Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.03.2018 року у справі №924/1355/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/1355/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

від прокуратури - Кравчук О.А.

відповідач-1- Хмельницька міська рада

представник відповідача-1 - Демчук Л.Г.

відповідач-2- фізична особа-підприємць Босак Зіта Станіславівна

представник відповідача-2- Мініх І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Босак Зіти Станіславівни

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду у складі Тимошенко О.М. - головуючий, Павлюк І.Ю., Мамченко Ю.А. від 30 червня 2017 року та рішення Господарського суду Хмельницької області у складі Димбовський В.В. - головуючий, Шмаровоз М.В., Шпак В.О. від 25 квітня 2017 року

Історія справи

Обставини справи та короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016р. заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Хмельницької міської ради та фізичної особи-підприємця Босак Зіти Станіславівни, в якому просив (1) визнати недійсним рішення сесії Хмельницької міської ради №34 від 02.04.2008р. щодо надання ФОП Босак З.С. в оренду земельної ділянки водного фонду площею 1 000 кв.м. по вул. М. Залізняка, 1 у м. Хмельницькому під будівництво дитячого та молодіжно-розважального комплексу; (2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.10.2008р. №040874200160, укладений між Хмельницькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Босак З.С., з моменту укладення.

2. Рішенням сесії Хмельницької міської ради приватному підприємцю Босак Зіті Станіславівні надано в короткострокову оренду земельну ділянку площею 1000 кв.м. по вул. М.Залізняка, 1, у м. Хмельницькому, під будівництво дитячого та молодіжно-розважального комплексу. Категорія земель у вказаному рішенні значилась як землі житлової та громадської забудови. На підставі вказаного рішення, 01.02.2005р. між Хмельницькою міською радою та приватним підприємцем Босак Зітою Станіславівною укладено договір оренди земельної ділянки №040574200008.

3. Згідно п.п. 6.1, 6.2 договору від 01.02.2005р., земельна ділянка була передана в оренду під будівництво дитячого та молодіжно-розважального комплексу. Цільовим призначенням земельної ділянки є землі житлової та громадської забудови.

4. Прокуратура, посилаючись на порушення ст.ст. 58-61 Земельного кодексу України, ст.ст. 85-88 Водного кодексу України, які прямо забороняють використання земель водного фонду (земель, зайнятих прибережними захисними смугами) для будівництва будь-яких споруд, вважає, що рішення сесії міської ради в частині надання в оренду ФОП Босак З.С. земельної ділянки для будівництва розважального комплексу та укладений на його підставі договір оренди є незаконними і підлягають визнанню недійсними.

5. Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор посилається на кадастровий план, згідно якого земельна ділянка, надана в оренду ФОП Босак З.С., по всьому периметру розташована у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі ставка, що знаходиться в мікрорайоні Озерна м. Хмельницький. Вказуючи на те, що ставок, згідно паспорту водного об'єкта, має площу 11,4549 га, тобто понад 3 га, прибережна захисна смуга має ширину 50 м. Також, прокурор посилається на інформацію Хмельницької міської ради від 02.11.2016р., згідно якої земельна ділянка по вул. М.Залізняка, 1, відповідно до плану зонування території міста Хмельницького, розташована в зоні зелених насаджень загального користування та зоні земель водного фонду.

6. На думку прокуратури, фактично, відбулась неправомірна зміна цільового призначення землі: землі водного фонду фактично передані в оренду за цільовим призначенням - для житлової та громадської забудови.

7. У позові прокурор вказував, що про порушення вимог діючого законодавства з боку Хмельницької міської ради при передачі ФОП Босак З.С. в оренду земельної ділянки прокурору стало відомо за наслідками отримання відповідної інформації під час вивчення матеріалів на предмет встановлення підстав для представництва в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", що мало місце в листопаді 2016 року, в зв'язку з чим, вказував, що строк для звернення до суду з позовом не пропущено.

8. Необхідність звернення з позовною заявою до суду зумовлена, на думку прокуратури, потребою захистити інтереси держави, яка надала органам місцевого самоврядування право розпорядження землями територіальних громад в порядку та спосіб, передбачені Земельним кодексом України. Позов спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - законності передачі земельних ділянок, яка проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а також з метою реалізації принципів земельного законодавства щодо гарантії прав на землю та екологічної безпеки.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено. Суди дійшли висновку, що рішення сесії Хмельницької міської ради №34 від 02.04.2008р. щодо надання ФОП Босак З.С. в оренду земельної ділянки водного фонду площею 1000 кв.м. під будівництво дитячого та молодіжно-розважального комплексу, було прийнято з порушенням приписів ст. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 61, 124, 134 Земельного кодексу України, тому вимоги прокурора про визнання його недійсним є обґрунтованими.

10. Крім того, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та відмові в задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків спливу останнього.

11. Суди погодилися з твердженнями прокурора, що прийняте рішення про передачу в оренду земельної ділянки саме по собі не могло бути підставою для звернення до суду з позовом про його скасування, оскільки зі змісту самого рішення не вбачаються підстави вважати, що воно суперечить вимогам законодавства. В свою чергу, підставами звернення до суду можуть бути лише встановлені за наслідками перевірок (вивчення на предмет наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру) певні порушення законів та підзаконних актів, які визначають протиправний характер оскаржуваних дій чи рішень. Про порушення вимогдіючого законодавства з боку Хмельницької міської ради при передачі в оренду земельної ділянки прокурору стало відомо за наслідками отримання та опрацювання відповідної інформації з управлінь та відділів виконавчого комітету Хмельницької міської ради, з інших державних органів (Хмельницького обласного управління водних ресурсів) під час вивчення матеріалів на предмет встановлення підстав для представництва в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", що мало місце в листопаді 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП Босак З.С. звернувся із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

13. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме ст.ст 256, 261, 267 ЦК України, а також на не врахування висновків, викладених в постанові ВСУ від 16.11.2016р. у справі №6-2469цс16 щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності.

14. Скаржник зазначає, що прокурор мав об'єктивну можливість, тобто міг довідатися про порушене право ще в січні 2011р., так як оскаржуване рішення Хмельницької міської ради було опубліковано на її офіційному сайті 11 січня 2011р. При цьому, прокурор був наділений всіма законними засобами для перевірки змісту рішення на відповідність вимогам чинного законодавства згідно ЗУ «Прокуратуру» в порядку загального нагляду.

Доводи Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, викладені у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

15. Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури вважає доводи касаційної скарги Босак З.С. необґрунтованими, оскільки у висновках суду першої інстанції, законно підтриманих апеляційним судом, вірно встановлено, що строк позовної давності позивачем пропущено з поважних причин, оскільки досліджені в судовому засіданні докази свідчать про наявність об'єктивних перешкод, які дійсно заважали подати прокурору позов у визначений строк. Доводи наведені у відзиві на касаційну скаргу ідентичні висновкам, викладеним у рішеннях господарських судів попередніх інстанцій.

Доводи Хмельницької міської ради, викладені у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

16. Хмельницька міська рада вважає, що судами першої та апеляційної інстанції в повному обсязі досліджено обставини справи, вірно застосовано норми чинного законодавства, а відповідно прийняті законні і обґрунтовані рішення. Враховуючи викладене, просить касаційну скаргу ФОП Босак З.С. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області та постанову Рівненського апеляційного господарського суду по даній справі залишити без змін.

Доводи ФОП Босак З.С., викладені у відповіді на відзив Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури (узагальнено)

17. ФОП Босак З.С. у відповіді на відзив прокурора не погоджується з доводами про поважність причин пропуску останнім строку позовної давності, посилаючись на доводи, викладені у касаційній скарзі, а саме на недоведеність прокурором неможливості дізнатися про порушене право раніше.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

18. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення сесії Хмельницької міської ради №34 від 02.04.2008р. щодо надання ФОП Босак З.С. в оренду земельної ділянки водного фонду площею 1000 кв.м. під будівництво дитячого та молодіжно-розважального комплексу, було прийнято з порушенням приписів ст. 89 Водного кодексу України, ст.ст. 61, 124 Земельного кодексу України, тому вимога прокурора про визнання його недійсним є обґрунтованою.

19. Водночас, Суд вважає, що висновки про відмову у задоволенні клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності є передчасними, з огляду на наступне.

20. Згідно ст.ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

21. Згідно ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

22. Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

23. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

24. Згідно ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

25. Сторони в судовому процесі мають рівні права, тому прокурор, який звернувся з позовом в інтересах держави не має, в розумінні чинного Господарського процесуального кодексу України та законодавства, привілейованого статусу порівняно з іншими учасниками процесу.

26. Дія правового інституту позовної давності та положення щодо наслідків її спливу, встановлені законом, мають розповсюджуватися на всіх учасників судового процесу, у тому числі на прокурора.

27. Дана правова позиція висловлена у постановах Верховного суду України у справах за №5011-32/13806-2012 від 27.05.2014 та за №6/17-3062-2011 від 02.09.2014.

28. Враховуючи положення ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України прокурор має довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення права раніше, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

29. Відповідач зазначає, що прокурор мав об'єктивну можливість, тобто міг довідатися про порушене право ще в січні 2011р., так як оскаржуване рішення Хмельницької міської ради було опубліковано на її офіційному сайті 11 січня 2011р.

30. У свою чергу, прокурор зазначає, що про порушення вимогдіючого законодавства з боку Хмельницької міської ради при передачі в оренду земельної ділянки прокурору стало відомо за наслідками отримання та опрацювання відповідної інформації з управлінь та відділів виконавчого комітету Хмельницької міської ради, з інших державних органів (Хмельницького обласного управління водних ресурсів) під час вивчення матеріалів на предмет встановлення підстав для представництва в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", що мало місце в листопаді 2016 року. Втім, прокурор не наводить обставин, які перешкоджали здійснити відповідні перевірки щодо законності рішення сесії Хмельницької міської ради №34 від 02.04.2008р. раніше, в тому числі, після його оприлюднення у 2011 році.

31. Враховуючи, що прокурор звернувся із позовом до суду через 8 років після прийняття оскаржуваного рішення, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд має переконатися, що причини такого значного пропуску зумовлені дійсно поважними причинами та неможливістю дізнатися про порушення права раніше, в іншому випадку, задоволення позову може порушити принцип правової визначеності та основні цілі інституту позовної давності (захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому).

32. При новому розгляді справи при вирішенні питання поважності причин пропуску позовної давності, суди мають враховувати практику Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 570 рішення від 20.09.2011р. за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

33. Крім того, встановлюючи вказані обставини, суди мають серед іншого враховувати, що обов'язок перевірки законності актів органів місцевого самоврядування, з використанням права участі у засіданнях цих органів, покладається на прокуратуру. Здійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями органів місцевого самоврядування, на виконання яких укладаються договори, є обов'язком органів прокуратури відповідно до ст.1 Закону України "Про прокуратуру". Нездійснення своєчасного прокурорського нагляду призводить до наслідків, визначених ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади.

34. Тобто, у разі встановлення факту присутності представника прокуратури на засіданні міської ради, на якому було прийняте оскаржуване рішення, суди мають враховувати позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові №3-23гс14 від 27.05.2014р., відповідно до якої у такому випадку строк позовної давності починає свій перебіг не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуваного рішення, а з дати коли прокурору було відомо про існування оскаржуваного рішення.

35. Отже, до висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у їх сукупності. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.

36. Враховуючи вищенаведене, господарськими судами використано не у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи в частині встановлення наявності чи відсутності правових підстав для відмови у задоволенні клопотання про застосування позовної давності, наслідком чого є скасування прийнятих судових актів.

37. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

38. Відповідно до ст. 300 ГПК України Верховний Суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

39. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

40. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути передана на нових розгляд, згідно ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в апеляційному і у касаційному, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

41. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Босак Зіти Станіславівни задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 червня 2017 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 25 квітня 2017 року у справі № 924/1355/16 скасувати.

3. Справу №924/1355/16 направити до Господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.