1 - не з`явився,

представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - не з`явився,

представник Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю.

1. Короткий зміст вимог

1.1 12.08.2015 Господарський суд Одеської області ухвалив порушити за заявою Госпрозрахункового науково-технічного об`єднання "Іскра" провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук" (далі - Боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

1.2 23.06.2016 Господарський суд Одеської області ухвалив припинити процедуру розпорядження майном Боржника, ввести процедуру санації Боржника та призначити керуючим санацією Пономаренка О.В., з вказівкою розпоряднику майна Вудуду Г.І. продовжити виконувати свої обов`язки протягом проведення керуючим санацією - керівником боржника процедури санації Боржника.

1.3 25.07.2017 Боржник в особі розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Вудуду Г.І. подав заяву про визнання за набувальною давністю у порядку статті 344 Цивільного кодексу України та статті 119 Земельного кодексу України права постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, якими добросовісно, відкрито та безперервно понад 15 років користується Боржник у встановлених межах, включаючи ділянки із встановленими кадастровими номерами: 5123985600:01:001:0079; 5123985600:01:001:0080; 5123985600:01:001:0081; 5123985600:01:001:0082; 5123985600:01:001:0083; 5123985600:01:003:0001; 5123985600:01:003:0002;5123985600:01:003:0003;5123985600:01:003:0004;5123985600:01:003:0005; 5123985600:01:003:0006; 5123985600:01:003:0007.

1.4 Заява мотивована зволіканням Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (далі - Відповідач-1) у наданні Боржнику дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, у складі якої перебувають спірні земельні ділянки, що створює перешкоди Боржнику у впорядкуванні документів та отриманні правовстановлюючих документів на право постійного користування Земельними ділянками, незважаючи на добросовісне відкрите та безперервне користування Боржником цими ділянками (площею 7160 га, з них пашні- 6 431 га), що передані дослідному господарству імені Суворова науково-виробничого об`єднання "Еліта" Української академії аграрних наук (правонаступником якого є Боржник) в користування у межах Щербанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за рішенням 13-ї сесії Щербанської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області від 31.01.1994 на підставі акта звірки фактичної наявності земель від 23.08.1992 року, відповідно до чинного на момент передачі законодавства.

1.5 21.11.2017 керуючий санацією Боржника - Пономаренко О.В. подав позовну заяву до Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія та взаємодопомога" (далі - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздільнянське товариство інвалідів" (далі - Відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Щербанська сільська рада Роздільнянського району Одеської області (далі - Третя особа) про визнання недійсними та скасування семи наказів Відповідача-1 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою", визнання недійсними та скасування 13 наказів Відповідача-1 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" щодо 13 земельних ділянок; скасування реєстрації права постійного користування Відповідача-2 11 земельними ділянками; витребування із незаконного володіння Відповідача-2 на користь Боржника 11 земельних ділянок; скасування реєстрації права постійного користування Відповідача-3 2 земельними ділянками; витребування із незаконного володіння Відповідача-3 на користь Боржника 2 земельних ділянок.

1.6 05.12.2017 Господарський суд Одеської області ухвалив припинити повноваження розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Вудуда Г.І. та призначити розпорядником майна Колмикову Т.О.

1.7 05.12.2017 керуючий санацією Боржника - Пономаренко О. В. подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив додатково визнати недійсними та скасувати ще 26 наказів Відповідача-1 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" щодо відповідних земельних ділянок.

1.8 18.12.2018 Господарський суд Одеської області ухвалив припинити повноваження керуючого санацією Боржника Пономаренка О.В. та призначити керуючим санацією Акопджаняна Р.Д.

1.9 05.03.2019 Боржник в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Акопджаняна Р.Д. просив об`єднати в одне провадження вимоги в заявах від 24.07.2017 та від 21.11.2017, уточнивши вимоги, та просив з урахуванням вимог в заявах від 21.11.2017 про скасування наказів Відповідача:

- визнати за Боржником право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення площею 6 499, 68 га, що розташовані в межах координат, встановлених технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки Боржника для виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби та птиці на території Щербанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" у 2011 році на підставі договору № 1063 від- 15.06.2010;

- визнати недійсними та скасувати 15 наказів Відповдіача-1 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";

- визнати недійсними та скасувати 12 наказів Відповідача-1 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" щодо 12 земельних ділянок;

- скасувати реєстрацію права постійного користування Відповідача-2 10 земельними ділянками

- скасувати реєстрацію права постійного користування Відповідача-3 2 земельними ділянками.

В заяві Боржник уточнив підстави вимог, обґрунтувавши їх тим, що Відповідач-1 не визнає права Боржника на спірні земельні ділянки, які належать до державних земель категорії особливо цінних, не підлягають вилученню для суспільних потреб та були відведені Боржнику в постійне користування для цілей сільськогосподарського використання за рішенням 13-ї сесії Щербанської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області від 31.01.1994, що визнав за Боржником право на спірні ділянки, щодо яких виготовлено технічну документацію із землеустрою, однак Відповідач-1 відмовляв у задоволенні неодноразових клопотань Боржника про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у постійне користування.

1.10 19.03.2019 Боржник в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Акопджаняна Р.Д. подав заяву про збільшення розміру вимог та залучення до участі у справі співвідповідачів, в якій просив залучити до участі у справі як співвідповідачів - 48 фізичних осіб, яким оскаржуваними наказами Відповідача-1 після подання Боржником первинної заяви про оскарження наказів Відповідача-1 він надав дозволи на розробку документації із землеустрою, затвердив документацію із землеустрою та надав земельні ділянки у власність без зміни цільового призначення.

Згідно з остаточно уточненою редакцією вимог Боржник в особі арбітражного керуючого Акопджаняна Р.Д. просив:

- визнати за Боржником право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення площею 6499,68 га (далі - Земельні ділянки), які перебувають в межах координат, встановлених технічною документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користуванні Боржника на земельні ділянки для виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби та птиці на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (Книга 2), яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" в 2011 році на підставі договору № 1063 від 15.06.2010;

- визнати недійсними та скасувати 63 накази "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" щодо 63 земельних ділянок, що видані Відповідачем-1 з травня по серпень 2016 року (Накази-63);

- визнати недійсними та скасувати 48 наказів Відповідача-1 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" щодо 48 земельних ділянок (далі- Накази-48) та 12 наказів Відповідача-1 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" щодо 12 земельних ділянок (далі - Накази-12), що видані з липня по листопад 2017 року;

- скасувати реєстрацію права постійного користування Відповідача-2 10 земельними ділянками;

- скасувати реєстрацію права постійного користування Відповідача-3 2 земельними ділянками;

- скасувати реєстрацію права власності 17 фізичних осіб на 17 земельних ділянок площею 2000 га кожна.

1.11 19.03.2019 Господарський суд Одеської області ухвалив залучити до участі у справі 48 фізичних осіб.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1 Справа переглядалась судами неодноразово.

2.2 12.04.2018 Верховний Суд за результатами розгляду касаційний скарг Відповідача-1 та Боржника постановив задовольнити скарги частково, скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.07.2017 у справі, а справу у скасованій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.3 При новому розгляді справи 28.05.2019 Господарський суд Одеської області ухвалив: задовольнити заяву Боржника в особі керуючого санацією Акопджаняна Р.Д. про визнання права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, визнання недійсними та скасування наказів Відповідача-2, скасування державної реєстрації речових прав;

- визнати за Боржником право користування Земельними ділянками;

- визнати недійсним та скасувати Накази-63 Відповідача-1;

- визнати недійсними та скасувати Накази-48 та Накази-12 Відповідача-1;

- скасувати записи про державну реєстрацію права постійного користування Відповідача-2 10 земельними ділянками;

- скасувати записи про державну реєстрацію права постійного користування Відповідача-3 2 земельними ділянками;

- скасувати записи про державну реєстрацію права власності 17 фізичних осіб на 17 земельних ділянок площею 2000 га кожна.

2.4 Рішення суду мотивоване наявністю у Боржника права постійного користування земельним масивом у складі спірних земельних ділянок, яке відповідно до чинного на час надання Боржнику цих земельних ділянок законодавства не підлягало державної реєстрації; а також невизнанням Відповідачем-1 цього права Боржника через вчинення незаконних дій щодо розпаювання земель державної власності з наданням спірних ділянок у власність та постійне користування третіх осіб шляхом видання оскаржуваних наказів, однак без вирішення у встановленому законом порядку питання про припинення права постійного користування Боржника на ці земельні ділянки.

Рішення в частині скасування державної реєстрації речових прав мотивовано похідним характером вимог Боржника в цій частині, задоволення яких призведе до поновлення порушеного права Боржника з огляду на вчинення заперечуваної ним державної реєстрації речових прав на підставі оскаржуваних наказів.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1 06.09.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив частково задовольнити апеляційні скарги ОСОБА_1 та Відповідача-1, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019, задовольнити частково заяву Боржника в особі керуючого санацією Акопджаняна Р.Д. про визнання права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, визнання недійсними та скасування наказів Відповідача-2, скасування державної реєстрації речових прав:

- визнати недійсним і скасувати Накази-63 Відповідача-1;

- визнати недійсними та скасувати Накази-48 та Накази-12 Відповідача-1;

- скасувати записи про державну реєстрацію права постійного користування Відповідача-2 10 земельними ділянками;

- скасувати записи про державну реєстрацію права постійного користування Відповідача-3 2 земельними ділянками;

- скасувати записи про державну реєстрацію права власності 17 фізичних осіб на 17 земельних ділянок площею 2000 га кожна.

В решті заяву Боржника в особі керуючого санацією Акопджаняна Р.Д. та заяву розпорядника майна Вудуда Г.І. постановлено залишити без задоволення.

3.2 Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про визнання за Боржником права постійного користування спірними земельними ділянками мотивоване відсутністю у суду права вирішувати питання, які належать до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування.

Скасування рішення місцевого суду в частині розгляду вимоги про визнання за Боржником права постійного користування земельними ділянками мотивовано тим, що суддя Лепеха Г.А. не мав право брати участь у новому розгляді справи з огляду на скасування ухваленого під його головуванням судового рішення за результатами розгляду цих вимог Боржника при первинному розгляді цієї справи.

В іншій частині мотиви рішення аналогічні мотивам, наведеним в рішенні суду першої інстанції.

4. Встановлені судами обставини

4.1 ДП ДГ імені О.В. Суворова було створене Наказом Міністерства сільського господарства України від 24.04.1987.

Наказом Української академії аграрних наук України від 01.12.1994 №160 "Про підтвердження права юридичної особи обласних державних сільськогосподарських станцій" перейменовано в Дослідне господарство імені О.В. Суворова Одеської державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук України.

Наказом Української академії аграрних наук України від 08.01.2003 № 2 перетворено Одеську державну сільськогосподарську станцію в Одеській інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук України.

Чинна назва господарства визначена наказом Української академії аграрних наук України від 03.11.2006 №177 "Про найменування установ, підприємств та організацій Української академії аграрних наук України".

4.2 Відповідно до пункту 1.3. Статуту ДП ДГ імені О.В. Суворова підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України.

Господарство створене з метою організаційно-господарського забезпечення науково-дослідним установам Академії умов для проведення наукових досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, проведення виробничої перевірки та впровадження наукових розробок у виробництво та іншої господарської діяльності (п.2.1. Статуту).

Згідно з пунктом 4.3. Статуту майно господарства є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи це право, господарство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством, Статутом Академії на наукової установи, якій воно підпорядковане, і цим Статутом, відповідно до мети і статних завдань господарства.

4.3 Відповідно до Розділу IX п.п. 91, 94 Статуту Української Академії аграрних наук України, зареєстрованого Міністерством юстиції України (Наказ Міністерства юстиції України від 27.07.2016 №2332/5), Академія відповідно до законодавства та цього Статуту користується основними фондами, переданими їй Державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності, а також обіговими коштами та земельними ділянками, що надаються їй у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства. Вилучення земельних ділянок наукових установ, організацій, підприємств НААН та припинення права постійного користування ними, може здійснюватися лише за згодою Президії НААН, відповідно до Земельного кодексу України.

4.4 Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих "Про відвід землі в постійне користування колгоспам на території Роздільнянського району Одеської області (Народний комісаріат шляхів сполучення) від 15.09.1944 створено два постійно діючих колгоспи, яким, для цілей сільськогосподарського використання передано землі загальною площею 12251 га.

4.5 Відповідно до виписки із Державної землекадастрової книги за 01.11.1960 - 01.11.1961, відгодівельне господарство імені Суворова (правонаступником якого є Боржник) користувалось земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7434 га., з них пашні - 6540 га. Виписка зберігається в Державному архіві Одеської області: Фонд № Р-5548; Опис №1; Справа №1544; Аркуш №30об31.

Згідно зі звітами землекористування за 1981, 1982, 1987, 1988, 1990, 1994, 1995, 1996 роки, які зберігаються в Архівному відділі Роздільнянської районної державної адміністрації: Фонд №Р-92; Опис №1; Справа №№47,51,71,73,80,96,99,102; Розробною відомістю до звіту по розподілу земель по угіддях станом на 01.11.1958, також підтверджується користування спірними земельними ділянками.

4.6 Згідно з випискою із рішення від 31.01.1994 13-ї сесії Щербанської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області відповідно до Земельного кодексу України та згідно з Указами Президента України всі землі, які перебувають на території сільської ради, передано в ведення Щербанської сільської ради.

На підставі акта звірки фактичної наявності земель від 23.08.1992 рада вирішила передати у користування дослідному господарству імені Суворова науково-виробничого об`єднання "Еліта" Української академії аграрних наук землі, всього 7225 Га, в т.ч. сільгоспугіддя 7160 га, пашні 6431 га.

4.7 Наказом Міністерства сільського господарства України від 24.04.1987 № 131, яким створено ДПДГ ім. О.В. Суворова, серед іншого, затверджено склад сільськогосподарських угідь на 1987 рік по Колгоспу ім. Суворова - 8366 га.

Згідно з випискою з Державної землекадастрової книги Роздільнянського району Одеської області за 01.01.1992 про склад і якість земельних угідь по елітному насіннєвому радгоспу імені Суворова, Боржник користувався земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 7807 га, з них пашні - 6457 га.

Довідками Держземагенства у Роздільнянському районі Одеської області від 22.01.2010 та 31.03.2013 та Щербанської сільської ради № 41 від 12.02.2015 підтверджується облік за ДПДГ ім. О.В. Суворова спірних сільськогосподарських земель.

4.8 Відповідно до Рішення 35-ї сесії V скликання Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 04.06.2010 Боржнику надано згоду на проведення робіт по інвентаризації земель в адміністративних межах Щербанської сільської ради з метою виготовлення Боржником акту постійного користування землею та формування земель запасу Щербанської сільської ради.

4.9 У 2011 році на замовлення ДП ДГ імені О.В. Суворова, ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розробив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки ДП "ДГ ім.О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України" для виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби та птиці на території Щербанської сільської ради Роздільнянського районну Одеської області.

У ході розроблення технічної документації Боржник отримав висновок-погодження Технічної документації від Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, від відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, від відділу Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області; встановлені в натурі межі земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні Заявника (акт встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні ДП ДГ імені О.В. Суворова, які були підписані начальником відділу Держкомзему у Роздільнянському районі (правонаступником якого є відділ Держгеокадастру в Роздільнянському районі) та головою Щербанської сільської ради; визначені координати зовнішніх меж земельних ділянок №1 - 6 ДП ДГ імені О.В. Суворова, загальною площею 6499,68 га, які графічно зображені на карті-схемі та окреслені на публічній кадастровій карті України.

Згідно з пояснювальною запискою до Технічної документації Боржнику передані у постійне користування землі, загальною площею 6499,68 га, з них: сільськогосподарського призначення: сільськогосподарські угіддя, в тому числі: ріллі - 5694,47 га, перелог - 248,50 га, сади 62,87 га, пасовища - 106 га.

Розроблена Технічна документація у 2011 році була подана на затвердження комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою та боржником були отримані висновки про погодження Технічної документації від Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області; Відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, а також Відділу Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно з протоколом обстеження в натурі земель, що перебувають в постійному користуванні ДП ДГ імені О.В. Суворова, комісія у складі, зокрема, начальника відділу Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області, встановила, що межі земельних ділянок ДП ДГ імені О.В. Суворова, а також межі земель, які входять до складу Щербанської сільської ради комісією, встановлені і погоджені.

4.10 Фактичне користування спірними земельними ділянками не заперечувалося Відповідачем-1 під час вчинення ДП ДГ імені О.В . Суворова дій щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою.

Боржник неодноразово звертався до Відповідача-1 з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом від 22.09.2016 №8-15-0.63-14313/2-16 Відповідач-1 відмовив Боржнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих підстав, що у клопотанні Боржника не було зазначено цільового призначення земельної ділянки та на графічних матеріалах відсутній розмір земельної ділянки. Також у листі зазначено, що із клопотанням звернувся керуючий санацією ДП ДГ імені О.В. Суворова, який не наділений повноваженнями щодо такого звернення.

Листом від 28.10.2016 №8-15-0.6-15754/2-16 Відповідач-1 відмовив Боржнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянкою у зв`язку з тим, що у клопотанні цільове призначення земельної ділянки не відповідає вимогам статті 123 ЗК України, а також не враховано лист Відповідача-1 від 22.09.2016 №8-15-0.63-14313/2-16 щодо повноважень керуючого санацією, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4.11 У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява ДП ДГ імені О.В. Суворова до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним розпорядження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а-9000/0970/1570 від 18.05.2010 визнано протиправним та скасовано розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області "Про приведення у відповідність вимогам чинного законодавства користування ДП ДГ імені О.В. Суворова земельною ділянкою площею 7525 га, розташованою на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту)".

В цьому рішенні Одеський окружний адміністративний суд, на підставі наявних доказів, дійшов висновку, що ДП ДГ імені О.В. Суворова була передана в користування земельна ділянка загальною площею 7525 га без встановлення строку, а тому він є користувачем спірної земельної ділянки безстроково. Також, як відзначено судом, жодної підстави для припинення права користування ДП ДГ імені О.В. Суворова земельною ділянкою на момент прийняття оспорюваного розпорядження не було.

Суд, посилаючись на постанову Президії Верховної Ради Української РСР №1370-XII від 29.07.1991, статут ДП ДГ імені О.В. Суворова та норми статті 150 ЗК України зазначив, що землі передані у користування ДП ДГ імені О.В. Суворова належать до особливо цінних земель, а тому можуть бути вилучені лише зі згоди Президії Української академії аграрних наук за погодженням з Верховною Радою України або за рішенням Кабінету міністрів України.

Враховуючи те, що Роздільнянська районна державна адміністрація вирішила питання щодо передачі земельної ділянки у запас Щербанської сільської ради, яка перебувала у постійному користуванні ДП ДГ імені О.В. Суворова з 1994 року, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що оспорюване розпорядження підлягає скасуванню як протиправне.

4.12 ДП ДГ імені О.В. Суворова тривалий час фактично використовує спірні земельні ділянки без правовстановлюючих документів, що не заперечується Боржником.

У судових рішеннях - в постановах Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.10.2012 у справі №1524/4-39/12 року, від 23.11.2010 у справі №4-84/2010 та в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 28.01.2011 у справі №4-84/2010 не встановлено фактичних відомостей та не зазначено правових підстав, які б свідчили про самовільне зайняття посадовими особами ДП ДГ імені О.В. Суворова спірних земельних ділянок.

Суди зробили правовий висновок про те, що використання земельної ділянки особою, яка не має державного акту на право власності на землю, не є самовільним зайняттям та самовільним використанням даної земельної ділянки.

4.13 Відповідач-1 під час прийняття оспорюваних наказів був обізнаний про користування земельною ділянкою саме ДП ДГ імені О.В. Суворова.

Оспорюваними наказами Відповідач-1 надав, зокрема дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування юридичним особам та у власність фізичним особам, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту).

4.14 Відповідно до висновку ТОВ "Регіональна землевпорядна компанія" від 19.02.2019 щодо визначення розташування земельних ділянок з кадастровими номерами, переданих Відповідачем-1 державної форми власності у постійне користування юридичним та фізичним особам, відносно земельних ділянок площею 6499,68 га сільськогосподарського призначення, що знаходяться у постійному (фактичному) користуванні Боржника на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту) встановлено:

1) в межах земельного масиву ДП ДГ імені О.В. Суворова на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (земельна ділянка № 1 відповідно до Технічної документації із землеустрою, яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" в 2011 на підставі договору № 1063 від 15.06.2010р.) площею 3 627,70 га 100% розташовані земельні ділянки (кадастрові номера визначені у висновку),

2) в межах земельного масиву Боржника на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (земельна ділянка № 1 відповідно до Технічної документації із землеустрою, яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" в 2011 на підставі договору № 1063 від 15.06.2010р.) площею 3 627,70 га частково розташовані земельні ділянки (кадастрові номерами визначені у висновку),

3) в межах земельного масиву ДП ДГ імені О.В. Суворова на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (земельна ділянка № 2 відповідно до Технічної документації із землеустрою, яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" в 2011 р. на підставі договору № 1063 від 15.06.2010р.) площею 2 870,18 га 100% розташовані земельні ділянки (кадастрові номерами визначені у висновку).

В означеному висновку ТОВ "Регіональна землевпорядна компанія" від 19.02.2019 встановило, що оскаржувані накази Відповідача-1 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою", "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" та "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" стосуються земельних ділянок в межах земельного масиву Боржника на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, якими користується Боржник.

4.15 Боржник направив на адресу ТОВ "Регіональна землевпорядна компанія" заяву з проханням провести дослідження та сформувати висновок щодо визначення розташування земельних ділянок, переданих Відповідачем-1 Відповідачу-2, Відповідачу-3 та фізичним особам відносно земельних ділянок, що перебувають у користуванні Боржника.

До цієї заяви Боржник долучив, зокрема копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користуванні на земельні ділянки Боржника для виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби та птиці на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (Книга 2), яка розроблена ДП «Одеський інститут землеустрою» в 2011 р.

Ця технічна документація була погоджена Відповідачем-1.

Матеріли справи не містять доказів виконання ухвал суду першої інстанції:

від 18.12.2018, 29.01.2019, якими зобов`язано та повторно зобов`язано Відповідача-2, Відповідача-3, ТОВ "ЗЕМАГРОСЕРВІС", Відділ у Роздільнянському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Роздільнянському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області С.О. Писара або будь-якого іншого державного кадастрового реєстратора, який забезпечує формування та зберігання Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, вносить до неї данні електронного документа та в паперовій формі, до якої додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до Поземельної книги та її зберігання, та який уповноважений надавати відомості з Державного земельного кадастру, в десятиденний строк надати до канцелярії суду належним чином засвідченні та завірені печаткою копії документації із землеустрою, у тому числі кадастрові плани та каталоги координат зовнішніх меж земельних ділянок з кадастровими номерами (номери визначені в ухвалі суду);

4.16 Апеляційний суд не прийняв як доказ у справі доданий Відповідачем-1 до апеляційної скарги лист ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 13.06.2018 №1586 з огляду на те, що скаржником не обґрунтовано неможливості подання такого доказу під час розгляду справи у суді першої інстанції та враховуючи дату складання даного листа.

5. Короткий зміст вимог касаційних скарг

5.1 03.10.2019 ОСОБА_1 (як набувач за одним із оскаржуваних наказів Відповідача-1 однієї із спірних земельних ділянок) подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 в частині задоволення заяви Боржника в особі керуючого санацією про визнання недійсними та скасування оскаржуваних наказів Відповідача-1 та скасування записів про державну реєстрацію прав власності громадян на земельні ділянки і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог.

5.2 16.10.2019 Відповідач-1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Боржника в особі керуючого санацією Акопджаняна Р.Д.

6. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

6.1 Суди зробили висновки про право постійного користування Боржника спірними земельними ділянками за відсутності правовстановлюючих документів - затвердженої документації із землеустрою (технічної документації щодо складення документів, що посвідчують право постійного користування спірними земельними ділянками за Боржником), без врахування відсутності доказів сплати Боржником земельного податку за використання державних земель, а статут Боржника та рішення, на які послались суди, не посвідчують виникнення цього права та містять суперечливу інформацію щодо площі ділянок.

6.2 Позов поданий неналежною особою, оскільки за відсутності доказів суди дійшли помилкового висновку про правонаступництво Боржника після створених у 1944, 1969 та 1994 роках осіб, яким надавались спірні земельні ділянки, а Боржник отримав від Одеської державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук України лише частину майна, майнових прав і зобов`язань реорганізованої станції.

6.3 Відсутність державного акта, договору оренди, наявні документи у справі, а також листування з Відповідачем-1 свідчать про тривале, безоплатне та самовільне користування Боржником спірними ділянками.

6.4 Позивач, стверджуючи про відмову Відповідача-1 задовольнити вимоги Боржника про надання дозволу на розробку документації з землеустрою на спірні земельні ділянки, обрав у цій справі неналежний спосіб захисту порушеного права.

6.5 Посилання судів на існуючу технічну документацію із землеустрою, інвентаризацію є безпідставним, оскільки за відсутності затвердження цієї документації не породжується право на земельну ділянку.

6.6 Апеляційний суд, відмовивши у задоволенні вимоги про визнання права постійного користування Боржником спірними земельними ділянками як основної вимоги, та задовольнивши іншу частину вимог як похідних, між тим не мотивував цей висновок.

6.7 Здійснене у цій справі провадження з розгляду на стадії санації Боржника вимог про визнання права постійного користування земельними ділянками тощо є незаконним з огляду на незаконність застосованої до Боржника процедури санації, оскільки Боржник є особою, майно якої включено до майнового комплексу Національної академії наук України, що не підлягає приватизації, а тому до нього можуть застосовані лише процедури розпорядження майном та мирової угоди.

7. Позиція Прокуратури Одеської області, викладена у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

7.1 Аргументи скаржника зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що суперечить нормам щодо меж повноважень касаційного суду, однак в скарзі не наведено про неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права апеляційним судом.

7.2 Інші доводи у відзиві на касаційну скаргу аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові апеляційного суду.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

8.1 Згідно з нормою частини другої статті 84 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у цій справі (далі - ЗК України) право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частинами першою та другою статті 116 цього кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно частини 4 статті 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 126 цього кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

8.2 Водночас в розділі Х "Перехідні положення" ЗК України законодавець врегулював порядок вирішення питань щодо земельних ділянок, які за рішеннями надані в користування, однак щодо яких ці рішення не виконані.

Згідно з пунктом 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 6 цього розділу ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Разом з тим ці положення кодексу щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Пунктом 7 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

8.3 Суди встановили, що спір стосується Земельних ділянок, що перебувають у складі єдиного земельного масиву, право постійного користування на який як на одну земельну ділянку, за ствердженням Боржника, набуте за рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих "Про відвід землі в постійне користування колгоспам на території Роздільнянського району Одеської області (Народний комісаріат шляхів сполучення) від 15.09.1944, однак є порушеним:

- через зволікання Відповідачем-1 в оформленні Боржнику права на спірні земельні ділянки у складі єдиного земельного масиву як одну земельну ділянку,

- через надання Відповідачем-1 згідно з оскаржуваними наказами Земельних ділянок Відповідачу-2 та Відповідачу-3, а також залученим третім особам зі здійсненням державної реєстрації прав на частину спірних земельних ділянок.

8.4 За змістом норм статей 1, 2, 3, 157, 158, 159, 163, 167, 168 Земельного кодексу УРСР, що затверджений постановою Всеукраїнського центрального виконкому 29.11.1922, що був чинний на час ухвалення 15.09.1944 виконавчим комітетом Одеської обласної ради депутатів трудящих рішення "Про відвід землі в постійне користування колгоспам на території Роздільнянського району Одеської області (Народний комісаріат шляхів сполучення), земля належала до державної власності (як єдиної визнаної згідно з законодавством форми власності) та надавалась в користування за рішенням відповідного органу (Народного комісаріату землеробства та його органів - "Наркомзема и его органов"), який від імені держави виконував повноваження (функції) з розпорядження землею; а "Организация новых Советских хозяйств на землях государственного земельного фонда производится только распоряжением Народного Комиссариата Земледелия или им непосредственно, или по представлению его местных органов, или с его разрешения и под его наблюдением другими государственными и общественными учреждениями и предприятиями". Метою ж землевпорядкування було впорядкування існуючих та новостворених землекористувачів відповідно до їх прав на землю, а оформлення та видачі документів із землевпорядкування мало посвідчувальний, однак не правовстановлюючий характер.

Крім цього за змістом норм Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 08.07.1971, Земельного кодексу України від 18.12.1990 та від 25.10.2001 з подальшими змінами та доповненнями (до набуття чинності змін з 01.01.2013) порядок передачі та набуття права користування (постійного користування) на землі державної власності сільськогосподарського призначення протягом дії вказаних законів не змінювався - правовстановлюючий характер мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в користування (постійне користування), яке було підставою для набуття прав на цю ділянку, а оформлення цього права з видачею, зокрема державного акта, мало посвідчувальний характер (зокрема, статті 4, 16, 20 Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 08.07.1971 тощо).

8.5 Враховуючи викладене та встановлені судами обставини:

- передачі з 1944 року особам, які діяли до перетворення їх в підприємство Боржника, у постійне користування землі площею 12 251 га, у складі якої перебувають спірні земельні ділянки, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих "Про відвід землі в постійне користування колгоспам на території Роздільнянського району Одеської області (Народний комісаріат шляхів сполучення) від 15.09.1944 (пункт 4.4);

- користування особою (зокрема, відгодівельним господарством імені Суворова), що діяло до перетворення його в підприємство Боржника, на території Роздільнянського району Одеської області земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 7 434 га, з них пашні - 6 540 га (пункт 4.5)

- передачі на підставі акта звірки фактичної наявності земель від 23.08.1992 у користування попереднику Боржника - дослідному господарству імені Суворова науково-виробничого об`єднання "Еліта" Української академії аграрних наук, земель всього 7225 га, в тому числі сільгоспугідь 7160 га, пашень 6431 га, що були у веденні Щербанської сільської ради (згідно з випискою із рішення від 31.01.1994 13-ї сесії Щербанської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області (пункт 4.6)

- користування Боржником земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7807 га, з них пашні - 6457 га з посиланням на відомості у виписці з Державної землекадастрової книги Роздільнянського району Одеської області за 01.01.1992 про склад і якість земельних угідь по елітному насіннєвому радгоспу імені Суворова (пункт 4.7);

- обліку за Боржником Земельних ділянок згідно з відомостями у довідках Держземагенства у Роздільнянському районі Одеської області від 22.01.2010 та 31.03.2013 та Щербанської сільської ради № 41 від 12.02.2015 (пункт 4.7);

- встановлені в судовому рішенні (постанові) Одеського окружного адміністративного суду у справі № 2а-9000/0970/1570 від 18.05.2010 щодо належності переданої Боржнику в користування безстроково земельної ділянки на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту) площею 7 525 га до особливо цінних земель (пункт 4.11);

- вчинення Боржником дій, направлених на впорядкування правовідносин стосовно Земельних ділянок та на оформлення ним права на Земельні ділянки в установленому чинним законодавством порядку - шляхом звернення до Відповідача-1 з виготовлення землевпорядної документації тощо (пункти 4.8-4.10, 4.14, 4.15);

- незаперечення Відповідачем-1 фактичного користування Боржником спірними земельними ділянками під час вчинення ним дій з оформлення права постійного користування на ці ділянки (пункт 4.10);

Суд погоджується із висновком судів першої і апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про наявність набутого Боржником на момент виникнення спірних відносин у справі права постійного користування земельним масивом у складі спірних земельних ділянок, що зроблений, зокрема, з урахуванням висновку Верховного Суду від 12.04.2018 у цій справі (під час попереднього перегляду судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цього спору).

8.6 Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржників (пункти 6.1, 6.2, 6.3).

Суд відхиляє аргументи скаржників (пункт 6.1, 6.3) щодо відсутності у Боржника правовстановлюючих документів на спірні ділянки як підставу для ствердження про тривале, безоплатне та самовільне користування ним цими ділянками також з огляду на висновки судів в рішеннях (на які послались суди в оскаржуваних у цій справі рішеннях): в постановах Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.10.2012 у справі №1524/4-39/12 року, від 23.11.2010 у справі №4-84/2010 та в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 28.01.2011 у справі №4-84/2010, - про невстановлення фактичних відомостей, які б свідчили про самовільне зайняття посадовими особами Боржника спірних земельних ділянок (пункт 4.12).

Аргументи скаржників (пункт 6.5) щодо відсутності затвердженої технічної документації із землеустрою на Земельні ділянки, спростовується встановленими судами обставинами (пункт 4.9).

8.7 Разом з цим, дійшовши висновку про набуття Боржником на підставі рішення від 15.09.1944 права постійного користування Боржника на Земельні ділянки у складі земельного масиву, яке, однак, не оформлене згідно з нормами законодавства протягом всього періоду з моменту ухвалення вказаного рішення, у тому числі відповідно до норм законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин (пункт 8.5), Суд між тим, з урахуванням положень статей 92, 116, 125, 126, пунктів 1 і 7 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення вимог Боржника в особі керуючого санацією Акопджаняна Р.Д. про визнання права постійного користування Боржника спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення з огляду на відсутність у суду права вирішувати питання, які належать до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування.

При цьому Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц (провадження (14-122цс18), відповідно до якої суд не може підміняти собою інші органи, уповноважені законом вирішувати питання оформлення прав землекористування.

Подібні висновки також викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №496/2866/16-ц та постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №916/1117/18 та від 05.08.2019 у справі №920/691/18.

8.8 Щодо вимог про визнання недійсними та скасування оскаржуваних Боржником наказів Відповідача-1 та скасування заперечуваних Боржником записів про державну реєстрацію права постійного користування та права власності, вчинених стосовно спірних земельних ділянок, Суд зазначає про таке.

8.9 Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням передбачено нормами статті 4 ГПК України.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК): кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 цього кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси."

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно пункту "г" частини третьої цієї статті ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що для визнання рішення недійсним необхідна одночасна наявність двох обставин:

1. недодержання в момент прийняття рішення чинного на момент його прийняття норм законодавства,

2. порушення прийняттям цього рішення прав або охоронюваних законом інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин.

Отже, оскільки законність спірних рішень, ухвалених у вигляді оспорюваних наказів Відповідача-2 в даному випадку оцінюється саме в момент їх прийняття, то і порушення прав або охоронюваних інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин повинно і може мати місце лише в момент прийняття таких рішень.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.08.2018 у справі № 914/1870/17.

8.10 Суди встановили, Відповідач-1 у 2016 та 2017 роках, після порушення ухвалою від 12.08.2015 справи про банкрутство Боржника, видав стосовно спірних земельних ділянок оспорювані накази про надання дозволів на розробку документації із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність та у постійне користування.

8.11 За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до своїх повноважень розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Приписами статті 22 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

За змістом статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно з частиною 10 статті 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Отже, дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування. Однак надання дозволу дає особі правомірні, небезпідставні очікування, що після розробки проекту землеустрою земельну ділянку їй може бути надано, якщо для цього не буде законних перешкод.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена у пункті 40 постанови від 25.04.2018 у справі №461/2132/17 та в пункті 7.10 постанови від 04.06.2019.

8.12 Водночас, відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже розпочати та провести наведену у пункті 8.11 процедуру передачі земельної ділянки державної чи комунальної власності за передбаченим законом стадіями її надання, що перебуває у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, у власність або у користування інших осіб із земель державної чи комунальної власності можливо після припинення чинного права власності чи користування в порядку, визначеному законом.

8.13 Підстави для припинення права користування земельною ділянкою визначені в статті 141 ЗК України.

Разом з тим положення цієї статті ЗК України не містять серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, яке виникло до набрання законної сили Земельним кодексом України від 25.10.2001, відсутність проведеної державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

При цьому Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц (провадження № 14-122цс18), відповідно до якої набуття особою права користування земельною ділянкою на підставі рішень, які не скасовані, без подальшого вилучення цієї земельної ділянки в установленому законом порядку не позбавляє цю особу права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, яке зберігається до його належного переоформлення.

Крім цього Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 (провадження № 11-1528апп18), відповідно до якої державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

А тому Суд відхиляє протилежні аргументи скаржників (пункти 6.1, 6.3).

8.14 Враховуючи викладене та висновок у цій постанові (пункт 8.5) про набуття Боржником права постійного користування на Земельні ділянки (у складі єдиного земельного масиву, право на який не оформлено), що належать до земель державної власності, а також невстановлення судами обставин припинення права користування Боржника у встановленому законом порядку цими ділянками, обставин вилучення тощо Земельних ділянок з метою подальшої передачі у користування або у власність третім особам (зокрема тим, що залучені до участі у цій справі та стосовно яких видані оскаржувані накази та здійсненні дії з реєстрації права на земельні ділянки у складі спірних), Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про незаконність дій Відповідача-1 з передачі Відповідачу-2, Відповідачу-3 та третім особам згідно з оскаржуваними наказами (Накази-48 та Накази-12) у власність та у постійне користування частини спірних земельних ділянок та незаконність дій Відповідача-1 на стадіях єдиного процесу надання іншої частини спірних земельних ділянок щодо видачі Відповідачем-1 Наказів-63, а також з висновками судів про незаконність подальшої реєстрації права власності та права постійного користування Земельними ділянками.

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржників (пункт 6.6).

Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.7) щодо здійснення провадження з розгляду спору про право Боржника на Земельні ділянки тощо на стадії незаконно застосованої до Боржника процедури санації у цій справі, оскільки вчинені Боржником у цій справі дії щодо захисту права на спірні земельні ділянки жодним чином не пов`язані та не залежать від застосування у цій справі процедури санації.

8.15 Таким чином, установивши набуття Боржником в установленому законом порядку права постійного користування спірними земельними ділянками, яке в установленому законом порядку не припинене, а також незаконність передачі Відповідачем-1 за оскаржуваними наказами Земельних ділянок третім особам та незаконність подальшої реєстрації прав на ці ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог про визнання за Боржником права постійного користування Земельними ділянками та про задоволення іншої частини вимог - про визнання недійсними оспорюваних наказів та скасування реєстрації права постійного користування Відповідача-2 та Відповідача-3 на 12 спірних земельних ділянок та права власності 17 фізичних осіб на 17 земельних ділянок площею 2000 га кожна.

У зв`язку з викладеним, з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 916/2675/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді О.О. Банасько

В.В. Білоус