Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.03.2019 року у справі №912/3810/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/3810/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" - Колодія О.П.,

Олексіївської сільської ради - Любченка В.М.,

Добровеличківської районної державної адміністрації - не з`явився,

ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Олексіївської сільської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (у складі колегії суддів: Чередко А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.)

та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2018 (суддя Кабакова В.Г.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода"

до Олексіївської сільської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Добровеличківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 ,

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" (далі - ТОВ "Згода") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олексіївської сільської ради, в якому просило (з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 09.02.2017, 02.03.2017, 03.04.2017):

- визнати переважне право ТОВ "Згода" на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900150;

- визнати недійсним рішення Олексіївської сільської ради "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 27,99 га" № 139 від 27.07.2016;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за №040836900150, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Згода" редакції позивача;

- визнати недійсним рішення Олексіївської сільської ради №69 від 29.01.2016 в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 27,9943 га.

З посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваними рішеннями Олексіївської сільської ради порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008. Позивач зазначає, що з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 він у визначений вказаним договором строк звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 782 від 30.06.2016 з проектом додаткової угоди про поновлення спірного договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, у відповідь на який відповідач безпідставно повідомив про неможливість його поновлення, пославшись на те що не було досягнуто згоди щодо орендної плати, в той час як жодних переговорів з метою досягнення домовленості щодо орендної плати між сторонами проведено не було.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2018 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Олексіївської сільської ради "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 27,99 га" № 139 від 27.07.2016. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900150, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Згода" в редакції, яку викладено в резолютивній частині рішення. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради "Про надання земельних ділянок на умовах оренди гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства" № 69 від 29.01.2016 в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 27,99 га.

Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у поновленні спірного договору оренди землі від 07.10.2008 на новий строк з посиланням на недосягнення згоди щодо розміру орендної плати, оскільки жодних переговорів з метою досягнення домовленості щодо орендної плати між сторонами проведено не було, чим порушив переважне право позивача на оренду відповідної земельної ділянки. При цьому, позивач станом на час розгляду справи у суді продовжив користування спірною земельною ділянкою.

Водночас закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради "Про надання земельних ділянок на умовах оренди гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства" №69 від 29.01.2016 в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 :02:000:9018 площею 27,99 га, місцевий суд зазначив про те, що рішенням Олексіївської сільської ради № 216 від 10.03.2017 виключено вказані вище спірні положення, що свідчить про відсутність предмету спору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2018 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції, 21.02.2019 Олексіївська сільська рада звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2018 скасувати в частині задоволених позовних вимог, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Інші частини рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2018 залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що рішення Олексіївської сільської ради № 139 від 27.07.2016 було прийнято у відповідності та у межах наданих їй повноважень та положень чинного законодавства, у тому числі Закону України "Про оренду землі" та з дотриманням місячного строку, визначеного ч. 5 ст. 33 вказаного Закону.

ТОВ "Згода" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 17.04.2019 були присутні представники ТОВ "Згода" та Олексіївської сільської ради, які надали суду свої пояснення.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 було оголошено перерву у судовому засіданні до 15.05.2019.

Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги після оголошеної перерви, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді 15.05.2019 справи судом касаційною інстанцією через свого представника. Водночас оскільки явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаних представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ "Згода" та Олексіївської сільської ради (які були присутні у судовому засіданні 17.04.2019), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.10.2008 між Добровеличківською районною державною адміністрацією як орендодавцем (далі - Добровеличківська РДА) та ТОВ "Згода" як орендарем було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Олексіївської сільської ради, площею 27,99 га, в тому числі 27,99 га ріллі.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 277 797,00 грн; орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі - 3,0% від грошової оцінки землі, в розмірі 8 333,91 грн; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.п. 5, 9, 10 договору оренди землі від 07.10.2008).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 07.10.2008 останній укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У п. 15 договору оренди землі від 07.10.2008 сторони дійшли згоди про те, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В подальшому Добровеличківська РДА (орендодавець) та ТОВ "Згода" (орендар) уклали угоду про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2008, відповідно до умов якої погодили наступні зміни: договір укладається строком до 07.10.2016; розмір орендної плати змінено з 3% до 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель; передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строки згідно з чинним законодавством.

Угода про внесення вказаних змін підписана представниками сторін договору, скріплена печатками та 30.03.2012 зареєстрована у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 352178064000028.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року розмежовано землі державної та комунальної власності.

Власником орендованої земельної ділянки за договором оренди землі від 07.10.2008 стала Олексіївська сільська рада, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності від 21.07.2014 № 24528094, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59209239 від 17.05.2016.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач своїм листом № 40-01-21/1 від 18.07.2014 попередив позивача, що власником вказаної земельної ділянки, зокрема площею 27,99 га, яку орендує позивач, є Олексіївська сільська рада. У зв`язку із зміною власника земельної ділянки, цю земельну ділянку не потрібно обробляти, оскільки вона буде надана в оренду іншому орендарю.

У відповідь на вказане попередження позивач у листі № 1041 від 27.10.2014 зазначив, що договір оренди землі від 07.10.2008, укладений між ним та Добровеличківською РДА, не містить умов про розірвання договору у разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи, а тому у позивача відсутні підстави для припинення обробітку відповідної земельної ділянки, вказаної у попередженні.

В подальшому позивач на виконання умов п. 8 договору оренди землі від 07.10.2008 та положень ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся до Олексіївської сільської ради з листом-повідомленням № 782 від 30.06.2016, у якому зазначив про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 та додав проект відповідної додаткової угоди, згідно з якою вказаний договір поновлюється на той же строк (8 років згідно з угодою про внесення змін від 30.03.2012 №352178064000028) та на тих же умовах.

За результатами розгляду такого листа-повідомлення Олексіївська сільська рада прийняла рішення "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 27,99 га" № 139 від 27.07.2016, у якому відмовила ТОВ "Згода" в поновленні договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 27,99 га з підстав недосягнення домовленостей щодо відсотків орендної плати у додатковій угоді на вищезгадану земельну ділянку та направила відповідне повідомлення позивачу.

При цьому судами встановлено, що 29.01.2016, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі від 07.10.2008 (договір діяв до 07.10.2016), четвертою сесією Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області сьомого скликання прийнято рішення № 69 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства", відповідно до якого вирішено:

- надати в оренду строком на 49 років гр. ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 137,2275 га, у тому числі, земельну ділянку площею 27,9943 га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_1), для ведення фермерського господарства без розробки документації із землеустрою (код класифікатора видів цільового призначення земель - 01.02) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у запасі, розташовані на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (пункт 1);

- гр. ОСОБА_1 виготовити нормативну грошову оцінку на земельні ділянки та встановити річну орендну плату за користування вказаними земельними ділянками у розмірі 5 (п`яти) відсотків від їх нормативної грошової оцінки (пункт 2);

- доручити сільському голові Олексіївської сільської ради укласти договір оренди з гр. ОСОБА_1 на використання даних земельних ділянок (пункт 3);

- зобов`язано гр. ОСОБА_1 : виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96, 103 Земельного кодексу України; використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням та у відведених межах; приступити до використання земельних ділянок після встановленні їх меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації (пункт 4).

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору; повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Разом з тим, ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Як вже було зазначено, суди попередніх інстанцій встановили, що листом-повідомленням № 782 від 30.06.2016, тобто за 90 днів до закінчення строку дії договору оренди землі від 07.10.2008 (договір діяв до 07.10.2016), позивач повідомив відповідача про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, до якого позивачем було додано проект відповідної додаткової угоди, згідно з якою вказаний договір поновлюється на той же строк (8 років згідно з угодою про внесення змін від 30.03.2012 №352178064000028) та на тих же умовах.

Водночас за результатами розгляду такого листа-повідомлення Олексіївська сільська рада рішенням дев`ятнадцятої сесії Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області сьомого скликання від 27.07.2016 № 139 відмовила ТОВ "Згода" в поновленні договору оренди землі від 07.10.2008, пославшись на недосягнення домовленостей щодо відсотків орендної плати у додатковій угоді на вищезгадану земельну ділянку.

Разом з тим, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, суди встановили, що всупереч ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" жодних переговорів з метою досягнення домовленостей щодо орендної плати між сторонами не велось.

При цьому, суди встановили, що ще під час дії спірного договору оренди землі від 07.10.2008 відповідач прийняв рішення № 69 від 29.01.2016 про надання спірної земельної ділянки в оренду на 49 років іншій особі, що свідчить про те, що відповідач не мав наміру поновлювати договір оренди землі від 07.10.2008 з позивачем ні на яких умовах.

Враховуючи зазначене, суди дійшли правомірного висновку про те, що дії відповідача під час процедури поновлення з позивачем договору оренди землі від 07.10.2008 не можна визнати добросовісними.

Відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Отже, встановивши факт своєчасного звернення позивачем до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 з наданням проекту додаткової угоди (на той самий строк та на тих самих умовах) та факт порушення відповідачем процедури реалізації переважного права позивача на поновлення вказаного договору відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також те, що станом на час розгляду спору позивач продовжив належне користування відповідно земельною ділянкою (сплачувати орендну плату), суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для визнати недійсним рішення Олексіївської сільської ради "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 27,99 га" № 139 від 27.07.2016, для визнання переважного право позивача на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 07.10.2008 в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення суду.

При цьому доводи касаційної скарги про те, що рішення Олексіївської сільської ради "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 27,99 га" № 139 від 27.07.2016 було прийнято з дотриманням місячного строку, визначеного ч. 5 ст. 33 вказаного Закону, не спростовують правомірності висновків судів попередніх інстанцій про те, що таке рішення було прийнято відповідачем з порушенням обов`язку щодо узгодження з орендарем істотних умов договору, за наявності заперечень.

Висновки суду щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради №69 від 29.01.2016 щодо передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 27,9943 га, не є предметом касаційного оскарження, а тому з урахуванням меж касаційного розгляду справи не переглядаються судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в межах вимог касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судам попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Олексіївської сільської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2018 у справі № 912/3810/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий