Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 902/731/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Національного банку України

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 (судді: Василишин А.Р., Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.)

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Національний банк України (далі - Банк) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (далі - ТОВ "Кристал") про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.06.2014, який укладений між позивачем та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., зареєстрований в реєстрі за №739 на наступне нерухоме майно: єдиний майновий комплекс будівель та споруд цукрового заводу, загальною площею 23019,5 кв.м, що розташований за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, будинок 7 , яке належить відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області від 25.06.2014; встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 33 194 100,00 грн.

1.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.12.2018 повністю задоволено позовні вимоги Національного банку України.

1.3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням судом першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

1.4. Оскаржуваною ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 за клопотанням ТОВ "Кристал" апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Кристал" у справі №902/731/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/348/19 за позовом Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" до Банку, ПАТ "Комерційний банк" Фінансова ініціатива", ТОВ "Торговий дім "Трансмагістраль", третя особа ТОВ "Європа - Транс ЛТД" про визнання відсутнім права вимоги, визнання права вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначену ухвалу апеляційного господарського суду обґрунтовано тим, що справи №902/731/17 та №910/348/19 є взаємопов`язаними між собою враховуючи те, що предметом позову у цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.06.2014, зареєстрований в реєстрі за №739, який був укладений в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, внаслідок порушення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором в частині здійснення розрахунків, в той час як в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/348/19 про визнання відсутнім права вимоги, визнання права вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки та на підставі якої позивачем здійснюється звернення стягнення на предмет іпотеки в якій буде встановлений чи спростований факт припинення в Банку права вимоги за кредитним договором від 13.05.2014 №12/09/5.

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на заперечення відповідача щодо відсутності заборгованості перед позивачем з огляду на її погашення шляхом реалізації договору застави корпоративних прав, дійшов висновку, що результати розгляду справи №910/348/19 матимуть істотне значення для правильного вирішення спору у справі №902/731/17, оскільки можуть вплинути на дійсність заявлених позивачем вимог.

Окрім того, колегія суддів зазначила про неможливість самостійного встановлення наявності обставин та дослідження доказів у цій справі, оскільки встановлення таких обставин (щодо відсутності права вимоги, визнання права вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки корпоративних прав) не є предметом розгляду справи та зважаючи на відсутність самого примірника договору застави корпоративних прав від 31.10.2012, враховуючи закінчення двохмісячного строку розгляду апеляційної скарги (12.04.2019), а також межі перегляду справи та докази, зібрані судом першої інстанції, позбавлена можливості в площинні предмета та меж розгляду даної позовної заяви, отримати відповідні докази та договори і надати їм оцінку у цій справі.

2. Короткий зміст касаційної скарги

2.1. Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019, Банк у касаційній скарзі посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить її скасувати, а справу №902/731/17 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що: предметом апеляційного оскарження у справі №902/731/17 є скасування рішення лише в частині сплати судового збору, проте рішення по суті не оскаржується; компанія "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" зловживають своїми процесуальними правами шляхом подачі завідомо безпідставного та технічного позову (справа №910/348/19) з метою зупинення провадження у судових справах, ініційованих Банком щодо звернення стягнення на забезпечення за кредитними договорами (зокрема, за кредитним договором від 13.05.2014 №12/09/5); суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості у розгляді справи №902/731/17 надати правову оцінку кредитному договору від 13.05.2014 №12/09/5, на підставі якого заявлений позов у цій справі, та дослідити питання щодо наявності заборгованості за вказаним договором; зупинення провадження у справі №902/731/17 до вирішення справи №910/348/19 призводить до затягування судового процесу та позбавляє учасників справи можливості оперативно захистити свої порушені або оспорювані права та інтереси, є неправомірним, суперечить вимогам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини; Банк не користувався та не здійснював звернення стягнення на предмет застави (корпоративні права) за договором застави корпоративних прав, а відтак зобов`язання боржника за кредитним договором не є припиненими.

При цьому, заявник посилається на позицію Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №909/621/17 щодо застосування подібних правовідносин.

2.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Кристал" просить відмовити у її задоволенні, наголошуючи на безпідставності та необґрунтованості доводів скаржника, оскільки ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 у справі №902/731/17 про зупинення провадження, на його думку, є законною, обґрунтованою та відповідає завданню господарського судочинства, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

3.2. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

3.3. Згідно із пунктом 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

3.4. Зупиняючи провадження у справі №902/731/17 суд апеляційної інстанції керувався взаємопов`язаністю зі справою №910/348/19 зважаючи на обставини та докази заявлені у цій справі, оскільки у результаті розгляду справи №910/348/19 буде встановлений чи спростований факт припинення у Банку права вимоги за кредитним договором від 13.05.2014 №12/09/5.

Крім того Суд зазначив про неможливість самостійного встановлення наявності обставин та дослідження доказів у цій справі, при цьому зазначаючи, що встановлення таких обставин, як визнання відсутнім права вимоги, визнання права вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки корпоративних прав не є предметом розгляду справи №902/731/17.

3.5. У випадку пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як і у випадку пред`явлення кредитором позову до боржника про стягнення кредитної заборгованості, кредитор заявляє про порушення боржником права кредитора на належне виконання основного зобов`язання, у зв`язку з чим кредитор просить суд захистити це право. А тому звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки або з позовом про стягнення грошового боргу спрямовані на захист права кредитора на належне виконання боржником основного зобов`язання за кредитним договором.

3.6. Судом апеляційної інстанції не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні даної справи, та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі щодо наявності або відсутності саме юридичних підстав для стягнення заборгованості.

3.7. Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у справі №902/731/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/348/19, суд апеляційної інстанції не навів належних мотивів та доводів щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №910/348/19 та стосовно того, що зібрані у справі докази не дозволяють встановити й оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі.

3.8. Колегія суддів звертає увагу на те, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №902/731/17.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку зазначивши, що на відміну від справи №909/621/17, на яку посилається апелянт, у справі №902/731/17 за відсутності доказів - договору застави корпоративних прав, у Суду відсутня можливість самостійного дослідження доказів.

3.9. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

3.10. Аргументуючи лише про відсутність у справі №902/731/17 договору застави корпоративних прав, зазначаючи при цьому, що визнання відсутнім права вимоги, визнання права вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки за договором корпоративних прав не є предметом розгляду цієї справи, суд апеляційної інстанції не встановивши обставин об`єктивної неможливості розгляду справи №902/731/17 до вирішення іншої справи №№910/348/19 дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому приписи пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведені вище обставини Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи, які викладені у касаційній скарзі, та не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Згідно із частиною третьою статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.3. За положеннями пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.4. Відповідно до частини шостої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

4.5. Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, ухвала суду апеляційної інстанції від 12.04.2019 підлягає скасуванню, а справа №902/731/17 - передачі для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 у справі №902/731/17 скасувати.

3. Справу №902/731/17 направити до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова