Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.07.2014 року у справі №922/4490/13
Ухвала КГС ВП від 26.03.2018 року у справі №922/4490/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4490/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.11.2017 (суддя - Сальнікова Г.І.)

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 (Судді - Пушай В.І., Барбашова С.В., Істоміна О.А.)

у справі № 922/4490/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

про стягнення 422627,27 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду із скаргою на дії органу державної виконавчої служби (в порядку с. 121-2 ГПК України), в редакції чинної до 15.12.2017 та з урахуванням заяви про збільшення вимог скарги просило:

1.2. Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ територіального управляння юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 44516142 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 20.05.14 №922/4490/13;

1.3. Зобов'язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 44516142 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 20.05.14 №922/4490/13;

1.4. Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 44516142: постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 60,90 грн.; постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн.

1.5. Визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесені в межах виконавчого провадження ВП № 44516142, про: стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 60,90 грн.; стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2017 року у даній справі №922/4490/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби від 30.08.2017 за вих. № 14/5-960.

3. Судові рішення обґрунтовані тим, що:

3.1. Державним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», доводи заявника спростовуються матеріалами справи, а висновки викладені у судових про відмову в задоволенні скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

4. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, викладені у його заяві до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Підставою для скасування судових рішень скаржник вважає невірне застосування норм Закону України «Про виконавче провадження» та вказує про те, що судами застосовано редакцію вказаного Закону, що втратила чинність на момент вчинення оскаржуваних дій державним виконавцем. Наголошується, на тому, що 05.06.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 02.06.2016 № 1404- VIII

5.1. Також скаржник посилається на незаконну бездіяльності державного виконавця, яка полягає в незакінчені виконавчого провадженні ВП № 44516142 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

5.2. На думку скаржника не надано оцінки діям органу ДВС, що після отримання доказів фактичного виконання рішення суду державним виконавцем вживаються заходи з примусового стягнення з позивача коштів за зазначеним рішенням суду.

5.3.Також скаржник зазначає, що після фактичного виконання рішення у справі державним виконавцем 08.08.2017 р. винесено: постанову про поновлення вчинення виконавчих дій; постанову про стягнення виконавчого збору; постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. В матеріалах справи містяться належним чином завірена копія постанови державного виконавця від 19.08.17 про арешт коштів позивача на рахунку в АБ «Укргазбанк». Зазначена постанова винесена державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 38095514 на загальну суму 7017828,98 грн., до складу якого також включено виконавче провадження ВП № 44516142 по стягненню з позивача 609,00 грн. згідно з наказом від 20.05.14 р. № 922/4490/13. На думку скаржника, до складу зазначеного зведеного виконавчого провадження включено зобов'язання позивача, яке вже фактично виконано, проте надані позивачем належні докази його виконання державним виконавцем безпідставно не взяті до уваги. При цьому, 28.08.2017 державним виконавцем направлено платіжну вимогу від 28.08.2017 № ДВ/28 для списання коштів з рахунку позивача.

5.4. Не надано оцінки доводам скаржника щодо незаконності дій державного виконавця при винесенні в межах виконавчого провадження ВП № 44516142 постанов від 08.08.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 60,90 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 351 грн.

6. Відзиву на касаційну скаргу від Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" до касаційної інстанції не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.11.2017 та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі № 904/1339/17 та прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

9. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

10. Як встановили суди під час розгляду даної справи, рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2013 р. у справі № 922/4490/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 162114,10 грн., 260513,17 грн. інфляційних втрат та 8452,58 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

11. На його виконання 04.03.2014 господарським судом Харківської області виданий відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача. В подальшому, зазначений наказ від 04.03.2014 про стягнення з ПАТ "Харківміськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 162114,10 грн. - 3% річних, 260513,17 грн. - на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 8452,58 грн. судового збору постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 визнано таким, що не підлягає виконанню.

12. На виконання постанови, 20.05.2014 господарським судом Харківської області виданий відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача, у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку. Державний виконавець проводив дії з примусового виконання рішення суду, зокрема, прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2014, копію якої направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома.

13. Звертаючись зі скаргою у даній справі, заявником зазначено, що рішення суду виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою боржника від 26-3490/1, 2-17 14.04.2017, якою боржник повідомив стягувача про припинення ним своїх зобов'язань перед відповідачем у сумі 609,00 грн., шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань останнього перед стягувачем, які виникли в тому числі на підставі рішення суду у справі № 922/4490/13, у зв'язку з чим заявником на адресу Органу ДВС 24.04.2017 надіслано заяву від 24.04.2017 № 14/5-446в про закінчення виконавчого провадження ВП № 44516142 оскільки рішення згідно з виконавчим документом виконано.

14. 08.08.2017 державним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження винесено постанови про стягнення з відповідача 60,90 грн. виконавчого збору та 351 грн. витрат виконавчого провадження, тоді як на думку скаржника на момент звернення до суду з зазначеною скаргою, надані відповідачем докази фактичного виконання рішення суду у справі № 922/4490/13 державним виконавцем повністю проігноровано, в порушення вимог ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та постанову про закінчення виконавчого провадження - не винесено;

15. Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017, скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

16. Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017 , рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

17. Судами було встановлено, що у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві на виконанні перебуває виконавче провадження № 44516142 з виконання наказу господарського суду Харківської області № 922/4490/13 від 20.05.2014 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" 609 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

18. 27.08.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т. 2 а. с. 181), копії направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома.

19. 24.04.2017 стягувач звернувся до органу ДВС з заявою від 24.04.2017 № 14/5-446в, в якій просив закінчити виконавчого провадження ВП № 44516142 оскільки рішення згідно з виконавчим документом виконано. 08.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій в межах зазначеного виконавчого провадження та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 60.90 грн. та витрат виконавчого провадження у розмір 351 грн.

20. 19.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 38095514 (т. 2 а. с. 149-160) в межах суми стягнення 7017828,98 грн., до складу якого включено також виконавче провадження ВП № 44516142 на загальну суму стягнення 1020,90 грн. (609,00 грн. боргу за рішенням суду + 60.90 грн. виконавчого збору + 351,00 грн. витрат виконавчого провадження).

21. Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

22. 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404- VIII від 02.06.2016. Приписами п. 6, 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

23. Відповідно до п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 р. № 606-ХІV) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до цього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець зазначає про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

24. Судами встановлено, що у пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2014, винесеної державним виконавцем зазначено, що боржник зобов'язаний у семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження оплатити заборгованість на рахунок стягувача, в разі відсутності інформації щодо банківських реквізитів стягувача, кошти слід перерахувати за зазначеними у даній постанові реквізитами. Документ, підтверджуючий оплату боргу обов'язково необхідно надіслати на адресу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. У пункті 3 цієї ж постанови зазначено про те, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (т. 2 а. с. 181).

25. Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до органу ДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження № 44516142 у зв'язку з тим, що борг в сумі 609 грн. погашено згідно з заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог від 14.04.2017 р. № 26-3490/1.2-17, проте доказів виконання боржником вимог виконавчого документа, після отримання останнім постанови про відкриття виконавчого провадження не надано.

26. Відповідно до п. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 р. № 606-ХІУ) а саме: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Також виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

27. Як було зазначено вище, пунктом 7 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, а після набрання чинності цим законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

28. Враховуючи вказані вимоги законодавства та відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 р. № 606-ХІV), 08.08.2017 державним виконавцем була прийнята постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а саме: витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, та враховуючи ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

29. Згідно зі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 р. № 606-ХІV) за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

30. Як встановлено судами, боржник не надав доказів того, що він скористався зазначеним правом та не надав до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві заяви щодо відкладення провадження виконавчого документа по вищезазначеному виконавчому провадженню.

31. У оскаржуваних судових рішеннях суди дійшли висновків, що державним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки скаржником відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017 не доведено порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» у спірному виконавчому провадженні.

32. Відповідно до частини першої статті 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

33. При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

34. Згідно із частиною першою статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

35. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

36. Господарський процесуальний кодекс України у чинній редакції, також установлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина перша статті 340 цього Кодексу відповідно).

37. Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції.

38. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

39. Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

40. З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

41. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15.

42. Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, як суд, який видав виконавчий документ на виконання ухваленого ним судового рішення, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому припустився порушення відповідних норм процесуального права.

43. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

44. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

45. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

46. Відповідно до частини першої статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

47. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (пункт 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

48. Врахувавши наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню, а провадження у справі за скаргою Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"- закриттю.

49. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 300-302, 308, 313-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі №922/4490/13 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі №922/4490/13 скасувати.

3. Провадження у справі за скаргою Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві закрити

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко