Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1106/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідачів - Соболєва О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімер-Оптикс"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімер-Оптикс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск-Ніка" і Юридичного департаменту Одеської міської ради

про скасування свідоцтв про реєстрацію права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімер-Оптикс" (далі -ТОВ "Ексімер-Оптикс") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск-Ніка" (далі - ТОВ "Поіск-Ніка") і Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нежилі приміщення від 25.06.2004 САА № 429955, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, відповідно до якого ТОВ "Поіск-Ніка" на праві приватної власності належать нежилі приміщення шостого поверху, загальною площею 783,8 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42 Д; свідоцтва про право власності на нежилі приміщення від 25.06.2004 САА № 429956, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, згідно з яким ТОВ "Поіск-Ніка" на праві приватної власності належать нежилі приміщення сьомого поверху, загальною площею 821,50 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42 Г; свідоцтва про право власності на нежилі приміщення від 25.06.2004 САА № 429953, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, згідно з яким ТОВ "Поіск-Ніка" на праві приватної власності належать нежилі приміщення восьмого поверху, загальною площею 784,0 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42 В, а також про скасування державної реєстрації нежилого приміщення шостого поверху, загальною площею 783,8 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42 Д (реєстраційний номер - 6385461), проведеної на підставі свідоцтва про право власності на нежилі приміщення від 25.06.2004 САА № 429955, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради; нежилого приміщення сьомого поверху, загальною площею 821,5 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, №42 Г (реєстраційний номер - 6385441), проведеної на підставі свідоцтва про право власності на нежилі приміщення від 25.06.2004 САА № 429956, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради; нежилого приміщення восьмого поверху, загальною площею 784,0 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42 В (реєстраційний номер - 6385414), проведеної на підставі свідоцтва про право власності на нежилі приміщення від 25.06.2004 САА № 429953, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі статей 16, 364, 365 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано оформленням спірних свідоцтв без дотримання вимог законодавства та неправомірністю виділення VI, VIІ, VIІІ поверхів будівлі, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42, які належать відповідачеві, в окремі об'єкти із присвоєнням їм нових адрес.

У відзиві на позов ТОВ "Поіск-Ніка" просило відмовити у його задоволенні, посилаючись на непорушення прав позивача у спірних правовідносинах та зазначаючи, що спірні приміщення належать на праві власності відповідачеві, вони розташовані у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42 А, і присвоєння їм самостійних поштових адрес відбулося у зв'язку із виділенням кожного придбаного у власність об'єкта у окремий об'єкт нерухомості на підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.06.2004 № 719р. Водночас ТОВ "Поіск-Ніка" просило застосувати у даному випадку позовну давність.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, проте відмовив у позові за спливом строку позовної давності. Суд установив, що позивач звернувся із позовом до суду після спливу строку позовної давності, хоча про порушення прав у спірних правовідносинах йому стало відомо ще в процесі розгляду справи № 916/3184/13 Господарського суду Одеської області, зокрема, при ознайомленні з її матеріалами.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 залишено без змін із тих же підстав, а апеляційну скаргу ТОВ "Ексімер-Оптикс" - без задоволення.

Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, ТОВ "Ексімер-Оптикс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 і рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставами для скасування оскаржених рішення і постанови у справі скаржник зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, а саме статей 257, 261, 267, 358 Цивільного кодексу України. Скаржник не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про пропуск строку позовної давності при зверненні із цим позовом та посилається на те, що він звернувся із позовом у цій справі в межах загального строку позовної давності, оскільки його відлік слід обраховувати з 16.07.2014, тобто з моменту отримання ТОВ "Ексімер-Оптикс" листа та відзиву у справі № 916/2473/14.

Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи позивача не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, виходячи із такого.

Посилання скаржника на те, що ним не пропущено строк позовної давності при зверненні із позовом у цій справі, оскільки його відлік слід обраховувати саме з 16.07.2014, тобто з моменту отримання ТОВ "Ексімер-Оптикс" листа та відзиву у іншій справі № 916/2473/14, визнаються необґрунтованими та спростовуються обставинами з'ясованими господарськими судами і матеріалами справи, крім того, цьому доводу надавалася оцінка судом апеляційної інстанції і він був мотивовано відхилений. Як установили господарські суди попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав у даному випадку з пропуском загального строку позовної давності, хоча про таке йому стало відомо ще в процесі розгляду справи № 916/3184/13 Господарського суду Одеської області за позовом ТОВ "Поіск-Ніка" до Управління обласної ради з майнових відносин, треті особи - Одеська обласна рада і ТОВ "Ексімер-Оптикс", про визнання недійсним аукціону. Суди попередніх інстанцій з'ясували, що до позовної заяви у справі № 916/3184/13 додавалася копія розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.06.2004 № 719р; така позовна заява 18.11.2013 надсилалася ТОВ "Поіск-Ніка" разом із додатками на адресу відповідачів та третьої особи - ТОВ "Ексімер-Оптикс". Окрім того, як встановили суди, представник ТОВ "Ексімер-Оптикс" 31.03.2014 знайомився із матеріалами справи № 916/3184/13 та, відповідно, був обізнаний про порушення своїх прав у даних спірних правовідносинах.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають залишенню без змін із таких підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.11.1998 між Управлінням обласної ради у справах майна та інвестицій (продавець) та ТОВ "Поіск-Ніка" (покупець) укладено договір купівлі - продажу приміщень шляхом викупу, відповідно до умов якого, продавець продав, а покупець купив 9/100 частин нежилої будівлі - приміщення VII поверху будівлі загальною площею 821,5 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42а. Характеристика приміщень будівлі наводиться в технічному паспорті, який є додатком до цього договору. Право власності на 9/100 частин нежилої будівлі - приміщення 7-го поверху - переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (пункти 1.1, 1.2 договору).

24.07.2001 між Управлінням обласної ради у справах майна (продавець) та ТОВ "Поіск-Ніка" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві майно спільної власності територіальних громад області: 81/1000 нежилої будівлі № 42А, розташованої у м. Одесі по вул. Балківській, яка складається із приміщень VIII поверху: 8-1, 8-8, 8-14, 8-16, 8-17, 8-18, 8-19, 8-28 - коридори, 8-2, 8-3, 8-4, 8-7, 8-9, 8-35 - кабінети, 8-5, 8-6, 8-10, 8-34 - цехи, 8-11 - комора, 8-12-сушка, 8-15, 8-26, 8-27 - підсобні, 8-20, 8-21, 8-29 - умивальні, 8-22, 8-23, 8-31, 8-32, 8-33 - кімнати, 8-24, 8-25, 8-30 - туалети, загальною площею 784,0 кв.м, а покупець зобов'язався прийняти зазначені приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, визначених у цьому договорі та здійснити реєстрацію приміщень у бюро технічної інвентаризації (БТІ). Право власності на приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (пункти 1.1, 1.2 договору).

11.06.2003 між Управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації (продавець) та ТОВ "Поіск-Ніка" укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом викупу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю майно спільної власності територіальних громад області: 8/100 нежилої будівлі № 42А, розташованої у м. Одесі по вул. Балківській, яка складається з приміщень VI поверху: 1, 2, 5, 9, 10 - склади, 3, 4, 6, 8, 11, 12, 13, 19, 20, 21, 23, 26 - кабінети, 7,15, 16, 17, 22, 28, 31 - коридори, 14 - тамбур, 18 - туалет, 24 - їдальня, 25 - обідній зал, 27 комора, 29 - санвузол, 30 - сауна, 32 - тренажерний зал, 33 - цех, 34 - умивальник, 35 - роздягальня, загальною площею 783,8 кв.м, а покупець зобов'язався прийняти зазначені приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, визначених цим договором та здійснити реєстрацію приміщень у бюро технічної інвентаризації (БТІ). Право власності на приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.п. 1.1, 1.3 договору).

Також суди встановили, що 07.06.2004 розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 719р "Про надання поштової адреси приміщенням, які належать ТОВ "Поіск-Ніка" (вул. Балківська, 42А)", з метою упорядкування поштових адрес, було прийнято рішення про надання адреси приміщенням, які належать ТОВ "Поіск-Ніка" згідно з договорами купівлі-продажу, зокрема, від 06.11.1998, посвідченого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Пучковою І.А., зареєстрованого в реєстрі 06.11.1998 за № 1-3817; договору купівлі-продажу від 24.07.2001, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П., зареєстрованого в реєстрі 24.07.2001 за № 4823; договором купівлі-продажу від 11.06.2003, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П., зареєстрованого в реєстрі 11.06.2003 за № 3543, наступних поштових адрес, зокрема: - восьмий поверх, 784 м2 - вул. Балківська, 42 В (замість - вул. Балківська, 42А); - сьомий поверх, 821,5 м2 - вул. Балківська, 42Г (замість - вул. Балківська, 42А); - шостий поверх, 783,8 м2 - вул. Балківська, 42Д (замість - вул. Балківська, 42А). Пунктом 2 цього розпорядження зобов'язано КП „ОМБТІ та РОН" оформити видачу свідоцтв про право власності ТОВ „ПОІСК-НІКА", приймаючи до уваги п. 1 цього розпорядження. (т.1, а/с 33).

25.06.2004 Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі зазначених договорів купівлі - продажу та розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.06.2004 № 719р оформлено ТОВ "Поіск-Ніка" свідоцтво про право власності серії САА № 429955 на нежилі приміщення VI поверху загальною площею 783,8 м2 на праві приватної власності в цілому, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42Д; свідоцтво про право власності серії САА № 429956 VIІ поверху загальною площею 821,5 м2 на праві приватної власності в цілому, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42Г; свідоцтво про право власності серії САА № 429953 VIІІ поверху загальною площею 784,0 м2 на праві приватної власності в цілому, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42В.

Крім того, господарські суди установили, що 06.12.2012 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (продавець) та ТОВ "Ексімер-Оптикс" (покупець) укладено договір купівлі - продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом продажу на аукціоні, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю 383/1000 (частин нежитлової будівлі № 42А по вул. Балківській у м. Одесі, а саме: приміщення підвалу - 1, 6, 11, 13, 16, 17, 18, 19, 27, 34 - коридори, 2, 3, 4, 7, 12, 14, 15, 23 - склади, 5, 8, 9, 20, 21, 22, 29, 35 - підсобні, 10,1 - сходові клітки, 24 - цех, 25, 30, 31 туалети, 26, 28, 32, 33 - вмивальні; приміщення І поверху - 6, 6а, 9а - коридори, 6б - кімната охорони, 35 - кабінет, vi - ліфт, І, ІІ - сходові клітки; приміщення ІІ поверху - 1, 1а, 6, 7, 9, 10, 12, 31, 34, 35, 38, 41, 44а, 47, 54, 54а - коридори, 2, 3, 4, 42, 48, 49, 50 - кабінети, 4 - приймальня, 8, 44 - кладові, 11,13,15 - склади, 14 - вентиляційна камера, 14а - вентиляційна шахта - 14а, 28, 29 - цех, 30 - кладова, 32, 39 - вмивальні, 33, 36, 55 - туалети, 37, 53 - душеві, 40 - ванна, 45, 46 - бухгалтерія, 51 - підсобне, І, ІІ - сходові клітки; приміщення ІІІ поверху - 1, 3, 5, 6а, 11, 13, 15, 15а, 21, 23, 27, 28, 28а, 35, 41 - коридори, 2, 4, 6, 7, 7а, 9, 16, 17, 18, 22, 39, 43. 44-цех, 8, 12, 26, 42-кладові, 14, 19, 36-кабінети, 20-медпункт, 24, 25 - склади, 29, 31 - вмивальні, 30, 32 - туалети, 33, 34, 40, 40а - підсобне, І, II - сходові клітки; приміщення IV поверху 1, 5, 8, 15, 16, 17, 19, 23, 26, 29, 30 - коридори, 2, 3, 9, 24 - кабінети, 4, 6, 7, 10, 11, 25, 27, 27а - цеха, 12, 13, 14, 31 - кладові, 18, 20, 28 - туалети, 21, 22 - підсобні, І, II - сходові клітки; приміщення V поверху - 1, 5, 9, 10, 15 - цеха, 2, 4, 11, 19, 21, 28, 29 - кабінети, 3, 4а, 7, 8, 14, 18, 22, 27, 30 - коридори, 6 - кладова, 16, 23, 26 - туалети, 17, 24, 25 вмивальні, 20 - підсобне, І, ІІ - сходові клітки; приміщення VI поверху - І, ІІ сходові клітки; приміщення VIII поверху - І, ІІ сходові клітки, загальною площею 4 066,6 м2 (надалі об'єкт приватизації), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації та сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законодавством порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації та підписання сторонами акта передачі, зазначеного у пункті 3.2 цього договору (пункти 1.1, 3.3 договору).

23.12.2013 року між Управлінням обласної ради з майнових відносин (продавець) та ТОВ "Ексімер-Оптикс" (покупець) укладено договір купівлі - продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом продажу на аукціоні, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю 51/1000 частину нежитлової будівлі №42А по вулиці Балківській у м. Одесі, а саме: приміщення І поверху - 1-тамбур площею 7,0 м2, 2а - кімната охорони площею 5,2 м2, 2б - цех, площею 38,2 м2, 2в - цех, площею 22,4 м2, 3а - точ. майстерня, площею 5,1 м2; приміщення ІІ поверху - 24 кабінет, площею 33,8 м2, 25 - основне площею 25,5 м2, 26 - тамбур, площею 2,0 м2, 26а - підсобне площею 2,8 м2, 26б - туалет, площею 2,4 м2, 27 - основне, площею 66,2 м2; приміщення технічного поверху - 1 - підсобне, площею 8,7 м2, 2 - підсобне, площею 152,8 м2, 3 - підсобне площею 64,1 м2, 4 - підсобне 72,0 м2; І - сходова клітина, площею 18,3 кв.м., ІІ - сходова клітина площею, 16,5 кв.м., загальною площею 543,0 м2, а також 2 ліфти - вантажний та пасажирський (об'єкт приватизації), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації і сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законодавством порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації та підписання сторонами акта передачі, зазначеного у пункті 3.2 цього договору (пункти 1.1, 3.3 договору).

Право власності ТОВ "Ексімер-Оптикс" на зазначене нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом, сформованим 10.07.2017.

Таким чином, господарські суди установили, що відповідач є власником нежитлових приміщень шостого, сьомого та восьмого поверхів будівлі 42А, розташованої по вул. Банківській у м. Одесі з присвоєнням їм самостійних поштових адрес, а власником решти приміщень у цій же будівлі є ТОВ "Ексімер-Оптикс"; зазначена будівля належить ТОВ "Ексімер-Оптикс" і ТОВ "Поіск-Ніка" на праві спільної часткової власності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позову, оскільки спірні свідоцтва були оформлені без дотримання установленого законодавством, що діяло на момент їх видачі, порядку, проте відмовили за спливом строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 Цивільного кодексу України, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017 (на час звернення із цим позовом та ухвалення оскаржених у справі судових рішень), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Разом із тим згідно з частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В процесі розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій, урахувавши наведені норми законодавства, дослідивши обставини і зібрані у справі докази, установили, що звернення позивача за захистом свого права до суду у даному випадку відбулося з пропуском встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності, про що відповідачем (ТОВ Поіск-Ніка") подано відповідну заяву до прийняття рішення у справі. При цьому судами не встановлено наявності поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності, що унеможливлює здійснення судом захисту порушеного права в силу частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги скаржника немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімер-Оптикс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 у справі № 916/1106/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак