Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.09.2019 року у справі №910/15897/18

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15897/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В. В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15897/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

до акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна фіскальна служба України

про визнання протиправними дій та визнання права

за участю представників учасників:

позивача: не з'явилися

відповідача: Дьяченко Н. Ю.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (далі - ТОВ "Тар Альянс", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідач) про визнання протиправними дії АТ "Райффайзен Банк Аваль", як сторони договору банківського рахунку №03/56-3-2-00/2412-05БМ від 18.12.2014, щодо відмови у виконанні платіжного доручення ТОВ "Тар Альянс" №225 від
07.09.2018 через відсутність підтверджуючих документів зі сплати єдиного соціального внеску на державне соціальне страхування; та про визнання права ТОВ "Тар Альянс", як сторони договору банківського рахунку №03/56-3-2-00/2412-05БМ від 18.12.2014, на виконання АТ "Райффайзен Банк Аваль" розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати без одночасного подання ТОВ "Тар Альянс" розрахункових документів про перерахування сум ЄСВ.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі №910/15897/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
20.08.2019, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 910/15897/18 касаційну скаргу ТОВ "Тар Альянс" задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №910/15897/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль". Прийнято в цій частині нове рішення. Визнано протиправними дії акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" щодо відмови у виконанні платіжного доручення ТОВ "Тар Альянс" №225 від 07.09.2018. В решті рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №910/15897/18 залишено без змін. Стягнуто з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ТОВ "Тар Альянс" 1
762,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 2 643,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 3 524,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

06 листопада 2019 року ТОВ "Тар Альянс" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 49 530,00 грн.

Позивач вказує на те, що Верховний Суд задовольнив одну з двох немайнових позовних вимог, тому пропорційна сума витрат становить 49 530,00 грн.

Також, позивач зазначив, що правничу допомогу в цій справі надавав адвокат С. М.

Кунянський, який здійснює адвокатську діяльність у складі АО "Головань і Партнери".

До заяви позивачем додано договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 12.02.2019 №0798, загальні умови надання юридичних послуг АО "Головань і Партнери", погодинні ставки, рахунок на оплату № 91 від 04.11.2019.

Зазначена заява містить опис наданих послуг.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд визначає в межах, встановлених ГПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною 1, 2, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Об'єднана палата, у вказаній постанові, зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на матеріали справи позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував щодо заявленого позивачем розміру судових витрат.

Судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача, розподіл судових витрат (судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу) судами не здійснювався.

Як зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №910/15897/18 касаційну скаргу ТОВ "Тар Альянс" задоволено частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії АТ "Райффайзен Банк Аваль". Прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №910/15897/18 здійснено розподіл судових витрат лише в частині судового збору та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативі ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Звертаючись до суду касаційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення позивач вказав, що вартість послуг, пов'язаних з правничою допомогою становить 99 060,00 грн, та оскільки касаційний господарський суд задовольнив одну з двох позовних вимог, то пропорційна сума витрат, яка підлягає сплаті становить 49 530,00 грн. До заяви позивачем додано копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 0798 від 12.02.2019, укладеного між ТОВ "Тар Альянс" та АО "Головань і Партнери", копію рахунку на оплату № 91 від 04.11.2019, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

У заяві про ухвалення додаткового судового рішення позивачем наведено детальний опис наданих адвокатом послуг, а саме:

- в суді першої інстанції: підготовка та участь у судових засіданнях 11.03.2019 та 01.04.2019;

- в суді апеляційної інстанції: вивчення рішення суду першої інстанції, підготовка апеляційної скарги, ознайомлення та аналіз відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та участь у судових засіданнях 02.07.2019,20.08.2019;

- в суді касаційної інстанції: вивчення постанови апеляційного господарського суду, підготовка касаційної скарги, ознайомлення та аналіз відзиву на касаційну скаргу, підготовка та участь у судовому засіданні 17.10.2019,31.10.2019.

Позивач зазначає, що загальний час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) становить 25,4 години, час за участь у судових засіданнях обраховано з урахуванням часу очікування судових засідань та часу на дорогу.

Відповідно до пп. 1.3 додатку "Погодинні ставки" до договору між ТОВ "Тар Альянс" та АО "Головань і Партнери" № 0798 від 12.02.2019, ставка за годину роботи адвоката становить 3 250,00 грн без ПДВ.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що виставлений до оплати погодинний гонорар включатиме час, який спеціаліст Адвокатського об'єднання витратив на справу клієнта.

У поясненнях АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення вказує на відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано доказів понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу у заявленому до стягнення розмірі (платіжне доручення, чеки, тощо).

Крім того, відповідач вказує на те, що час витрачений у судових засіданнях адвокатом позивача фактично становить 1 годину 38 хвилин, а максимально об'єктивний час необхідний на підготовку апеляційної та касаційної скарги, на думку відповідача, становить по 3 години. Відповідач наголошує на тому, що сума витрат на правову допомогу адвоката, яка максимально може бути стягнута у даній справі становить 16 575,00 грн.

Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ураховуючи те, що постановою Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №910/15897/18 частково скасовано рішення господарського суду міста Києва від
01.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
20.08.2019 у справі №910/15897/18 та частково задоволено позов позивача, Верховний Суд дослідивши в сукупності обґрунтування заяви ТОВ "Тар Альянс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №910/15897/18 та додані до неї докази, а також заперечення відповідача на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 49 530,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідачем не доведено підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та не доведено неправильності розрахунку витрат.

Верховним Судом відхиляються доводи щодо не надання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

З огляду на зазначене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 49 530,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул.

Лєскова, 9, код 14305909) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (84609, м. Горлівка, вул. Умова, 1/1, код 33853132) 49 530,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя В. І. Студенець