Історія справи

Постанова КГС ВП від 08.12.2023 року у справі №917/1146/23
Постанова КГС ВП від 08.12.2023 року у справі №917/1146/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1146/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - Товариство, відповідач, скаржник)

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 (головуючий - суддя Погрібна С.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (головуючий - суддя Попков Д.О., судді Істоміна О.А., Стойка О.В.)

у справі №917/1146/23

за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія, позивач)

до Товариства,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Державне підприємство «Гарантований покупець»;

2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення коштів,

та зустрічною позовною заявою Товариства

до Компанії

про зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для повернення зустрічної позовної заяви відповідно до частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 15.02.2019 №0238-02024, інфляційних втрат і 3 % річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови Договору в частині обов`язку з оплати отриманих послуг.

1.3. Товариство звернулося із зустрічною позовною заявою до Компанії про зобов`язання виконати вимоги Договору, а саме надати повідомлення про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії за період вересень 2022 року - травень 2023 року.

1.4. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Компанія неналежним чином виконує обов`язок, передбачений підпунктом 3 пункту 8.2 Договору.

2. Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №917/1146/23, зустрічну позовну заяву Товариства до Компанії про зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №917/1146/23, прийняти нове рішення, яким направити справу до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду та вирішення питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У касаційній скарзі в новій редакції скаржник з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 ГПК України вважає, що суди ухвалили рішення про повернення зустрічного позову з порушенням положень статті 180 ГПК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18 та постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21, від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, чим обмежили доступ заявника до правосуддя, який той мав намір реалізувати у спосіб передбачений законом (шляхом розгляду зустрічного позову спільно з позовом Компанії в межах цієї справи, а не в порядку окремого позовного провадження).

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Компанія заперечила проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просила відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5.2. Від третіх осіб відзиви на касаційну скаргу до Суду не надійшли.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2023 ухвалою Господарського суду Полтавської області прийнято первісну позовну заяву Компанії до Товариства до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

6.2. Від Товариство 28.07.2023 за вх. №1466/23 до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява до Компанії про зобов`язання виконати вимоги Договору до спільного провадження з первісним позовом у справі №917/1146/23, а саме - зобов`язання надати повідомлення про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії за Договором за період вересень 2022 року - травень 2023 року.

6.3. Суд апеляційної інстанції, співставляючи первісний і зустрічний позови, вказав таке:

- підставами (фактичними обставинами) первісного позову є ствердження про неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем з оплати наданих у період з вересня 2022 року по травень 2023 року послуг за підписаними сторонами актами приймання-передачі у межах Договору;

- предметом первісного позову є стягнення відповідної суми грошових коштів, що опосередковує спосіб судового захисту, передбачений статтею 625 Цивільного кодексу України;

- підставами (фактичними обставинами) зустрічного позову є ствердження про невиконання позивачем зобов`язань перед відповідачем з повідомлення про зміну тарифів на послуги з передачі електричної енергії відносно періоду з вересня 2022 року по травень 2023 року у межах Договору;

- зустрічний позов опосередковує немайнову вимогу про спонукання позивача повідомити відповідачу про зміни тарифу на передачу електричної енергії у період з вересня 2022 року по травень 2023 року (яка, у разі, якщо мала місце, вже відбулась до моменту подання такого зустрічного позову).

6.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча первісний і зустрічний позови стосуються правовідносин за одним договором та щодо одного періоду, однак підстави (фактичні обставини) позовів є різними, а обрані способи судового захисту (майновий та немайновий) не можуть у разі їх ймовірного задоволення мати наслідком повний чи частковий залік/зарахування.

6.5. Суд апеляційної інстанції, вважає, що, повертаючи зустрічну позовну заяву Товариства без розгляду, місцевий суд керувався приписами частини другої статті 180 ГПК України, вказуючи що у даному разі зустрічна позовна заява Товариства не пов`язана з розглядом первісного позову і не впливає на такий розгляд, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом у справі № 917/1146/23.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №917/1146/23 на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Верховний Суд виходить з того, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України).

8.4. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

8.5. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

8.6. Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

8.7. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

8.8. Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення про повернення зустрічного позову з порушенням положень статті 180 ГПК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18 та постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21, від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, а саме такого змісту:

«Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду» (пункт 5.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18);

«Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами» (пункт 25 постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21);

«Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін» (пункт 27 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20).

8.9. Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

8.10. Відповідно до приписів частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

8.11. Так, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 3 частини другої статті 46 ГПК України).

8.12. Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції фактично обмежився посиланням на норми процесуального права, висновками загального характеру, вказавши, зокрема, таке:

- дослідивши зміст і вимоги зустрічної позовної заяви суд першої інстанції встановив, що підстави та предмет позову за первісним позовом та за зустрічним позовом є різними, тобто, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не є взаємопов`язаними;

- задоволення вимог за зустрічним позовом у цій справі не може довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин;

- задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення зустрічного позову не тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково;

- суд першої інстанції виснував, що у даному випадку зустрічна позовна заява Товариства не пов`язана з розглядом первісного позову, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом у справі №917/1146/23, у зв`язку з чим зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

8.13. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, виходив, зокрема, з такого:

- суть апеляційного перегляду зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для спільного розгляду зустрічного позову відповідача з первісним позовом позивача у розумінні частини другої статті 180 ГПК України у світлі аргументів скаржника про доцільність такого спільного розгляду через можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову у разі задоволення зустрічного;

- колегія суддів апеляційної інстанції, співставляючи первісний і зустрічний позов відмітив, що:

підставами (фактичними обставинами) первісного позову є ствердження про неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем з оплати наданих у період з вересня 2022 року по травень 2023 року послуг за підписаними сторонами актами приймання-передачі у межах Договору;

предметом первісного позову є стягнення відповідної суми грошових коштів, що опосередковує спосіб судового захисту, передбачений ст.625 Цивільного кодексу України;

підставами (фактичними обставинами) зустрічного позову є ствердження про невиконання позивачем зобов`язань перед відповідачем з повідомлення про зміну тарифів на послуги з передачі електричної енергії відносно періоду з вересня 2022 року по травень 2023 року у межах Договору;

зустрічний позов опосередковує немайнову вимогу про спонукання позивача повідомити відповідачу про зміни тарифу на передачу електричної енергії у період з вересня 2022 року по травень 2023 року (яка, у разі, якщо мала місце, вже відбулась до моменту подання такого зустрічного позову);

- отже, хоча первісний і зустрічний позови стосуються правовідносин за одним договором та щодо одного періоду, однак підстави (фактичні обставини) позовів є різними, а обрані способи судового захисту (майновий та немайновий) не можуть у разі їх ймовірного задоволення мати наслідком повний чи частковий залік/зарахування;

- більш того, як правильно відмічає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, вимоги зустрічного позову не спрямовані на спростування (повністю чи частково) матеріально-правових підстав первісного позову як способу запобігти повному чи частковому задоволенню його вимог (у разі визнання їх обґрунтованими), адже необхідність застосувати актуальні тарифи НКРЕКП у визначені вартості наданих послуг (зокрема і за спірний період) встановлена пунктом 3.1 Договору у редакції додаткової угоди №6 і не перебуває у залежності від обставин попереднього окремого/спеціального повідомлення відповідача - користувача;

- беручи до уваги, що і момент набрання чинності змін у тарифі, і розмір такого тарифу визначається Регулятором - у постановах НКРЕКП та оприлюднюється останнім незалежно від позивача, наявність/відсутність таких змін і необхідність їх застосування щодо спірного періоду у даній справі не залежить від результатів розгляду зустрічного позову, необхідність його спільного розгляду з первісним не може обґрунтовуватися і міркуваннями процесуальної економії;

- таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що скаржник не спростував належної правової оцінки суду першої інстанції та не обґрунтував доцільності спільного розгляду зустрічного позову із первісним і у світлі наведених за змістом апеляційної скарги правових підходів Верховного Суду;

- суд апеляційної інстанції, виснував про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023, що має наслідком відмову у задоволені апеляційного провадження та віднесення на рахунок Скаржника судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору поданням апеляційної скарги.

8.14. Втім вказані висновки як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції є передчасними, виходячи з такого.

8.15. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

8.16. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

8.16.1. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

8.16.2. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

8.16.3. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

8.16.4. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

8.17. У даній справі зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій вказували про те, що первісний і зустрічний позови стосуються правовідносин за одним договором та щодо одного періоду, втім, підстави (фактичні обставини) позовів є різними, а обрані способи судового захисту (майновий та немайновий) не можуть у разі їх ймовірного задоволення мати наслідком повний чи частковий залік/зарахування.

8.18. Разом з тим, конструкція частини другої статті 180 ГПК України не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: (1) первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або (2) коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

8.19. У даному випадку, суди попередніх інстанцій не врахували правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, а саме:

«Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду» (пункт 5.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18);

«Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами» (пункт 25 постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21);

«Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін» (пункт 27 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20).

8.20. Так, зі змісту первісного та зустрічного позовів, ураховуючи доводи скаржника, вбачається, що:

- по-перше, співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини) в частині виконання/невиконання умов Договору як Товариством, так і Компанією;

- по-друге, для підтвердження підстав позовів сторонами (Товариством і Компанією) надані одні ті самі докази (зокрема, Договір);

- по-третє, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію (так, суди які і під час розгляду первісного, так і під час зустрічного позовів будуть досліджувати питання виконання/невиконання Договору);

- по-четверте, спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами (так, Товариство вказує на порушення зі сторони Компанії умов Договору, а Компанія, у свою чергу, зазначає про порушення умов Договору саме Товариством).

8.21. Втім, суди попередніх інстанцій зазначене вище не взяли до уваги та не врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, вказані у пункті 8.19 цієї постанови, чим допустили порушення статті 180 ГПК України.

8.22. З огляду на викладене доводи касаційної скарги Товариства частково знайшли своє підтвердження та наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.

8.23. Верховний Суд вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, ураховуючи міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.24. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.25. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.26. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, ураховуючи доводи касаційної скарги та відзиву.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду знайшли своє часткове підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.3. За таких обставин Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.

9.4. Під час продовження розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, всім доводам учасників справи та поданим ними доказам із обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, та ухвалити судове рішення стосовно прийняття/повернення зустрічного позову відповідно до закону.

10. Судові витрати

10.1. За результатами розгляду справи у суді першої інстанції має бути вирішено й питання щодо розподілу судового збору, сплаченого сторонами у даній справі.

Керуючись статтями 129 300 308 310 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №917/1146/23 скасувати.

3. Справу №917/1146/23 передати до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос