Історія справи

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1383/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Губенко Н. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 (колегія суддів: Владимиренко С. В., Ходаківська І. П., Демидова А. М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 (суддя Щербаков С. О.) у справі

за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", про визнання недійсним пункту договору та стягнення 140 662, 04 грн,

за участі представника відповідача - Курпіль А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" (далі - ТОВ "Дарекс-Енерго"), в якому просить:

- визнати недійсним пункт 3.2. договору про закупівлю товару за державні кошти від 05.08.2022 № 257-22 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 121 493, 83 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача 121 493,83 грн суми сплаченого ПДВ, 14 265,19 грн - інфляційних втрат та 4 903,02 грн - 3 % річних, що загалом становить 140 662,04 грн.

2. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки Військова частина НОМЕР_1 є державним замовником у сфері оборони в розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі" та здійснює придбання товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а товар, який було поставлено відповідачем за договором, відноситься до товарів, які можуть бути використані у виробництві продукції оборонного призначення, відповідачем було безпідставно включено до договірної ціни податок на додану вартість у розмірі 121 493,83 грн, у зв`язку з чим, на думку позивача, пункт 3.2 договору в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору підлягає визнанню недійсним, а грошові кошти у сумі 121 493,83 грн підлягають поверненню як безпідставно отримані відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 05.08.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та ТОВ "Дарекс-Енерго" (продавець) укладено договір на закупівлю товару за державні кошти № 257-22, умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується поставити у 2022 році покупцю товари ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника - товарно-матеріальні цінності (далі - товари), зазначені в специфікації (додаток 1), а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

4. Згідно з пунктом 3.2 договору загальна ціна договору складається із загальної вартості товарів, поставлених згідно з додатком № 1 (специфікацією) і становить 728 963,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % у сумі 121 493,83 грн. за весь період дії договору.

5. Відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до договору, сторони погодили товар, що поставляється: дизель-генератор DE-170RS 120 кВт, країна виробник - Україна, у кількості - 1 шт., ціна - 607 469,17 грн, ПДВ - 121 493,83 грн, всього 728 963,00 грн.

6. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору, було поставлено позивачу товар - дизель-генератор DE-170RS 120 кВт на загальну суму 728 963,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 09.08.2022 № 536, яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

7. Позивач за поставлений товар розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 11.08.2022 № 1930 на суму 728 963,00 грн.

8. Як зазначає позивач, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області згідно з пунктом 8.6 Плану проведення заходів державного Фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІ квартал 2023 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт ревізії від 10.08.2023 № 13-07-08/7, в якому зроблено висновок: "Внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей "Дизель-генератор DE-170RS 120 кВт" з вартістю ПДВ Військовою частиною НОМЕР_1 у 2022 році було здійснено зайвих витрати бюджетних коштів у сумі 121493,83 гривень. Військовою частиною НОМЕР_1 укладено договір про закупівлю товару за державні кошти від 05.08.2022 № 257-22 щодо придбання товарно-матеріальних цінностей "дизель-генератор DE-170RS 120 кВт" згідно із Специфікацією на суму 728 963,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % у сумі 121 493,83 грн, на порушення пункту 197.23 статті 197 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ № 2755-VI), пункту 8 статті 287 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ. Внаслідок допущеного порушення Військовій частині НОМЕР_1 завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 121 493,83 гривень".

9. Позивач звертався до відповідача з листом від 20.09.2023 № 11/9963-23, в якому просив останнього здійснити відшкодування зайво витрачених коштів внаслідок сплати ПДВ в сумі 121 493,83 грн.

10. Листом від 16.10.2023 № 391 відповідач надав відповідь на зазначений лист позивача, в якому вказав, що дизель-генераторна установка, що є предметом поставки за спірним договором, не проходила процедуру підтвердження відповідності вимогам статті 287 Митного кодексу України для використання у виробництві продукції оборонного призначення, як того вимагає законодавство. Товар розмитнювався в режимі імпорту на загальних підставах та міг бути реалізований, зокрема, на комерційному ринку, а тому у ТОВ "Дарекс-Енерго" відсутні правові підстави для застосування норми про звільнення від оподаткування поставки позивачу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. 08.08.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, про відмову у задоволенні позову.

12. Суди дійшли висновку про те, що правові підстави для звільнення спірної операції купівлі-продажу товарів за договором від оподаткування податком на додану вартість в силу приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Митного кодексу України (далі - МК України) - відсутні, у зв`язку з чим відповідачем під час продажу Військовій частині НОМЕР_1 дизель-генератора DE-170RS 120 кВт на законних підставах було включено у вартість товара суму ПДВ у розмірі 121 493, 83 грн.

13. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- укладений між сторонами договір не містить умови про придбання (імпорт) відповідачем певного товару - дизель-генератора DE-170RS 120 кВт з метою його подальшої поставки позивачу як підставу для звільнення операції з купівлі-продажу цього товару від оподаткування ПДВ;

- відповідачем було поставлено позивачу наявний у нього товар, який було ввезено на територію України до укладення договору з позивачем;

- дизель-генератор DE-170RS 120 кВт ввезено відповідачем на територію України на загальних підставах, зі сплатою ПДВ під час митного оформлення;

- при імпорті вказаного товару відповідач не мав правових підстав для звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення дизель-генератора DE-170RS 120 кВт на митну територію України у митному режимі імпорту.

- дизель-генератор DE-170RS 120 кВт не є товаром оборонного призначення в розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі" незалежно від подальшого його використання Військовою частиною НОМЕР_1 .

Короткий зміст касаційної скарги

14. У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

15. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 197.23 статті 197 ПК України в сукупності з положеннями Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо обов`язковості включення ПДВ до ціни товару, коли постачальником такого товару є прямий (безпосередній) імпортер, а також щодо питання застосування статей 612 625 1212 ЦК України в контексті спірних правовідносин сторін.

16. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що якщо предмет закупівлі відповідає критеріям, визначеним пунктом 197.23 статті 197 ПК України, та призначений для використання у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної згідно із Законом України "Про оборонні закупівлі", тоді він звільняється від оподаткування ПДВ, при цьому:

- питання чи застосовував відповідач (продавець) пільги при здійсненні митного оформлення товару та коли саме він здійснив митне оформлення товару є виключно його дискреційним повноваженням, і воно жодним чином не впливає на право позивача (покупця) на звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки кошти на оплату ПДВ стягуються саме з покупця і звільнення від оподаткування ПДВ - це фактично право такого покупця (державного замовника), а не постачальника (продавця);

- вимоги законодавства не передбачають обов`язковість попереднього замовлення пільгового товару, а вказують на правовий статус покупця;

- законодавство не передбачає, що пільговий товар має бути ввезений на територію України після підписання між постачальником та державним замовником договору на закуплю цього товару;

- сплата відповідачем (продавцем) ПДВ під час митного оформлення товару не має правового значення, оскільки це жодним чином не впливає на правовий режим звільнення від такої оплати позивача (покупця), а, отже, і на право позивача не оплачувати ПДВ.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

17. ТОВ "Дарекс-Енерго" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

18. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Спірним питанням у цій справі є питання правомірності включення суми ПДВ до ціни товару, що передбачено у пункті 3.2 договору, з урахуванням того, що постачальником такого товару є прямий (безпосередній) імпортер.

20. Згідно з частиною першою статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

21. Відповідно до статті 11 Закону "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

22. У свою чергу підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

23. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України).

24. За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг). Отже, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанову Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23).

25. Пунктами 30.1- 30.2, 30.9 статті 30 ПК України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

26. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

27. Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

28. У свою чергу, застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

29. Пунктом 197.23 статті 197 ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.

30. Пунктом 8 статті 287 МК України визначено, що звільняються від оподаткування ввізним митом складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) (далі - товари), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, за кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД, перелік яких міститься у вказаному пункті статті 287 МК України.

31. Відповідно до пункта 4 статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі" гарантоване забезпечення потреб безпеки і оборони - забезпечення суб`єктів, визначених пунктом 10 частини першої цієї статті, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.

32. Державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України (пункт 10 статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі").

33. Перелік товарів оборонного призначення наведений у пункті 29 статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі".

34. Військова частина НОМЕР_1 є державним замовником у сфері оборони у розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі" та здійснює придбання товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також інших товарів, які закуповуються державними замовниками у сфері оборони, визначеними Законом України "Про оборонні закупівлі", для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

35. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 170 затверджений Порядок ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 МК України, для використання у виробництві продукції оборонного призначення (далі - Порядок № 170).

36. Цей Порядок визначає механізм ввезення виконавцями державного контракту (договору) з оборонних закупівель на митну територію України в митному режимі імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), визначених частиною восьмою статті 287 МК України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, та цільового використання товарів, які під час такого ввезення звільняються від оподаткування ввізним митом, а операції з їх ввезення на митну територію України та з першого постачання на митній території України - від обкладення податком на додану вартість.

37. Відповідно до пунктів 3 і 4 Порядку № 170 для підтвердження відповідності товарів вимогам, визначеним частиною восьмою статті 287 МК України, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель подає митниці, що здійснює митне оформлення товарів, заяву із зазначенням найменування товарів, їх кодів згідно з УКТЗЕД, кількості, вартості та призначення, країни походження товарів, найменування державного замовника у сфері оборони (далі - державний замовник) та виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель, до якої додаються засвідчені в установленому порядку копії:

- зовнішньоекономічного договору (контракту) на постачання товару або іншого документа, який є підставою для ввезення товарів на митну територію України;

- державного контракту (договору), укладеного з державним замовником;

- електронного повідомлення про внесення його до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів);

- технічного паспорта або іншого документа заводу-виробника на кожний товар, який ввозиться на митну територію України;

- документ, який підтверджує зобов`язання виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель щодо використання ввезених товарів виключно у власному виробництві товарів оборонного призначення на виконання державного контракту (договору), укладеного з державним замовником.

38. Документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, виконавець (співвиконавець/субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель надсилає з дотриманням вимог режиму секретності митниці, що здійснює митне оформлення товарів, не пізніше ніж за три дні до здійснення митного оформлення.

39. Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 197.23 статті 197 ПК України, поширюється, зокрема, на операції з першого постачання на митній території України товарів, визначених частиною 8 статті 287 МК України за умови, що такі товари: ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту та призначені для використання у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної згідно із Законом України "Про оборонні закупівлі", та якщо замовником такої продукції є державний замовник; класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД, зазначеними у частині 8 статті 287 МК України.

40. Отже, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.23 статті 197 ПК України за умови, якщо:

- товари, щодо яких здійснюються такі операції, належать до категорії товарів, які визначені частиною восьмою статті 287 МК України та класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТЗЕД, зазначеними у частині 8 статті 287 МК України;

- кінцевим отримувачем товару згідно з умовами відповідного державного контракту (договору) є державний замовник у сфері оборони згідно з пунктом 10 статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі";

- це є перше постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення.

41. При цьому Суд зауважує, що визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб`єкт кінцевого отримувача таких товарів, а й документальне підтвердження відповідності товарів вимогам, визначеним частиною восьмою статті 287 МК України, при здійсненні їх митного оформлення на митниці. Тобто для звільнення операції від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.23 статті 197 ПК України прямий (безпосередній) імпортер саме під час здійснення митного оформлення пільгових товарів має надати відповідне документальне підтвердження відповідності товарів пільговим умовам оподаткування в установленому законом порядку.

42. У разі недотримання таких умов при здійсненні митного оформлення товарів вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку як під час ввезення товару на митну територію України, так і у разі його подальшого постачання на митній території України кінцевому отримувачу, оскільки право кінцевого отримувача на податкову знижку не виникає автоматично, а вимагає доведення та підтвердження.

43. Судами встановлено, що:

- при розмитненні товару (дизель-генератора DE170RS 120 кВт) до відповідача не застосовувалися пільги в обкладенні товару податком на додану вартість, про що свідчать три останні цифри коду, вказаного в графі 36 митної декларації від 13.06.2022 UA100330/2022/437317 (форма МД-2) - 000;

- митне оформлення товару (дизель-генератор DE-170RS 120 кВт) відбулося 13.06.2022, в той час як договір на закупівлю товару за державні кошти між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Дарекс-Енерго" укладено 05.08.2022.

44. З урахуванням наведеного, суди дійшли висновку, що при імпорті вказаного товару, відповідач не мав правових підстав для звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення дизель-генератора DE-170RS 120 кВт на митну територію України у митному режимі імпорту, а тому правомірно включив у вартість товару суму ПДВ у розмірі 121493, 83 грн.

45. Верховний Суд погоджується з таким висновком, та зазначає, що позивачем не доведено наявності правових підстав для звільнення спірної операції купівлі-продажу товарів за договором від оподаткування податком на додану вартість в силу приписів ПК України та МК України, оскільки при імпорті спірного товару (при здійсненні митного оформлення товару на митниці) відповідач не надав документального підтвердження відповідності такого товару вимогам, визначеним частиною восьмою статті 287 МК України.

46. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 121 493,83 грн суми сплаченого ПДВ не підлягають задоволенню.

47. Що стосується вимоги про визнання недійсним пункту договору в частині включення до ціни товару суми ПДВ, то за змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

48. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).

49. Як вбачається з предмета та підстав позову, недійсність спірного пункту договору в частині умови про включення до ціни товару суми ПДВ позивач обґрунтовує тим, що така умова суперечить чинному законодавству, а саме, пункту 197.23 статті 197 ПК України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсною.

50. Однак колегія суддів звертає увагу на те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою договору про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанову Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23).

51. Тому встановлення обставин невідповідності умов договору в частині включення до ціни товару суми ПДВ імперативним приписам пункту 197.23 статті 197 ПК України, свідчить про те, що така умова договору порушує публічний порядок та згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемною.

52. Колегія суддів також нагадує висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, (пункт 7.10), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 25)), що свідчить про нікчемність такої домовленості.

53. У разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.

54. Отже, за висновком Суду, звертаючись з позовом про визнання пункту договору недійсним та стягнення суми сплаченого ПДВ, Військова частина НОМЕР_1 фактично обґрунтовує цей позов нікчемністю умов договору про включення до ціни товару суми ПДВ, а не недійсністю (оспорюваністю) договору в цій частині. Тому визнання такої умови договору нікчемною в судовому порядку не вимагається.

55. Проте, оскільки позивачем нікчемність умов пункту 3.2 договору не була доведена під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції, суди попередніх інстанцій дійшли правильного по суті висновку про відмову в задоволені позовних вимог в цій частині, але з інших підстав, у зв`язку з чим мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень підлягають зміні шляхом їх викладення в редакції цієї постанови.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат

56. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 612 625 1212 ЦК України в контексті спірних правовідносин сторін.

57. Стосовно таких доводів скаржника колегія суддів зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

58. Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, зважаючи на відмову в задоволенні основної вимоги позивача про визнання недійсним пункту договору, судами попередніх інстанцій було відмовлено також і в задоволенні похідних вимог про стягнення з відповідача сплаченого ПДВ, процентів річних та інфляційних втрат.

59. Отже, при вирішенні даного спору наведені скаржником норми статей 612 625 1212 ЦК України судами не застосовувались, а фактичні обставини справи в цій частині (період прострочення, арифметична правильність наданого позивачем розрахунку тощо) - не встановлювались, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування цих норм права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

61. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

62. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення у цій справі, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - судові рішення залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

63. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальних частин оскаржуваних постанови та рішення із залишенням без змін їх резолютивних частин, то відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 задовольнити частково.

2. Мотивувальні частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі № 910/1383/24 змінити, виклавши їх в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. М. Губенко

Суддя Л. І. Рогач