ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3655/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2018

(головуючий - Пуль О.А., суді: Тарасова І. В., Шевель О. В.)

ухвалу (додаткову) Господарського суду Харківської області від 14.12.2017

(суддя Аюпова Р.М.)

у справі №922/3655/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал", м. Київ,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест",

2. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування",

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",

2) Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст заяви Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (відповідач-2) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" як оператора спільної діяльності за договором № 1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2004, виконати умови договору № 220816/1 від 22.08.2016 шляхом передачі в натурі у власність позивача природного газу власного видобутку в кількості 2510,000 тис. куб. м., а також зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" підписати акт приймання приймання-передачі природного газу видобутку спільної діяльності за договором № 1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2004.

1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.01.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

1.3. Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2017 у справі №922/3655/16 скасовано в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатинадраінвест" виконати умови договору №220816/1 від 22.08.2016 шляхом передачі в натурі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал" природного газу власного видобутку в кількості 2 510,000 тис. куб. м., а справу в цій частині скеровано для нового розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2017 у справі №922/3655/16 залишено без змін.

1.4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2017 прийнято відмову позивача від позову. Провадження у справі припинено.

1.5. 14.12.2017 ПАТ "Укразвидобування" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про прийняття додаткової ухвали, в якій просило суд здійснити розподіл судових витрат за подання заявником апеляційної та касаційної скарг у справі.

2. Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою (додатковою) Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3655/15 заяву ПАТ "Укргазвидобування" про прийняття додаткової ухвали задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Елікор Капітал" на користь заявника судові витрати у сумі 1 515,80 грн за подачу апеляційної скарги та 1 653,60 грн за подачу касаційної скарги.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

2.3. Мотивуючи судові рішення, господарські суди зазначили, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Господарський суд першої інстанції розподілив судові витрати у справі та стягнув з ТОВ "Елікор Капітал" на користь заявника - ПАТ "Укргазвидобування" судові витрати у розмірі 1515,8 грн за подачу апеляційної скарги та 1653,6 грн за подачу касаційної скарги. Місцевий господарський суд зауважив, що заявник не позбавлений можливості звернутися до судів апеляційної та касаційної інстанцій щодо вирішення питання повернення надлишково сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг.

При цьому, суд дійшов висновку, що позивачем під час звернення до господарського суду з позовом у цій справі правильно сплачено судовий збір у сумі 2756,00 грн як за дві вимоги немайнового характеру, оскільки вимога майнового характеру не заявлялась. Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та ухвалу (додаткову) Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 в частині відмови у задоволенні заявлених АТ "Укргазвидобування" вимог щодо стягнення з ТОВ "Елікор Капітал" судових витрат у розмірі 511 421,45 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з позивача судові витрати у розмірі 511 421,45 грн, а також стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу (додаткову) та постанову у цій справі.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", оскільки спірне майно підлягає вартісній оцінці за визначеною сторонами у договорі №220816/1 від 22.08.2016 ціною природного газу, а тому при поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити загалом 208 078,00 грн судового збору.

Таким чином, скаржник стверджує, що суди дійшли безпідставних висновків, що обидві заявлені позивачем вимоги у цій справі є немайновими, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Позивач наполягає на тому, що позовна вимога про зобов'язання виконати умови договору шляхом передання товару - природного газу є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з підтвердженням права на майно, тобто набуття його у власність.

3.3. Надавши позивачу неправомірну перевагу перед іншими учасниками справи, суди знехтували основними засадами судочинства, унормованими у ст.ст. 8, 129 Конституції України і ст.9 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", внаслідок чого порушено норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 11 ГПК України.

Оскільки законодавством не передбачено вибіркового застосування положень Закону України "Про судовий збір" в залежності від суб'єкта звернення до суду, судові рішення, що оскаржуються, на думку скаржника, прийняті з порушенням ст.86 ГПК України.

3.4. Судами першої та апеляційної інстанцій порушено вимоги ч.1 ст.2 ГПК та ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", оскільки не виконано завдання суду, у зв'язку з чим Державний бюджет України недоотримав 205 322,00 грн.

3.5. Судами порушено вимоги ст.236 ГПК України, оскільки судові рішення не ґрунтуються на засадах верховенства права.

3.6. Правильність своєї позиції АТ "Укргазвидобування" обґрунтовує також ухвалою Харківського апеляційного господарського сулу від 12.01.2018, якою відмовлено заявнику у задоволенні заяви про повернення надмірно сплаченого удового збору.

Натомість вважає, що висновки, здійснені Верховним Судом в ухвалі від 26.03.2018 у справі №922/3655/16, не є обов'язковими для судів попередніх інстанцій, оскільки суд касаційної інстанції розглянув процедурне питання, не зробивши висновку про те, що судовий збір у розмірі 2 756,00 грн сплачений позивачем правильно.

3.7. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників судового процесу не надійшло.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала (додаткова) суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, якою частково задоволено заяву ПАТ "Укргазвидобування" та стягнуто з позивача у справі на його користь судові витрати у сумі 1 515,80 грн за подачу апеляційної скарги та 1 653,60 грн за подачу касаційної скарги.

Тобто розглянуте судами попередніх інстанцій питання стосується розподілу судових витрат, у зв'язку з припиненням провадження у справі.

4.2.2. Звертаючись із заявою про прийняття додаткової ухвали, ПАТ "Укргазвидобування" зазначало, що за час розгляду судової справи №922/3655/16 ним сплачено 514 590,85 грн судового збору, з яких 246 108,067 грн - за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2017 та 268 482,18 грн - за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017. При цьому, заявник вважає, що предметом спору у цій справі є майнова та немайнова вимоги, а не дві немайнових вимоги, як визначив позивач, з яким погодились суди попередніх інстанцій.

4.2.3. Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги відповідачем-2) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги відповідачем-2) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної та касаційної скарг)).

4.2.4. За змістом п.4 ч.2 ст.54 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання позову у справі) позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. Якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

4.2.5. Статтею 55 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент подання позову у справі) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

4.2.6. Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позовна вимога ТОВ "Елікор Капітал" до ТОВ "Карпатнадроінвест" про зобов'язання виконати умови договору №220816/1 від 22.08.2016 є вимогою про зобов'язання вчинити певні дії, що свідчить про її немайновий характер.

Протилежні доводи скаржника є помилковими та вірно відхилені судами попередніх інстанцій.

4.2.7. Отже, Господарським судом Харківської області правомірно встановлено, що позивачем при зверненні з позовною заявою сплачено судові витрати у сумі 2 756,00 грн за дві вимоги немайнового характеру та не заявлялась до розгляду вимога майнового характеру, за яку, на думку скаржника, повинно бути достягнуто судом в доход Державного бюджету України 206 700,00 грн.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви ПАТ "Укргазвидобування" щодо ухвалення додаткової ухвали про стягнення з ТОВ "Елікор Капітал" на його користь судового збору.

4.2.8. Посилання скаржника на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Посилання АТ "Укргазвидобування" на ухвалу Харківського апеляційного господарського сулу від 12.01.2018, якою відмовлено заявнику у задоволенні заяви про повернення надмірно сплаченого судового збору, не свідчить про помилковість застосування судами першої та апеляційної інстанції норм права у цій справі. Судові рішення, ухвалені у справі, не обмежують заявника у можливості звернутися до суду апеляційної інстанції щодо вирішення питання повернення надлишково сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2017.

Вимога касаційної скарги ухвалити нове рішення, яким слід стягнути з ТОВ "Елікор Капітал" на користь заявника судові витрати у розмірі 511 421,45 грн, враховуючи ухвалу Верховного Суду від 26.03.2018 у цій справі про повернення заявнику з Державного бюджету України 265 174,98 грн надмірно сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017, є неправомірною.

4.2.9. Зважаючи на те, що належних доводів, які б свідчили про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, скаржником у касаційній скарзі не наведено, Суд вважає, що АТ "Укргазвидобування", звертаючись з касаційною скаргою, не довело неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги АТ "Укргазвидобування" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 та ухвалу (додаткову) Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі №922/3655/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

В. Суденець