Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.10.2019 року у справі №910/11948/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року

м. Київ

Справа №910/11948/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,

представників учасників справи:

позивача - Кузьменко Н. І., Росади П. А.,

відповідача - Орлова О. О.,

третьої особи-1 - не з'явились,

третьої особи-2 - не з'явились,

третьої особи-3 - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 (головуючий суддя - Куксов В. В., судді: Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 (суддя Плотницька Н. Б. )

у справі №910/11948/18

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гончара 62"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1. Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація,

2. Управління "Житлово - комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації",

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг",

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортна вежа",

про визнання безпідставними та незаконними проведені нарахування,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.07.2021 №29.3-02/1710 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв'язку з запланованою відпусткою судді Мамалуя О. О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/11948/18, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С. В. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гончара 62" (далі - ОСББ "Гончара 62") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" (далі - Керуюча компанія), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позовних вимог, просило суд визнати безпідставними та незаконними проведені відповідачем в повному обсязі нарахування платежів співвласникам будинку №62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві за період з 01.09.2017 по 01.12.2017 на загальну суму 309688,87 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним нарахуванням Керуючою компанією співвласникам будинку №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві без укладення з ними договорів платежів у період з 01.09.2017 по 01.12.2017 за ненадані або надані не в повному обсязі послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

2.1. Керуюча компанія утворена згідно з рішенням Шевченківської районної у м.

Києві ради від 19.02.2007 №187, перейменована відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" та віднесена до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Адміністрація).

2.2. Відповідно до розпорядження Адміністрації від 09.02.2011 №80 Керуюча компанія здійснює господарське віддання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків, зокрема і будинку №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві.

2.3. Отже, відповідач був балансоутримувачем будинку №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві.

2.4. У серпні 2016 року зареєстроване ОСББ "Гончара 62", створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві.

2.5. Як зазначав позивач у позові, 27.04.2017 у зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином надавав послуги з утримання будинку та прибудинкової території, прийнято рішення відмовитись з 01.07.2017 від його послуг та звернутись до Адміністрації з пропозицією щодо підготовки розпорядження про передачу будинку на баланс позивача.

2.6. Листом від 07.06.2017 №21 позивач звернувся до Адміністрації з проханням вирішити питання щодо передачі будинку в управління об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку з ухваленням про це відповідного розпорядження і щодо зобов'язання відповідача, за яким закріплено право господарського відання на житловий будинок та на балансі якого останній знаходиться, визначити порядок створення комісії та її склад з приймання-передачі будинку у відповідності до Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301 та інших нормативних актів, які регламентують порядок списання основних засобів з балансів підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади міста Києва.

2.7. Листом від 22.08.2017 №28 позивач повідомив відповідача про початок своєї діяльності з обслуговування будинку з 01.09.2017 та просив оформити передачу будинку на баланс, а також закінчити роботи з підготовки будинку до опалювального періоду 2017-2018 років.

2.8. Загальні збори співвласників будинку 07.09.2017 затвердили тариф на утримання будинку та прибудинкової території, кошторис доходів та витрат на 2017 рік, штатний розпис, а позивач уклав із співвласниками будинку договори на обслуговування та утримання будинку, що дозволило йому розпочати діяльність по управлінню будинком з 01.09.2017.

2.9. Проте, як стверджував позивач, відповідач порушив права співвласників будинку та перешкоджав позивачу у виконанні рішення загальних зборів співвласників будинку щодо управління та обслуговування будинку власними силами, мотивуючи зазначене тим, що будинок може обслуговуватися позивачем лише після приймання-передачі його з балансу відповідача.

2.10. Листом від 23.10.2017 №42 позивач звернувся до Адміністрації з проханням невідкладно прийняти рішення щодо передачі будинку на баланс позивача та зобов'язати відповідача здійснити передачу будинку разом з технічною документацією, а також провести перерахунки мешканцям будинку за ненадані та надані не в повному обсязі послуги з обслуговування та утримання будинку в третьому кварталі 2017 року.

2.11.09.11.2017 Адміністрацією прийнято розпорядження №656 про забезпечення передачі житлового будинку №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві, за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва загальною площею 50,4 кв. м, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесені до сфери управління Адміністрації, з балансу Керуючої компанії на баланс ОСББ "Гончара 62".

2.12. Листом від 28.11.2017 №109.109/ОП/Р-2380 Адміністрація повідомила позивача про те, що у випадку неналежного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, споживачі зазначених послуг відповідно до статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
11.12.2013 №970, мають право звернутися із заявою до виконавця послуг для виклику представника та складання акта-претензії.

2.13. Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.12.2017 відповідач передав на баланс позивачу житловий будинок №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві, за винятком нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва загальною площею 50,4 кв. м, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесені до сфери управління Адміністрації. При цьому, акт технічного обстеження будинку відповідачем підписаний не був.

2.14.16.01.2018 позивач звернувся до відповідача, Адміністрації та управління самоврядного контролю Київської міської державної адміністрації з листами №9/1, №9/2, №9/3, в яких просив направити уповноважених представників для складання та підписання спільно оформленого акта-претензії про ненадання або надання не в повному обсязі послуг з утримання будинку та прибудинкової території з прибуттям їх 25.01.2018 о 10:00 год. за адресою місцезнаходження будинку.

2.15. Відповідач листом від 24.01.2018 №295/38 повідомив позивача про те, що оскільки відповідач вже не є виконавцем послуг, то брати участь у складанні акта-претензії вважає недоцільним. При цьому, відповідач зазначив, що за надані послуги до 01.12.2017 ним зроблені всі перерахунки.

2.16. Листом від 31.01.2018 №112 Управління "Житлово - комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації" повідомило позивача про те, що Адміністрація не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у зв'язку з чим представники Адміністрації не уповноважені підписувати акти-претензії про ненадання (надання не в повному обсязі) послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

2.17. Листом від 07.02.2018 №072-187 Управління самоврядного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило позивача про те, що в разі самостійного виявлення ознак порушення прав споживачів житлово-комунальних послуг, він має право звернутися з відповідною заявою до Держпродспоживслужби міста Києва.

2.18.18.07.2018 позивач звернувся до відповідача з листом від 17.07.2018 №50 про досудове врегулювання спору, в якому пропонував вирішити питання наступним чином:

- Керуюча компанія проводить перерахунок мешканцям будинку сум безпідставно нарахованого боргу за обслуговування будинку за період з вересня по листопад 2017 року, з урахуванням того, що кошти, які були за цей період сплачені мешканцями будинку покривають витрати на окремі послуги, які надавалися до передачі будинку на баланс ОСББ "Гончара 62";

- у разі проведення перерахунку Керуючою компанією ОСББ "Гончара 62" відмовиться від наміру подавати позов до господарського суду за ненадані у 2015-2017 роках послуги, не вимагатиме компенсації витрат, проведених у 2017 році на утримання будинку у зв'язку з ненаданням послуг;

- сторони підписують мирову угоду з фіксацією взятих і виконаних взаємних зобов'язань.

2.19. У відповідь на вказану пропозицію відповідач листом від 06.08.2018 №3837/3 повідомив позивача про те, що послуги надавалися у відповідності до структури, періодичності та строків, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від
09.03.2011 №307 "Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві". Вимоги щодо якості застосовувались до тих послуг, що були передбачені структурою тарифу. У разі ненадання, надання не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості, Керуюча компанія по закінченню звітного року упродовж першого кварталу наступного за звітним роком перераховувала споживачам плату за послуги згідно з вимогами до якості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженими зазначеним розпорядженням (крім поточного ремонту). Також з 15.09.2017 мешканцям будинку №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві було знято нарахування за послугу з вивезення твердих побутових відходів, у зв'язку з укладенням ОСББ "Гончара 62" прямого договору з іншою організацією, а за вересень місяць мешканцям були зроблені відповідні перерахунки. Всі інші послуги були надані в повному обсязі.

Таким чином, нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій будинку №62 по вул. Олеся Гончара у м. Києві за період вересень-листопад 2017 року було здійснено правомірно і підстав для здійснення перерахунків наразі немає.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

3.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

3.2. Так, Господарський суд міста Києва рішенням від 27.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, у задоволенні позову відмовив повністю, з підстав його необґрунтованості.

3.3. Верховний Суд постановою від 07.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 скасував, справу №910/11948/18 направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3.4. Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано наявності у відповідача повноважень (правових підстав) на управління будинком у спірний період, та, відповідно, його законних правомочностей як учасника відносин у сфері житлово-комунальних послуг стосовно такого будинку, в тому числі щодо наявності у нього правових підстав для надання послуг на відповідних умовах. Крім того, Верховний Суд зазначив, що судам слід було з'ясувати, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеному праву та чи є він належним способом захисту.

3.5. За наслідком нового розгляду Господарський суд міста Києва рішенням від
12.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі №910/11948/18, позов задовольнив; визнав безпідставними та незаконними проведені відповідачем в повному обсязі нарахування платежів співвласникам будинку №62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві за період з 01.09.2017 по 01.12.2017 на загальну суму 309688,87 грн.

3.6. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до норм Законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку після прийняття загальними зборами 27.04.2017 рішення про управління будинком власними силами, затвердження загальними зборами 07.09.2017 розміру внесків на управління, з 01.09.2017 розпочало управління будинком власними силами. У зв'язку із чим з 01.09.2017 Керуюча компанія повинна була припинити нарахування та надання послуг власникам квартир будинку, проте, цього не зробила.

3.7. За висновком судів, не маючи зобов'язань перед співвласниками, відповідач через відсутність договорів в повній мірі використовував лише право на отримання оплати незалежно від кількості та якості послуг, чим грубо порушив право співвласників на управління власним спільним майном та чинив перепони для виконання ОСББ "Гончара 62" функцій з управління будинком, нав'язуючи не передбачений чинним законодавством спосіб передачі функцій з управління будинком і, при цьому, не виконуючи цих функцій, як діючий управитель.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

4.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі №910/11948/18 Керуюча компанія звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСББ "Гончара 62" відмовити. Також Керуюча компанія просить задовольнити клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

4.2. У якості підстави касаційного оскарження скаржник вказав пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись на те, що судові рішення прийняті без врахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду України від
27.03.2013 у справі №6-6ц13, у постановах Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №641/7403/16-ц, від 18.11.2020 у справі №638/19174/17, від 20.10.2020 у справі №910/9855/19, від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, від 05.11.2019 у справі №910/6167/18, від 11.06.2019 у справі №921/753/16-г/11, від 13.11.2019 у справі №917/1208/18, від 08.04.2020 у справі №462/5889/16-ц, від 16.01.2020 у справі №910/3215/19 щодо застосування: статті 20 Господарського кодексу України, статті 634 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 3-1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", норм постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків" та "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

4.3. На переконання скаржника, підставою для здійснення перерахунку вартості житлово-комунальних послуг, є виключно скасування адміністративним судом відповідного тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а не визнання нарахувань незаконними у судовому порядку.

4.4. Скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази відмови споживачів багатоквартирного будинку по вулиці Олеся Гончара, 62 у м. Києва у встановленому порядку від послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та нездійснення ними фактичного користування такими послугами, а посилання ОСББ "Гончара 62" у позові лише на відсутність договорів з їх споживачами та неналежну якість послуг, є протиправним та необґрунтованим.

4.5. Водночас скаржник наголошує, що ОСББ "Гончара 62" не є учасником правовідносин, що виникли між споживачами (мешканцями) зазначеного багатоквартирного будинку та виконавцем таких комунальних послуг за окремими договорами, і таке об'єднання не є представником інтересів співвласників багатоквартирного будинку в таких відносинах, а, отже, є неналежним позивачем у справі.

4.6. ОСББ "Гончара 62" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5. Короткий зміст клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та позиція Верховного Суду щодо його вирішення; вирішення прийняття до сумісного розгляду з касаційною скаргою доповнення до касаційної скарги.

5.1. Скаржник подав до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України.

5.2. В обґрунтування наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду скаржник зазначив про наявність у справі виключної правової проблеми, а саме - необхідність формування єдиної правозастосовної практики при застосуванні пунктів 3-1,4,5,6 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ~organization16~ від 20.04.2016 №301 "Про порядок списання з балансу багатоквартирних будинків" (далі - Постанова №301), прийнятої у відповідності до вимог пункту 6 статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

5.3. Скаржник зазначає, що у цій справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що договори приєднання співвласників з балансоутримувачем, укладені на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", можуть бути припинені рішенням Правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі також ОСББ) та є нечинними з моменту прийняття рішення ОСББ про прийняття будинку в управління. Однак, чинним законодавством не передбачено способу припинення чи/або розірвання індивідуальних договорів зі споживачами житлово-комунальних послуг на підставі рішення Правління ОСББ, яке не належить до таких споживачів.

5.4. Скаржник також посилається на зроблений судами висновок про те, що у тримісячний строк з дня державної реєстрації ОСББ балансоутримувач забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

5.5. Натомість, механізм повідомлення балансоутримувача про реєстрацію ОСББ, передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок тощо у законодавстві відсутній, а, зважаючи на вимоги Постанови №301, відповідно до яких балансоутримувачем здійснюється передача цілісного майнового будинку з наданням відповідної документації на будинок виключно на підставі розпорядження власника житлового фонду - територіальної громади, повідомлення балансоутримувача про створення ОСББ носить суто декларативний характер та не породжує для сторін обопільних прав та обов'язків.

5.6. Частина 5 статті 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

5.7. За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.

5.8. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

5.9. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

5.10. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

5.11. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини 5 статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

5.12. За оцінкою Суду, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, зокрема скаржник не посилається на практику судів у конкретних справах для підтвердження існування різних відмінних позицій застосування зазначених норм права, на неправильне застосування яких він посилається у касаційній скарзі, а його міркування гуртуються лише на припущенні.

5.13. Водночас сама лише відсутність практики Верховного Суду щодо застосування наведених вище норм права, на які посилається скаржник, не може бути підставою для висновку про існування у справі виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду. Зазначені у клопотанні питання можуть бути вирішені при розгляді цієї справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду відповідно до його повноважень.

5.14. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №910/11948/18.

5.15. Враховуючи, що за змістом доповнення до касаційної скарги від 23.06.2021 №9252-юр Керуюча компанія надає додаткові докази, які не подавались судам попередніх інстанцій, суд відмовляє у його прийнятті до сумісного розгляду з касаційною скаргою.

6. Позиція Верховного Суду.

6.1. Предметом позову у цій справі є вимоги ОСББ "Гончара 62" про визнання безпідставними та незаконними проведені Керуючою компанією в повному обсязі нарахування платежів співвласникам будинку №62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві за період з 01.09.2017 по 01.12.2017 на загальну суму 309688,87 грн.

6.2. Отже, вирішуючи спір у цій справі, суди повинні були визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права, на захист якого звернулось ОСББ "Гончара 62".

6.3. Велика Палата Верховного Суду у пункті 57 постанови від 5.06.2018 у справі №338/180/17 звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

6.4. Також, відповідно до практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93) та пункт 75 рішення від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02), в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту). (Аналогічний за змістом висновок викладено у пунктах 63,64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №910/3009/18).

6.5. Суд вважає, що задоволення позовних вимог ОСББ "Гончара 62", у такому вигляді як вони заявлені у цій справі, не призведе до захисту ані прав останнього, ані прав та охоронюваних законом інтересів співвласників будинку № по вулиці Олеся Гончара у місті Києві, оскільки внаслідок їх задоволення не вирішено конфлікт щодо нарахування споживачам житлово-комунальних послуг за спірний період.

6.6. За обставин цієї справи належним способом захисту прав міг би бути: (1) позов споживачів житлово-комунальних послуг до Керуючої компанії про повернення (стягнення) грошових коштів (в разі сплати нарахованих житлово-комунальних послуг); (2) позов Керуючої компанії до споживачів житлово-комунальних послуг про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг (в разі несплати житлово-комунальних послуг), в яких і мали б доводитись обставини безпідставного/неправомірного нарахування/ стягнення або несплати споживачами житлово-комунальних послуг їх вартості. Втім такі позови підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

6.7. Отже, заявлений ОСББ "Гончара 62" позов не містить вимог про усунення порушень прав або інтересів ані самого позивача, ані співвласників багатоквартирного будинку, а відтак ані позивач, ані співвласники багатоквартирного будинку за наслідком задоволення позову відновлення в правах не отримають. З урахуванням зазначеного вбачається, що такий позов пред'явлено лише з метою довести обставину (створити доказ), яка підлягає доведенню при розгляді спору про право.

6.8. Суд також відзначає, що звертаючись до суду із позовом у цій справі, ОСББ "Гончара 62" фактично заявляє про непогодження із нарахуванням комунальних платежів всім співвласникам багатоквартирного будинку за відсутності укладених з ними відповідних договорів. При цьому, такі вимоги не можуть бути заявлені в якості самостійного позову ще і тому, що за своєю суттю вони є запереченням відносно стягнення заборгованості зі сплати вартості комунальних послуг, а отже, не можуть розглядатись у відриві від вимог Керуючої компанії до споживачів житлово-комунальних послуг, які вже пред'явлені в Шевченківському районному суді міста Києва, що вбачається із змісту касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень (справа №761/5179/20 за позовом Керуючої компанії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги).

6.9. Звідси висновок, що суди попередніх інстанцій помилково не врахували, що визнання безпідставними та незаконними проведених Керуючою компанією в повному обсязі нарахувань платежів співвласникам будинку №62 по вулиці Олеся Гончара у місті Києві за період з 01.09.2017 по 01.12.2017 на загальну суму 309688,87 грн не є ефективним способом захисту. Адже задоволення цієї позовної вимоги не здатне поновити майнові права ані позивача, ані споживачів житлово-комунальних послуг, а тому така вимога не відповідає ефективному способу захисту.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

7.1. Частинами 1 , 3 статті 311 ГПК України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених Частинами 1 , 3 статті 311 ГПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

7.2. Таким чином, перевіривши постанову та рішення судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів знайшли своє підтвердження, Верховний Суд дійшов висновків про її задоволення, скасування постанови суду апеляційної та рішення суду першої інстанцій, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

8. Розподіл судових витрат.

8.1. Відповідно до підпунктів "б ", "в" пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

8.2. Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

8.3. Судові витрати (судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг, сплачений (Керуючою компанією) покладаються на позивача відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі №910/11948/18 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у справі №910/11948/18.

4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гончара 62" (01054, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 62; код ЄДРПОУ 40819362) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 1; код ЄДРПОУ 34966254) 6967 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 99 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 9290 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто) грн 66 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. М. Баранець

Г. О. Вронська