Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.09.2023 року у справі №910/8741/22
Постанова КГС ВП від 13.09.2023 року у справі №910/8741/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/8741/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" - Михайлова Н.М.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Кисіль Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 (суддя Ярмак О.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 (колегія суддів: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Корсак В.А.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" (далі - ТОВ "Енерджі трейд груп")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС")

про стягнення 10 214 947,88 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. Між сторонами спору укладено договір транспортування природного газу, за яким у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за позитивні добові небаланси природного газу у період лютий - червень 2022 року. Таке прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання стало підставою для пред`явлення позову про стягнення основної заборгованості та нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

2. В ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач погасив основну заборгованість у повному обсязі, що стало підставою для закриття провадження у цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції суд першої інстанції задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін.

3. ТОВ "Оператор ГТС" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

4. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи звільняють форс-мажорні обставини сторону договору від сплати нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК (3% річних та втрат від інфляції);

- чи забороняє чинне закнодаство України, що регулює діяльність Оператора ГТС, використовувати тарифні кошти, отримані як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу), на оплату позитивного небалансу (чи відсутня вина боржника у простроченні платежів в контексті застосування статей 614 та 625 ЦК).

5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

6. У вересні 2022 року ТОВ "Енерджі трейд груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Оператор ГТС" про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу від 01.11.2019 №1907000347 у розмірі 8 752 857,17 грн, 194 169,50 грн 3% річних та 1 267 921,21 грн інфляційних втрат.

7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, не здійснив оплату за позитивні небаланси за період з лютого до червня 2022 року, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. 01.11.2019 ТОВ "Оператор ГТС" та ТОВ "Енерджі трейд груп" уклали договір транспортування природного газу №1907000347 (далі - Договір), за умовами якого:

- оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п.2.1);

- оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму вебсайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; здійснювати у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (п.3.1);

- замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором; користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України (п.4.2);

- у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п.9.1);

- у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (абз.2 п.9.2);

- у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця); виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у строк до 5 робочих днів з дня повідомлення (п.9.4).

9. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але не раніше 01.01.2020, до 31.12.2020, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

10. У лютому 2022 року сума негативних небалансів замовника склала 343 526,00 грн, сума позитивних небалансів 8 974 732,94 грн, розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику 8 631 206,85 грн, що підтверджується одностороннім актом №02-2022-1907000347.

11. 13.03.2022 ТОВ "Оператор ГТС" за допомогою інформаційної платформи оператора надіслало ТОВ "Енерджі трейд груп" повідомлення про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті.

12. Оплата в сумі 8 631 206,85 грн мала бути здійснена ТОВ "Оператор ГТС" до 18.03.2022.

13. 29.03.2022 ТОВ "Оператор ГТС" сплатило на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 2 711 364,52 грн за добовий небаланс, що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2022 №20678.

14. 11.04.2022 ТОВ "Оператор ГТС" сплатило на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 619 788,11 грн за добовий небаланс, що підтверджується платіжним дорученням від 11.04.2022 №23890.

15. 24.05.2022, відповідно до заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" перед ТОВ "Енерджі трейд груп" в сумі 3 216 094,28 грн припинені зарахуванням.

16. 09.06.2022 ТОВ "Оператор ГТС" сплатило на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 1 522 755,43 грн за добовий небаланс, що підтверджується платіжним дорученням від 09.06.2022 №41143.

17. 13.06.2022 ТОВ "Оператор ГТС" сплатило на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 136 580,61 грн за добовий небаланс, що підтверджується платіжним дорученням від 13.07.2022 №49956.

18. 22.06.2022, відповідно до заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" перед ТОВ "Енерджі трейд груп" в сумі 171 816,24 грн припинені зарахуванням.

19. 25.08.2022 ТОВ "Оператор ГТС" сплатило на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 252 807,66 грн.

20. Зобов`язання зі сплати вартості позитивного добового небалансу природного газу у розмірі 8 631 206,85 грн відповідач прострочив на 10 днів (з 19.03.2022 до 28.03.2022); 5 919 842,33 грн на 13 днів (з 29.03.2022 до 10.04.2022); 5 300 054,22 грн на 43 дні (з 11.04.2022 до 23.05.2022); 2 083 959,94 грн на 16 днів (з 24.05.2022 до 08.06.2022); 561 204,51 на 4 дні (з 09.06.2022 до 12.06.2022); 424 623,90 грн на 9 днів (з 13.06.2022 до 21.06.2022); 252 807,66 грн на 64 дні (з 22.06.2022 до 25.08.2022).

21. У березні 2022 року вартість негативних небалансів замовника склала 190 628,14 грн, а вартість позитивних небалансів 14 732 401,82 грн, про що було складено односторонній акт №03-2022-1907000347. Розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику, 14 341 773,48 грн.

22. 13.04.2022 ТОВ "Оператор ГТС" за допомогою інформаційної платформи оператора надіслало ТОВ "Енерджі трейд груп" повідомлення про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті. Отже, в термін до 20.04.2022 оператор зобов`язаний був сплатити замовнику 14 341 773,48 грн.

23. 13.07.2022 ТОВ "Оператор ГТС" сплатило на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 438 631,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.07.2022 №49957.

24. 26.08.2022 ТОВ "Оператор ГТС" сплатило на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 6 492 733,35 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31.08.2022 №3814.

25. Сума заборгованості оператора за позитивні небаланси березня 2022 року склала 7 410 409,08 грн.

26. Зобов`язання зі сплати вартості позитивного добового небалансу природного газу у розмірі 14 341 773,48 грн відповідач прострочив на 83 дні (з 21.04.2022 до 12.07.2022), 13 903 142,43 грн на 44 дні (з 13.07.2022 до 26.08.2022).

27. У червні 2022 року вартість негативних небалансів замовника склала 322 845,06 грн, а вартість позитивних небалансів 2 744 456,17 грн, про що складено односторонній акт №06-2022-1907000347. Розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику 2 421 611,11 грн.

28. 13.07.2022 ТОВ "Оператор ГТС" за допомогою інформаційної платформи оператора надіслало ТОВ "Енерджі трейд груп" повідомлення про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті.

29. Оплата в сумі 2 421 611,11 грн мала бути здійснена ТОВ "Оператор ГТС" до 20.07.2022.

30. 03.08.2022 ТОВ "Оператор ГТС" здійснив оплату в розмірі 1 079 163,02 грн.

31. Розмір заборгованості за позитивні небаланси червня 2022 року склав 1 342 448,09 грн.

32. Строк прострочення зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" зі сплати вартості позитивного небалансу у розмірі 2 421 611,11 грн складає 13 днів (з 21.07.2022 до 02.08.2022); 1 342 448,09 грн складає 28 днів (з 03.08.2022 до 31.08.2022).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

33. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023, позов ТОВ "Енерджі трейд груп" задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Оператор ГТС" на користь ТОВ "Енерджі трейд груп" 1 267 921,21 грн інфляційних втрат та 194 169,50 грн 3% річних; закрив провадження у справі в частині стягнення 8 752 857,17 грн боргу.

34. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача зі сплати вартості позитивних небалансів, нарахованих у період з лютого до червня 2022 року, складала 8 752 857,17 грн;

- в процесі розгляду справи відповідач погасив заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 10 022 248,94 грн, тобто на суму більшу, ніж його основна заборгованість у цій справі;

- подані платіжне доручення та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог свідчать, що відповідач перерахував всю суму боргу після звернення позивача з позовом до суду;

- вимога позивача про стягнення з відповідача 1 267 921,21 грн інфляційних втрат та 1 941 69,50 грн 3% річних підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, її розмір є арифметично правильним;

- доводи ТОВ "Оператор ГТС" про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання відбулося у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин через воєнну агресію російської федерації (далі - рф) проти України та введенням з 24.02.2022 воєнного стану, є необґрунтованими;

- повідомлення відповідача без номеру та дати про настання форс-мажорних обставин, яке було надіслано на адреси електронної пошти представників позивача, що зазначені в договорі та додаткових угодах до нього, не містить жодних реквізитів, які б дозволили встановити, що воно стосується позивача та укладеного з ним договору транспортування природного газу;

- відповідач не надав відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України (далі - ТПП), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за укладеним договором транспортування природного газу, який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості добових небалансів.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

35. 21.06.2023 ТОВ "Оператор ГТС" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 в частині задоволених позовних вимог у розмірі 1 462 090,71 грн, в якій просить у вказаній частині їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові про стягнення 194 169,50 грн 3% річних, 1 267 921,21 грн інфляційних втрат.

36. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає таке:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права (статті 614 625 ЦК) без урахування висновку щодо застосування цих норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 02.02.2022 у справі №922/1281/19;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (суди попередніх інстанцій не врахували наявність встановленого Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з транспортування природного газу обмеження на використання тарифних коштів, отриманих як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу), на виплату плати за позитивний добовий небаланс та будь-які інші цілі, крім наведених скаржником, та що наявність форс-мажорних обставин є обставинами, які виключають та/або звільняють особу від відповідальності за порушення зобов`язання).

8. ТОВ "Оператор ГТС" у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:

- Верховний Суд в постанові від 02.02.2022 у справі №922/1281/19 зробив висновок, що обов`язковою передумовою для покладення на особу відповідальності за порушення зобов`язання є вчинення особою правопорушення у сфері господарювання та наявність вини особи, яка його порушила;

- до спірних правовідносин не можна застосовувати вимоги ч.2 ст.625 ЦК без врахування положень ст.614 ЦК стосовно встановлення наявності обставин для виключення та/або звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання;

- суди першої та апеляційної інстанцій застосували ст.625 ЦК та не надали в оскаржуваних рішеннях оцінку всім доводам ТОВ "Оператор ГТС " щодо наявності обставин для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме наявності форс-мажорних обставин;

- з огляду на воєнну агресію рф проти України постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП/Регулятор) від 17.03.2022 №348 "Про виконання інвестиційних програм Операторів ГРМ, Оператора ГТС та Оператора газосховищ у період дії воєнного стану в Україні" (далі - постанова НКРЕКП №348) дію постанови НКРЕКП від 22.12.2021 №2826 "Про джерела фінансування Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки Оператора ГТС ТОВ "Оператор ГТС" (далі - постанова НКРЕКП №2826) зупинено та одночасно надано дозвіл Оператору ГТС на використання коштів, визначених як плановані тарифні джерела фінансування відповідних інвестиційних програм, на ліквідацію наслідків аварійних ситуацій, викликаних веденням воєнних дій на території здійснення ліцензованої діяльності, а також на першочергові заходи, що безпосередньо спрямовані на забезпечення надійної та безпечної експлуатації та підтримання у належному стані об`єктів газорозподільної системи/газотранспортної системи/газосховищ, що знаходяться в їх власності або користуванні, у тому числі на правах господарського відання, користування чи експлуатації;

- Оператору ГТС заборонено використовувати тарифні кошти, отримані як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу), на виплату плати за позитивний добовий небаланс та будь-які інші цілі, крім наведених; джерелом плати за позитивний добовий небаланс є кошти, отримані Оператором ГТС як плата за негативний добовий небаланс;

- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги негайне повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

- на виконання п.14.3 Договору Оператор ГТС направив на електронну адресу ТОВ "Енерджі трейд груп" зазначене у п.19.4 Договору повідомлення про форс мажорні обставини, до якого додав лист ТПП від 28.02.2022;

- суди попередніх інстанцій не зазначили належних обґрунтувань щодо неврахування доказів, наданих відповідачем, про наявність форс-мажорних обставин;

- викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на корить якої ухвалюється рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу (посилається на порушення норм статей 2 7 13 42 73-79 86 210 236 237 238 ГПК та постанову Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №910/7707/19).

37. 10.08.2023 надійшов відзив ТОВ "Енерджі трейд груп" на касаційну скаргу (надіслано поштовим зв`язком 07.08.2023), в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

38. У відзиві, зокрема, вказує:

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 30.05.2022 №22/2475/21 та від 02.02.2022 у справі №922/1281/19, не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки предмети спору у цих справах не є тотожними;

- заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст.625 ЦК, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а тому на них не поширюються норми щодо звільнення від відповідальності чи можливості зменшення їх розміру;

- необґрунтованими є доводи скаржника щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язання з посиланням на заборону використання тарифних коштів, отриманих як плату за розподіл потужності; ці доводи зводяться до неналежного виконання контрагентами боржника своїх зобов`язань як підстави для звільнення від відповідальності та не відповідають вимогам ст.617 ЦК; в процесі розгляду справи Оператор ГТС не надав жодних доказів, що ним вживалися заходи, спрямовані на стягнення заборгованості зі своїх контрагентів;

- у справі не заявлялися вимоги про відповідальність за порушення зобов`язання; позовні вимоги стосувалися виключно виконання зобов`язання та стягнення компенсаційних виплат за порушення термінів виконання зобов`язання; у ст.617 ЦК встановлені загальні підстави для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст.625 ЦК є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання;

- лист ТПП від 28.04.2022 не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання; в процесі розгляду справи відповідач не надав доказів того, що воєнна агресія рф проти України об`єктивно спричинила неможливість Оператора ГТС здійснити оплату вартості придбаного природного газу у терміни, визначені договором;

- у випадку неможливості здійснювати підприємницьку діяльність, відповідач не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, відмовитися від прийняття природного газу, змінити умови договору щодо порядку та строків оплати, в частині відповідальності за невиконання умов договору тощо; натомість відповідач прийняв товар, однак не оплачував його понад півроку;

- позивач не перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем; всі доводи відповідача фактично зводяться до факту воєнної агресії без обґрунтувань їх впливу на виконання Оператором ГТС своїх зобов`язань;

- форс-мажорні обставини тривають, однак їх існування не завадило Оператору ГТС сплатити заборгованість до моменту завершення таких обставин; відтак, посилання на наявність форс-мажорних обставин є спробою ухилитися від виконання зобов`язання у встановлений термін.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

39. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС", а її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 06.09.2023. В судовому засіданні 06.09.2023 оголошено перерву до 13.09.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо форс-мажору в контексті застосування ч.2 ст.625 ЦК

40. Аргументи касаційної скарги зводяться до наявності підстави для звільнення Оператора ГТС від сплати 3% річних та інфляційних втрат за допущене ним прострочення виконання зобов`язання, пов`язаного з оплатою позивачеві позитивних небалансів у лютому, березні та червні 2022 року. Такою підставою скаржник вважає настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що викликано збройною агресією рф проти України.

41. Скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статей 614 625 ЦК, адже не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №922/1281/19 та від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

42. Верховний Суд відхиляє наведені аргументи скаржника з огляду на таке.

43. Згідно з ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язанням (неналежне виконання).

44. З частин 1, 2 ст.614 ЦК вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

45. Відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.617 ЦК та ст.218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язанням несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язанням виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

46. Разом з цим ч.2 ст.625 ЦК визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

47. Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

48. Нарахування, передбачені ч.2 ст.625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

49. У постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №913/869/14 вказано: "Разом із тим ст.617 ЦК встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми ст.625 ЦК, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК). Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст.625 ЦК платежів, а наявність обставин непереборної сили за Договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами".

50. Скаржник, аргументуючи власну позицію про те, що на час дії непереборної сили (існування форс-мажорних обставин) обов`язок із виконання зобов`язання з оплати позитивних небалансів був відкладений до закінчення дії воєнного стану в Україні, а тому не було й прострочення виконання, не посилається як на підставу касаційного оскарження на п.2 ч.2 ст.287 ГПК і не просить відступити від зазначених висновків Верховного Суду України, які підлягають обов`язковому застосуванню в силу перехідних положень ГПК (п.7 ч.1 розд.ХІ ГПК).

51. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`звнь і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконанання зобов`язань на період існування форс-мажору. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

52. Верхвоний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.02.2022 у справі №922/1281/19 та від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, з огляду на таке.

53. Зі змісту постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №922/1281/19 вбачається, що предметом касаційного розгляду було питання щодо наявності підстав для стягнення пені, а спір в частині здійснених нарахувань на підставі ч.2 ст.625 ЦК колегією суддів не переглядався.

54. Щодо постанови Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, колегія суддів зазначає, що предметом спору у вказаній справі було питання щодо наявності підстав для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків та неустойки (пені та штрафу).

55. Отже, спірні правовідносини у цій справі та у справах, на які посилається скаржник, не є подібними, зокрема, за змістовним критерієм, який відіграє визначальну роль (основну) під час оцінювання спірних правовідносин на предмет їх подібності (див. пункти 25-26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19), адже у зазначених справах Верховний Суд не надавав правову оцінку застосуванню до спірних правовідносин ст.614 та ч.2 ст.625 ЦК.

56. З огляду на викладене вище, Верховний Суд лишає без уваги доводи скаржника про неврахування доказів, наданих відповідачем на підтвердження наявності форс-мажорних обставин (їх наявність або відсутність не входить у предмет доказування у цій справі).

Щодо законодавчих обмежень на використання Оператором ГТС грошових коштів

57. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статей 614 625 ЦК, адже не врахували приписів чинного законодаства України, зокрема постанов НКРЕКП №2826 та №348, відповідно до яких Оператору ГТС заборонено використовувати тарифні грошові кошти, отримані як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу), на оплату позитивного добового небалансу та будь-які інші цілі, крім визначених пп.1 п.1 постанови НКРЕКП №348.

58. У зв`язку з цим скаржник вважає, що існує потреба у формуванні Верховним Судом висновку щодо застосування статей 614 625 ЦК та постанов НКРЕКП №2826 та №348, в контексті використання тарифних коштів, отриманих як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу), на оплату позитивного добового небалансу та будь-які інші цілі в період дії воєнного стану, з урахуванням збільшення дебіторської заборгованості замовників послуг транспортування природного газу з оплати вартості негативних щодобових небалансів.

59. Аргументуючи свою правову позицію, скаржник вказує на таке:

"Відповідно до ч.1 ст.32 Закону "Про ринок природного газу" Оператор ГТС здійснює діяльність з транспортування природного газу на підставі та умовах Типового договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно правовими актами.

Згідно з п.1 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відповідно до п.7.1. Типового договору транспортування природного газу вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на міждержавних з`єднаннях на регуляторний період 2020-2024 роки встановлені НКРЕКП постановою від 24.12.2019 №3013 відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання.

Згідно з положеннями вищенаведеної Методики тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу та виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) встановлюються Регулятором шляхом формування співвідношення необхідного доходу, що має бути отримана від надання послуг транспортування до прогнозованого обсягу потужності.

Розрахунок прогнозованого необхідного доходу від здійснення діяльності з транспортування природного газу здійснюється щорічно до початку кожного року регуляторного періоду.

До прогнозованого необхідного доходу від здійснення діяльності з транспортування природного газу входить: прогнозовані операційні контрольовані витрати з транспортування природного газу; прогнозовані операційні неконтрольовані витрати з транспортування природного газу; прогнозовані витрати ліцензіата, пов`язані із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат, нормованих втрат природного газу; прогнозована амортизація; прогнозований прибуток на регуляторну базу активів; прогнозований прибуток на робочий капітал; коригування необхідного доходу у зв`язку з виявленням та підтвердженням порушень за результатами проведення планового та/або позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201; прогнозований податок на прибуток.

Оператор ГТС на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Оператор ГТС розробляє і щорічно до 31 жовтня подає на затвердження Регулятору план розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років, складений на підставі даних про фактичні та прогнозні показники попиту і пропозиції на послуги транспортування природного газу. План розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років має забезпечити відповідність газотранспортної системи потребам ринку природного газу та інтересам безпеки постачання природного газу.

План розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років визначає, зокрема:

1) основні об`єкти, будівництво або реконструкція яких є доцільною у наступні 10 років;

2) підтверджені інвестиції, а також перелік нових інвестицій, що мають бути здійснені протягом наступних трьох років;

3) строки реалізації всіх інвестиційних проектів.

При цьому, згідно з п.6.2. Договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, укладеного на умовах, затверджених постановою КМУ від 15.11.2019 №942 "Деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами", Користувач (Оператор ГТС) зобов`язаний спрямувати відповідну частину чистого прибутку та амортизаційні відрахування на об`єкти ГТС, відповідну частину отриманих коштів тарифу за період 2016 - 2019 років, кошти інвестиційної програми, що не виконана AT "Укртрансгаз" та передана за рішенням та в порядку, встановленому регулятором, або інших джерел, не заборонених законодавством, на здійснення будівництва та поліпшення (відновлення, капітального ремонту, реконструкції, модернізації, технічного переоснащення тощо) ГТС, в тому числі з дотриманням режимних та екологічних вимог, а також виконання інших інвестиційних зобов`язань. Користувач зобов`язаний проводити поточний ремонт майна в межах, необхідних для підтримання поточного стану майна, та відповідні витрати фінансувати з доходів від тарифу та (або) з інших джерел, не заборонених законодавством. Здійснене будівництво, всі поліпшення та поточні ремонти щодо майна ГТС є державною власністю.

Разом з тим, відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 №2826 "Про джерела фінансування Плану розвитку газотранспортної системи на 2022 - 2031 роки Оператора газотранспортної системи ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" Регулятор зобов`язав Оператора ГТС:

1) перераховувати та обліковувати кошти, визначені як плановані тарифні джерела фінансування інвестиційної програми на 2022 рік Плану розвитку газотранспортної системи на 2022-2031 роки, на окремому банківському рахунку;

2) заборонити використовувати зазначені кошти до прийняття НКРЕКП рішення щодо затвердження відповідного Плану розвитку.

У подальшому, з огляду на воєнну агресію рф проти України постановою НКРЕКП від 17.03.2022 №348 "Про виконання інвестиційних програм Операторів ГРМ, Оператора ГТС та Оператора газосховищ у період дії воєнного стану в Україні" дію постанови НКРЕКП від 22.12.2021 №2826 було зупинено та одночасно надано дозвіл Оператору ГТС на використання коштів, визначених як плановані тарифні джерела фінансування відповідних інвестиційних програм, на ліквідацію наслідків аварійних ситуацій, викликаних веденням воєнних дій на території здійснення ліцензованої діяльності, а також на першочергові заходи, що безпосередньо спрямовані на забезпечення надійної та безпечної експлуатації та підтримання у належному стані об`єктів газорозподільної системи/газотранспортної системи/газосховищ, що знаходяться в їх власності або користуванні, у тому числі на правах господарського відання, користування чи експлуатації.

Крім того, відповідно до положень пп.18 п.2.3. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватись вимог, в тому числі, використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з транспортування природного газу, за цільовим призначенням. Оператор ГТС не повинен отримувати фінансову вигоду або зазнавати фінансових втрат унаслідок сплати та отримання плати за добовий небаланс, витрат за вчинення балансуючих дій, пов`язаних зі своєю діяльністю з балансування.

Таким чином, Оператору ГТС заборонено використовувати тарифні кошти, отримані як плату за розподіл потужності (транспортування природного газу), на виплату плати за позитивний добовий небаланс та будь-які інші цілі, крім вищенаведених.

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування.

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Отже, джерелом плати за позитивний добовий небаланс є кошти, отримані Операторам ГТС як плата за негативний добовий небаланс.

Разом з тим, замовники послуг транспортування не в повній мірі здійснили оплату за негативний небаланс лютого-червня 2022 року Оператору ГТС, відповідно у Оператора ГТС утворилась дебіторська заборгованість за негативні щодобові небаланси, у зв`язку з чим Оператор ГТС був позбавлений можливості здійснювати своєчасні виплати замовникам послуг транспортування за позитивний небаланс".

60. Верховний Суд вважає, що, по суті, доводи скаржника зводяться до наявності обмежень на використання грошових коштів, встановлених регулятором (НКРЕКП), через які відповідач не мав можливості вчасно виконати свої зобов`язання перед контрагентами.

61. Верховний Суд відхиляє цей довід. Положення нормативно-правових актів, на які посилається скаржник, стосуються питань організації діяльності Оператора ГТС (розробка тарифів, визначення напрямків використання коштів, формування та виконання плану розвитку газотранспортної системи, визначення джерел його фінансування, організація балансування ГТС тощо), і не можуть бути підставою для звільнення Оператора ГТС від виконання договірних зобов`язань перед контрагентами зі сплати грошових коштів.

62. Верховний Суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (ст.607 ЦК) або відсутність вини (статті 614 617 ЦК чи ст.218 ГК). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 12.04.2017 у справі №913/869/14.

63. Враховуючи вказане, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанови НКРЕКП №2826 та №348 як на виправдання порушення ним грошового зобов`язання, передбаченого Договором, адже відсутність в боржника можливості сплатити на користь кредитора грошові кошти не звільняє від такого обов`язку, зокрема, й від зобов`язання, встановленого ч.2 ст.625 ЦК. Разом з цим, такі акти Регулятора не змінюють (не зупиняють і не відстрочують) та не припиняють зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" зі сплати позивачеві вартості позитивного добового небалансу природного газу, яке встановлено Договором.

64. Верховний Суд зазначає, що невиконання обов`язків з боку контрагентів скаржника, пов`язаних з оплатою негативного небалансу у період часу з лютого до червня 2022 року, не є підставою для звільнення останнього від виконання грошових зобов`язань, що ґрунтуються на Договорі. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №910/5571/22, що була ухвалена після звернення скаржника до суду з касаційною скаргою і враховується Верховним Судом в силу приписів ч.4 ст.300 ГПК (суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги).

Порушення принципу рівності та недослідження доказів

65. Скаржник вважає, що в оскаржуваних судових рішеннях викладені лише доводи та докази сторони, на корить якої ухвалено рішення, що є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом (посилається на порушення норм статей 2 7 13 42 73-79 86 210 236 237 238 ГПК та постанову Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №910/7707/19).

66. Дійсно, у вказаній постанові, направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав таке:

"56. Відповідно до п.4 ч.3 ст.238 ГПК у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

57. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі №910/7054/18 та від 12.025.2019 у справі №911/1694/18".

67. Втім, у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій надали відповіді на ключові аргументи сторін та оцінили докази, надані сторонами на підтвердження обставин, які входять до предмету доказування. Як вже було заначено вище, наявність форс-мажорних обставин не входить до предмету доказування у цій справі, а тому доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не були досліджені докази, надані відповідачем на підтвердження наявності цих обставин, не беруться до уваги.

68. Отже, посилання скаржника на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №910/7707/19 щодо застосування статей 2 7 13 42 73-79 86 210 236 237 238 ГПК, не знайшло свого підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

70. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

72. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі №910/8741/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець