Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.07.2018 року у справі №923/639/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 923/639/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Селіваненка В.П. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - товариство з додатковою відповідальністю "Новоолексіївське",

представник позивача - не з'явився,

відповідач - приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (змінено найменування на акціонерне товариство "Херсонобленерго"),

представник відповідача - Анісімов М.М. (витяг з протоколу від 18.05.2018),

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 (головуючий Ярош А.І., судді: Діброва Г.І. і Принцевська Н.М.)

у справі № 923/639/17

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Новоолексіївське" (далі - Товариство)

до приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (змінено найменування на акціонерне товариство "Херсонобленерго"; далі - Компанія)

про скасування оперативно-господарської санкції.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Компанії про скасування оперативно-господарської санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням Компанією вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:

- акти про порушення підтверджують факт самого правопорушення ПКЕЕ;

- твердження Товариства про те, що упаковка та пломби, якими було опломбовано пакети із знятими приладами обліку, не відповідають актам про порушення ПКЕЕ та спростовується шістьма висновками експертних досліджень (розділ: "На дослідження надано");

- дозволена потужність для розрахунку вартості споживання не облікованої електричної енергії застосована Компанією вірно, відповідно до умов Договору, оскільки на момент складання актів споживач не надав паспорти на електроустановки.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення Компанії про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 636 391,78 грн., оформлене протоколом засідання комісії від 16.05.2017 № 38.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- під час проведення перевірки 02.03.2016 явних ознак втручання у параметри розрахункових засобів обліку з метою зміни їх показників на приладах обліку не було, пристроїв для зниження показів вилучено не було (відсутнє таке посилання в актах про порушення), на приладі обліку відповідно до пунктів 2 актів про порушення знаходились непошкоджені пломби Компанії;

- акти про порушення № 130382, 130384, 130385 від 02.03.2016 є такими, що складені з недоліками, що унеможливлює їх визнання належним доказом у справі щодо порушення Товариством ПКЕЕ, а розрахунок вартості не облікованої електричної енергії по актах є необґрунтованим та безпідставним за недоведеністю порушення споживачем певного припису ПКЕЕ та обставин втручання у роботу приладів обліку, які призвели до зміни їх показів, або пошкодження приладів з такими ж наслідками.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, а рішення господарського суду Херсонської області від 14.12.2017 залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції:

- помилково застосував пункт 3.1 Методики до спірних правовідносин, оскільки вказаний пункт Методики врегульовує правовідносини при порушенні Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), у той час як до спірних правовідносин слід застосовувати розділ 2 Методики, яким передбачено визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ;

- неправильно застосував пукти 6.41, 6.42 ПКЕЕ та пункт 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків.

Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Компанії, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 13.06.2013 Компанією та Товариством укладено додаткову угоду № 1 до договору від 08.04.2004 № 1206, згідно з умовами якої споживач та постачальник доповнили договір додатковими об'єктами, а саме свердловинами зрошення №№ 7-140, 7-629, 7-139, які знаходяться за адресою: смт Новоолексіївка.

При проведенні перевірки 02.03.2016 представниками Компанії об'єктів, розташованих за адресою Херсонська область, Генічеський район, смт Новоолексіївка було складено акти №№ 130584, 130385 , 130582 про порушення ПКЕЕ.

В актах про порушення від 02.03.2016 у графі "порушив" зазначено, що споживач порушив "пункт 3.2, з метою безоблікового користування електричною енергією, споживачем була змінена схема приладу обліку, при якому мається можливість відключати розрахунковий механізм електролічильника, електроенергія споживалася, але не рахувалася".

Три засоби обліку (електролічильники) були вилучені для проведення експертного дослідження.

Акти порушень були підписані представником Товариства Варфоломеєвою К.С.

Відповідно до висновків експертних досліджень від 27.12.2016 № 1697-К, від 17.01.2017 № 1876-К та від 16.01.2017 № 1875-К, здійснених на замовлення Компанії Херсонським науково-дослідним Експертно-криміналістичним центром МВС України, розрахункові засоби обліку лічильники споживаної електроенергії НІК 2301 АП1 № 0778973, № 0762586, № 0659111 містять механічні пошкодження (на внутрішній поверхні задньої стінки цоколя та зовнішній поверхні задньої стінки блоку клемної колодки) та не передбачені виробником отвори в полімері блоку клемної колодки (на зовнішній поверхні задньої його стінки, в нижніх кутах).

Відповідно до протоколу від 16.05.2017 № 38 засідання комісії Компанії за результатами розгляду актів про порушення ПКЕЕ №№ 130382, 130384, 130385 від 02.03.2016 було ухвалене рішення та проведено розрахунок не облікованої електричної енергії відповідно до пункту 2.5 Методики на загальну суму 636 391,78 грн., до якою включені збитки та витрати на проведення експертних досліджень.

На засіданні комісії був присутній представник споживача Варфоломеєва К.С., яка не погодилась з ухваленим рішенням.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування оперативно-господарської санкції.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: акти про порушення підтверджують факт самого правопорушення ПКЕЕ; твердження Товариства про те, що упаковка та пломби, якими було опломбовано пакети із знятими приладами обліку, не відповідають актам про порушення ПКЕЕ та спростовується шістьма висновками експертних досліджень (розділ: "На дослідження надано"); дозволена потужність для розрахунку вартості споживання не облікованої електричної енергії застосована Компанією вірно, відповідно до умов Договору, оскільки на момент складання актів споживач не надав паспорти на електроустановки.

З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що відповідно до статті 235 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕ та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. ПКЕЕН затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.1 ПКЕЕ передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Норми розділів "Загальні положення", "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку.

Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ акт про порушення складається у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з пунктом 10.3 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.

В актах про порушення від 02.03.2016 №№ 130382, 130384, 130385 у графі "порушив" зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою смт Новоолексіївка, порушив: "п. 3.2 з метою безоблікового користування електричною енергією споживачем була змінена схема приладу обліку, при якому мається можливість відключати розрахунковий механізм електролічильника, електроенергія споживалася, але не рахувалася".

У графі "Схема електропостачання споживача" на схемі вказано прилад обліку, обведений квадратом. У вказаних актах, зокрема, зазначено, що електролічильники знято для проведення експертизи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки 02.03.2016 явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів обліку з метою зміни їх показників на приладі обліку не було, будь-яких пристроїв для зниження показів вилучено не було (немає відображення в актах про порушення), на приладах обліку відповідно до пунктів 2 актів про порушення знаходились непошкоджені пломби Компанії, лічильники на місці складання актів про порушення не були розібрані.

Пунктом 3.2 ПКЕЕ передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на порушення вимог пункту 6.41 ПКЕЕ представники Компанії при складанні актів не зазначили конкретні пункти ПКЕЕ, які були порушені Товариством, а посилання в актах про проушення на пункт 3.2 ПКЕЕ носить загальний характер.

Також апеляційним судом встановлено, що у висновках експертних досліджень від 27.12.2016 № 1697-К, від 17.01.2017 № 1876-К та від 16.01.2017 № 1875-К, здійснених на замовлення Компанії Херсонським науково-дослідним Експертно-криміналістичним центром МВС України, вказано, що розрахункові засоби обліку лічильники споживаної електроенергії НІК 2301 АП1 № 0778973, № 0762586, № 0659111 містять механічні пошкодження (на внутрішній поверхні задньої стінки цоколя та зовнішній поверхні задньої стінки блоку клемної колодки) та не передбачені виробником отвори в полімері блоку клемної колодки (на зовнішній поверхні задньої його стінки, в нижніх кутах), а у висновку експертного дослідження від 27.12.2016 № 1697-К додатково зазначено, що вказані механічні пошкодження лічильника утворені внаслідок прикладання механічного зусилля на клемну колодку, в результаті чого клемна колодка руйнувалась, що обумовлено крихкістю полімерного матеріалу.

Згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ та пунктом 53 ПКЕЕН у разі виявлення уповноваженим представником енергопостачальника, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень правил користування електричною енергією або умов договору на місці виявлення порушення у присутності споживача оформляється акт порушень. Розрахунок проведених нарахувань здійснюється з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ або ПКЕЕН та Методики.

Відповідно до пунктів 2.1 та 3.1 Методики ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ та ПКЕЕН:

1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо);

4) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

5) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

У листі від 21.10.2013 № 7312/26/47-13 НКРЕ роз'яснено, що згідно з положеннями пункту 1.2 ПКЕЕ експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

При цьому відповідно до роз'яснення Держспоживстандарту від 15.02.2010 №1443/02-13 територіальні органи Держспоживстандарту проводять експертну повірку та надають висновок в акті проведення експертизи згідно Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 № 322, тільки в частині щодо визначення фактичних метрологічних характеристик приладів обліку електроенергії.

Пунктом 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122 передбачено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Об'єм робіт з проведення перевірки метрологічних характеристик приладу обліку територіальними органами Держспоживстандарту України регламентується вимогами ДСТУ 2708 "Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення", розділ Експертна повірка.

Пошкодження приладів обліку, пломб, а також факти втручання в їх роботу здійснюються спеціалізованими організаціями (криміналістичні центри МВС України, Науково-дослідні інститути судових експертиз тощо), які мають право на виконання таких робіт.

Крім того, спеціалізовані експертизи приладів обліку здійснюються спеціалізованими організаціями в межах їх компетенції.

Враховуючи те, що питання необхідності проведення експертизи приладу обліку спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт, передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 та від 08.02.2006 № 122, факт втручання споживача в роботу приладу обліку має бути підтверджено відповідною експертизою.

Таким чином, до моменту встановлення факту втручання споживачів у роботу приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.

Дослідивши висновки експертних досліджень Херсонського науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.12.2016 № 1697-К, від 17.01.2017 № 1876-К та від 16.01.2017 № 1875-К щодо механічних пошкоджень лічильників НІК 2301 АП1 № 0778973, № 0762586, № 0659111, суд апеляційної інстанції встановив, що вони не містять висновків стосовно явних ознак втручання саме Товариства у будь-який спосіб у параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни їх показників, що взагалі експертним шляхом не досліджувалось, тому суд дійшов висновку, що посилання в актах про порушення на зміну схем приладів обліку, при яких є можливість відключати розрахунковий механізм електролічильників, електроенергія споживалася, але не рахувалася, не підтверджується висновками експертних досліджень, а, отже, є нічим не підтвердженим припущенням.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, що експертними дослідженнями підтверджено факти порушень з боку Товариства ПКЕЕ.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, проводиться згідно з положеннями розділу З ПКЕЕ, на пункти якого розрахунок вартості необлікованої електроенергії не містить посилання.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що акти про порушення №№ 130382, 130384, 130385 від 02.03.2016 є такими, що складені з недоліками, що унеможливлює їх визнання належним доказом у справі щодо порушення Товариством ПКЕЕ, а розрахунок вартості не облікованої електричної енергії по актах про порушення є необґрунтованим та безпідставним за недоведеністю порушення споживачем ПКЕЕ та обставин втручання у роботу приладу обліку, яке призвело до зміни його показів, або пошкодження приладу з такими ж наслідками.

Також суд апеляційної інстанції погодився з доводами Товариства про те, що згідно з розрахунком добове споживання Wдоб потужності розраховано за формулою, яка застосовується у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 Методики, які вимагають виявлення, крім пошкоджень, такої умови, як втручання споживача в роботу приладу обліку або зміни показів приладів обліку як наслідку виявленого пошкодження приладу обліку.

Оскільки встановлено відсутність втручання споживача в роботу приладів обліку, яке призвело до зміни їх показів, або пошкодження приладів з такими ж наслідками, таке нарахування є безпідставним та необґрунтованим.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, відтак рішення Компанії про застосування оперативно-господарських санкцій, оформлене протоколом засідання комісії від 13.01.2017 № 6, підлягає скасуванню.

Що ж до посилань Компанії у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції було помилково застосовано пункт 3.1 Методики до спірних правовідносин, оскільки вказаний пункт Методики врегульовує правовідносини при порушенні ПКЕЕН, у той час як до спірних правовідносин слід застосовувати розділ 2 Методики, яким передбачено визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, то Касаційний господарський суд бере до уваги такі посилання, оскільки до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 2.1 Методики, яким передбачено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ. При цьому судом апеляційної інстанції, крім пункту 3.1 Методики, було застосовано і пункт 2.1 Методики, що, у свою чергу, свідчить про правильність застосування судом апеляційної інстанції розділу Методики, яким врегульовуються спірні правовідносини.

Посилання в касаційній скарзі на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції неправильно застосував пукти 6.41, 6.42 ПКЕЕ та пункт 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки апеляційним судом було прийнято постанову з дотриманням норм процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (змінено найменування на акціонерне товариство "Херсонобленерго") залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 923/639/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Суховий