Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.07.2016 року у справі №б8/078-12
Постанова КГС ВП від 10.04.2019 року у справі №б8/078-12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № Б8/078-12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю ліквідатора ТОВ "Трудівник" Патерилова В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудівник" Патерилова В.В.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018

у справі № Б8/078-12

за заявою фізичної особи - підприємця Шевченка Н.Ю.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудівник"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2012 порушено провадження у справі № Б8/078-12 про банкрутство ТОВ "Трудівник" за заявою ФОП Шевченко Н.Ю. в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін).

Постановою господарського суду Київської області від 26.01.2015 у справі №Б8/078-12 ТОВ "Трудівник" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2018 у справі №Б8/078-12 (суддя Лопатін А.В.), зокрема, відмовлено у затвердженні мирової угоди від 21.01.2016 у справі № Б8/078-12, укладеної між ТОВ "Трудівник" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Патерилова В.В. та ФОП Шевченко Н.Ю.

Ухвала суду першої інстанції в зазначеній частині мотивована тим, що під час укладення та подання до суду на затвердження мирової угоди у справі № Б8/078-12 не дотримано положень розділу V Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які регулюють порядок укладення та затвердження мирової угоди у справі про банкрутство.

При цьому, за висновком суду, оскільки до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Трудівник" включено нерухоме майно банкрута, що перебуває в іпотеці у ПАТ "Універсал Банк", останнє, в силу закону, є забезпеченим кредитором ТОВ "Трудівник".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 (колегія суддів: Верховець А.А. - головуючий, Доманська М.Л., Отрюх Б.В.) ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2018 у справі № Б8/078-12 - залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор ТОВ "Трудівник" Патерилов В.В. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 № Б8/078-12 та ухвалити нове рішення, згідно з яким затвердити мирову угоду від 21.01.2016, укладену між ТОВ "Трудівник" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Патерилова В.В. та ФОП Шевченко Н.Ю.

Підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ліквідатор банкрута посилається на те, що в процедурі розпорядження майном боржника ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2013 у справі №Б8/078-12 було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Універсал Банк" №2757-юд від 26.10.2012 про визнання кредитором. У ліквідаційній процедурі після оприлюднення 27.01.2015 на сайті Вищого господарського суду України (публікація № 13897) повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ПАТ "Універсал Банк" взагалі не заявляв свої вимоги ані до суду, ані ліквідатору, а ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі про банкрутство був затверджений реєстр вимог кредиторів, однак, ПАТ "Універсал Банк" серед кредиторів відсутній.

При цьому, на думку заявника касаційної скарги, висновки ухвали господарського суду Київської області від 22.03.2017 у справі №Б8/078-12 про те, що ПАТ "Універсал Банк" є забезпеченим кредитором ТОВ "Трудівник", не мають преюдиційного значення відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, оскільки резолютивна частина цієї ухвали не містить жодних висновків про визнання ПАТ "Універсал Банк" забезпеченим кредитором ТОВ "Трудівник".

Крім того, ліквідатор ТОВ "Трудівник" Патерилов В.В. вважає незаконним та таким, що суперечить обставинам справи, висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Трудівник" включено нерухоме майно банкрута, що перебуває в іпотеці у ПАТ "Універсал Банк", то Банк, в силу закону, є забезпеченим кредитором боржника.

За твердженням ліквідатора, законом не передбачено автоматичне визнання іпотекодержателя кредитором банкрута у разі включення до реєстру вимог кредиторів відомостей про перебування нерухомого майна в іпотеці; для визнання ПАТ "Універсал Банк" як іпотекодержателя кредитором ТОВ "Трудівник" необхідна насамперед наявність заяви з конкретно визначеною сумою грошових вимог, з урахуванням раніше погашених вимог ПП "Нептун".

Заявник касаційної скарги наголошує, що ПАТ "Універсал Банк" не є кредитором у даній справі про банкрутство, відтак, будь-якої його згоди для укладання та подання на затвердження до суду мирової угоди не вимагалось.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.02.2019 для розгляду справи №Б8/078-12 за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Трудівник" Патерилова В.В. визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № Б8/078-12 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора Патерилова В.В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі № Б8/078-12; розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 10.04.2019 на 10 год. 10 хв.

АТ "Універсал Банк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ліквідатора ТОВ "Трудівник" Патерилова В.В. та залишити без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 05.09.2018 у справі № Б8/078-12, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та прийняті при повному дослідженні та з'ясуванні всіх обставин справи.

Водночас, АТ "Універсал Банк" наголошує на тому, що заявник касаційної скарги - Патерилов В.В. не є належним учасником даної справи про банкрутство, оскільки відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2018 №1097/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27.03.2017 № 807 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 606 від 02.04.2013, видане Патерилову В.В.

Крім того, АТ "Універсал Банк" посилається на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 у справі № 826/6548/18, залишеним без змін Шостим апеляційним адміністративним судом від 30.01.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог Патерилова В.В. про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2018 № 1097/5, зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення ліквідатора ТОВ "Трудівник", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів (ч.ч. 3, 4, 5 ст. 77 Закону про банкрутство).

Частина 4 ст. 79 Закону про банкрутство передбачає, що мирова угода повинна містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім того, мирова угода може містити умови щодо: виконання зобов'язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про підготовку та укладення мирової угоди.

При цьому, згідно зазначеної норми, у роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та в разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 18.03.2013 у даній справі, включено до реєстру вимог кредиторів боржника майно боржника - ТОВ "Трудівник", що перебуває в іпотеці ПАТ "Універсал Банк", а саме: цех по коптінню і солінню риби № РПВН 23429232, загальною площею 421,7м2 балансовою вартістю 97 035,74 грн., загальною вартістю 2 406 000,00 грн., місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Суворова, буд. 2, згідно договору іпотеки MG-1/168/08 від 02.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2995.

До того ж, у ліквідаційній процедурі, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі № Б8/078-12 включено до реєстру вимог кредиторів боржника відомості про нерухоме майно банкрута - ТОВ "Трудівник", що перебуває в іпотеці у ПАТ "Універсал Банк", а саме: цех по коптінню і солінню риби № РПВН 23429232, загальною площею 421,7 м2, балансовою вартістю 97 035,74 грн., загальною вартістю 2 406 000,00 грн., місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Суворова, буд. 2, згідно договору іпотеки MG-1/168/08 від 02.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2995.

При цьому, у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій було досліджено, що зобов'язання ТОВ "Трудівник" перед ПАТ "Універсал Банк" виникли на підставі кредитного договору № 168/08 від 01.07.2008, укладеного між ПАТ "Універсал Банк" та ПП "Нептун" та договору іпотеки від 02.07.2008 № MG-1/168/08, укладеного між ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Трудівник" з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП "Нептун" за кредитним договором № 168/08 від 01.07.2008.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим та апеляційним судами, заборгованість позичальника (ПП "Нептун") за кредитним договором № 168/08 від 01.07.2008 р. становить 2 981 763, 38 грн., що встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 у справі № 46/570-б. Зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпечено іпотекою згідно з договором іпотеки від 02.07.2008 №MG-1/168/08, відповідно до якого ТОВ "Трудівник" передано в іпотеку банку майно.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2017, залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017, задоволено скаргу ПАТ "Універсал Банк" на дії/бездіяльність ліквідатора арбітражного керуючого Патерилова В.В., визнано неправомірними дії/ бездіяльність ліквідатора ТОВ "Трудівник" арбітражного керуючого Патерилова В.В. щодо неперерахування коштів за продаж заставного майна на користь ПАТ "Універсал Банк", зобов'язано ліквідатора ТОВ "Трудівник" перерахувати кошти за продаж заставного майна на реквізити ПАТ "Універсал Банк".

Зазначеною ухвалою суду першої інстанції, яка набрала законної сили та є чинною, встановлено, що ПАТ "Універсал Банк" є заставним кредитором ТОВ "Трудівник", оскільки має підтверджені вимоги щодо грошових зобов'язань, отже правомірно, як учасник у справі про банкрутство, оскаржує дії/бездіяльність ліквідатора, якими порушено права заставного кредитора, і як наслідок, суд дійшов висновку, що відмовляючи ПАТ "Універсал Банк" у задоволенні вимоги про перерахування грошових коштів, отриманих від реалізації заставного майна банкрута, ліквідатором - арбітражним керуючим Патериловим В.В. допущено порушення приписів законодавства та права ПАТ "Універсал Банк" на отримання грошових коштів від реалізації заставного майна банкрута.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли вірного висновку, що в силу вимог ст. 75 ГПК України вищевказані обставини, встановлені ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2017 у даній справі щодо статусу ПАТ "Універсал Банк" у даній справі, не потребують доказуванню.

Відтак, надавши оцінку наведеним вище обставинам та враховуючи, що до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Трудівник" включено нерухоме майно банкрута, що перебуває в іпотеці у ПАТ "Універсал Банк", судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПАТ "Універсал Банк" в силу закону є забезпеченим кредитором ТОВ "Трудівник".

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2016 кредитором - ФОП Шевченко Н.Ю. та ліквідатором - арбітражним керуючим Патериловим В.В. подано до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. До вказаної заяви долучено мирову угоду у справі № Б8/078-12 від 21.01.2016 та протокольне рішення комітету кредиторів ТОВ "Трудівник" від 21.01.2016.

Відповідно до ст. 77 Закону про банкрутство рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно протоколу № 2 засідання комітету кредиторів ТОВ "Трудівник" у справі про банкрутство № Б8/078-12 від 21.01.2016, комітетом кредиторів в особі кредитора - ФОП Шевченко Н.Ю. прийнято рішення про укладення мирової угоди від 21.01.2016, за умовами якої загальна сума боргу у розмірі 353 850,00 грн. підлягає прощенню та списанню зазначеним кредитором з дня затвердження цієї мирової угоди Господарським судом Київської області.

Водночас, як встановлено судами та підтверджується матеріалами даної справи, на вказаному засіданні комітету кредиторів 21.01.2016 не був присутній забезпечений кредитор - ПАТ "Універсал Банк", докази його повідомлення, враховуючи, що в силу вимог ст. 26 Закону про банкрутство, він має брати участь у засіданні комітету кредиторів з правом дорадчого голосу, про місце, дату та час проведення засідання комітету кредиторів ТОВ "Трудівник" надано не було.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що письмова згода ПАТ "Універсал Банк" на укладення мирової угоди, як того вимагає ст.77 Закону про банкрутство, в матеріалах справи відсутня.

Разом з тим, як з'ясовано місцевим та апеляційним судами, матеріали справи містять пояснення ПАТ "Універсал Банк", подані 29.03.2016, згідно яких банк не погоджується з затвердженням мирової угоди до вирішення питання щодо зарахування коштів за продаж майна, яким забезпечено грошові зобов'язання банкрута перед ПАТ "Універсал Банк", на рахунок банку.

Крім того, 25.10.2017 ПАТ "Універсал Банк" подано додаткові пояснення у справі № Б8/078-12 щодо заяви про затвердження мирової угоди, в яких банк вказує на те, що вищевказана мирова угода не підлягає затвердженню, оскільки її укладено з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону про банкрутство, мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом.

При цьому, згідно ч. 1. ст. 81 Закону про банкрутство, до заяви про затвердження мирової угоди, крім іншого, додається зобов'язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2013 у даній справі, зокрема, включено до реєстру кредиторів боржника вимоги ФОП Шевченко Н.Ю. в сумі 353 850,00 грн. (350 000,00 грн. - заборгованості, 350,00 грн. - витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя та 3 500,00 грн. - витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису) - IV черга; витрати ФОП Шевченко Н.Ю. по оплаті судового збору в сумі 5 365,00 грн. за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство - I черга.

Однак, судами першої та апеляційної інстанції досліджено та встановлено, що до заяви про затвердження мирової угоди, не додано ні передбаченого ч.1. ст. 81 Закону про банкрутство зобов'язання боржника щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, ні доказів погашення витрат ФОП Шевченко Н.Ю. по оплаті судового збору в сумі 5 365,00 грн., які включено до реєстру вимог кредиторів у справі № Б8/078-12 в першу чергу задоволення.

Таким чином, надавши оцінку наявним у справі доказам і доводам учасників даної справи про банкрутство, відповідно до зазначених вище норм Закону про банкрутство, які регулюють порядок укладення та затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановлено, що під час укладення та подання на затвердження до суду мирової угоди у даній справі не було дотримано вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з приписами ч. 3 ст. 81 Закону про банкрутство, господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Частиною 4 названої норми передбачено, що про відмову в затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу. У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з огляду на визначені ст.300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про відмову у затвердженні мирової угоди від 21.01.2016 у справі № Б8/078-12, укладеної між ТОВ "Трудівник" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Патерилова В.В. та ФОП Шевченко Н.Ю.

При цьому, матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів ст. 86 ГПК України, місцевий та апеляційний господарські суди всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, і правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права розглянули питання щодо наявності/відсутності підстав для затвердження мирової угоди від 21.01.2016 у даній справі.

Враховуючи викладене, колегією суддів відхиляються аргументи ліквідатора ТОВ "Трудівник" Патерилова В.В. про наявність підстав для затвердження мирової угоди та стосовно того, що АТ "Універсал Банк" не є кредитором у даній справі про банкрутство, оскільки вони зводяться до помилкового тлумачення норм Закону про банкрутство та не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій про відмову в затвердженні мирової угоди.

Водночас, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що на день звернення з касаційною скаргою (29.01.2019) ліквідатор банкрута Патерилов В.В. мав право на оскарження судових рішень у даній справі, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 у справі №826/6548/18, яким Патерилову В.В. відмовлено в позові про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, не набрало законної сили, а повноваження Патерилова В.В. як ліквідатора ТОВ "Трудівник" у встановленому Законом про банкрутство порядку не припинено, від виконання обов'язків ліквідатора банкрута у даній справі Патерилов В.В. не усунений.

Таким чином, посилання АТ "Універсал Банк" на те, що касаційна скарга подана особою, яка не наділена повноваженнями на здійснення процесуальних прав ліквідатора від імені ТОВ "Трудівник", колегією суддів відхиляється.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, наведені ліквідатором ТОВ "Трудівник" Патериловим В.В. у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень апеляційним судом при перегляді ухвали господарського суду першої інстанції в частині відмови у затвердженні мирової угоди у даній справі.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 щодо ухвали Господарського суду Київської області від 05.09.2018 в частині відмови у затвердженні мирової угоди від 21.01.2016 у справі № Б8/078-12 прийнята апеляційним судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301,308, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудівник" Патерилова В.В. залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 щодо ухвали Господарського суду Київської області від 05.09.2018 в частині відмови у затвердженні мирової угоди від 21.01.2016 у справі № Б8/078-12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білоус В.В.

Жуков С.В.