Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.01.2019 року у справі №922/3518/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3518/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Сентекс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Хачатрян В.С., судді: Склярук О.І., Слободін М.М.)

від 21.11.2018

у справі № 922/3518/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до Дочірнього підприємства "Сентекс"

про визнання кредитором,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з'явилися

відповідача - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіна М.А. звернулася до Господарського суду Харківської області до Дочірнього підприємства "Сентекс" (далі - ДП "Сентекс") з позовом, в якому просить визнати його кредитором ДП "Сентекс" з сумою вимог у розмірі 331 127 231,36 грн (які виникли на підставі договору поруки №121/12/KLMV/Р-2 від 29.05.2012; договору іпотеки від 29.05.2012; договору іпотеки від 29.05.2012, укладених на виконання кредитного договору №121/12/KLMV від 29.05.2012) у повному обсязі таких зобов'язань: заборгованості за основним боргом в сумі 5 442 466,68 доларів США, що еквівалентно 141 044 729,63 грн; заборгованості по процентам в сумі 1 877 875,62 доларів США, що еквівалентно 48 666 252,88 грн; пені за прострочену заборгованість за основним боргом у сумі 133 956 086,25 грн; штрафу за неналежне виконання зобов'язання з повернення кредиту у розмірі 5 000,00 грн та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань з повернення основного боргу з кредиту у розмірі 7 455 162,60 грн, які є забезпечені.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником ТОВ "Хімічні технології" умов кредитного договору перед ПАТ "Златобанк", для забезпечення виконання якого між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Сентекс", укладено договір поруки № 121/12/KLMV/P-2 від 29.05.2012, договори іпотеки № 1 та № 2 від 29.05.2012, договір застави № 121/12/KLMV/S-4 від 29.05.2012.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2018 у справі № 922/3518/17 позов залишено без розгляду.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.02.2018 у справі № 922/3518/17 в частині залишення позову без розгляду скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- подана до Господарського суду Харківської області 11.10.2017 позовна заява підписана від імені ПАТ "Златобанк" уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славкіною М.А.;

- ухвалою Господарського суду Харківської області 19.10.2017 провадження у справі порушено;

- процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" з усіма передбаченими Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наслідками, в тому числі прийняття Фондом рішення про призначення Славкіної М.А. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", розпочато на підставі:

постанови Правління Національного Банку України від 13.02.2015 №105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", якою було віднесено ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних;

рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк", яким було запроваджено тимчасову адміністрацію строком до 13.05.2015;

постанови Правління Національного Банку України від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк", якою відкликано банківську ліцензію ПАТ "Златобанк";

рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 № 99, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк";

наказ Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 № 156, яким було призначено Славінського В.І. на посаду уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" строком на 1 рік з 13.05.2015 по 12.05.2016;

рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 391, яким було продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" на 2 роки до 13.05.2018 включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ "Златобанк" Славінського В.І. до 13.05.2018 включно;

рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.05.2017 № 1977, яким було змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" та призначено Славкіну М.А. з 18.05.2017;

- постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17, зокрема, визнано протиправними та скасовано:

постанову Правління НБУ від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних";

рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк";

постанову Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк";

рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 № 99 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку";

- рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.05.2015 № 100 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.05.2015 №99";

- рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 391 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Златобанк" на два роки до 13.05.2018 включно";

- зобов'язано НБУ надати ПАТ "Златобанк" строк, встановлений частиною 7 статті 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність", за винятком використаного строку, який вичерпаний, для проведення дій з фінансового оздоровлення ПАТ "Златобанк" після проведення заходів з його ліквідації;

- постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 826/2184/17 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17, в решті зазначену постанову залишено без змін.

2.4. Залишаючи позов у даній справі без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції вказав на відсутність повноважень в уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Златобанк" на підписання позовної заяви від імені цього банку. При цьому послався на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017, змінену постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, якою визнано протиправними і скасовано постанову Правління НБУ від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення АТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", рішення Фонду від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк", постанову Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Златобанк", рішення Фонду від 13.05.2015 № 99 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", рішення Фонду від 18.05.2015 № 100 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.05.2015 № 99 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", Рішення Фонду від 24.03.2016 № 391 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Златобанк" на два роки до 13.05.2018 включно".

Також місцевий господарський суд зазначив, оскільки виконання цих судових рішень не зупинено, вказані акти Національного банку України і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб втратили свою юридичну силу та не породжують правових наслідків з моменту їх прийняття.

2.5. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що на момент звернення Славкіною М.А. до суду від імені банку відомості про неї як уповноваженого представника позивача містилися у Єдиному державному реєстрі, а значить, були достовірними для суду. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції мав дати оцінку позиції позивача в особі його належного представника.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 922/3518/17, Дочірнє підприємство "Сентекс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Дочірнього підприємства "Сентекс":

- судом апеляційної інстанції неправильно витлумачено та застосовано статтю 162 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до помилкового висновку та прийняття незаконної постанови;

- враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 826/2184/17, визнано протиправними та скасовані постанови Національного банку України та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якими уповноважена особа Славкіна М.А. обґрунтувала свої повноваження на підписання позовної заяви, та те, що вказані акти втратили свою юридичну силу та не породжують правових наслідків з моменту їх прийняття, судом апеляційної інстанції скасовано законне та обґрунтоване рішення місцевого суду;

- судом апеляційної інстанції при винесенні постанови не зазначені доводи з приводу залишення позову без розгляду у зв'язку з нез'явленням позивача у судове засідання та неподання витребуваних судом доказів, що є окремою самостійною підставою для залишення позову без розгляду.

3.3. У письмових поясненнях Дочірнє підприємство "Сентекс" просить врахувати постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/2184/17.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

4.2. Зі змісту частин першої та другої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, установлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Таким чином, з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

4.3. Згідно з пунктом першим частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції станом на день подання позовної заяви з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

4.4. Повноваження Фонду та уповноваженої особи Фонду з дня свого призначення передбачалися статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема до її повноважень належало виконання повноважень, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

4.5. Серед визначених частиною другою статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноважень уповноваженої особи Фонду є право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи (пункт 5).

4.6. Відповідно до частин третьої та четвертої цієї ж статті уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. На виконання своїх повноважень така особа, зокрема: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку.

4.7. Для вирішення питання щодо наявності повноважень підписання позовної заяви в уповноваженої особи Фонду не мають значення відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі щодо осіб, які мають діяти від імені банку, станом на час ухвалення рішень судом першої чи апеляційної інстанції у цій справі.

4.8. Для визначення правомірності відкриття провадження за позовною заявою, підписаною Славкіною М.А. від імені ПАТ "Златобанк", важливим є лише факт обізнаності суду, який відкрив провадження у справі, щодо повноважень Славкіною М.А. діяти від імені банку на дату звернення нею до суду.

Така обізнаність суду, який відкрив провадження у справі, не залежить від того, чи будуть у майбутньому скасовані чи визнані нечинними постанови НБУ чи рішення Фонду, на підставі яких діяла уповноважена особа.

4.9. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру станом на день подання позовної заяви в графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" зазначено Славкіну М.А. як керівника (уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" з 18.05.2017).

4.10. Відповідно до частин першої та четвертої статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

4.11. Згідно із частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

4.12. З огляду на наведене і на ту обставину, що на момент звернення Славкіної М.А. до суду від імені банку відомості про неї як уповноваженого представника позивача містились у Єдиному державному реєстрі, а значить, були достовірними для суду.

Відповідно суд і будь-які інші треті особи не знали і не могли знати про те, що Славкіна М.А. на момент звернення до суду від імені ПАТ "Златобанк" не мала таких повноважень з представництва банку.

4.13. Визнання протиправним та скасування судом у цілому чи окремих положень постанов НБУ та рішень Фонду, в тому числі якими особу наділено повноваженнями щодо представництва банку, не є безумовною підставою для залишення позову, підписаного такою особою як представником банку, без розгляду.

4.14. Крім того, враховуючи положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, на день подання позову уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17 не набрала законної сили у зв'язку з її апеляційним оскарженням.

4.15. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, мав спершу дати оцінку позиції позивача в особі його належного представника на час розгляду цього питання, чого зроблено не було. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що позивач в особі його належного представника на час вирішення питання про залишення позову без розгляду не звертався до суду з заявою ані про залишення позову без розгляду, ані про відмову від позову.

Суд також не позбавлений права у випадку наявності сумнівів щодо волевиявлення нового керівника (представника) юридичної особи на предмет обґрунтованості позову, підписаного іншою уповноваженою особою, з'ясувати ці обставини, оцінивши наявні докази.

4.16. З огляду на викладені обставини та враховуючи вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що господарський суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

4.17. Що стосується доводів касаційної скарги Дочірнього підприємства "Сентекс", що відсутність повноважень на підписання позовної заяви в уповноваженої Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славкіною М.А. була не єдиною підставою для залишення позову без розгляду, колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що позивачем на вимогу суд не надано процесуальних документів, пов'язаних із встановленням повноважень, яким суд першої інстанції надав оцінку.

4.18. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі Дочірнього підприємства "Сентекс", колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та зводяться, передусім, до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.19. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 911/2666/15, в постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 922/5162/15.

4.20. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.21. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.22. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.23. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.24. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Дочірнє підприємство "Сентекс".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сентекс" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 922/3518/17 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська