Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/17536/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Підченка Ю.О.

від 13.12.2017

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г., Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф.

від 13.02.2018

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 633622,07 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі по тексту - МТСБУ) про стягнення 554330,56 грн, як повернення гарантійних внесків, сплачених страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України, та 16592,33 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Моторним (транспортним) страховим бюро України передбаченого статтею 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом Координаційної ради МТСБУ 06.12.2012 за № 31/2012, (далі по тексту - Положення про фонд захисту потерпілих), обов'язку з повернення суми неповернутої другої частини базового гарантійного внеску позивача у фонді захисту потерпілих у МТСБУ, за наслідками втрати Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЕЙЕМДЖИ Груп" статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (припинення членства) з 23.01.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" суму в розмірі 554330,56 грн, як повернення гарантійних внесків, сплачених страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8538,56 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно пункту 51.9. статті 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач (страховик) має право на повернення гарантійного внеску у зв'язку з припиненням його асоційованого членства в Моторному (транспортному) страховому бюро України.

За висновком судів, гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, зокрема для створення резерву знецінення інвестицій, суперечить закону.

Наявність та обсяг заборгованості МТСБУ перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" щодо повернення йому другої частини гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих МТСБУ у розмірі 554330,56 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та МТСБУ не були спростовані, зокрема, ним не надано доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі.

При цьому суди виходили із наявних в матеріалах справи доказів фактичної сплати позивачем гарантійного внеску у загальному розмірі 978434,25 грн, а не 1041134,25 грн, як стверджує позивач. Навівши власний розрахунок суми, що підлягає стягненню, місцевий господарський суд в резолютивній частині зазначив іншу суму.

Суд апеляційної інстанції вказав, що до правовідносин між сторонами, у тому числі з питань повернення гарантійних внесків, сплачених до фонду захисту потерпілих, слід застосовувати норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про фонд захисту потерпілих, що діяли на момент виходу позивача із членів МТСБУ, а не Порядок розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затверджений протоколом Президії №333/2014 від 16.10.2014, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, прийнятий після припинення позивачем свого членства у МТСБУ.

Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України подав касаційну скаргу (з урахуванням доповнень від 05.03.2018), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги частково задовольнити та стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача 417350,45 грн, навівши власний розрахунок суми, що підлягає стягненню. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на невідповідність правової позиції, викладеної у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального права та наявним правовідносинам, що склалися між сторонами. Зокрема зазначає, що судами не враховано пункт 51.9. статті 51 та пункт 43.4. статті 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з якими від гарантійного внеску слід відрахувати витрати МТСБУ саме по виплатам, які здійснено МТСБУ по регламентним виплатам по страховим компаніям визнаних банкрутами та по яким було встановлено недостатність коштів та майна банкрута для самостійного погашення кредиторської заборгованості, в т.ч. по страховим виплатам.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2018 Баранця О.М. - головуючого, Вронської Г.О., Студенця В.І. призначено до розгляду касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення у справі № 910/17536/17. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.03.2018.

У зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17536/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Стратієнко Л.В.

У зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17536/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Стратієнко Л.В.

У зв'язку з відпусткою судді Ткача І.В. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17536/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.07.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

Від позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" до Касаційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач просить залишити оскаржені судові рішення без змін з огляду безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 28.12.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" (страховиком) та Моторним (транспортним) страховим бюро України укладено договір про співпрацю № 145 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами (далі по тексту - договір), предметом якого є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пунктів 2.1.1., 2.1.2., 2.1.7., 2.1.12., 2.1.15. договору до обов'язків страховика, серед іншого, належать обов'язки сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ; своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро; надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро; сформувати в фонді захисту потерпілих гарантійний внесок, поповнювати гарантійний внесок у фонді захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень, тощо.

Пунктами 2.2.7. та 2.2.8. договору передбачено, що МТСБУ зобов'язується: розміщувати кошти, які сплачуються страховиками до ФЗП, у відповідності до вимог законодавства та Положення; повернення на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих, гарантійного внеску, сформованого страховиком у цьому фонді.

Згідно з пунктом 11.1. договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за рахунок внесків страховиків - членів МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ.

Судами попередніх інстанцій з огляду на наявні в матеріали справи звіти про рух коштів та довідку МТСБУ № 5-41/29104 від 14.11.2017 щодо стану взаємних зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" та МТСБУ станом на 14.11.2017 встановлено, що в якості базового гарантійного внеску в централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах було перераховано 978434,25 грн.

Згідно з повідомленням про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ, 23.01.2014 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" припинило членство в МТСБУ, на підставі пунктів 4.5. та 4.6. Положення про членство в Моторному (транспортному) страховому бюро України

Пунктом 51.9. статті 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п'ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов'язань іншому страховику - повному члену МТСБУ".

Таким чином, кінцевою датою повернення гарантійних внесків позивача з фонду захисту потерпілих є 23.01.2017.

Відповідач частково повернув внесок Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" в розмірі 424103,69 грн, решту гарантійного внеску у визначений законодавством строк не повернув.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача суми загального боргу в сумі 554330,56 грн як повернення частини базового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих.

Заперечення скаржника зводяться до того, що від суми, що підлягає поверненню Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" слід відраховувати витрати МТСБУ, які були здійснені по регламентним виплатам по страховим компаніям, визнаних банкрутом або ліквідованих та по яким було встановлено недостатність коштів та майна для самостійного погашення кредиторської заборгованості.

Однак суд не погоджується із вказаними запереченнями.

Статтею 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються, централізовані страхові резервні фонди, зокрема, фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених статтею 41 Закону.

Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування.

Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.

Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону.

У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого він здійснюється.

Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для виконання зобов'язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, також можуть використовуватися для виконання зобов'язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій - для виконання зобов'язань цього страховика за договорами міжнародного страхування та правочинами, пов'язаними з перестрахуванням його відповідальності за договорами міжнародного страхування.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір щодо наявності у сторін взаємних зобов'язань за укладеним між ними договором № 145 від 28.12.2012 про співпрацю у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами через втрату позивачем статусу асоційованого члена МТСБУ, правомірно виходили з чітко визначеного Законом цільового використання гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих. Кошти страхових резервів в страхуванні можуть бути або витрачені на виплати страхових відшкодувань або повернуті в дохід страховика, використання їх за іншим призначенням суперечить Закону.

Посилання МТСБУ на здійснення відрахування з гарантійного внеску Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" регламентних виплат по страховим компаніям визнаних банкротами та по яким було встановлено недостатність коштів та майна банкрута для самостійного погашення кредиторської заборгованості, в т.ч. по страховим виплатам, у відповідності до Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ № 333/2014 від 16.10.2014, судом апеляційної інстанції правильно визнано безпідставним.

Враховуючи, що позивач припинив своє асоційоване членство 23.01.2014, до правовідносин між сторонами, у тому числі з питань повернення гарантійних внесків, сплачених до фонду захисту потерпілих, слід застосовувати норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про фонд захисту потерпілих, що діяли на момент виходу позивача із членів Моторного (транспортного) страхового бюро, а не редакцію вказаного Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ № 333/2014 від 16.10.2014, застосування якого суперечить положенням статті 58 Конституції України.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових актів - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовані судами з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 910/17536/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко