Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4110/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Сухового В.Г., Чумака Ю.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 (у складі колегії суддів: Пушай В.І.,(головуючий), Білецька А.М., Гребенюк Н.В.)

у справі № 922/4110/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", Приватного акціонерного товариства "Термоплита",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод",

про стягнення 101 657,54 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (далі - ПрАТ "Термолайф") про стягнення частини заборгованості за процентами згідно з договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 № 31-В/12/66/ЮО у сумі 101 657,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2 621 119,61 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 до участі у справі як іншого відповідача залучено Приватне акціонерне товариство "Термоплита" (далі - ПрАТ "Термоплита").

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 позов ПАТ "Сбербанк" до ПрАТ "Термолайф" задоволено в повному обсязі. Провадження в справі щодо ПрАТ "Термоплита" припинено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ПрАТ "Термолайф" оскаржило його у апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 задоволено клопотання ПрАТ "Термолайф" та призначено у справі № 922/4110/16 судову економічну експертизу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017 ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 скасовано, справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 за клопотанням ПрАТ "Термолайф" у справі № 922/4110/16 призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, перелік яких наведено у резолютивній частині ухвали. Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Провадження у справі № 922/4110/16 зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи.

Апеляційний суд, задовольняючи клопотання ПрАТ "Термолайф" та призначаючи у справі судову економічну експертизу, послався на складність наданих позивачем розрахунків та великий обсяг документів щодо змінюваної процентної ставки, строків платежів, здійснених оплат тощо, перевірка яких потребує спеціальних знань у галузі економіки, без яких суд не може встановити відповідні обставини. Зупинення провадження у справі з посиланням на положення статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) мотивовано необхідністю такої процесуальної дії з огляду на направлення матеріалів справи до відповідної експертної установи, певного часу на проведення експертизи та неможливості здійснення провадження у справі до отримання експертного висновку.

ПАТ "Сбербанк", не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення експертизи, у лютому 2018 року подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, а справу передати для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк" обґрунтовує, зокрема, тим, що матеріали справи містять достатній обсяг доказів в обґрунтування заборгованості за договором, відсутністю підстав для призначення експертизи та зупинення провадження у справі. Крім того, призначення у справі експертизи, на думку скаржника, призведе до затягування розгляду справи.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Термолайф" посилається на її безпідставність з огляду на те, що призначення експертизи у справі зумовлене необхідністю визначення документальної обґрунтованості позовних вимог, правомірності нарахування суми процентів, які заявлено до стягнення позивачем, оскільки дослідження наданих позивачем документів на підтвердження заборгованості потребує спеціальних знань в галузі економіки, при цьому зупинення провадження у справі є правом, а не обов'язком суду, тому відповідна процесуальна дія вчиняється або не вчиняється судом за наслідками оцінки конкретних обставин та за внутрішнім переконанням, що і було зроблено судом апеляційної інстанції у цій справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскарженої у справі ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на нормах процесуального права та не спростовують аргументованих висновків суду щодо необхідності призначення експертизи.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутності підстав для призначення експертизи у справі, оскільки в цій частині судове рішення відповідно до вимог частини 1 статті 304, пункту 3 частини 1 статті 287 ГПК не може бути переглянуто судом касаційної інстанції. Крім того, за змістом частини 2 статті 304 ГПК скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

Такі процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал апеляційного господарського суду окремо від остаточної постанови суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду касаційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються взагалі права на касаційне оскарження таких проміжних ухвал апеляційного господарського суду, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Водночас визнаються необґрунтованими посилання скаржника на затягування судового процесу у зв'язку з призначенням експертизи у справі, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не навпаки.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, та вважає, що оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм процесуального права, а тому правових підстав для її скасування немає.

За змістом статті 99 ГПК для з'ясування обставин, що мають значення для справи, і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини, суд призначає експертизу у справі. При цьому у випадку призначення судової експертизи суд має право зупинити провадження у справі на час проведення експертизи на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК , пункту 6 частини 1 статі 229 ГПК.

Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Ураховуючи те, що оскарженою ухвалою суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, призначено судову економічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд, скориставшись наданим йому правом відповідно до положень статті 228 ГПК, правомірно зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.

Доводи ПАТ "Сбербанк", викладені у касаційній скарзі про те, що процесуальна дія суду щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією, що дає підстави, на думку скаржника, для скасування незаконної постанови суду апеляційної інстанції як стосовно вирішення питання про призначення експертизи, так і щодо зупинення провадження у справі, в цілому, спростовуються наведеним вище, оскільки зупинення провадження у справі внаслідок призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, і відповідна процесуальна дія вчиняється або не вчиняється судом за наслідком оцінки конкретних обставин справи за внутрішнім переконанням.

Отже, за змістом статей 99 і 228 ГПК призначення експертизи не має безумовним процесуальним наслідком зупинення провадження у справі, тобто ці дві процесуальні дії хоча і пов'язані між собою, проте не є нерозривними, а існують окремо одна від одної. У той же час у постанові Верховного Суду України від 20.01.2009 у справі № 24/489, на яку посилається скаржник, мова йшла про нерозривність процесуальних дій з припинення провадження у справі внаслідок затвердження мирової угоди, що прямо випливає зі змісту частини 4 статті 78 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, тому посилання на це судове рішення у контексті обставин справи, яка розглядається, є недоречним.

У зв'язку з наведеним колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки її постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у справі № 922/4110/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: В.Г. Суховий

Ю.Я. Чумак