Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/8862/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

позивача - Лавриновича В.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.06.2016 НОМЕР_1, діє на підставі ордеру № 408003 від 08.02.2018,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - Кравцова С.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 10.11.2016 НОМЕР_2, діє на підставі ордеру № 165291 від 19.12.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017

(суддя - Усатенко І.В.)

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017

(головуючий - Отрюх Б.В., судді - Тищенко А.І., Майданевич А.Г.)

у справі №910/8862/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал"

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет"

про визнання третейської угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

1. 31 травня 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметал" (далі в тексті - ТОВ "Вторметал"/Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі в тексті - ПАТ "Сбербанк"/Відповідач ) у якій просило визнати недійсним пункт 6.8 Договору поруки № 2 від 25.05.2015, укладеного між ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Вторметал".

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що третейське застереження викладене в п. 6.8 укладеного між сторонами спору договору поруки від 25.05.2015 № 2 суперечить положенням ч. ч. 1, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, вчинено на вкрай невигідних умовах для поручителя та під впливом тяжких обставин, третейським судам не підвідомчі спори про визнання угод недійсними, що враховуючи положення ст. 215, ст. 233 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/8862/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вторметал".

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/8862/17 залишено без змін.

5. В мотивувальній частині рішення від 07.09.2017 суд першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов до висновку, що укладення третейської угоди у вигляді третейського застереження в договорі відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про третейські суди". Третейська угода у вигляді третейського застереження є невід'ємною частиною укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору поруки, а спірне третейське застереження, викладене у пункті 6.8 Договору, за формою і змістом закону не суперечить.

6. Суд першої інстанції щодо доводів Позивача про те, що п. 6.8 укладеного між сторонами спору Договору поруки від 25.05.2015 № 2 вчинений на вкрай невигідних умовах для поручителя та під впливом тяжких обставин зазначив, що Позивачем не доведено суду факту існування тяжких обставин (їх крайньої форми), з якими положення статті 233 Цивільного кодексу України передбачають можливість визнання спірного договору недійсним, оскільки не надано належних та допустимих доказів тяжкого фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал" на момент укладання оспорюваного правочину.

7. При цьому, судом першої інстанції відхилені посилання Позивача на те, що останній та боржник за договором про відкриття кредитної лінії від 07.07.2011 № 74-В/11/54КЛ входять до одної групи підприємств, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить закону.

8. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки Позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним пункт 6.8 Договору поруки № 2 від 25.05.2015 суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили ці правочини, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочинів не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не було вчинено у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

9. В мотивувальній частині постанови, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що в ст. 6 Закону України "Про третейські суди" визначений перелік категорій справ, які підвідомчі третейським судам. Норми вказаної статті не містять застережень щодо неможливості розгляду третейськими судами спорів, що виникають з кредитних правовідносин, у яких кредит надавався в іноземній валюті. З чого колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що наведене спростовує посилання Позивача на постанову Верховного суду України від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15.

10. Додатково на підтвердження зазначеної позиції, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що на підприємницькі (господарські) товариства не поширюються норми закону про захист прав споживачів, а тому не йдеться про наявність підстав для посилення судового захисту такого суб'єкта господарювання в державному суді, в тому числі у спорах про повернення кредитів, наданих в іноземній валюті. Оскільки господарські правовідносини щодо кредитування суб'єктів господарювання мають особливості регулювання, то відсутні підстави вважати правовідносини у даній справі подібними з правовідносинами у цивільній справі.

11. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки Позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним пункт 6.8 договору поруки № 2 від 25.05.2015 суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили ці правочини, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочинів не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не було вчинено у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

12. Рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції обґрунтовані нормами статей 179, 180, 198 Господарського кодексу України, статей 203, 204, 215, 233, 525, 526, 553, 554, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, статей 1, 5, 6, 12 Закону України "Про третейські суди".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

13. 14.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметал" через Київський апеляційний господарський суд подало касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/8862/17 (далі в тексті - Касаційна скарга) у якій Скаржник просить суд скасувати вищезазначені судові рішення; справу № 910/8862/17 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

14. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

14.1 суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушили норми ст.ст. 6, 12 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", що підтверджується правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15 ;

14.2 судами не досліджено надані Позивачем докази існування тяжких обставин на момент укладення третейської угоди, які полягають у важкому фінансовому становищі, невигідності умов про включення до Договору поруки третейської угоди, крайньої необхідності підписання третейської угоди з метою усунення або зменшення тяжких обставин.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. Від Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд залишити касаційну скаргу ТОВ "Вторметал" на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/8862/17 без задоволення, а вказані судові рішення - без змін. Вказаний відзив обґрунтований тим, що не слід застосовувати правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-831цс15, оскільки у вказаній справі та у справі № 910/8862/17 різний суб'єктний склад. Також Відповідач наводить висновок Верховного Суду України про застосування норм права у подібних правовідносинах щодо того, що вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини - стягнути грошову суму в іноземній валюті. З наведеного Відповідач приходить до висновку що позиція Позивача викладена у касаційній скарзі не відповідає нормам чинного законодавства.

Позиція Верховного Суду

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г. від 15.01.2018 у справі № 910/8862/17 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8862/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал" на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал" на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/8862/17 на 14 лютого 2018 року; повідомлено Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" та Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет" про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, у строк до 12 лютого 2018 року.

17. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає відмові у задоволенні, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін виходячи з наступного.

18. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Суд першої інстанції у рішенні від 07.09.2017 встановив, що 25.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторметал" (поручитель) укладено Договір поруки № 2.

21. Вказаним Договором поруки забезпечено зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 74-В/11/54/КЛ, укладеним між кредитором та боржником (Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет", код ЄДРПОУ 00191483) 07.07.2011 з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії, зокрема з урахуванням змін до нього, внесених згідно з додатковим договором № 5 від 25.05.2016.

22. Пунктом 6.3 Договору поруки визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення в письмовій формі. Строк дії цього договору складає 4 роки, але в будь-якому випадку строк дії договору продовжується до повного виконання кожною зі сторін своїх зобов'язань за цим договором. При цьому, договір припиняє свою дію достроково у випадку належного виконання боржником або поручителем усіх зобов'язань, передбачених в ст.2 цього договору, а також з інших підстав, передбачених законодавством України. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

23. Положеннями п. 6.8 Договору поруки, усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються договору, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду від 15.03.2013р., видане Державною реєстраційною службою України) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua/. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним головою третейського суду при всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" зі списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://arbitrate.com.ua/. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту. Сторони домовились, що рішення постійно діючого третейського суду при всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточним і обов'язковим з дати його винесення. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладання договору.

24. Колегія суддів дослідивши довід Позивача про те, що суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушили норми ст.ст. 6, 12 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", що підтверджується правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15 зазначає наступне.

25. Відповідно ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України (далі в тексті - ЦК України), за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

26. Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі в тексті - ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

27. Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

28. Відповідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

29. Колегія суддів дослідивши оскаржувані судові рішення погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції про те, що обрання сторонами за взаємною домовленістю у встановленому порядку та визначених законодавством межах позасудового порядку вирішення спору не є порушенням права на судовий захист, якщо така домовленість відповідає внутрішній волі та намірам сторін. Крім того, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

30. Разом з тим, відповідно ч. 2 ст. 198 ГК України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

31. Довід Позивача, який викладений у касаційній скарзі про те, що суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушили норми ст.ст. 6, 12 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", що підтверджується правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15 спростовується змістом оскаржуваних судових рішень і спрямований на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень ст. 300 ГПК України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

32. За таких обставин, колегія суддів на підставі ст.ст. 179, 198 ГК України, ст. ст. 533, 627, 628 ЦК України дійшла до висновку про необґрунтованість доводу Позивача, який викладений у касаційній скарзі про те, що суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушили норми ст.ст. 6, 12 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", що підтверджується правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15.

33. Щодо доводу Позивача, який викладений у касаційній скарзі про те, що судами не досліджено надані Позивачем докази існування тяжких обставин на момент укладення третейської угоди, які полягають у важкому фінансовому становищі, невигідності умов про включення до Договору поруки третейської угоди, крайньої необхідності підписання третейської угоди з метою усунення або зменшення тяжких обставин, колегія суддів зазначає наступне.

34. Відповідно положень ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

35. В постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази тяжкого фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал" на момент укладання оспорюваного правочину.

36. Разом з тим у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції наведений висновок про те, що для кваліфікації правочину за статтею 233 Цивільного кодексу України необхідна обов'язкова наявність зазначених двох умов у сукупності: вплив тяжкої обставини і вкрай невигідні умови. Крім того, має бути причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин).

37. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що для кваліфікації правочину за статтею 233 Цивільного кодексу України необхідна обов'язкова наявність зазначених двох умов у сукупності: вплив тяжкої обставини і вкрай невигідні умови. Крім того, має бути причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин).

38. Враховуючи встановлену судами попередніх інстанцій фактичну обставину про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази тяжкого фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал" на момент укладання оспорюваного правочину, колегія суддів вважає що зазначене спростовує довід Позивача про те, що судами не досліджено надані Позивачем докази існування тяжких обставин на момент укладення третейської угоди, які полягають у важкому фінансовому становищі, невигідності умов про включення до Договору поруки третейської угоди, крайньої необхідності підписання третейської угоди з метою усунення або зменшення тяжких обставин.

39. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

40. За таких обставин рішення господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального права, підстав для їх скасування немає.

41. Оскільки підстав для скасування судових рішень та постановлення нового немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметал" на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/8862/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/8862/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко