ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/455/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області

представник - Мельничук М.В. (довіреність №8 від 07.02.2019)

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мавекс",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля Луцьк",

ліквідатор - арбітражний керуючий Рабан Микита Тарасович, особисто

розглянув касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 04.02.2019

у складі колегії суддів: Коломис В.В. (головуючий), Дужич С.П., Миханюк М.В.

та ухвалу Господарського суду Волинської області

від 13.11.2018

у складі судді Шума М.С.

у справі №903/455/16

за заявою Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 26.02.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду, Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 у справі №903/455/16 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №903/455/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2019.

3. Ухвалою від 22.04.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №903/455/16 Господарського суду Волинської області за касаційною скаргою Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.11.2018, призначив розгляд касаційної скарги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на 11.06.2019 о 09 год. 30 хв.

4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Ухвалою Господарського суду Волинської області 11.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" (далі - ТОВ "Мавекс") за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство), а постановою місцевого суду від 30.01.2018 ТОВ "Мавекс" (код ЄДРПОУ 30555833) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 30.01.2019.

6. Листом від 22.10.2018 за вх. №01-95/7/18 ініціюючий кредитор у справі Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області звернулась до місцевого суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Мавекс" проведеного 12.10.2018, а ухвалою суду від 23.10.2018 зазначену заяву призначено до розгляду на 13.11.2018.

7. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 у задоволенні заяви Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області за вих. №3142/03-20-10-03-12 від 19.10.2018 про визнання недійсними результатів аукціону від 12.10.2018 з реалізації майна банкрута у справі №903/455/16 про банкрутство ТОВ "Мавекс" відмовлено.

7.1. Ухвала місцевого суду, з посиланням на статті 42, 44, частину 3 статті 55, статті 58, 65, 66 Закону про банкрутство, мотивована тим, що Законом про банкрутство не передбачено терміну, протягом якого необхідно провести реєстрацію учасників на аукціоні, а термін для реєстрації на аукціоні з продажу майна ТОВ "Мавекс" встановлено тривалістю у два робочі дні не обмежує потенційних покупців на участь в аукціоні. При цьому, місцевий суд зазначив, що відсутні докази щодо наявності будь-яких потенційних учасників, яким чинилися перешкоди на етапі реєстрації на аукціон. Місцевий суд прийняв до уваги, що оголошення про проведення аукціону з продажу майна боржника подавалося не вперше, це було шосте оголошення (3 рази оголошувався продаж у складі ЦМК і 3 рази оголошувався продаж окремо сформованого лоту). Відтак, усі бажаючі мали можливість ознайомитись із лотом і здійснити відповідні дії для реєстрації на аукціоні.

7.2. Місцевий суд зазначив, що за результатом проведеного ліквідатором конкурсу укладено договір на проведення аукціону від 20.06.2018 між ТОВ "Мавекс" та ТОВ "ВОЛЯ ЛУЦЬК".

7.3. Місцевим судом встановлено, що відсутність згоди скаржника, як особи, у податковій заставі якої перебувало майно банкрута, на зниження початкової вартості майна банкрута в ході аукціону, не може вплинути на результат розгляду справи, оскільки згідно з вимогами Закону про банкрутство забезпечений кредитор або суд надає згоду на реалізацію заставного майна, а порядок продажу такого майна банкрута встановлений спеціальними нормами Закону. Місцевий суд зазначив, що Закон про банкрутство не надає права кредитору, вимоги якого забезпечені заставою майна (податковою заставою), встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна у вигляді цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу на аукціоні, а також порядку її зниження. Також, Законом не передбачено обов`язку ліквідатора визначати граничну межу, до якої на аукціоні може бути знижена початкова вартість майна, в тому числі і за вимогою забезпеченого кредитора.

7.4. Місцевим судом не взято до уваги доводи скаржника щодо порушення внаслідок проведення оспорюваного аукціону його прав, у зв`язку з продажем майна банкрута за ціною, яка складає близько 20% від затверджених вимог забезпеченого кредитора, спростовуються змістом частин 3, 4 статті 66 Закону про банкрутство та розділом 4 укладеного ТОВ "Мавекс" та ТОВ "ВОЛЯ ЛУЦЬК" договору про проведення аукціону з продажу майна від 20.06.2018, якими встановлено можливість під час проведення аукціону зниження початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

8. Постановою від 04.02.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 залишив без змін.

8.1. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що майно боржника неодноразово виставлялось на аукціон, про що здійснювались відповідні оголошення. Судом встановлено, що за відсутності покупців, початкова ціна знижувалась, а на аукціоні, який мав відбутися 12.10.2018, була встановлена ціна 9 033 658, 20 грн. з можливістю зниження початкової вартості - за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір, а за результатами проведеного аукціону переможцем аукціону за лотом №1 визнано ТОВ "Гранд Інвест Ріал Істейт", яке запропонувало найвищу ціну за цей лот - 2 600 000 грн. (протокол №01-10/18 проведення аукціону від 12.10.2018).

8.2. Апеляційний суд вважав безпідставними доводи скаржника про те, що продаж майна банкрута відбувся за заниженою ціною, оскільки ліквідатором було погоджено з скаржником початкову вартість продажу на рівні 14 115 090, 94 грн., що відповідає сумі визнаних вимог кредитора, які забезпечені майном, перед початком проведення торгів ліквідатором Рабаном М.Т. ознайомлено учасників аукціону зі змістом листа ГУ ДФС у Волинській області №3957/ФОП/03-20-17 від 11.10.2018, в якому останній просив вжити заходів, зокрема, провести експертну оцінку майна, з метою реалізації майна за найвищою ціною. Отже, ліквідатором вжито належних заходів до повідомлення учасників аукціону про можливий спір з кредиторами-заставодержателем, а ціна продажу склалася за наслідком проведених торгів з дотриманням процедури зниження ціни на крок аукціону, передбаченої статтею 66 Закону про банкрутство для другого повторного аукціону. При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення учасників у даній справі до суду про проведення експертної оцінки майна в порядку частини 3 статті 57 Закону про банкрутство, з огляду на сумніви щодо визначеної ліквідатором початкової ціни майна. У свою чергу, наявність узгодженої позиції з кредитором щодо початкової вартості майна, додатково свідчить про необґрунтованість доводів Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області щодо продажу майна за заниженою вартістю.

8.3. Апеляційний суд зазначив, що відсутність згоди забезпеченого кредитора на зниження початкової вартості майна банкрута в ході аукціону, не може вплинути на результат розгляду справи, оскільки згідно з вимогами Закону про банкрутство забезпечений кредитор або суд надає згоду на реалізацію заставного майна, а порядок продажу такого майна банкрута встановлений спеціальними нормами Закону, у тому числі щодо встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження.

Закон не надає права кредитору, вимоги якого забезпечені заставою майна, встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна у вигляді цілісного майнового комплексу, що підлягає продажу на аукціоні, а також порядку її зниження. Також, Законом не передбачено обов`язку ліквідатора визначати граничну межу, до якої на другому повторному аукціоні може бути знижена початкова вартість майна, в тому числі і за вимогою забезпеченого кредитора. Крім того, апеляційний суд зазначив, що доводи скаржника щодо порушення внаслідок проведення оспорюваного аукціону його прав у зв`язку з продажем майна банкрута за ціною, яка складає близько 20% від затверджених вимог забезпеченого кредитора, спростовуються змістом частин 3, 4 статті 66 Закону про банкрутство та розділом 4 укладеного ТОВ "Мавекс" та ТОВ "ВОЛЯ ЛУЦЬК" договору про проведення аукціону з продажу майна від 20.06.2018, якими встановлено можливість під час проведення аукціону зниження початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області)

9. Скаржник доводив, що реалізація земельних ділянок на аукціоні відбулась за ціною вп`ятеро нижче погодженої. При цьому, з урахуванням частини 3 статті 55 та частини 3 статті 64 Закону про банкрутство, за відсутності бажаючих придбати майно та без зазначення в оголошенні можливості зниження початкової ціни, ліцитатор повинен оголосити про завершення аукціону. Тому, арбітражний керуючий повинен не тільки отримати згоду на реалізацію майна, але й погодити можливість реалізації майна із пониженням його початкової вартості.

9.1. Скаржник, з посиланням на статтю 65 Закону про банкрутство, аргументував, що організацію проведення аукціону було проведено з порушення зазначеної статті, що є підставою для визнання результатів аукціону недійсними. Крім того, скаржник зазначив, що публікація оголошення про проведення аукціону здійснена з порушенням вимог статей 57, 59 Закону про банкрутство. Зміст оголошення не дозволяв ідентифікувати об`єкти нерухомості (34 земельні ділянки), які продавались єдиним лотом, а визначений в оголошенні строк на подання заявок - 1 день з моменту публікації оголошення істотно звузив коло покупців, оскільки торги проводилися через 32 дні з моменту оголошення, а строк на подання заявок визначено до наступного дня з моменту оприлюднення оголошення, що свідчить про формування такої процедури торгів під певного "покупця", якому буде заздалегідь повідомлено про день оголошення та обмежує можливості інших потенційних покупців на участь в аукціоні.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Частина 1 статті 42 - усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частина 2 статті 44 - ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися:

- основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);

- відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;

- необоротні активи банкрута;

- дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.

Частина 5 статті 44 - ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Частини 1, 3 статті 58 - організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

Частини 1, 2, 4 статті 59 - оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця. Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.

Частина 1 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон.

Частина 2 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон.

Частина 3 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Частина 1 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.

Частина 2 статті 66 - повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

Частина 3 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.

Частина 4 статті 66 - під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

11. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 42, 44, 55, 58, 60 (частина 7), 61 (частина 4), 64, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

13. Визначений положеннями Закону про банкрутство (статей 44, 49 - 75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Така процедура визначена законодавцем як цілісний процес, що зобов`язує організатора аукціону провести перший, повторний (другий повторний) аукціони.

Отже, ліквідатор зобов`язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.

14. Верховний Суд звертає увагу, що процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з чотирьох етапів її організації: передпідготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону, узгодження умов реалізації заставного майна з забезпеченим кредитором, визнання організатора аукціону учасником справи про банкрутство); підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); проведення аукціону та оформлення його результатів.

Порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд досліджує фактичні обставини дотримання порядку його проведення на кожному з етапів.

15. Виходячи з положень частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

16. Відмовляючи у скасуванні результатів повторного аукціону з продажу майна банкрута, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що законом не передбачено терміну, протягом якого необхідно провести реєстрацію учасників на аукціоні, а строк для реєстрації на аукціоні з продажу майна ТОВ "Мавекс", який було визначено у два робочі дні не суперечить Закону про банкрутство. Крім того, суди посилались на відсутність доказів на підтвердження наявності потенційних учасників, яким чинилися перешкоди на етапі реєстрації на аукціон, а оголошення про проведення аукціону подавалося не вперше (6 разів: 3 рази продаж у складі ЦМК і 3 рази як окремо сформований лот), а відтак усі бажаючі мали можливість ознайомитись з лотом та здійснити відповідні дії для реєстрації на аукціоні.

При цьому, приймаючи оскаржувані рішення про відмову у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону 12.10.2018 з продажу заставного майна ТОВ "Мавекс", яке виставлялося на продаж на першому аукціоні (23.08.2018) за ціною більш як 55 млн. грн. за умов його фактичної реалізації зі спірного аукціону (12.10.2018), що проводився як другий повторний, за 2 600 000 грн., суди не надали належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора з реалізації майна банкрута та дотримання ним обов`язку щодо обрання таких способів реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі, які забезпечать його відчуження за найвищою ціною.

17. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на відсутність в матеріалах справи письмових текстів оголошень про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Мавекс", призначених відповідно на 23.08.2018, 04.09.2018, 12.09.2018, 27.09.2018, 02.10.2018, які визнано організатором аукціону такими, що не відбулися, а також письмового тексту оголошення про проведення другого повторного аукціону, який відбувся 12.10.2018 та є спірним, опублікованих на офіційних веб-сайтах Мін`юсту України та ВГСУ, у зв`язку з чим не перевірили додержання організатором аукціону порядку офіційного повідомлення про проведення аукціонів з продажу майна банкрута та не перевірили повноти змісту оголошень, розміщених організатором аукціону у вільному доступі в мережі Інтернет, що не узгоджується з вимогами статей 58, 59 Закону про банкрутство.

18. Посилання судів попередніх інстанцій на те, що оголошення подавалося не вперше (6 разів: 3 рази продаж у складі ЦМК і 3 рази як окремо сформований лот), а відтак усі бажаючі мали можливість ознайомитись із лотом і здійснити відповідні дії для реєстрації на аукціоні, а також висновки про наявність для реєстрації на аукціоні з продажу майна ТОВ "Мавекс" терміну у два робочих дні, як обґрунтування законності проведення такого аукціону, є передчасними з огляду на таке.

Вимоги позивача про визнання недійсним правочину обґрунтовувалися невідповідністю вимогам закону оголошення про продаж майна з другого повторного аукціону, опублікованого на сайті ВГСУ 10.09.2018 за №54021 та дискримінаційністю умов про надання тільки до 11.09.2018 заявок потенційними покупцями, в той час як торги мали відбутися 12.10.2018, більш як через місяць. У матеріалах справи взагалі відсутня копія (скріншот) повного тексту оголошення, яке публікувалося на сайті ВГСУ.

Касаційним судом перевірено, як загальновідому, інформацію про здійснення оголошення про продаж майна боржника 10.09.2018 на сайті ВГСУ та встановлено, що місцем проведення аукціону зазначено місто Луцьк, без визначення вулиці та будівлі в якій мають відбуватися торги, також у графі "Вид майна" зазначено "Основні засоби (нерухомість, незавершене, будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали)", без індивідуальних ознак 34 земельних ділянок, які в складі єдиного лоту виставлялися на оспорювані торги.

Отже, судами не перевірено належним чином відповідності вимогам закону оголошення 10.09.2018 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника, в той час як доводи позивача про недійсність аукціону полягали в неналежності самої публікації про проведення аукціону та визначених організатором торгів спільно з ліквідатором строків на подання потенційними учасниками заявок на участь в аукціоні, можливості сплати гарантійного внеску у такий короткий строк потенційними учасниками аукціону.

19. Касаційний суд зазначає про те, що навіть якщо законодавцем не визначено імперативно строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні, такий строк очевидно повинен бути розумним та якнайбільш тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників прийняти участь в аукціоні, оскільки метою продажу майна боржника з публічних торгів є його продаж за найвищої конкуренції для отримання найвищої ціни продажу для задоволення вимог кредиторів боржника.

Отже, судам належить дати оцінку встановленому організатором аукціону строку подання заявок на участь в аукціоні саме на предмет його розумності для забезпечення мети аукціону, з огляду на те що передбачений публікацією №54021 строк складав менше двох днів, як для подання заяви про участь в аукціоні, так для сплати гарантійного внеску. Оскільки виходячи з положень статей 49, 60, 61 Закону про банкрутство, для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію. Отже, строк на подання заявок на участь в аукціоні повинен бути розумним та надавати потенційним учасникам достатньо часу для вчинення дій з подання заявок та сплати гарантійних внесків.

20. Суди прийняли до уваги про те, що оспорюваний аукціон з продажу майна боржника був шостим, та, відповідно, потенційні покупці були належно проінформовані про продаж майна боржника.

Разом з тим, судами не досліджувався зміст фактичних оголошень про продаж майна боржника, а зокрема, оголошення від 27.08.2018, 30.08.2018 та 10.09.2018 про продаж майна боржника єдиним лотом (у складі 34 земельних ділянок), призначених на 27.09.2018, 02.10.2018 та 12.10.2018 на предмет їх відповідності вимогам частин 1, 4 статті 59 Закону про банкрутство та дотримання самої процедури продажу згідно із статтею 65 Закону про банкрутство, яка зобов`язує ліквідатора розпочинати наступний аукціон тільки після того, як попередній не відбувся.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами оголошення про перший та повторний аукціони було опубліковано з інтервалом у три дні, що підтверджує порушення вимог статті 65 Закону про банкрутство щодо проведення повторного аукціону після того як не відбувся перший продаж , чого суди не досліджували. Тому висновки судів про дотримання в цілому порядку проведення другого повторного аукціону не відповідають імперативним приписам зазначеної спеціальної норми права.

Суди не надали оцінки тому, що між днями, на які призначалось проведення аукціонів є менше 15 днів, що в свою чергу свідчить про порушення частини 1 статті 58 Закону про банкрутство. Отже, судами не було досліджено відповідності вимогам законодавства про банкрутство реалізації майна боржника у спосіб призначення аукціонів з продажу окремого лота на 27.09.2018, 02.10.2018 та 12.10.2018.

21. Суди попередніх інстанцій не перевірили, чи сплачувалися учасниками спірного аукціону від 12.10.2018 гарантійні внески за участь в аукціоні, тоді як в силу частини 2 статті 70 Закону про банкрутство гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону при реєстрації учасником аукціону, зараховується до ціни, що підлягає сплаті за придбане з аукціону майно боржника.

Отже, місцевим та апеляційним судами не з`ясовано, чи існувала реальна конкуренція між учасниками аукціону 12.10.2018 з метою продажу лота №1 за найвищою ціною та чи допуск до участі в аукціоні відповідав вимогам зазначених норм права.

22. Положеннями частин 3, 4 статті 71 Закону про банкрутство передбачено, що протягом п`яти днів з дати підписання протоколу про проведення аукціону замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна. Переможець торгів повинен протягом п`яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

Розглядаючи спір щодо дійсності результатів другого повторного аукціону, суди не перевірили додержання ліквідатором банкрута та переможцем аукціону вимог статті 71 Закону про банкрутство щодо порядку проведення розрахунків за придбане з аукціону майно та здійснення переможцем аукціону фактичного розрахунку за придбане з аукціону майно, зважаючи на погодження ліквідатором та переможцем аукціону в пункті 3.3. договору купівлі-продажу від 12.11.2018 обов`язку покупця протягом п`яти днів з моменту укладення цього договору перерахувати кошти на суму 1 696 634 грн. на поточний рахунок продавця (том 4, а.с. 134-147).

Отже, на час укладення такого договору (на 30-й день після проведення аукціону) не відбулося повного розрахунку за придбане з аукціону майно, що може означати те, що договір слід визнати таким, що є розірваним відповідно до статті 72 Закону про банкрутство, оскільки не відбулося оплати в порядку, передбаченому статтею 71 Закону про банкрутство.

23. Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 86, 269 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, надання ними належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора ТОВ "Мавекс" з реалізації майна банкрута та передчасність у зв`язку з цим їх висновків про відмову скаржнику у задоволенні заяви від 19.10.2018 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону 12.10.2018 з продажу майна боржника окремим лотом у складі 34-х земельних ділянок.

24. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права щодо порядку реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з переданням справи до суду першої інстанції на новий розгляд спору щодо дійсності результатів аукціону від 12.10.2018.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

25. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 9-9.1. описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 13-24 мотивувальної частини постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на зазначене та наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд до місцевого суду.

При новому розгляді справи судам належить дослідити законність процедури з продажу майна боржника у складі єдиного лота з 34 земельних ділянок, відповідність вимогам статей 58-59 Закону про банкрутство оголошень про продаж майна боржника з аукціону, дотримання процедури продажу визначеної статтями 65-66 Закону та дослідити обставини проведення розрахунку за придбане майно згідно із статтями 71-72 Закону на предмет встановлення фактичних обставин укладення договору в передбачений законодавством про банкрутство строк чи виникнення наслідків розірвання договору купівлі-продажу майна з аукціону.

В. Судові витрати

27. У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи на новий розгляд, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховним Судом не вирішувалось.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 у справі №903/455/16 скасувати. Справу №903/455/16 передати на новий розгляд заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" від 12.10.2018 до Господарського суду Волинської області в іншому складі суду у зазначеній частині.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков