Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.06.2018 року у справі №910/23796/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/23796/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Булгакової І. В. і Львова Б. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" (далі - Товариство)

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2020

(суддя Вавренюк Л. С. ) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2020

(головуючий суддя Березкіна О. В., судді Іванов О. Г. і Антонік С. Г. )

за скаргою Товариства

на дії державного виконавця Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Плотницького Павла Юрійовича

у справі № 910/23796/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - Банк)

до Товариства

про стягнення 235 769 005,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2016: задоволено позов Банку до Товариства; з останнього стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 235 769 005,18 грн., а також суми пені, 3% річних та "інфляційні збитки"; крім того, з Товариства стягнуто на користь державного бюджету України 73 080 грн. судового збору. На виконання цього рішення видано наказ.

Товариством подано до суду скарги на дії державного виконавця Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро; далі - відділ ДВС) Плотницького П. Ю., в якій скаржник просив, зокрема:

- поновити Товариству строк на подання скарги на дії та рішення державного виконавця відділу ДВС у виконавчому провадженні № ~organization0~;

- визнати дії державного виконавця відділу ДВС щодо винесення ним постанови від
13.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № ~organization1~ з виконання наказу господарського суду Кіровоградської області про стягнення з Товариства на користь держави судового збору в сумі 73 080 грн. неправомірними;

- визнати неправомірною відповідну постанову;

- зобов'язати посадових осіб відділу ДВС скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Товариства на користь держави судового збору в сумі 73 080 грн. і винести постанову про повернення виконавчого документа - наказу господарського суду Кіровоградської області про стягнення зазначеного судового збору без прийняття його до виконання.

Скаргу обґрунтовано тим, що державний виконавець порушив норми законодавства й неправомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2020, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
05.10.2020, у задоволенні скарги Товариства на дії державного виконавця відділу ДВС відмовлено.

Ухвалу та постанову мотивовано безпідставністю відповідної скарги Товариства.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, прийняття її з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати згадані ухвали та постанову попередніх судових інстанцій і ухвалити нове рішення, яким вимоги скарги Товариства на дії державного виконавця відділу ДВС задовольнити.

Скаргу обґрунтовано тим, що апеляційний господарський суд не з'ясував, що наказ суду в даній справі про стягнення з Товариства судового збору в сумі 73 080 грн. направлений до відділу ДВС для виконання після закінчення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим названим судом невірно витлумачено статтю 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судом апеляційної інстанції у розгляді скарги Товариства з'ясовано й зазначено, зокрема, таке.

Виконавчий документ про стягнення на користь держави судового збору в сумі 73
080 грн., виданий 01.02.2016, перебував у провадженні державного виконавця до
02.12.2019.

02.12.2019 цей документ постановою державного виконавця відділу ДВС повернуто стягувачу. Постанова про повернення виконавчого документа отримана господарським судом Кіровоградської області 27.02.2020.

З урахуванням положення статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа у даній справі після його повернення встановлюється з 27.02.2020.

Листом господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2020 оригінал наказу суду в даній справі повторно направлено до відділу ДВС.

13.03.2020 державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №~organization2~ про стягнення з Товариства на користь держави судового збору в сумі 73 080 грн.

Доводи Товариства про те, що тримісячний строк для пред'явлення наказу до виконання слід відраховувати з 02.12.2019, є, на думку апеляційного господарського суду, неспроможними, оскільки в даному випадку днем повернення виконавчого документу є саме день його отримання стягувачем, а не день винесення відповідної постанови про повернення державним виконавцем.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Товариства з відмовою у задоволенні її скарги на дії державного виконавця відділу ДВС.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження":

- виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12);

- за рішеннями про стягнення судового збору стягувачем є Державна судова адміністрація України (частина четверта статті 15).

У випадках, передбачених статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді скарги на дії державного виконавця відділу ДВС не з'ясовано, з яких визначених законом підстав та обставин відділом ДВС виконавчий документ (наказ господарського суду) повертався господарському суду, який у спірних правовідносинах не виступав стягувачем, та в подальшому знову направлявся судом відділу ДВС. Відповідно, не досліджено належним чином і пов'язані з цим докази у справі.

Відтак оскаржувані судові рішення не узгоджуються з положеннями статті 236 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас згідно з статті 236 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним відповідні судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, надати їм, відповідним доказам та доводам учасників справи належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2020 зі справи № 910/23796/15 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов