Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.04.2018 року у справі №904/12434/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/12434/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Стратієнко Л.В., Баранець О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя Євстигнеєва Н.М.)

від 18.01.2018

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Білецька Л.М., судді: Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О.)

від 27.03.2018

у справі № 904/12434/16

за позовом Керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство"

про стягнення шкоди 291 375,92 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Прокурор Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - ДЕІ у Дніпропетровській області) звернувся з позовом до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (далі - КП "Тернівське ЖКП") про стягнення збитків у розмірі 291 375,92 грн, які заподіяні державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, а саме, здійснення господарської діяльності без дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 15.04.2014 по 28.12.2014.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що всупереч нормам Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, в період з 15.04.2014 по 28.12.2014 КП "Тернівське ЖКП" здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди. З огляду на вказане, Інспекцією проведено розрахунок збитків, які заподіяні державі та підлягають відшкодуванню.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 у справі № 904/12434/16 позов задоволено повністю. Суд стягнув з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" збитки, які заподіяні державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у розмірі 291 375,92 грн.

2.2. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 904/12434/16 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- Комунальному підприємству "Тернівське житлово-комунальне підприємство" 14.11.2008 було видано дозвіл № 1213500000-9 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, який втратив свою чинність 14.11.2013;

- перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, що проводилася за період з 18.11.2013 по 06.12.2013, за результатами якої складено акт, встановлено, що КП "Тернівське ЖКП" в порушення вимог природоохоронного законодавства встановлених актом перевірки, викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснювався без діючого дозволу на те органів державної влади;

- за порушення вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено протокол № 05783 про адміністративне правопорушення від 06.12.2013 та винесено постанову № 05782 від 10.12.2013 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої відповідальну особу головного інженера Черняка П.В. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн;

- плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 21.12.2015, встановлено, що КП "Тернівське ЖКП" порушення вимог природоохоронного законодавства встановлених актом перевірки, що проводилася з 18.11.2013 по 06.12.2013 не усунуто та викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у період з 15.04.2014 по 28.12.2014 здійснювався без відповідного дозволу;

- спеціалістами інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство", про що складено Акт відбору проб від 18.11.2013 №39-1-13-3 та результати надані в протоколі 26.11.2013 №39-13-3 використовувалися при нарахуванні збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу від стаціонарного джерела викиду;

- до Акту планової перевірки КП "Тернівське ЖКП" надано заперечення, відповідно до якого підприємство зазначає, що затвердження порядку надання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України (ст. 18 Закону України "Про відходи"). На даний час порядок отримання та форма дозволу не визначені. Як наслідок тимчасово зупинено прийом заяв на отримання дозволів до визначення процедури Кабінетом Міністрів України;

- Інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 № 48/16064 (далі - Методика) проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів КП "Тернівське ЖКП" за період з 15.04.2014 по 28.12.2014 без дозволу на викиди в сумі 291 375,92 грн;

- Інспекція у липні 2016 року звернулася до КП "Тернівське ЖКП" з претензією № 51-7/16, якою запропонувала добровільно відшкодувати збитки в розмірі 291 375,92 грн, заподіяні державі у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства;

- відсутність сплати в добровільному порядку нарахованої Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області суми збитків і стало підставою для звернення прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, місцевий господарський суд, керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України та, встановивши наявність всіх необхідних елементів складу збитків, відсутність доказів на спростування вини відповідачем у порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, погоджуючись із правильністю розрахунку розміру збитків, заподіяних відповідачем державі, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що КП "Тернівське ЖКП" як винна особа повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 904/12434/16 Комунальне підприємство "Тернівське житлово-комунальне підприємство" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову частково та стягнення з КП "Тернівське ЖКП" шкоди, розрахованої ним же на підставі контррозрахунку, викладеному у експертному висновку за результатами проведеної судово-екологічної експертизи від 12.06.2017 № 88/25 в розмірі 99 777,05 грн.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство":

- судами порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України;

- як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським не враховано фактичний час роботи джерела, який підтверджуються даними журналу обліку роботи обладнання котельні 3/4 мрн. погодинно, що є доказом того, що в другому періоді одночасно шість котлоагрегатів не працювало та у відповідності до Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства зазначено про можливість роботи одночасно не більш як 4 котла;

- судами першої та апеляційної інстанцій неправомірно не прийнято до уваги експертний висновок за результатами проведеної судово-екологічної експертизи від 12.06.2017 № 88/25.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

4.2. Згідно з вимогами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

4.3. Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

4.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 15.04.2014 по 28.12.2014, як підтвердили проведені інспекцією перевірки, КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу, що є порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 10, частин 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.

4.5. Крім того, судами встановлено, що ні акти перевірок, ні протокол про адміністративне правопорушення № 05783, ні постанова № 05782 від 10.12.2013 про накладення адміністративного стягнення ніким не оскаржені і не скасовані, а тому є чинними. Крім того, КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу не заперечує.

4.6. Згідно ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів влади відповідно до Закону.

4.7. Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

4.8. Згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

4.9. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

4.10. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

4.11. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

4.12. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

4.13. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008.

4.14. Відповідно до п.п. 2.1.2 та 2.2 вказаної методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

4.15. Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пункт 2.7.1 методики).

4.16. За правилами п. 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється, зокрема, за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

4.17. Судами встановлено, що для розрахунку інспекцією розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (без дозволу) від джерел викидів КП "Тернівське ЖКП"", проведено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство". Проби відбирались у присутності представника підприємства, на місці відбору було складено акт відбору проб від 18.11.2013 № 39-1-13- 3, який підписано представником підприємства начальником котельні без зауважень, результати контролю наведені в Протоколі № 39-13-3 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел.

4.18. Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою в разі відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини (п. 3.7 Методики).

4.19. Інспекцією розрахунок збитків, заподіяних державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду, зроблений на підставі п. 3.7. Методики.

4.20. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 призначено у справі № 904/12434/16 судову екологічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз".

4.21. Однак, суд першої інстанції, відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу не прийняв експертний висновок за результатами проведеної судово-екологічної експертизи від 12.06.2017 № 88/25, як належний і допустимий доказ, оскільки зазначений висновок зроблено особою, стосовно якої відсутня інформація про відповідне атестування та отримання кваліфікації судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом "Про судову експертизу".

4.22. Місцевим судом зазначений експертний висновок оцінено на рівні з іншими доказами, як думку спеціаліста із зазначених питань. При цьому господарський суд, мотивуючи відхилення висновку, зазначив:

- у висновку допущено порушення, яке полягає у використанні результатів вимірювань з джерела викиду для розрахунку обсягу викидів забруднюючих речовин по кожному джерелу їх утворення. Так, спеціалістом застосовано теоретично-математичний підхід та визначено показники викидів відносно одного котла, які в подальшому застосовувалися, відповідно до часу роботи щодо кожного з 6 котлів. При цьому, жодним чином не обґрунтовано чому 6 котлів різної потужності мають однакові показники викидів забруднюючих речовин (лише математично розділено на 6 рівних частин показники з джерела викиду, які не залежать виключно від показників джерел утворення). Такий метод дослідження, не відповідає п.п. 2.2, 2.3, 3.6, 3.7 Методики розрахунку;

- неправомірними є посилання спеціаліста на похибку, оскільки у відповідності до п. 2.4. Методики при порівнянні результатів вимірювань масової концентрації та масової витрати забруднюючих речовин з установленими нормативами граничнодопустимого викиду значення похибок вимірювання не враховуються;

- з урахуванням наведених вище обґрунтувань, спеціалістом у розрахунку невірно застосовано розмір заробітної плати, оскільки відповідно до Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, тобто період з 01.12. - 21.12.2015.

4.23. Виходячи з фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

4.24. Доводи, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки останні зводяться до переоцінки доказів, в той час як суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.25. Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.26. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.27. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.28. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.29. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 904/12434/16- без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Л.Стратієнко